Постанова від 30 серпня 2026 р. у справі №320/54856/25 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/54856/25 Головуючий у 1 інстанції: Терлецька О.О.

Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача Вівдиченко Т.Р.

Суддів Кузьмишиної О.М. Ключковича В.Ю.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2025 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду у м. Києві про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач - Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» звернувся до суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду у м. Києві про визнання протиправною та скасування постанови.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2025 року позовну заяву повернуто позивачеві.

Не погодившись з ухвалою суду, позивач - Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду та направити справу до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження та розгляду по суті, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

У межах встановленого судом строку відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.

Згідно ч. 2 ст. 312 КАС України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).

Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на ухвалу, перегляд якої можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Так, повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що позовну заяву від імені Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» підписано адвокатом Верещагіною Аллою Олегівною, яка на підтвердження своїх повноважень надала довіреність від 20 листопада 2024 року № 20/11-29.

Суд першої інстанції зазначив, що вказана довіреність видана тимчасово виконуючим обов`язки голови правління Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» Брехтом Олексієм Олександровичем, однак, у матеріалах справи відсутні документи, які підтверджують повноваження цієї особи. Крім того, до матеріалів позовної заяви додано сформовану в системі «Електронний суд» довіреність, відповідно до якої, Петрук Ярослав Юрійович у порядку передоручення уповноважив Верещагіну Аллу Олегівну представляти інтереси Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» в судах України, у тому числі, з правом підписувати та подавати позовні заяви.

При цьому, суд першої інстанції виходив з того, що в матеріалах справи відсутній витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань або інші документи, які підтверджують повноваження Петрука Ярослава Юрійовича діяти в інтересах позивача, у зв`язку з чим, дійшов висновку про відсутність відомостей про те, що Брехт Олексій Олександрович та Петрук Ярослав Юрійович є представниками позивача та мають підстави уповноважувати в порядку передоручення Верещагіну Аллу Олегівну на представництво інтересів позивача.

Як наслідок, на переконання суду першої інстанції, позовну заяву підписано особою, право якої на вчинення таких дій від імені Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» не підтверджено у встановленому законом порядку.

Разом з тим, апелянт зазначає, що повноваження адвоката Верещагіної А.О. на представництво інтересів Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» були підтверджені належним чином, оскільки, до позовної заяви додано довіреність на Верещагіну А.О., довіреність на Петрука Я.Ю., виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань та довіреність 2025 року.

При цьому, апелянт звертає увагу на те, що електронна довіреність, сформована засобами підсистеми «Електронний суд», є належним документом, що підтверджує повноваження представника, а її повернення з підстав непідтвердження повноважень представника свідчить про надмірний формалізм та необґрунтоване обмеження доступу позивача до правосуддя.

Колегія суддів надаючи оцінку висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Положенням ч. 5 ст. 5 КАС України, яка гарантує право на судовий захист, передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.

Пунктом 3 частини 4 статті 169 КАС України встановлено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо, зокрема, позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Частиною 2 статті 160 КАС України визначено, що позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до частини 7 статті 44 КАС України, документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.

Частиною 8 статті 44 КАС України передбачено, що процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Згідно з частиною 10 статті 44 КАС України, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, на такі документи накладається кваліфікований електронний підпис учасника справи (його представника) відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).

Частиною 1 статті 55 КАС України передбачено, що сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною 9 статті 266 цього Кодексу.

Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина 1 статті 57 КАС України).

Відповідно до частини 1 статті 59 КАС України, повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: 1) довіреністю фізичної або юридичної особи; 2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна.

За приписами частини 4 статті 59 КАС України, повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: 1) довіреністю; 2) ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; 3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України «Про безоплатну правничу допомогу».

Частиною 7 статті 59 КАС України передбачено, що у разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог закону та Положення про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Відповідно до частини 8 статті 59 КАС України, у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21 затверджене Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - Положення № 1845/0/15-21).

За приписами пункту 24 Положення № 1845/0/15-21, підсистема «Електронний суд» (Електронний суд) - підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість користувачам у передбачених законодавством випадках відповідно до наявних технічних можливостей підсистеми ЄСІТС реалізованого функціоналу створювати та надсилати в електронному вигляді процесуальні чи інші документи до суду, інших органів та установ у системі правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.

Пунктом 30 Положення № 1845/0/15-21 передбачено, що користувач ЄСІТС може уповноважити іншого користувача на вчинення дій із використанням Електронного суду в інтересах довірителя, надавши засобами відповідної підсистеми ЄСІТС такому повіреному довіреність в електронній формі відповідно до вимог процесуального законодавства.

