Постанова від 30 серпня 2026 р. у справі №240/16603/26 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/16603/26

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Лавренчук О.В.

Суддя-доповідач - Біла Л.М.

31 серпня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Білої Л.М.

суддів: Моніча Б.С. Гонтарука В. М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 16 червня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації, Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Коростишівської міської ради, Комунального підприємство Лікарня №2 ім. В.П. Павлусенка Житомирської міської ради про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулась до суду з позовом до Департаменту соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації, Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Коростишівської міської ради, Комунального підприємство Лікарня №2 ім. В.П. Павлусенка Житомирської міської ради про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 12.05.2026 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.

В подальшому, ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 16.06.2026 року позов залишено без розгляду.

Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою суду, позивач звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права.

Враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на ухвалу, перегляд якої можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду на підставі п. 2 ч. 1 ст. 240 КАС України, як такої, що підписана особою, яка не має права підписувати її.

Так, за результатами розгляду матеріалів справи, суд першої інстанції встановив, що додана до позовної заяви довіреність від 27.03.2020 (номер у реєстрі нотаріальних дій 1-254) не є належним документом на підтвердження повноважень Хоменка М.Є. щодо представництва інтересів ОСОБА_1 в Житомирському окружному адміністративному суді у розумінні статті 59 КАС України, оскільки строк її дії закінчився.

Надаючи оцінку висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Частинами першою та третьою статті 55 КАС України встановлено, що сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев`ятою статті 266 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев`ятою статті 266 цього Кодексу.

У рішенні від 14.12.2011 № 19-рп/2011 Конституційний Суд України зазначив, що положення частини другої статті 55 Конституції України необхідно розуміти так, що конституційне право на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб гарантовано кожному; реалізація цього права забезпечується у відповідному виді судочинства і в порядку, визначеному процесуальним законом.

Таким чином, конституційне право особи на звернення до суду кореспондується з її обов`язком дотримуватися встановлених процесуальним законом механізмів (процедур), в тому числі вимог стосовно оформлення позовних заяв та інших документів, що подаються до суду. Водночас норми процесуального закону зобов`язують представника особи підтвердити суду наявність права вчиняти від імені такої особи певні процесуальні дії, зокрема, подавати позов.

Відповідно до частини першої статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Згідно з частин 1, 2 статті 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник. У справах незначної складності та в інших випадках, визначених цим Кодексом, представником може бути фізична особа, яка відповідно до частини другої статті 43 цього Кодексу має адміністративну процесуальну дієздатність.

Відповідно до частини 1 статті 59 КАС України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами:

1) довіреністю фізичної або юридичної особи;

2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна.

Згідно частини 2 статті 59 КАС України довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою.

Довіреність фізичної особи, за зверненням якої прийнято рішення про надання їй безоплатної вторинної правничої допомоги, може бути посвідчена посадовою особою органу (установи), який прийняв таке рішення.

Як встановлено з матеріалів справи, позовна заява підписана та подана до суду через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС ОСОБА_2 , який зазначає себе як представник позивача - Хоменко В.В.

До позовної заяви додано довіреність від 27.03.2020 (зареєстроване в реєстрі за №1-254) та копію Витягу про реєстрацію в Єдиному реєстрі довіреностей.

В свою чергу, підстави припинення представництва за довіреністю визначені Цивільним кодексом України.

Так, представництво за довіреністю припиняється, зокрема, у разі закінчення її строку (стаття 248 Цивільного кодексу України).

При дослідженні документів, наданих Хоменком М.Є на підтвердження повноважень представляти інтереси ОСОБА_1 , судом першої інстанції встановлено, що строк нотаріально посвідченої довіреності від 27.03.2020 (номер у реєстрі нотаріальних дій 1-254), яку додано до позову, встановлений до 27.03.2025.

Натомість, Хоменком М.Є. позов в інтересах ОСОБА_1 подано до суду в квітні 2026 року, що свідчить про те, що Хоменко М.Є. не має повноважень на представництво за довіреністю від 27.03.2020 (номер у реєстрі нотаріальних дій 1-254), оскільки строк її дії закінчився.

Верховний Суд неодноразово зауважував, що звернення до суду, з використанням правничої допомоги інших осіб, при реалізації права на справедливий суд (стаття 131-2 Конституції України, статті 16, 57 Кодексу адміністративного судочинства України та стаття 10 Закону України "Про судоустрій і статус суддів") передбачає надання до суду належних доказів дійсної волі особи, що є учасником справи, на уповноваження іншої особи на право надання правничої допомоги.

Вказана правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 17 грудня 2025 року у справа № 320/61656/24.

Отже, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що додана до позовної заяви довіреність від 27.03.2020 (номер у реєстрі нотаріальних дій 1-254) не є належним документом на підтвердження повноважень Хоменка М.Є. для представництва інтересів ОСОБА_1 в Житомирському окружному адміністративному суді у розумінні статті 59 КАС України.

Стосовно доводів апелянта про помилкове долучення до позовної заяви старого примірника доручення, то судова колегія останні відхиляє, оскільки, як було зауважено вище, конституційне право особи на звернення до суду кореспондується з її обов`язком дотримуватися встановлених процесуальним законом механізмів та процедур.

Стосовно доводів апелянта про те, що перевірка повноважень представника сторони повинна була здійснена судом до відкриття провадження, то судова колегія зауважує, що норми КАС України жодних заборон у проведенні вказаної процесуальної дії після відкриття провадження не містять.

При цьому, судова колегія зауважує, що позивач не позбавлений права повторно звернутись до суду з відповідною позовною заявою, оформленою відповідно до приписів ст. 296 КАС України.

Таким чином, беручи до уваги те, що подану до суду позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, суд першої інстанції вірно виснував про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду у відповідності до вимог п. 2 ч. 1 ст. 240 КАС України.

Наразі, доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.

Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 16 червня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України.

Головуючий Біла Л.М.

Судді Моніч Б.С. Гонтарук В. М.