Постанова від 30 серпня 2026 р. у справі №240/23300/25 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/23300/25 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Панкеєва В.А.

Суддя-доповідач - Канигіна Т.С.

31 серпня 2026 року м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Канигіної Т.С.

суддів: Слободонюка М.В. Кузьмишина В.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Коростенської міської ради Житомирської області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Коростенської міської ради Житомирської області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Коростенської міської ради Житомирської області, у якому просила:

- визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Коростенської міської ради Житомирської області, які призвели до ненарахування та невиплати їй щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з 03.04.2025;

- зобов`язати Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Коростенської міської ради Житомирської області здійснити їй нарахування та виплату щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з 03.04.2025.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 04.12.2025 позов задоволено: визнано протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Коростенської міської ради Житомирської області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 з 03.04.2025 щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Зобов`язано Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Коростенської міської ради Житомирської області з 03.04.2025 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну грошову допомогу у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі, що дорівнює 40% від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня календарного року.

Особа, яка подала апеляційну скаргу, - Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Коростенської міської ради Житомирської області, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, зокрема, зазначаючи, що суд під час винесення оскаржуваного рішення неповно з`ясував обставини, що мають суттєве значення для об`єктивного вирішення справи, виніс рішення, ґрунтуючись на неправильному застосуванні норм матеріального права та на висновках, які фактично не відповідали обставинам справи, просить його скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

За доводами скаржника:

- судом 1 інстанції не взято до уваги інформацію про те, що до 01.01.2015 позивачка не перебувала на обліку як отримувач допомоги, передбаченої статтею 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та за призначенням даної допомоги звернулася до управління лише 08.09.2025;

- з аналізу прийнятого судом 1 інстанції рішення слідує, що відзиву управління не взято до уваги;

- з 01.07.2025 нарахування та виплата коштів, передбачених статтею 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", не відноситься до компетенції Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Коростенської міської ради Житомирської області; Управління не є розпорядником вище зазначених коштів.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачка має статус особи, яка потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи та проживає в населеному пункті, який відповідно до Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.1991 № 106, віднесено до зони гарантованого добровільного відселення, та перебуває на обліку у відповідача.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки позивачка має статус особи, яка потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи та проживає в населеному пункті, який відповідно до Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.1991 № 106, віднесено до зони гарантованого добровільного відселення, а тому з дня прийняття Рішення Конституційним Судом України, тобто з 17.07.2018, має право на відновлення та виплату щомісячної грошової допомоги, передбаченої статтею 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-XII (далі - Закон № 796-XII).

За висновком суду першої інстанції, відповідачем не відновлено виплату щомісячної грошової допомоги, у зв`язку з чим суд вважає за необхідне визнати протиправною таку бездіяльність.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, колегія суддів виходить із наступного.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, ухвалюючи рішення від 21.01.2019 у зразковій справі № 240/4946/18 (Пз/9901/56/18), за результатами розгляду зразкової справи, зазначив, що ознаками типової справи є:

1) позивач - особа, що має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, та проживає в населеному пункті, жителям якого з 01.04.1991 виплачується щомісячна грошова допомога у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва і особистого підсобного господарства, відповідно до додатку 2 постанови Кабінету Міністрів Української РСР від 23.07.1991 № 106 "Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" та "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";

2) відповідач - управління праці та соціального захисту населення районної державної адміністрації, на обліку якого перебуває позивач;

3) предмет спору - нарахування та виплата щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону № 796-XII.

Суд у своєму рішенні від 21.01.2019 у зразковій справі № 240/4946/18 указав, що висновки Верховного Суду в цій зразковій справі підлягають застосуванню в адміністративних справах щодо звернення до суду осіб, що мають статус осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та проживають у населених пунктах, жителям яких з 01.04.1991 виплачується щомісячна грошова допомога у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва і особистого підсобного господарства відповідно до додатку 2 постанови Кабінету Міністрів Української РСР від 23.07.1991 № 106, з адміністративними позовами до управлінь праці та соціального захисту населення районних державних адміністрацій, на обліку яких перебувають позивачі, з позовними вимогами щодо нарахування та виплати щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону № 796-XII.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 11.12.2019 у справі № 240/4946/18, рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 21.01.2019 змінено: в абзаці третьому його резолютивної частини слова "мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на відповідний рік" замінити словами та цифрами "прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня календарного року". В іншій частині рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 21.01.2019 залишено без змін.

