Постанова від 30 серпня 2026 р. у справі №580/239/26 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 580/239/26 Головуючий у 1 інстанції: Трофімова Л.В.

Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача Вівдиченко Т.Р.

Суддів Кузьмишиної О.М. Ключковича В.Ю.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 16 січня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 16 січня 2026 року позовну заяву за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії повернуто позивачеві разом із доданими матеріалами.

Не погодившись з ухвалою суду, позивач - ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для розгляду по суті до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

09 лютого 2026 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від відповідача - Військової частини НОМЕР_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким підтримує позицію суду першої інстанції.

Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.

Згідно ч. 2 ст. 312 КАС України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).

Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на ухвалу, перегляд якої можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Матеріали справи свідчать, що ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Єрьоміну Вікторію Анатоліївну звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 в період з 19 липня 2022 року по 20 травня 2023 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 р., встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 р. на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення за період з 19 липня 2022 року по 20 травня 2023 року, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 р. встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 р., на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 14 січня 2026 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, надано позивачеві для усунення недоліків позовної заяви десять днів з дати отримання копії ухвали.

Судом першої інстанції зазначено, що позивачем недоліки можуть бути усунуті шляхом надання: окресленням змісту і характеру порушеного права, повідомлення: з якою саме датою пов`язує початок перебігу строку звернення до суду із даним позовом; обґрунтування щодо статусу відповідача-колишнього роботодавця як податкового агента у спірний період; власне звернення позивача до обраного відповідача у спірних правовідносинах; власний розрахунок деструктивних відхилень за попередньо отриманих довідок про грошове забезпечення з 19 липня 2022 року до 20 травня 2023 року; копії адвокатського запиту від 17.07.2025 з додатками; розрахунку деструктивних відхилень з підтвердженням сплати ЄСВ під час нарахування грошового забезпечення за прирівняною посадою.

15 січня 2026 року до Черкаського окружного адміністративного суду від представника ОСОБА_1 - Єрьоміної Вікторії Анатоліївни надійшла заява про відкликання позовної заяви.

У вищевказаній заяві представник позивача вказала, що на підставі п 2 ч 4 ст.169 КАС України до відкриття провадження в адміністративній справі відкликає позовну заяву, у зв`язку з чим, просить суд повернути позовну заяву і додані до неї документи.

В подальшому, оскаржуваною ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 16 січня 2026 року позовну заяву за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії повернуто позивачеві разом із доданими матеріалами.

Зі змісту вищевказаної ухвали суду першої інстанції слідує, що підставою для повернення позовної заяви ОСОБА_1 стало подання його представником до відкриття провадження у справі заяви про відкликання позовної заяви, що відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 169 КАС України є самостійною підставою для її повернення позивачеві.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

За приписами ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

В свою чергу, реалізація особою права на судовий захист може здійснюватися нею як особисто, так і через представника.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 55 КАС України, сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев`ятою статті 266 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 57 КАС України, представником у суді може бути адвокат або законний представник.

За приписами ч. 4 ст. 59 КАС України, повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: 1) довіреністю; 2) ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"; 3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу".

За змістом ч. 1 ст. 60 КАС України, представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки.

При цьому, ч. 2 ст. 60 КАС України передбачено, що обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері.

Водночас, КАС України закріплено право особи, яка звернулася до суду, самостійно розпоряджатися заявленими нею вимогами.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 9 КАС України, кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності.

Одним із способів реалізації позивачем права розпоряджатися своїми вимогами до відкриття провадження в адміністративній справі є відкликання позовної заяви, з яким КАС України пов`язує її повернення позивачеві.

Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач до відкриття провадження в адміністративній справі подав заяву про її відкликання.

При цьому, згідно з ч. 8 ст. 169 КАС України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Як вбачається з матеріалів справи, адміністративний позов від імені ОСОБА_1 подано його представником - адвокатом Єрьоміною В.А., повноваження якої на представництво інтересів позивача у Черкаському окружному адміністративному суді підтверджено ордером на надання правничої (правової) допомоги серії АН № 1883494 від 09 січня 2026 року, виданим на підставі договору про надання правничої допомоги б/н від 03 червня 2024 року (а.с. 8).

