Постанова від 30 серпня 2026 р. у справі №580/7899/25 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 580/7899/25 Головуючий у 1 інстанції: Рідзель О.А.

Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача Вівдиченко Т.Р.

Суддів Кузьмишиної О.М. Ключковича В.Ю.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОСТРОЙСЕРВИС» на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОСТРОЙСЕРВИС» до Головного управління ДПС у Черкаській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень і зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРОСТРОЙСЕРВИС» (далі – ТОВ «АГРОСТРОЙСЕРВИС») звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Черкаській області (далі – ГУ ДПС у Черкаській області), Державної податкової служби України (далі – ДПС України) про визнання протиправними та скасування рішень і зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2025 року позов товариства з обмеженою відповідальністю “Агростройсервис” до Головного управління ДПС у Черкаській області, ДПС України про визнання протиправними та скасування рішень і зобов`язання вчинити дії – залишено без розгляду.

Не погодившись з ухвалою суду, позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРОСТРОЙСЕРВИС» звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

03 листопада 2025 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від відповідача - Головного управління ДПС у Черкаській області надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким підтримує позицію суду першої інстанції.

Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.

Згідно ч. 2 ст. 312 КАС України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).

Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на ухвалу, перегляд якої можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Матеріали справи свідчать, що, звертаючись до суду з позовом, ТОВ «АГРОСТРОЙСЕРВИС» просило:

1) визнати протиправними та скасувати:

- рішення ГУ ДПС у Черкаській області (регіонального податкового органу) від 30.01.2025 року № 12440300/13393900 про відмову в реєстрації податкової накладної ТОВ «АГРОСТРОЙСЕРВИС» від 29.01.2024 № 30 в ЄРПН щодо продажу ПВКІІ «Огрант» послуг з поточного ремонту;

- рішення ДПС України від 13.02.2025 року № 8471/13393900/2. яким відмовлено в задоволенні скарги щодо реєстрації податкової накладної від 29.01.2024 № 30 в ЄРПН;

- рішення ГУ ДПС у Черкаській області (регіонального податкового органу) від 30.01.2025 року № 12440295/13393900 про відмову в реєстрації податкової накладної ТОВ «АГРОСТРОЙСЕРВИС» від 17.01.2024 № 16 в ЄРПН щодо продажу ГОВ «ГРУПА АЗОТ» будівельно-монтажних робіт;

- рішення ДПС України від 13.02.2025 року № 8489/13393900/2. яким відмовлено в задоволенні скарги щодо реєстрації податкової накладної від 17.01.2024 № 16 в ЄРПН;

- рішення ГУ ДПС у Черкаській області (регіонального податкового органу) від 30.01.2025 року № 12440299/13393900 про відмову в реєстрації податкової накладної ТОВ «АГРОСТРОЙСЕРВИС» від 18.01.2024 № 17 в ЄРПН щодо продажу ТОВ «ГРУПА АЗОТ» будівельно-монтажних робіт;

- рішення ДПС України від 13.02.2025 року № 8490/13393900/2. яким відмовлено в задоволенні скарги щодо реєстрації податкової накладної від 18.01.2024 № 17 в ЄРПН;

- рішення ГУ ДПС у Черкаській області (регіонального податкового органу) від 30.01.2025 року № 12440312/13393900 про відмову в реєстрації податкової накладної ТОВ «АГРОСТРОЙСЕРВИС» від 19.01.2024 № 20 в ЄРПН щодо продажу ТОВ «ГРУПА АЗОТ» будівельно-монтажних робіт;

- рішення ДПС України від 13.02.2025 року № 8519/13393900/2. яким відмовлено в задоволенні скарги щодо реєстрації податкової накладної від 19.01.2024 № 20 в ЄРПН;

- рішення ГУ ДПС у Черкаській області (регіонального податкового органу) від 30.01.2025 року № 12440298/13393900 про відмову в реєстрації податкової накладної ТОВ «АГРОСТРОЙСЕРВИС» від 23.01.2024 № 22 в ЄРПН щодо продажу ТОВ «ГРУПА АЗОТ» будівельно-монтажних робіт;

- рішення ДПС України від 13.02.2025 року № 8488/13393900/2. яким відмовлено в задоволенні скарги щодо реєстрації податкової накладної від 23.01.2024 № 22 в ЄРПН;