Згідно з пунктом 31 Положення № 1845/0/15-21, надання довіреності в електронній формі здійснюється засобами Електронного кабінету шляхом створення електронного документа встановленої форми, в якому визначається обсяг повноважень повіреного.

Пунктом 32 Положення № 1845/0/15-21 встановлено, що довіреність в електронній формі, підписана кваліфікованим електронним підписом довірителя, надає можливість повіреному виконувати визначений довірителем перелік дій засобами Електронного суду. Повірений, якому довірителем видана довіреність в електронній формі із правом передоручення, може надати таку довіреність іншому користувачу на вчинення дій в інтересах довірителя (передоручення).

Відповідно до пункту 33 Положення № 1845/0/15-21, від імені юридичної особи видавати довіреності в електронній формі мають право особи, зазначені у відомостях Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо такої юридичної особи у графі «Прізвище, ім`я, по батькові, дати обрання (призначення) осіб, що обираються (призначаються) до органу управління такої юридичної особи, уповноважених представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, або такі, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори та дані про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи». Від імені іноземної юридичної особи електронні довіреності видаватися не можуть.

Пунктом 34 Положення № 1845/0/15-21 передбачено, що довіреність в електронній формі, що підтверджує повноваження представника, та електронні документи, на підставі яких відбувалось передоручення прав первинного довірителя (за їх наявності), автоматично додаються до документів, відправлених представником засобами Електронного суду.

Згідно з пунктом 35 Положення № 1845/0/15-21, довіреність в електронній формі дійсна до моменту її скасування довірителем або протягом строку, на який вона видана. При втраті чинності довіреності в електронній формі автоматично скасовуються також усі її похідні довіреності, що видані в порядку передоручення.

Матеріали справи свідчать, що позовну заяву від імені ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго» подано через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» та підписано адвокатом Верещагіною А.О.

На підтвердження повноважень Верещагіної А.О. до позовної заяви було додано, зокрема, довіреність на Верещагіну А.О., довіреність на Петрука Я.Ю., виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, довіреність 2025 року та свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

При цьому, судом першої інстанції встановлено, що на підтвердження повноважень Верещагіної А.О. також надано довіреність від 20 листопада 2024 року № 20/11-29, видану тимчасово виконуючим обов`язки голови правління ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго» Брехтом О.О.

Зі змісту наявної у матеріалах справи виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 04 вересня 2024 року вбачається, що Брехт О.О. зазначений як тимчасово виконуючий обов`язки голови правління - керівник ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго», який має право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності.

Крім того, матеріали справи містять сформовану в системі «Електронний суд» 02 травня 2025 року довіреність, відповідно до якої Брехт О.О. уповноважив у порядку передоручення Петрука Я.Ю. представляти інтереси ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго» в судах України, у тому числі, в судах апеляційної та касаційної інстанцій, з усіма правами, наданими законом стороні у справі, зокрема з правом підписувати, подавати та доповнювати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи. Вказана довіреність видана з правом передоручення іншим особам та є дійсною до моменту її скасування.

У свою чергу, Петрук Я.Ю., діючи в межах наданого йому права передоручення, засобами підсистеми «Електронний суд» уповноважив Верещагіну А.О. представляти інтереси ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго» в судах України з усіма правами, наданими законом стороні у справі, у тому числі, з правом підписувати та подавати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи.

Таким чином, наявні у матеріалах справи документи підтверджують послідовність надання повноважень на представництво інтересів ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго», а саме: Брехтом О.О., як особою, уповноваженою діяти від імені юридичної особи, - Петруку Я.Ю. з правом передоручення, та, в подальшому, Петруком Я.Ю. - адвокату Верещагіній А.О., із наданням останній права підписувати та подавати позовні заяви.

При цьому, висновок суду першої інстанції про відсутність витягу з ЄДР або інших документів, які підтверджують повноваження Петрука Я.Ю. діяти в інтересах позивача, не враховує правову природу передоручення, здійсненого засобами підсистеми «Електронний суд».

Відповідно до пункту 32 Положення № 1845/0/15-21, повірений, якому видано електронну довіреність із правом передоручення, має право надати відповідну довіреність іншому користувачу на вчинення дій в інтересах довірителя.

Отже, повноваження Петрука Я.Ю. у спірних правовідносинах підтверджуються виданою йому електронною довіреністю з правом передоручення та не потребують підтвердження його права діяти від імені юридичної особи без довіреності шляхом внесення відомостей про нього до ЄДР.