Великою Палатою Верховного Суду в зазначеній постанові наведено наступне.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я, соціального захисту потерпілого населення визначено в Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-XII (далі - Закон № 796-XII).

Відповідно до положень статті 37 цього Закону (у редакції, чинній з 09.07.2007) громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в таких розмірах:

- у зоні посиленого радіоекологічного контролю - 30 процентів від мінімальної заробітної плати;

- у зоні гарантованого добровільного відселення - 40 процентів від мінімальної заробітної плати;

- у зоні безумовного (обов`язкового) відселення - 50 процентів від мінімальної заробітної плати.

Перелік населених пунктів, жителям яких виплачується щомісячна грошова допомога, затверджується Кабінетом Міністрів України.

Ця допомога виплачується щомісячно за місцем роботи, пенсіонерам - органами, які виплачують пенсію, непрацюючим громадянам - місцевими державними адміністраціями або виконавчими органами рад за місцем проживання. Виплата за два і більше місяців забороняється.

Підпунктом 8 пункту 28 розділу ІІ Закону України від 28.12.2007 № 107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (далі - Закон № 107-VI) текст статті 37 Закону № 796-XII викладено в новій редакції. Так, громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Перелік населених пунктів, жителям яких виплачується щомісячна грошова допомога, затверджується Кабінетом Міністрів України.

Ця допомога виплачується щомісячно органами праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації. Виплата за два і більше місяців забороняється.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10-рп/2008 положення пункту 28 розділу ІІ Закону № 107-VI визнані неконституційними.

У 2012-2014 роках на підставі законів України про Державний бюджет України на відповідні роки норми і положення статті 37 Закону № 796-XII застосовувалися у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

01.01.2015 набрав чинності Закон № 76-VIII, підпунктом 7 пункту 4 розділу І якого виключено, зокрема, статтю 37 Закону № 796-XII.

Рішенням Конституційного Суду України від 17.07.2018 № 6-р/2018 підпункт 7 пункту 4 розділу І Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 № 76-VIII визнаний таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).

Отже, вказаним Рішенням Конституційного Суду України відновлено дію статті 37 Закону № 796-XII, яка із 17.07.2018 є чинною.

Відповідно до статті 63 Закону № 796-XII фінансування витрат, пов`язаних із його реалізацією, здійснюється за рахунок державного бюджету.

Правові засади функціонування бюджетної системи України, її принципи, основи бюджетного процесу і міжбюджетних відносин та відповідальність за порушення бюджетного законодавства визначаються БК України.

Згідно із підпунктом 5 пункту 63 розділу І Закону України від 28.12.2014 № 79-VIII "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин" розділ VI "Прикінцеві та перехідні положення" БК України доповнено пунктом 26, відповідно до якого норми і положення, зокрема, статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону № 796-XII застосовуються у порядку та розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Указані доповнення Конституційним Судом України в установленому порядку неконституційними не визнавалися.

Як установив суд першої інстанції, Кабінет Міністрів України не визначив порядку та розміру виплати грошової допомоги, передбаченої статтею 37 Закону № 796-XII.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції керувався тим, що за відсутності постанови Кабінету Міністрів України про порядок та розмір виплати грошової допомоги, передбаченої статтею 37 Закону № 796-XII, до спірних правовідносин застосуванню підлягають безпосередньо норми статті 37 Закону № 796-XII (у редакції, чинній з 09.07.2007).

Водночас, Велика Палата Верховного Суду встановила, що з листа Мінсоцполітики від 21.12.2018 № 25215/0/2-18/29, адресованого Овруцькій РДА, вбачається, що обсяг видатків за КПКВК 2501200 "Соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у Державному бюджеті України на 2018 рік передбачено на рівні минулого року. Видатки на соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на 2019 рік збільшено порівняно з 2018 роком на 61,2 млн грн та передбачено у обсязі 1 980,9 млн грн.

Ураховуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності УПСЗН щодо ненарахування щомісячної грошової допомоги, передбаченої статтею 37 Закону № 796-XII, та зобов`язання відповідача провести позивачу із 17.07.2018 її нарахування та виплату.

При цьому Велика Палата Верховного Суду вважає помилковим висновок суду першої інстанції щодо обчислення розміру щомісячної грошової допомоги з таких підстав.

01.01.2017 набрав чинності Закон № 1774-VІІІ.

За змістом пункту 3 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1774-VІІІ (у редакції, чинній на час прийняття рішення судом першої інстанції) мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується в розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 01 січня календарного року, починаючи з 01.01.2017.

Таким чином, за загальним правилом дії норм права у часі, у зв`язку з набранням чинності Законом № 1774-VІІІ, яким установлено розрахункову величину для визначення посадових окладів, заробітної плати працівників та інших виплат і заборонено застосовувати мінімальну заробітну плату після набрання чинності цим Законом, положення статті 37 Закону № 796-XII щодо обчислення щомісячної грошової допомоги у процентному співвідношенні до мінімальної заробітної плати застосуванню не підлягають.

У справі, рішення у якій переглядається, судом першої інстанції правомірно встановлено, що позивачка має статус особи, яка потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи та проживає в населеному пункті, який відповідно до Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.1991 № 106, віднесено до зони гарантованого добровільного відселення, а тому з дня прийняття Рішення Конституційним Судом України, тобто з 17.07.2018, має право на відновлення та виплату щомісячної грошової допомоги, передбаченої статтею 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Водночас, скаржник в апеляційній скарзі, зокрема, зазначає про неналежність відповідача у цій справі.

Так, Кабінет Міністрів України з метою централізації і цифровізації соціальних послуг та підвищення їхньої доступності для громадян прийняв низку постанов, зокрема, від 11.06.2025 № 695 "Деякі питання надання окремих видів державної соціальної допомоги Пенсійним фондом України" та від 25.06.2025 № 765 "Деякі питання призначення та виплати державних соціальних допомог, соціальних стипендій органами Пенсійного фонду України", якими з 01.07.2025 передано від органів соціального захисту до органів Пенсійного фонду України функції щодо призначення та виплати деяких соціальних допомог та стипендії.

Механізм нарахування та виплати щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, передбаченої статтею 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачався підпунктом 2 пункту 4 Порядком використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов`язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.09.2005 № 936 (далі - Порядок № 936).

Постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2016 № 759 підпункт 2 пункту 4 Порядку № 936 виключено.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.06.2025 № 765 "Деякі питання призначення та виплати державних соціальних допомог, соціальних стипендій органами Пенсійного фонду України", зокрема у Порядку № 936: пункт 2 викладено в такій редакції:

Розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня за програмами є Пенсійний фонд України, а за програмами, визначеними пунктами 13-1 (відшкодування витрат із безоплатного харчування потерпілих дітей відповідно до пункту 11 частини першої та частини третьої статті 30 Закону № 796-XII), 13-2 (оплату послуг на санаторно-курортне лікування постраждалих громадян відповідно до пункту 4 частини першої статті 20 і пункту 10 частини третьої статті 30 Закону № 796-XII) та абзацом четвертим пункту 15 (щодо звітування) цього Порядку, - структурні підрозділи з питань соціального захисту населення обласних і Київської міської держадміністрацій, структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (крім м. Києва) рад.

Проте пунктом 3 Порядку № 936 визначено, що призначення громадянам компенсацій, допомоги певних видів та надання пільг здійснюється за заявою, форма якої затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 25.06.2025 № 765 "Деякі питання призначення та виплати державних соціальних допомог, соціальних стипендій органами Пенсійного фонду України".

З 01.07.2025 на виконання постанов Кабінету Міністрів України від 11.06.2025 № 695 "Деякі питання надання окремих видів державної соціальної допомоги", від 23.06.2025 № 766 "Про реалізацію експериментального проекту щодо централізації механізму виплати деяких державних допомог", від 25.06.2025 № 765 "Перелік видів державної соціальної допомоги, соціальної стипендії, призначення та виплата яких здійснюється органами Пенсійного фонду України" (далі - Перелік) Пенсійний фонд України розпочав адміністрування 41 виду державних соціальних допомог, соціальних допомог, соціальних стипендій, компенсацій, які раніше призначалися та виплачувалися органами соціального захисту населення.