- рішення ГУ ДПС у Черкаській області (регіонального податкового органу) від 30.01.2025 року № 12440296/13393900 про відмову в реєстрації податкової накладної ТОВ «АГРОСТРОЙСЕРВИС» від 23.01.2024 № 23 в ЄРПН щодо продажу ТОВ «ГРУПА АЗОТ» будівельно-монтажних робіт;

- рішення ДПС України від 13.02.2025 року № 8487/13393900/2. яким відмовлено в задоволенні скарги щодо реєстрації податкової накладної від 23.01.2024 № 23 в ЄРПН;

- рішення ГУ ДПС у Черкаській області (регіонального податкового органу) від 30.01.2025 року № 12440301/13393900 про відмову в реєстрації податкової накладної ТОВ «АГРОСТРОЙСЕРВИС» від 24.01.2024 № 25 в ЄРПН щодо продажу ТОВ «ГРУПА АЗОТ» будівельно-монтажних робіт;

- рішення ДПС України від 13.02.2025 року № 8498/13393900/2. яким відмовлено в задоволенні скарги щодо реєстрації податкової накладної від 24.01.2024 № 25 в ЄРПН;

- рішення ГУ ДПС у Черкаській області (регіонального податкового органу) від 30.01.2025 року № 12440302/13393900 про відмову в реєстрації податкової накладної ТОВ «АГРОСТРОЙСЕРВИС» від 25.01.2024 № 28 в ЄРПН щодо продажу ТОВ «ГРУПА АЗОТ» будівельно-монтажних робіт;

- рішення ДПС України від 13.02.2025 року № 8492/13393900/2, яким відмовлено в задоволенні скарги щодо реєстрації податкової накладної від 25.01.2024 № 28 в ЄРПН;

- рішення ГУ ДПС у Черкаській області (регіонального податкового органу) від 30.01.2025 року № 12440297/13393900 про відмову в реєстрації податкової накладної ТОВ «АГРОСТРОЙСЕРВИС» від 30.01.2024 № 32 в ЄРПН щодо продажу ТОВ «ГРУПА АЗОТ» будівельно-монтажних робіт;

- рішення ДПС України від 13.02.2025 року № 8520/13393900/2. яким відмовлено в задоволенні скарги щодо реєстрації податкової накладної від 30.01.2024 № 32 в ЄРПН

- рішення ГУ ДПС у Черкаській області (регіонального податкового органу) від 30.01.2025 року № 12440311/13393900 про відмову в реєстрації податкової накладної ТОВ «АГРОСТРОЙСЕРВИС» від 30.01.2024 № .33 в ЄРПН щодо продажу ТОВ «ГРУПА АЗОТ» будівельно-монтажних робіт;

- рішення ДПС України від 13.02.2025 року № 8518/13393900/2. яким відмовлено в задоволенні скарги щодо реєстрації податкової накладної від 30.01.2024 № 33 в ЄРПН;

- рішення ЕУ ДПС у Черкаській області (регіонального податковою органу) від 30.01.2025 року № 12440308/13393900 про відмову в реєстрації податкової накладної ТОВ «АГРОСТРОЙСЕРВИС» від 16.01.2024 № 14 в ЄРПН щодо продажу ТОВ «Парковий Квартал» будівельно-монтажних робіт;

- рішення ДПС України від 12.02.2025 року № 8205/13393900/2. яким відмовлено в задоволенні скарги щодо реєстрації податкової накладної від 16.01.2024 № 14 в ЄРПН;

- рішення ГУ ДПС у Черкаській області (регіонального податкового органу) від 30.01.2025 року № 12440307/13393900 про відмову в реєстрації податкової накладної ТОВ «АГРОСТРОЙСЕРВИС» від 17.01.2024 № 15 в СРПН щодо продажу ТОВ «Парковий Квартал» будівельно-монтажних робіт;

- рішення ДПС України від 12.02.2025 року № 8212/13393900/2, яким відмовлено в задоволенні скарги щодо реєстрації податкової накладної від 17.01.2024 № 15 в ЄРПН;

- рішення ГУ ДПС у Черкаській області (регіонального податкового органу) від 30.01.2025 року № 12440314/13393900 про відмову в реєстрації податкової накладної ТОВ «АГРОСТРОЙСЕРВИС» від 18.01.2024 № 18 в ЄРПН щодо продажу ТОВ «Парковий Квартал» будівельно-монтажних робіт;

- рішення ДПС України від 12.02.2025 року № 8165/13393900/2. яким відмовлено в задоволенні скарги щодо реєстрації податкової накладної від 18.01.2024 № 18 в ЄРПН;

