Постанова від 30 серпня 2026 р. у справі №580/331/26 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 580/331/26 Головуючий у 1 інстанції: Рідзель О.А.

Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача Вівдиченко Т.Р.

Суддів Безименної Н.В.

Ключковича В.Ю.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 20 березня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач – ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області № 232730029912 від 08.12.2025 про відмову в призначенні пенсії за Списком №1 ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком №1 період роботи на Відкритому акціонерному товаристві «Черкаське хімволокно» з 02.12.1996 р. по 06.01.2006 р. та призначити пенсію на підставі п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне забезпечення» з 02.12.2025 року.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 20 березня 2026 року позов задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 08.12.2025 №232730029912 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 за Списком №1 період роботи з 02.12.1996 до 06.01.2006, а також прийняти рішення про призначення ОСОБА_1 з 16.12.2025 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, апелянт вказує, що за принципом екстериторіальності заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії розглядало Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, яким і прийнято рішення від 08 грудня 2025 року №232730029912, а тому, Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області не є належним відповідачем у частині вимог зобов`язального характеру та не несе відповідальності за рішення, дії чи бездіяльність іншого територіального органу Пенсійного фонду України. Водночас апелянт наголошує, що страховий стаж ОСОБА_1 становить 23 роки 7 місяців 28 днів, а до пільгового стажу не зараховано період роботи відповідно до довідки від 18 грудня 2006 року №1049, оскільки, вона не відповідає вимогам Порядку №637, зокрема, у ній відсутні три підписи відповідальних осіб та посилання на статтю 50 Закону №1058-IV.

У межах встановленого судом строку відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.

Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.

Згідно ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 02 грудня 2025 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1.

За принципом екстериторіальності структурним підрозділом, уповноваженим на розгляд вказаної заяви, визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області.

За результатами розгляду заяви ОСОБА_1 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області прийнято рішення від 08 грудня 2025 року №232730029912 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, у зв`язку з відсутністю необхідного страхового та пільгового стажу.

У вказаному рішенні визначено, що страховий стаж ОСОБА_1 становить 23 роки 7 місяців 28 днів, при цьому до страхового стажу зараховано всі періоди роботи відповідно до поданих документів. Водночас, до пільгового стажу ОСОБА_1 не зараховано період роботи, зазначений у довідці від 18 грудня 2006 року №1049, з підстав невідповідності цієї довідки вимогам Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637, зокрема у зв`язку з відсутністю трьох підписів відповідальних осіб та посилання на статтю 50 Закону №1058-IV.

Не погоджуючись із даною відмовою, позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Правові відносини у сфері загальнообов`язкового державного пенсійного страхування регулюються Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).

Згідно з частиною 1 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV (далі – Закон №1058-IV), право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Пунктом 1 частини другої статті 114 Закону №1058-IV передбачено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи; жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи.

Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року №1788-XII (далі – Закон №1788-XII), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно пункту 1 Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637, основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

За приписами пункту 20 Порядку №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій.

Пунктом 23 Порядку №637 встановлено, що документи, що подаються для підтвердження трудової діяльності, повинні бути підписані посадовими особами і засвідчені печаткою у разі наявності.

Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року №383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Згідно з пунктом 10 Порядку №383, для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку №637.

Частиною третьою статті 44 Закону №1058-IV визначено, що органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

Відповідно до пункту 4.2 розділу IV Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1, при прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб, реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта, повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів.

Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів із зазначенням часу їх створення, електронну пенсійну справу.

Згідно з пунктом 4.3 розділу IV Порядку №22-1, рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію, іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків, та зберігається в електронній пенсійній справі особи. Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.

Пунктом 4.7 розділу IV Порядку №22-1 передбачено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Відповідно до пункту 4.10 розділу IV Порядку №22-1, після призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший вид електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем фактичного проживання особи, за місцезнаходженням установи виконання покарань, де відбуває покарання засуджений до позбавлення (обмеження) волі, для здійснення виплати пенсії.

Пунктом 1.7 розділу I Порядку №22-1 встановлено, що звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.

За приписами частини першої статті 45 Закону №1058-IV, пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім випадків, визначених цією частиною.