Колегія суддів також звертає увагу, що, відповідно до пункту 34 Положення № 1845/0/15-21, довіреність в електронній формі, яка підтверджує повноваження представника, а також електронні документи, на підставі яких здійснювалося передоручення прав первинного довірителя, автоматично додаються до документів, відправлених представником засобами «Електронного суду».

За таких обставин, оцінка належності повноважень особи, яка підписала позовну заяву, повинна здійснюватися з урахуванням особливостей формування та функціонування електронних довіреностей у ЄСІТС, а не виключно шляхом формальної перевірки наявності окремих документів у вигляді самостійних додатків.

Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 30 червня 2021 року у справі № 380/830/21, відповідно до яких, довіреність, видана із дотриманням зазначених правил, як електронний документ не вимагає будь-якого засвідчення і є належним документом.

При цьому, у постанові від 30 квітня 2025 року у справі № 280/8882/24 Верховний Суд, вирішуючи питання щодо правомірності повернення позовної заяви на підставі пункту 3 частини 4 статті 169 КАС України за наявності довіреності, сформованої в системі «Електронний суд», зазначив, що наявні на той момент у справі матеріали повною мірою надавали суду першої інстанції можливість ідентифікувати особу, яка підписала довіреність.

Також, Верховний Суд у вказаній постанові виходив з того, що довіреність, сформована в системі «Електронний суд», підлягає оцінці відповідно до частини 7 статті 59 КАС України, а при вирішенні питання щодо належності повноважень представника суд повинен перевірити відповідність вчиненої ним процесуальної дії обсягу повноважень, визначеному в електронній довіреності.

Застосовуючи наведені висновки до обставин цієї справи, колегія суддів враховує, що матеріали, додані до позовної заяви, дозволяли встановити як особу, від якої первинно походили відповідні повноваження, так і послідовність їх подальшого передоручення.

Так, відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Брехт О.О. зазначений як тимчасово виконуючий обов`язки голови правління - керівник ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго», який має право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності.

Водночас, електронною довіреністю від 02 травня 2025 року Брехт О.О. уповноважив Петрука Я.Ю. представляти інтереси ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго» в судах України, у тому числі, з правом підписувати та подавати позовні заяви, при цьому, прямо надавши останньому право передоручення відповідних повноважень.

Петрук Я.Ю., у свою чергу, реалізуючи надане йому право передоручення, засобами підсистеми «Електронний суд» уповноважив адвоката Верещагіну А.О. представляти інтереси ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго» в судах України, у тому числі, з правом підписувати та подавати позовні заяви.

Отже, вчинена Верещагіною А.О. процесуальна дія щодо підписання та подання позовної заяви безпосередньо охоплювалася обсягом повноважень, наданих їй електронною довіреністю.

При цьому, судом першої інстанції не встановлено обставин, які б свідчили про скасування або припинення дії відповідних довіреностей, відсутність у Брехта О.О. повноважень діяти від імені ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго», відсутність у Петрука Я.Ю. права передоручення наданих йому повноважень чи перевищення ним обсягу такого передоручення.

Натомість, висновок суду першої інстанції про відсутність у матеріалах справи документів, які підтверджують повноваження Брехта О.О. та Петрука Я.Ю., зроблено без належного врахування доданих до позовної заяви документів та особливостей підтвердження повноважень представника засобами підсистеми «Електронний суд».

Таким чином, колегія суддів вважає, що матеріали справи містили належні та достатні документи для підтвердження повноважень Верещагіної А.О. на підписання та подання від імені ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго» позовної заяви, а тому, висновок суду першої інстанції про наявність передбачених пунктом 3 частини 4 статті 169 КАС України підстав для її повернення є помилковим.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви позивачу.

Відповідно до частини 2 статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 №3477-ІV встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У справі Bellet v. France, Європейський суд з прав людини зазначив, що "стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".

Не можуть бути встановлені обмеження щодо реалізації права на судовий захист у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено; ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями (справа Мушта проти України).

У рішенні по справі "Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії" від 13 січня 2000 року та у рішенні по справі "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

З огляду на зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали дійшов помилкового висновку повернення позовної заяви позивачу, а тому, зазначена ухвала суду підлягає скасуванню, а справу слід передати на розгляд суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 3 ст. 312 КАС України, у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Керуючись статтями ст.ст. 241, 242, 243, 308, 311, 312, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» задовольнити.

Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2025 року скасувати, а справу передати на розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України.

Суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р.

Судді Кузьмишина О.М.

Ключкович В.Ю.