- рішення ГУ ДПС у Черкаській області (регіонального податкового органу) від 30.01.2025 року № 12440304/1339.3900 про відмову в реєстрації податкової накладної ТОВ «АГРОСТРОЙСЕРВИС» від 19.01.2024 №19 в ЄРПН щодо продажу ТОВ «Парковий Квартал» будівельно-монтажних робіт;

- рішення ДПС України від 12.02.2025 року № 8216/13393900/2. яким відмовлено в задоволенні скарги щодо реєстрації податкової накладної від 19.01.2024 № 19 в ЄРПН;

- рішення ГУ ДПС у Черкаській області (регіонального податкового органу) від 30.01.2025 року № 12440303/13393900 про відмову в реєстрації податкової накладної ТОВ «АГРОСТРОЙСЕРВИС» від 22.01.2024 №21 в ЄРПН щодо продажу ТОВ «Парковий Квартал» будівельно-монтажних робіт;

- рішення ДПС України від 12.02.2025 року № 8204/13393900/2. яким відмовлено в задоволенні скарги щодо реєстрації податкової накладної від 22.01.2024 № 21 в ЄРПН;

- рішення ГУ ДПС у Черкаській області (регіонального податковою органу) від 30.01.2025 року № 12440306/13393900 про відмову в реєстрації податкової накладної ТОВ «АГРОСТРОЙСЕРВИС» від 23.01.2024 № 24 в ЄРПН щодо продажу ТОВ «Парковий Квартал» будівельно-монтажних робіт;

- рішення ДПС України від 12.02.2025 року № 8214/13393900/2. яким відмовлено в задоволенні скарги щодо реєстрації податкової накладної від 23.01.2024 № 24 в ЄРПН;

- рішення ГУ ДПС у Черкаській області (регіонального податкового органу) від 30.01.2025 року № 12440305/13393900 про відмову в реєстрації податкової накладної ТОВ «АГРОСТРОЙСЕРВИС» від 24.01.2024 № 26 в ЄРПН щодо продаж) ТОВ «Парковий Квартал» будівельно-монтажних робіт;

- рішення ДПС України від 12.02.2025 року № 8215/13393900/2. яким відмовлено в задоволенні скарги щодо реєстрації податкової накладної від 24.01.2024 № 26 в ЄРПН;

- рішення ГУ ДПС у Черкаській області (регіонального податкового органу) від 30.01.2025 року № 12440313/13393900 про відмову в реєстрації податкової накладної ТОВ «АГРОСТРОЙСЕРВИС» від 25.01.2024 № 27 в ЄРПН щодо продажу ТОВ «Парковий Квартал» будівельно-монтажних робіт;

- рішення ДПС України від 12.02.2025 року № 8211/13393900/2, яким відмовлено в задоволенні скарги щодо реєстрації податкової накладної від 25.01.2024 № 27 в ЄРПН;

- рішення ГУ ДПС у Черкаській області (регіонального податкового органу) від 30.01.2025 року № 12440315/13393900 про відмову в реєстрації податкової накладної ТОВ «АГРОСТРОЙСЕРВИС» від 30.01.2024 № 31 в ЄРПН щодо продажу ТОВ «Парковий Квартал» будівельно-монтажних робіт:

- рішення ДПС України від 12.02.2025 року № 8163/13393900/2. яким відмовлено в задоволенні скарги щодо реєстрації податкової накладної від 30.01.2024 № 31 в ЄРПН;

2) зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні ТОВ «АГРОСТРОЙСЕРВИС»:

- від 29.01.2024 № 30 в ЄРПН щодо продажу ПВКП «Огрант» послуг з поточного ремонту за датою прийняття її до ЄРПН;

- від 17.01.2024 № 16 в ЄРПН щодо продажу ТОВ «ГРУПА АЗОТ» будівельно-монтажних робіт за датою прийняття її до ЄРПН;

- від 18.01.2024 № 17 в ЄРПН щодо продажу ТОВ «ГРУПА АЗОТ» будівельно-монтажних робіт за датою прийняття її до ЄРПН;

- від 19.01.2024 № 20 в ЄРПН щодо продажу ТОВ «ГРУПА АЗОТ» будівельно-монтажних робіт за датою прийняття її до ЄРПН;

- від 23.01.2024 № 22 в ЄРПН щодо продажу ТОВ «ГРУПА АЗОТ» будівельно-монтажних робіт за датою прийняття її до ЄРПН;