Пунктом 1 частини першої статті 45 Закону №1058-IV встановлено, що пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 08 грудня 2025 року №232730029912 ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, у зв`язку з відсутністю необхідного страхового та пільгового стажу.

У вказаному рішенні визначено, що страховий стаж ОСОБА_1 становить 23 роки 7 місяців 28 днів, при цьому до страхового стажу зараховано всі періоди роботи відповідно до поданих документів.

Підставою для незарахування до пільгового стажу ОСОБА_1 періоду роботи з 02 грудня 1996 року до 06 січня 2006 року слугувала невідповідність довідки ВАТ «Черкаське хімволокно» від 18 грудня 2006 року №1049 вимогам Порядку №637, оскільки, за висновком Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, у ній відсутні три підписи відповідальних осіб та посилання на статтю 50 Закону №1058-IV.

З даного приводу, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно із записами трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 , у період з 02 грудня 1996 року до 24 березня 2006 року він працював у ВАТ «Черкаське хімволокно».

Зокрема, 02 грудня 1996 року ОСОБА_1 прийнято слюсарем-ремонтником 3 розряду в РМЦ-2 по прядильно-обробній дільниці на підставі розпорядження від 27 листопада 1996 року №691; 31 березня 1997 року йому присвоєно 4 розряд слюсаря-ремонтника прядильно-обробної дільниці РМЦ-2 на підставі наказу від 01 квітня 1997 року №132-к; 15 вересня 1997 року переведено слюсарем-ремонтником дільниці хімічного цеху №2 РМЦ-2 по 4 розряду на підставі наказу від 12 жовтня 1997 року №165; 01 серпня 2002 року присвоєно 5 розряд слюсаря-ремонтника дільниці хімічного цеху №2 РМЦ-2 на підставі наказу від 29 серпня 2002 року №777-к.

Вказані записи містять посилання на відповідні розпорядчі документи, засвідчені підписами уповноважених осіб та печатками та не містять виправлень чи підчисток.

Відповідно до довідки про особливий характер роботи чи умови праці, необхідні для призначення пільгової пенсії, форми Ф.6.2-0-01-19 від 18 грудня 2006 року №1049, виданої ВАТ «Черкаське хімволокно», ОСОБА_1 у період з 02 грудня 1996 року до 06 січня 2006 року, загальною тривалістю 9 років 1 місяць 4 дні, працював повний робочий день у РМЦ-2 у виробництві віскозного волокна слюсарем-ремонтником, що передбачено Списком №1, розділом XVI, кодом 16-2а.

Вказана довідка видана на підставі первинних документів, у тому числі, архівної особової картки з обліку кадрів форми Т-2.

Крім того, наявними у матеріалах справи виписками з наказів про результати атестації робочих місць за умовами праці підтверджено право працівників за професією слюсаря-ремонтника відповідних структурних підрозділів ВАТ «Черкаське хімволокно» на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1.

Колегія суддів звертає увагу на те, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників приймаються для підтвердження спеціального трудового стажу у випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах.

Таким чином, відомості трудової книжки ОСОБА_1 щодо періоду та професії, за якою він працював у ВАТ «Черкаське хімволокно», узгоджуються з відомостями довідки від 18 грудня 2006 року №1049 та документами щодо проведення атестації відповідних робочих місць.

Щодо доводів апелянта про невідповідність довідки ВАТ «Черкаське хімволокно» від 18 грудня 2006 року №1049 вимогам Порядку №637 ,у зв`язку з відсутністю трьох підписів відповідальних осіб та посилання на статтю 50 Закону №1058-IV, колегія суддів зазначає наступне.

Так, саме вищевказані недоліки визначені Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області як підстава для незарахування спірного періоду роботи ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком №1.

Разом з тим, довідка від 18 грудня 2006 року №1049 містить відомості про період роботи ОСОБА_1 з 02 грудня 1996 року до 06 січня 2006 року, його професію слюсаря-ремонтника, зайнятість повний робочий день у виробництві віскозного волокна, а також посилання на Список №1, розділ XVI, код 16-2а та первинні документи, на підставі яких її видано. Вказані у довідці відомості щодо періоду та професії ОСОБА_1 узгоджуються із записами його трудової книжки та наявними у матеріалах справи документами щодо проведення атестації робочих місць.