Зокрема, згідно з Переліком визначено 14 таких допомог, компенсацій постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи:

1) одноразова допомога громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, які евакуйовані, відселені (відселяються) або самостійно переселилися (переселяються) на нове місце проживання;

2) одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали особами з інвалідністю внаслідок Чорнобильської катастрофи, учасникам ліквідації наслідків інших ядерних аварій, особам, які брали участь у ядерних випробуваннях, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, складанні ядерних зарядів і виконанні на них регламентних робіт, які стали особами з інвалідністю внаслідок відповідних ядерних аварій та випробувань, участі у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, складанні ядерних зарядів і виконанні на них регламентних робіт, дружинам (чоловікам), якщо та (той) не одружилися вдруге, померлих громадян, смерть яких пов`язана з Чорнобильською катастрофою, участю у ліквідації наслідків інших ядерних аварій, ядерних випробуваннях, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, складанні ядерних зарядів і виконанні на них регламентних робіт, сім`ям, які втратили годувальника, та батькам померлого із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і смерть яких пов`язана з Чорнобильською катастрофою, дітям з інвалідністю, пов`язаною з наслідками Чорнобильської катастрофи;

3) щорічна допомога на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, які брали участь у ліквідації наслідків інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, і постраждалим за інших обставин від радіаційного опромінення не з власної вини, дітям з інвалідністю, інвалідність яких пов`язана з Чорнобильською катастрофою, кожній дитині, яка втратила одного з батьків внаслідок Чорнобильської катастрофи, та евакуйованим із зони відчуження у 1986 році;

4) компенсація за пільгове забезпечення продуктами харчування громадянам, що належать до першої та другої категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;

5) допомога особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, у трикратному розмірі середньомісячної заробітної плати у разі вивільнення працівників у зв`язку з ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників

6) виплата особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, при переведенні громадянина у зв`язку із станом здоров`я на нижчеоплачувану роботу різниці між попереднім заробітком і заробітком на новій роботі на період до встановлення інвалідності або одужання;

7) збереження середньої заробітної плати під час переїзду на нове місце проживання, але не більше ніж за 14 робочих днів виходячи із середньомісячної заробітної плати за попереднім місцем роботи громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, які відселяються або переселяються з території зони радіоактивного забруднення;

8) оплата громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, додаткової відпустки строком 14 робочих днів (16 календарних днів);

9) оплата різниці між тривалістю щорічної відпустки, яка надається відповідно до статті 47 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", та тривалістю щорічної відпустки, яка надається відповідно до Закону України "Про відпустки" або інших законів, громадянам, які працюють (перебувають у відрядженні) на території зон радіоактивного забруднення;

10) доплата особам, які працюють у зоні відчуження відповідно до статті 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";

11) відшкодування громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, втраченого заробітку, який вони мали до ушкодження здоров`я, у разі, коли захворювання або каліцтво, що виникли у зв`язку з виконанням робіт, пов`язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, призвели до стійкої втрати професійної працездатності (без встановлення інвалідності);

12) виплата щомісячної грошової компенсації до досягнення повноліття на дітей, які навчаються у загальноосвітніх навчальних закладах, професійно-технічних навчальних закладах, коледжах та технікумах (училищах), розташованих на територіях радіоактивного забруднення, а також дітей з інвалідністю, пов`язаною з наслідками Чорнобильської катастрофи, і не харчуються в їдальнях зазначених навчальних закладів, а 3 також за всі дні, коли перелічені особи з поважних причин не відвідували ці заклади;

13) компенсація громадянам за нерухоме майно, що втрачене у разі відселення або самостійного переселення з території зон радіоактивного забруднення, та оплата послуг суб`єкта оціночної діяльності;

14) відшкодування витрат із безоплатного харчування потерпілих дітей відповідно до пункту 11 частин першої та третьої статті 30 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Отже, з 01.07.2025 органи Пенсійного фонду України набули компетенції щодо виплат не всіх допомог, компенсацій постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи, а лише тих, що визначені Переліком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.06.2025 № 765.