- від 23.01.2024 № 23 в ЄРПН щодо продажу ТОВ «ГРУПА АЗОТ» будівельно-монтажних робіт за датою прийняття її до ЄРІ ІН;

- від 24.01.2024 № 25 в ЄРПН щодо продажу ТОВ «ГРУПА АЗОТ» будівельно-монтажних робіт за датою прийняття її до ЄРПН;

- від 25.01.2024 № 28 в ЄРПН щодо продажу ТОВ «ГРУПА АЗОТ» будівельно-монтажних робіт за датою прийняття її до ЄРПН;

- від 30.01.2024 № 32 в ЄРПН щодо продажу ТОВ «ГРУПА АЗОТ» будівельно-монтажних робіт за датою прийняття її до ЄРПН;

- від 30.01.2024 № 33 в ЄРПН щодо продажу ТОВ «ГРУПА АЗОТ» будівельно-монтажних робіт за датою прийняття її до ЄРГІН;

- від 16.01.2024 № 14 в ЄРПН щодо продажу ТОВ «Парковий Квартал» будівельно-монтажних робіт за датою прийняття її до ЄРПН;

- від 17.01.2024 № 15 в ЄРПН щодо продажу ТОВ «Парковий Квартал» будівельно-монтажних робіт за датою прийняття її до ЄРПН;

- від 18.01.2024 № 18 в ЄРПН щодо продажу ТОВ «Парковий Квартал» будівельно-монтажних робіт за датою прийняття її до ЄРПН;

- від 19.01.2024 № 19 в ЄРПН щодо продажу ТОВ «Парковий Квартал» будівельно-монтажних робіт за датою прийняття її до ЄРПН;

- від 22.01.2024 № 21 в ЄРПН щодо продажу ТОВ «Парковий Квартал» будівельно-монтажних робіт за датою прийняття її до ЄРПН;

- від 23.01.2024 № 24 в ЄРПН щодо продажу ТОВ «Парковий Квартал» будівельно-монтажних робіт за датою прийняття її до ЄРПН;

- від 24.01.2024 № 26 в ЄРПН щодо продажу ТОВ «Парковий Квартал» будівельно-монтажних робіт за датою прийняття її до ЄРПН;

- від 25.01.2024 № 27 в ЄРПН щодо продажу ТОВ «Парковий Квартал» будівельно-монтажних робіт за датою прийняття її до ЄРПН;

- від 30.01.2024 № 31 в ЄРГІН щодо продажу ТОВ «Парковий Квартал» будівельно-монтажних робіт за датою прийняття її до ЄРПН.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2025 року позовну заяву залишено без руху.

Залишаючи позовну заяву без руху, суд першої інстанції вказав, що ТОВ «АГРОСТРОЙСЕРВИС» скористалося процедурою адміністративного оскарження рішень про відмову в реєстрації податкових накладних, за результатами якої ДПС України 12 та 13 лютого 2025 року прийнято рішення про залишення скарг без задоволення, а тому, позивач мав право звернутися до суду з відповідним позовом у тримісячний строк з дня вручення таких рішень. Водночас, з позовом до суду ТОВ «АГРОСТРОЙСЕРВИС» звернулося 11 липня 2025 року, тобто з пропуском установленого строку звернення до адміністративного суду.

На виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, позивачем подано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду, в якій зазначено, що 11 липня 2025 року ТОВ «АГРОСТРОЙСЕРВИС» у визначений частиною першою статті 122 та альтернативно визначений абзацом 2 частини 4 статті 122 КАС України шестимісячний строк подано позов щодо визнання протиправними та скасування рішень контролюючих органів та реєстрації податкових накладних в ЄРПН, при цьому, сплачено судовий збір у сумі 57 532,00 грн, що у воєнний час є значною сумою для Підприємства.

Обґрунтовуючи наявність підстав для поновлення строку звернення до суду, позивач вказував, що абзац 2 частини 4 статті 122 КАС України має два альтернативні моменти, а саме: якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято; та (або) вручено рішення суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк. Позивач наголошував, що у даному випадку рішення центрального контролюючого органу були прийняті 13 лютого 2025 року, а відтак позовні вимоги ТОВ «АГРОСТРОЙСЕРВИС», заявлені 11 липня 2025 року, подані у межах шестимісячного строку, визначеного статтею 122 КАС України.

На виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху ,позивачем подано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду, в якій зазначено, що позов подано 11 липня 2025 року у межах строку, встановленого ст. 122 КАС України, оскільки, рішення центрального контролюючого органу за результатами адміністративного оскарження прийняті 12 та 13 лютого 2025 року, у зв`язку з чим, ТОВ «АГРОСТРОЙСЕРВИС» вважало, що строк звернення до суду ним не пропущено.