Верховний Суд у постанові від 26 березня 2019 року у справі №243/4816/17, не заперечуючи права органів, що призначають пенсію, вимагати дооформлення прийнятих документів, подання додаткових документів та перевіряти обґрунтованість їх видачі, зазначив, що таке право не повинно нівелювати обов`язок пенсійного органу щодо встановлення права особи на одержання пенсії на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 21 лютого 2020 року у справі №291/99/17 дійшов висновку, що перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а сумніви щодо обґрунтованості їх видачі самі по собі не можуть бути достатньою підставою для неврахування відповідних відомостей при вирішенні питання пенсійного забезпечення.

За таких обставин, враховуючи зміст довідки від 18 грудня 2006 року №1049 у сукупності із записами трудової книжки ОСОБА_1 та документами щодо атестації робочих місць, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апелянта про наявність достатніх підстав для незарахування періоду роботи з 02 грудня 1996 року до 06 січня 2006 року до пільгового стажу за Списком №1 виключно з мотивів зазначених недоліків оформлення цієї довідки.

Вирішуючи питання щодо наявності у ОСОБА_1 права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, колегія суддів враховує, що спірний період його роботи з 02 грудня 1996 року до 06 січня 2006 року припадає на період до 01 квітня 2015 року, а тому до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення статті 13 Закону №1788-XII у редакції до внесення змін Законом №213-VIII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року №1-р/2020.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 листопада 2021 року у справі №360/3611/20 зазначила, що на час виникнення спірних правовідносин одночасно діяли норми Закону №1788-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України №1-р/2020 та Закону №1058-IV, які по-різному визначали умови набуття права на пенсію за віком на пільгових умовах.

При цьому, Велика Палата Верховного Суду, посилаючись на сформований нею правовий висновок у постанові від 19 лютого 2020 року у справі №520/15025/16-а, виходила з того, що у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

З огляду на це, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що застосуванню підлягають саме норми Закону №1788-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України №1-р/2020, а не Закону №1058-IV.

Відповідно до пункту «а» статті 13 Закону №1788-XII, у редакції, яка підлягає застосуванню до ОСОБА_1 , працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи.

Оскільки пільговий стаж ОСОБА_1 за Списком №1 становить 9 років 1 місяць 4 дні, тобто більше половини передбаченого пунктом «а» статті 13 Закону №1788-XII стажу роботи із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсійний вік позивача підлягає зменшенню на 9 років та становить 51 рік.

Як зазначено відповідачем в оскаржуваному рішенні, що 16 грудня 2025 року ОСОБА_1 досяг 51-річного віку, а його страховий стаж становить 23 роки 7 місяців 28 днів.

Таким чином, з урахуванням підтвердженого пільгового стажу ОСОБА_1 за Списком №1 та положень пункту «а» статті 13 Закону №1788-XII у редакції до внесення змін Законом №213-VIII, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність у ОСОБА_1 права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про протиправність рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 08 грудня 2025 року №232730029912 та наявність підстав для його скасування.

Разом з тим, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції в частині визначення територіального органу Пенсійного фонду України, на який покладено обов`язок зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком №1 період роботи з 02 грудня 1996 року до 06 січня 2006 року та прийняти рішення про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 02 грудня 2025 року звернувся із заявою про призначення пенсії до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, однак ,за принципом екстериторіальності структурним підрозділом, уповноваженим на розгляд цієї заяви, визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, яким за результатами розгляду заяви та поданих документів прийнято рішення від 08 грудня 2025 року №232730029912 про відмову у призначенні пенсії.

Верховний Суд у постанові від 08 лютого 2024 року у справі №500/1216/23, дійшовши висновку про правильність скасування судом першої інстанції рішення територіального органу Пенсійного фонду України, визначеного за принципом екстериторіальності, водночас, зазначив, що суд першої інстанції, зобов`язавши вчинити відповідні дії інший територіальний орган Пенсійного фонду України, не врахував вимоги пункту 4.2 Порядку №22-1, згідно з яким, після реєстрації заяви та сканування копій документів за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію.