При цьому, в зазначеному ордері вказано, що договором про надання правничої допомоги повноваження адвоката не обмежуються.

Матеріалами справи також підтверджується, що 15 січня 2026 року, тобто після постановлення ухвали Черкаського окружного адміністративного суду від 14 січня 2026 року про залишення позовної заяви без руху та до відкриття провадження у справі, до суду першої інстанції за вх. № 2264/26 від представника ОСОБА_1 - адвоката Єрьоміної В.А. надійшла заява про відкликання позовної заяви (а.с. 29).

У вказаній заяві представник позивача, посилаючись на п. 2 ч. 4 ст. 169 КАС України, прямо зазначила про відкликання позовної заяви у справі № 580/239/26 та просила повернути позовну заяву і додані до неї документи.

Отже, враховуючи, що адвокат Єрьоміна В.А. діяла від імені ОСОБА_1 на підставі належним чином оформленого ордера, який не містив обмежень її повноважень, колегія суддів вважає, що подання нею до відкриття провадження у справі заяви про відкликання позовної заяви є належною реалізацією процесуального права позивача на розпорядження своїми вимогами.

За таких обставин, з огляду на приписи ч. 3 ст. 9, ч. 1, 2 ст. 60 та п. 2 ч. 4 ст. 169 КАС України, у суду першої інстанції були наявні передбачені процесуальним законом підстави для повернення позовної заяви ОСОБА_1 разом із доданими до неї матеріалами.

Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги щодо неправильного застосування судом першої інстанції положень ст. 233 КЗпП України, дотримання позивачем строку звернення до адміністративного суду та наявності підстав для його поновлення, оскільки, такі доводи стосуються мотивів ухвали Черкаського окружного адміністративного суду від 14 січня 2026 року про залишення позовної заяви без руху та не спростовують правомірності оскаржуваної ухвали від 16 січня 2026 року.

Як встановлено вище, підставою для повернення позовної заяви стало не невиконання позивачем вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху чи пропуск строку звернення до суду, а подання його уповноваженим представником до відкриття провадження у справі заяви про відкликання позовної заяви, що, відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 169 КАС України, є самостійною процесуальною підставою для її повернення.

Колегія суддів звертає увагу, що в апеляційній скарзі позивач не заперечує факту подання його представником заяви про відкликання позовної заяви, не посилається на відсутність у адвоката Єрьоміної В.А. відповідних повноважень та не зазначає про наявність будь-яких обмежень таких повноважень. Також, матеріали справи не містять відомостей про відкликання вказаної заяви до постановлення судом першої інстанції оскаржуваної ухвали.

Водночас, наведені апелянтом доводи щодо дотримання строку звернення до суду, застосування положень ст. 233 КЗпП України, необхідності витребування судом доказів та оцінки інших недоліків позовної заяви стосуються обставин, які передували реалізації позивачем права на відкликання позовної заяви, та не усувають правових наслідків подання такої заяви, визначених п. 2 ч. 4 ст. 169 КАС України.

При цьому, повернення позовної заяви з підстав її відкликання не вирішує спір по суті та, відповідно до ч. 8 ст. 169 КАС України, не позбавляє позивача права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Враховуючи вищевказане, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність передбачених п. 2 ч. 4 ст. 169 КАС України правових підстав для повернення позовної заяви ОСОБА_1 .

Відповідно до частини 2 статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Судом апеляційної інстанції враховується, що, згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно застосував положення чинного законодавства України при постановленні оскаржуваної ухвали із дотриманням норм процесуального права, а тому, підстав для її скасування не вбачається.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями ст.ст. 241, 242, 243, 308, 311, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 16 січня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України.

Суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р.

Судді Кузьмишина О.М.

Ключкович В.Ю.