В обґрунтування своєї позиції позивач посилався на абз. 2 ч. 4 ст. 122 КАС України та зазначав, що вказана норма передбачає 2 альтернативні підстави для застосування шестимісячного строку звернення до адміністративного суду: якщо рішення за результатами розгляду скарги не було прийнято або якщо таке рішення не було вручено позивачу у строки, встановлені законом. На переконання позивача, суд першої інстанції не врахував зазначеної конструкції норми та безпідставно застосував до спірних правовідносин тримісячний строк звернення до суду.

Крім того, позивач посилався на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 29 вересня 2022 року у справі № 500/1912/22, відповідно до яких, протягом дії воєнного стану суворе застосування адміністративними судами процесуальних строків може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, та зазначав, що його поведінка свідчить про добросовісний намір реалізувати право на судовий захист.

У подальшому, оскаржуваною ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2025 року позов ТОВ «АГРОСТРОЙСЕРВИС» залишено без розгляду.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що позивач скористався процедурою адміністративного оскарження рішень про відмову в реєстрації податкових накладних, за результатами якої, ДПС України прийнято рішення від 12 та 13 лютого 2025 року про залишення скарг без задоволення та рішень комісії регіонального рівня без змін.

З огляду на положення ч. 4 ст. 122 КАС України та висновки Верховного Суду, суд першої інстанції зазначив, що у спірних правовідносинах застосуванню підлягає 3-місячний строк звернення до суду, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги.

Врахувавши, що зазначені рішення були доставлені позивачу в електронний кабінет, тоді як з позовом до суду ТОВ «АГРОСТРОЙСЕРВИС» звернулося 11 липня 2025 року, суд першої інстанції дійшов висновку про пропуск установленого строку звернення до адміністративного суду.

Також суд першої інстанції вказав, що абз. 2 ч. 4 ст. 122 КАС України, яким передбачено шестимісячний строк звернення до суду, застосовується у разі, якщо рішення за результатами розгляду скарги не було прийнято та (або) вручено позивачу у строки, встановлені законом.

Оскільки, у спірних правовідносинах відповідні рішення ДПС України були прийняті та доставлені позивачу в електронний кабінет, суд першої інстанції визнав необґрунтованими доводи позивача про застосування шестимісячного строку та, встановивши відсутність інших поважних причин його пропуску, залишив позовну заяву без розгляду.

З такими висновками суду колегія суддів погоджується, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Так, строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

За приписами ч.ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч. 4 ст. 122 КАС України, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Частиною 13 ст. 171 КАС України передбачено, що суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Згідно з ч. 15 ст. 171 КАС України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Водночас, відповідно до ч. 3 ст. 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

За приписами ч. 4 ст. 123 КАС України, якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Пунктом 8 ч. 1 ст. 240 КАС України передбачено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Разом з тим, спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів є Податковий кодекс України (далі – ПК України).

Відповідно до п. 56.1 ст. 56 ПК України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Пунктом 56.18 ст. 56 ПК України встановлено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.

Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Згідно з п. 56.19 ст. 56 ПК України, у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Відповідно до п. 42.4 ст. 42 ПК України, документ, надісланий контролюючим органом в електронний кабінет, вважається врученим платнику податків або фінансовому агенту, якщо він сформований з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" та є доступним в електронному кабінеті.

Датою вручення платнику податків або фінансовому агенту документа є дата, зазначена у квитанції про доставку у текстовому форматі, що відправляється з електронного кабінету автоматично та свідчить про дату та час доставки документа платнику податків/фінансовому агенту. У разі якщо доставка документа відбулася після 18 години, датою вручення документа платнику податків/фінансовому агенту вважається наступний робочий день. Якщо доставка відбулася у вихідний чи святковий день, датою вручення документа платнику податків/фінансовому агенту вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «АГРОСТРОЙСЕРВИС» скористалося передбаченим податковим законодавством порядком адміністративного оскарження рішень ГУ ДПС у Черкаській області від 30 січня 2025 року про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, звернувшись 05 та 06 лютого 2025 року до ДПС України з відповідними скаргами на зазначені рішення.

За результатами розгляду поданих скарг, ДПС України 12 та 13 лютого 2025 року прийнято рішення, якими скарги ТОВ «АГРОСТРОЙСЕРВИС» залишено без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації відповідних податкових накладних в ЄРПН - без змін.