Відповідно, згідно з вищенаведеним переліком нарахування та виплата з 01.07.2025 щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в редакції від 09.07.2007, до повноважень органів Пенсійного фонду України не віднесено.

Проте до компетенції органів Пенсійного фонду України віднесено адміністрування компенсації за пільгове забезпечення продуктами харчування громадянам, що належать до першої та другої категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Зокрема, "Компенсації та пільги громадянам, віднесеним до категорій 1 та 2" визначені статтями 20 та 21 Закону № 796-XII, відповідно.

Так, згідно з пунктом 14 частини першої статті 20 Закону № 796-XII особам, віднесеним до категорії 1 (пункт 1 статті 14), надаються такі гарантовані державою компенсації та пільги: забезпечення продуктами харчування за медичними нормами з обов`язковим прикріпленням до відповідних магазинів за місцем проживання. Зазначеним особам компенсується 50 процентів вартості продуктів харчування за медичними нормами, встановлюваними центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

Пунктом 6 частини першої статті 21 Закону № 796-XII передбачено, що особам, віднесеним до категорії 2 (пункт 2 статті 14), надаються такі гарантовані державою компенсації та пільги: забезпечення продуктами харчування за фізіологічними нормами з обов`язковим прикріпленням до відповідних магазинів за місцем проживання. Зазначеним особам компенсується 25 процентів вартості продуктів харчування за фізіологічними нормами, встановлюваними центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

Наказом Міністерства соціальної політики України від 12.03.2025 № 115-Н затверджено розміри грошової компенсації вартості продуктів харчування для громадян, віднесених до категорій 1 і 2 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на 2025 рік.

Саме повноваження щодо виплати грошової компенсації вартості продуктів харчування для громадян, віднесених до категорій 1 і 2 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (статті 20, 21 Закону № 796-XII), а не щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства (стаття 37 Закону № 796-XII), набули з 01.07.2025 органи Пенсійного фонду України згідно із постановами Кабінету Міністрів України від 11.06.2025 № 695, від 25.06.2025 № 765, від 23.06.2025 № 766.

Виплата грошової компенсацій вартості продуктів харчування для громадян, віднесених до категорій 1 і 2 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (статті 20, 21 Закону № 796-XII) в розмірах, встановлених наказом Міністерства соціальної політики України, здійснюється органами Пенсійного фонду України в повному обсязі.

Судом встановлено, що позивачка є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням (категорія 3).

Водночас, у своїх позовних вимогах позивачка просить виплачувати саме щомісячну грошову допомогу у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановлену статтею 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Суд зауважує, що Рішення Конституційного Суду України від 17.07.2018 № 6-р/2018 відновило право громадян на отримання допомоги, передбаченої статтею 37 Закону № 796-XII. Однак це рішення не визначає орган, уповноважений на здійснення таких виплат. Питання розподілу функцій між органами державної влади щодо адміністрування конкретних бюджетних програм належить до компетенції Кабінету Міністрів України. Оскільки постанова Кабінету Міністрів України від 25.06.2025 № 765 містить вичерпний перелік видів допомог, що передані Пенсійному фонду України, і стаття 37 Закону № 796-XII до цього переліку не включена, у Пенсійного фонду відсутні законні повноваження (компетенція) на нарахування саме цієї допомоги.

Тому зважаючи на вищевказані обставини, доведені факти, враховуючи те, що виплата щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства згідно зі статтею 37 Закону № 796-XII залишилася в компетенції органів соціального захисту населення, вимоги позивачки до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Коростенської міської ради Житомирської області є правомірними.

Інші доводи скаржника є безпідставними та спростовуються вищенаведеним.

З огляду на викладене, рішення суду першої інстанції відповідає вимогам статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні підстави для задоволення вимог апеляційної скарги.

Згідно зі статтею 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, відсутні підстави для його скасування, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду – без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Коростенської міської ради Житомирської області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2025 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Канигіна Т.С.

Судді Слободонюк М.В. Кузьмишин В.М.