У цій же постанові Верховний Суд зазначив, що дії зобов`язального характеру має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, який розглядав відповідну заяву та прийняв рішення за результатами її розгляду. У зв`язку з цим, Верховний Суд скасував рішення суду першої інстанції у відповідній частині з ухваленням нового судового рішення про покладення такого обов`язку на територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності.

При цьому, відповідно до пункту 4.10 розділу IV Порядку №22-1, лише після призначення пенсії електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання особи для здійснення виплати пенсії. Такий розподіл повноважень між територіальними органами Пенсійного фонду України наведений також самим апелянтом в апеляційній скарзі.

За таких обставин, оскільки рішення від 08 грудня 2025 року №232730029912 прийнято саме Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, визначеним за принципом екстериторіальності для розгляду заяви ОСОБА_1 , колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апелянта в частині безпідставного покладення судом першої інстанції на Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області обов`язку зарахувати спірний період роботи до пільгового стажу та прийняти рішення про призначення пенсії. Відповідні дії зобов`язального характеру у спірних правовідносинах має вчинити Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області.

Оскільки рішення від 08 грудня 2025 року №232730029912 прийнято Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, яке було визначено за принципом екстериторіальності для розгляду заяви ОСОБА_1 , саме цей територіальний орган Пенсійного фонду України є уповноваженим на вчинення дій, пов`язаних із призначенням позивачу пенсії.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апелянта в частині безпідставного покладення судом першої інстанції відповідного обов`язку на Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, оскільки, обов`язок зарахувати спірний період роботи до пільгового стажу та прийняти рішення про призначення ОСОБА_1 пенсії має бути покладений на Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області.

Щодо дати призначення ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах, колегія суддів зазначає наступне.

Суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_1 досяг 51-річного віку ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з чим, дійшов висновку про наявність у нього права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1.

Разом з тим, суд першої інстанції визначив датою призначення такої пенсії 16 грудня 2025 року.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 45 Закону №1058-IV, пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

При цьому, пунктом 1.7 Порядку №22-1 передбачено можливість звернення за призначенням пенсії не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.

Оскільки ОСОБА_1 звернувся із заявою про призначення пенсії 02 грудня 2025 року та досяг відповідного пенсійного віку ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсія за віком на пільгових умовах підлягає призначенню з дня, що настає за днем досягнення ним пенсійного віку, тобто з 17 грудня 2025 року.

Таким чином, висновок суду першої інстанції в частині визначення 16 грудня 2025 року датою, з якої ОСОБА_1 має бути призначена пенсія за віком на пільгових умовах, не відповідає приписам пункту 1 частини першої статті 45 Закону №1058-IV.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що належним способом захисту прав позивача буде зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 за Списком №1 період роботи з 02 грудня 1996 року до 06 січня 2006 року, а також прийняти рішення про призначення ОСОБА_1 з 17 грудня 2025 року пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1.

Відповідно до частини 2 статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно з п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Однак, згідно з п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Суд апеляційної інстанції, також, враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає частковому скасуванню в частині задоволення позовних вимог про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком № 1 період роботи з 02 грудня 1996 року до 06 січня 2006 року та прийняти рішення про призначення йому з 16 грудня 2025 року пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1, з прийняттям у цій частині нового рішення.

В іншій частині рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 20 березня 2026 року слід залишити без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

При цьому, доводи викладені в апеляційній скарзі частково спростовують висновки суду першої інстанції та знайшли своє належне підтвердження в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції частково не відповідають встановленим обставинам по справі, допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального права призвели до неправильного вирішення справи, а тому, оскаржуване рішення підлягає частковому скасуванню з прийняттям нового рішення в цій частині.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області задовольнити частково.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 20 березня 2026 року в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 за Списком №1 період роботи з 02 грудня 1996 року до 06 січня 2006 року, а також прийняти рішення про призначення ОСОБА_1 з 16 грудня 2025 року пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 - скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 за Списком №1 період роботи з 02 грудня 1996 року до 06 січня 2006 року, а також прийняти рішення про призначення ОСОБА_1 з 17 грудня 2025 року пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1.

В іншій частині рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 20 березня 2026 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України.

Суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р.

Судді Безименна Н.В.

Ключкович В.Ю.