Водночас, з адміністративним позовом про визнання протиправними та скасування вказаних рішень ГУ ДПС у Черкаській області та ДПС України, а також зобов`язання ДПС України зареєструвати відповідні податкові накладні в ЄРПН ТОВ «АГРОСТРОЙСЕРВИС» звернулося до Черкаського окружного адміністративного суду 11 липня 2025 року.

Вирішуючи питання щодо строку звернення ТОВ «АГРОСТРОЙСЕРВИС» до суду з цим позовом, колегія суддів виходить з того, що оскаржувані рішення ГУ ДПС у Черкаській області про відмову в реєстрації податкових накладних в ЄРПН не є рішеннями контролюючого органу про нарахування грошових зобов`язань платнику податків, а позивач до звернення до суду скористався процедурою їх адміністративного оскарження.

При цьому, відповідно до п. 56.18 ст. 56 ПК України, процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору, у зв`язку з чим, строк звернення до адміністративного суду після використання такого порядку вирішення спору щодо рішень контролюючого органу, які не пов`язані з нарахуванням грошових зобов`язань, визначається положеннями ч. 4 ст. 122 КАС України.

Так, у постанові від 11 жовтня 2019 року у справі № 640/20468/18 Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду сформувала правовий висновок, відповідно до якого, рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору, оскаржуються у судовому порядку протягом 3 місяців, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків у строки, встановлені ПК України, при цьому такий строк обчислюється з дня вручення рішення за результатами розгляду скарги. 6-місячний строк застосовується у разі, якщо рішення за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків у строки, встановлені ПК України, та обчислюється з дня звернення платника податків до контролюючого органу з відповідною скаргою.

Наведений правовий підхід щодо застосування саме тримісячного строку звернення до суду у спорах про оскарження рішення про відмову в реєстрації податкової накладної після використання платником податків процедури адміністративного оскарження підтверджено Верховним Судом, зокрема, у постанові від 11 лютого 2025 року у справі № 160/9000/24, в якій зазначено, що у таких правовідносинах строк звернення до суду врегульований ч. 4 ст. 122 КАС України і становить 3 місяці з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на оскаржуване рішення податкового органу.

Аналогічний підхід застосовано також Верховним Судом у постанові від 11 серпня 2026 року у справі № 320/27568/24, предметом спору в якій було оскарження рішень про відмову в реєстрації податкових накладних, прийнятих після використання платником податків процедури адміністративного оскарження. Верховний Суд, застосовуючи ч. 4 ст. 122 КАС України, виходив із того, що строк звернення до адміністративного суду у таких правовідносинах становить 3 місяці.

Таким чином, ураховуючи характер оскаржуваних ТОВ «АГРОСТРОЙСЕРВИС» рішень та факт попереднього використання позивачем процедури їх адміністративного оскарження, колегія суддів приходить до висновку, що до спірних правовідносин підлягає застосуванню передбачений ч. 4 ст. 122 КАС України тримісячний строк звернення до адміністративного суду, який обчислюється з дня вручення позивачу рішень ДПС України, прийнятих за результатами розгляду його скарг.

Матеріали справи свідчать, що рішення ДПС України, прийняті за результатами розгляду скарг ТОВ «АГРОСТРОЙСЕРВИС» на рішення ГУ ДПС у Черкаській області про відмову в реєстрації податкових накладних, прийняті 12 та 13 лютого 2025 року та доставлені позивачу в електронний кабінет платника податків.

При цьому, відповідно до п. 42.4 ст. 42 ПК України, датою вручення платнику податків документа, надісланого контролюючим органом в електронний кабінет, є дата, зазначена у квитанції про доставку у текстовому форматі, яка автоматично відправляється з електронного кабінету та свідчить про дату і час доставки відповідного документа.

Отже, з урахуванням установлених обставин та положень ч. 4 ст. 122 КАС України, перебіг тримісячного строку звернення до адміністративного суду розпочався з моменту вручення ТОВ «АГРОСТРОЙСЕРВИС» рішень ДПС України, прийнятих за результатами адміністративного оскарження, а граничний строк звернення до суду спливав відповідно у травні 2025 року.

Водночас, з адміністративним позовом у цій справі ТОВ «АГРОСТРОЙСЕРВИС» звернулося до Черкаського окружного адміністративного суду лише 11 липня 2025 року, тобто, після спливу встановленого ч. 4 ст. 122 КАС України тримісячного строку звернення до суду.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про пропуск ТОВ «АГРОСТРОЙСЕРВИС» строку звернення до адміністративного суду з цим позовом.

Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апеляна про те, що до спірних правовідносин підлягає застосуванню шестимісячний строк звернення до адміністративного суду, передбачений абз. 2 ч. 4 ст. 122 КАС України.

Зі змісту абз. 2 ч. 4 ст. 122 КАС України вбачається, що встановлений цією нормою шестимісячний строк застосовується у випадку, якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень у строки, встановлені законом. При цьому, перебіг такого строку законодавець пов`язує саме з днем звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою, а не з днем прийняття рішення за результатами її розгляду.

Таким чином, передбачений абз. 2 ч. 4 ст. 122 КАС України шестимісячний строк не є альтернативним строком звернення до суду, який може застосовуватися за вибором позивача, а його застосування обумовлено наявністю визначених цією нормою обставин, а саме неприйняттям та (або) неврученням рішення за результатами адміністративного оскарження у строки, встановлені законом.

Водночас, у даній справі ДПС України за результатами розгляду скарг ТОВ «АГРОСТРОЙСЕРВИС» прийнято відповідні рішення 12 та 13 лютого 2025 року, які доставлені позивачу в електронний кабінет платника податків.

За таких обставин, правові підстави для застосування до спірних правовідносин абз. 2 ч. 4 ст. 122 КАС України та обчислення строку звернення до суду як шестимісячного відсутні.

Отже, посилання апелянта на те, що позов, поданий 11 липня 2025 року, подано у межах шестимісячного строку, визначеного абз. 2 ч. 4 ст. 122 КАС України, ґрунтується на помилковому тлумаченні змісту зазначеної процесуальної норми та не спростовує правильності висновку суду першої інстанції про пропуск ТОВ «АГРОСТРОЙСЕРВИС» строку звернення до адміністративного суду.

Також, колегія суддів вважає необґрунтованими посилання апелянта на положення пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 ПК України щодо презумпції правомірності рішень платника податку та необхідності застосування найбільш сприятливого для платника податків тлумачення норм законодавства.

Зазначений принцип підлягає застосуванню у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта або норми різних законів чи нормативно-правових актів припускають неоднозначне або множинне трактування прав та обов`язків платника податків або контролюючого органу, внаслідок чого існує можливість прийняття рішення як на користь платника податків, так і на користь контролюючого органу.

Водночас, у спірних правовідносинах питання тривалості та порядку обчислення строку звернення до адміністративного суду після використання позивачем процедури адміністративного оскарження врегульовано положеннями ч. 4 ст. 122 КАС України, які чітко розмежовують підстави застосування тримісячного та шестимісячного строків звернення до суду. При цьому, неоднозначності правового регулювання щодо застосування зазначених строків у спорах про оскарження рішень контролюючого органу, які не пов`язані з нарахуванням грошових зобов`язань, колегія суддів не встановила.

За таких обставин, посилання апелянта на пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 ПК України не може бути підставою для незастосування встановленого ч. 4 ст. 122 КАС України тримісячного строку звернення до адміністративного суду або для його заміни шестимісячним строком.

Щодо посилань апелянта на необхідність забезпечення права на доступ до суду, колегія суддів зазначає, що встановлення законодавцем процесуальних строків звернення до суду саме по собі не є обмеженням права особи на судовий захист, оскільки, такі строки спрямовані на забезпечення принципу юридичної визначеності та стабільності публічно-правових відносин.

Право на доступ до суду не є абсолютним та реалізується з дотриманням установлених процесуальним законом вимог, у тому числі щодо строків звернення до суду. Тому саме по собі посилання на необхідність забезпечення ефективного доступу до правосуддя, без встановлення об`єктивних обставин, які перешкоджали своєчасному зверненню до суду, не є достатньою підставою для поновлення пропущеного процесуального строку.

З приводу посилань апелянта на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 29 вересня 2022 року у справі № 500/1912/22, колегія суддів зазначає наступне.

У вказаній постанові Верховний Суд виходив з того, що сам факт запровадження воєнного стану в Україні, без обґрунтування неможливості звернення до суду саме позивачем у встановлений строк у зв`язку із запровадженням воєнного стану, не може безумовно вважатися поважною причиною для поновлення такого строку. При цьому, у справі № 500/1912/22 Верховним Судом враховано конкретні обставини, які безпосередньо стосувалися особи позивача, зокрема, його участь у бойових діях та мобілізацію до лав Збройних Сил України.

Отже, висновки Верховного Суду у справі № 500/1912/22 не свідчать про те, що запровадження та дія воєнного стану самі по собі є достатньою підставою для поновлення будь-якого пропущеного процесуального строку, оскільки, питання поважності причин пропуску строку підлягає вирішенню з урахуванням конкретних обставин, які об`єктивно перешкоджали відповідній особі своєчасно реалізувати право на звернення до суду.

Аналогічний підхід щодо застосування положень ст.ст. 121, 122 КАС України викладено Верховним Судом у постанові від 11 серпня 2026 року у справі № 320/48993/24, предметом якої також було оскарження рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної після застосування процедури адміністративного оскарження.

У вказаній постанові Верховний Суд зазначив, що поважною може бути визнана причина пропуску строку, яка безпосередньо унеможливлює або істотно ускладнює вчинення процесуальної дії у встановлений строк, виникла об`єктивно та незалежно від волі особи, існувала протягом пропущеного строку і підтверджена належними та допустимими доказами. При вирішенні відповідного питання підлягають оцінці тривалість пропущеного строку, поведінка особи протягом цього строку, вчинені нею дії та наявність причинного зв`язку між наведеними обставинами і неможливістю своєчасного звернення до суду.

При цьому, Верховний Суд у справі № 320/48993/24 окремо зауважив, що запровадження воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків, а його введення може бути підставою для поновлення пропущеного строку лише за умови наведення особою конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду, та надання доказів на підтвердження того, яким саме чином такі обставини перешкодили реалізації права на судовий захист.

Разом з тим, у межах даної справи ТОВ «АГРОСТРОЙСЕРВИС», посилаючись на дію воєнного стану та необхідність забезпечення права на доступ до суду, не навело конкретних обставин, які протягом установленого законом строку об`єктивно унеможливлювали або істотно ускладнювали звернення до адміністративного суду з цим позовом, а також не надало доказів існування таких обставин.

Саме по собі посилання позивача на правовий режим воєнного стану та загальні гарантії доступу до правосуддя, без встановлення об`єктивних перешкод для своєчасного звернення до суду, не може бути достатньою правовою підставою для поновлення пропущеного строку.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що наведені ТОВ «АГРОСТРОЙСЕРВИС» обставини не відповідають критеріям поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, а тому, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для його поновлення.

Водночас, факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду встановлено судом після відкриття провадження у справі, після чого ТОВ «АГРОСТРОЙСЕРВИС» було надано можливість подати заяву про поновлення пропущеного строку та обґрунтувати поважність причин такого пропуску, чим забезпечено реалізацію передбачених КАС України процесуальних гарантій.

Відповідно до ч. 3 ст. 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі та підстави, вказані ним у заяві про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, будуть визнані судом неповажними, позовна заява залишається без розгляду.

З огляду на встановлений факт звернення ТОВ «АГРОСТРОЙСЕРВИС» до суду після спливу передбаченого ч. 4 ст. 122 КАС України тримісячного строку та відсутність поважних причин його пропуску, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для залишення позовної заяви без розгляду.

При цьому, доводи апеляційної скарги щодо застосування до спірних правовідносин шестимісячного строку звернення до суду, необхідності застосування принципу найбільш сприятливого для платника податків тлумачення норм права, дії воєнного стану та порушення права позивача на доступ до суду не спростовують правильності висновків суду першої інстанції та не свідчать про наявність правових підстав для поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.

Відповідно до частини 2 статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 №3477-ІV встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Крім того, Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (пункт 1 статті 32 зазначеної Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22.10.1996 за заявами N 22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства», пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»).

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував на тому, що право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмеженим, оскільки за своєю природою це право вимагає регулювання з боку держави, яка щодо цього користується певними межами самостійного оцінювання (рішення від 18.10.2005 року у справі «МШ «Голуб» проти України»).

Аналіз практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних причин, внаслідок непереборних, незалежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.

На переконання колегії суддів, чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. А для цього має бути, також, виконано умову щодо недопустимості безпідставного поновлення судами пропущеного строку.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом, відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Однак, згідно з п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Суд апеляційної інстанції, також, враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно застосував положення чинного законодавства України при постановленні оскаржуваної ухвали із дотриманням норм процесуального права, а тому, підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОСТРОЙСЕРВИС» залишити без задоволення.

Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України.

Суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р.

Судді Кузьмишина О.М.

Ключкович В.Ю.