Постанова від 30 серпня 2026 р. у справі №712/16791/25 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 712/16791/25 Суддя (судді) першої інстанції: Проценко А.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів головуючого судді Чуприни О.В., суддів Попової О.Г., Говоруна О.В., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 12.05.2026 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (надалі по тексту також - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Соснівського районного суду міста Черкаси з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 , третя особа - ІНФОРМАЦІЯ_3 , у якому просив скасувати постанову за №2921 від 06.10.2025, прийняту т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210-1 КУпАП.

Ухвалою Соснівського районного суду міста Черкаси від 23.01.2026 відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_4 , третя особа - ІНФОРМАЦІЯ_3 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.

Ухвалою Соснівського районного суду міста Черкаси від 03.03.2026 замінено відповідача ІНФОРМАЦІЯ_5 на ІНФОРМАЦІЯ_3 ; виключено ІНФОРМАЦІЯ_3 з числа третіх осіб.

Адміністративну справу №712/16791/25 (провадження №2-а/712/32/26) за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення передано за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області.

Ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 02.04.2026 прийнято до провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник Заруба Світлана Олександрівна, до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення.

Ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 12.05.2026 позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник Заруба Світлана Олександрівна, до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення залишено без розгляду.

Постановляючи вказану ухвалу суд першої інстанції виходив із того, що в матеріалах справи міститься ордер на надання правничої допомоги, в якому зазначено, що адвокат Заруба Світлана Олександрівна надає правничу допомогу ОСОБА_1 у Соснівському районному суді м. Черкаси, проте будь-яких відомостей про можливість представляти інтереси ОСОБА_1 адвокатом Зарубою Світланою Олександрівною в Смілянському міськрайонному суді Черкаської області ордер не містить. Звідси сформовано висновок, що матеріали позовної заяви підписані особою, у якої відсутні повноваження на вчинення таких дій, що є підставою для залишення такої без розгляду відповідно до пункту 2 частини 1 статті 240 КАС України.

Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції від 12.05.2026, ОСОБА_1 оскаржив її в апеляційному порядку, та, посилаючись на порушення норм процесуального права й неповне з`ясування обставин, просить її скасувати та прийняти нове судове рішення, яким направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Звертається до обставин неврахування судом обставин, зокрема, наявності у матеріалах справи договору про надання правової допомоги, а також ордеру, сформованого в підсистемі "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, що є достатніми та належними доказами наявності повноважень на представництво інтересів позивача, в тому числі й у Смілянському міськрайонному суді Черкаської області.

Відповідач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу, відтак у силу частини 4 статті 304 Кодексу відсутність останнього не перешкоджає перегляду ухвали суду першої інстанції.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку про наявність підстав для її задоволення з огляду на таке.

Відповідно до частини 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі по тексту також - КАС України, Кодекс) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

За статтею 1313 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура; засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом.

Відповідно до частини 1 статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев`ятою статті 266 цього Кодексу.

Згідно із частиною 1 статті 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

За змістом частини 4 статті 59 КАС України повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: 1) довіреністю; 2) ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"; 3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу".

Частиною 7 статті 59 КАС України передбачено, що у разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог закону та Положення про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Так, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 20 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" від 05.07.2012 за №5076-VI (надалі по тексту також - Закон №5076-VI) під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об`єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами.

Згідно із частиною 1 статті 26 Закону №5076-VI адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Відповідно до частини 2 статті 26 Закону №5076-VI ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.

Рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019 за №41 затверджено "Положення про ордер на надання правничої допомоги" (надалі по тексту також - Положення №41), згідно з пунктом 4 якого ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням та повинен містити обов`язкові реквізити, передбачені цим Положенням.

У підпункті 12.4 пункту 12 Положення №41, передбачено, що ордер має містити назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом, із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Під назвою органу розуміється як безпосередньо назва конкретного органу так і назва групи органів визначених пунктом 2 частини 1 статті 20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (наприклад, судові органи, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, органи досудового слідства, правоохоронні органи тощо).

Відповідно до пункту 9 Положення №41 ордер, що видається адвокатом, який здійснює свою діяльність індивідуально, підписується адвокатом (власноручно або електронним підписом) та посвідчується печаткою адвоката (за її наявності).

Пунктом 12.15 Положення №41 ордер вважається підписаним адвокатом (керівником адвокатського бюро/адвокатського об`єднання), якщо у графі "Адвокат" міститься або власноручний (фізичний) підпис; або ордер засвідчено електронним підписом; або електронним підписом засвідчено документ, додатком до якого є ордер.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, до адміністративного позову ОСОБА_1 , поданого в його інтересах адвокатом Зарубою Світланою Олександрівною до Соснівського районного суду міста Черкаси 08.12.2025 через підсистему "Електронний суд" Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи, долучено ордер на надання правничої допомоги від 08.12.2025 серії СА за №1142514, за яким остання уповноважена представляти інтереси позивача у Соснівському районному суді міста Черкаси на підставі договору про надання правничої допомоги від 08.12.2025; договір про надання правничої допомоги від 08.12.2025, ордер на надання правничої допомоги від 08.12.2025, сформований в системі "Електронний суд".

Зміст ордера на надання правничої допомоги серії СА за №1142514 від 08.12.2025 беззаперечно свідчить про наявність права на звернення до суду із цим адміністративним позовом адвокатом Зарубою Світланою Олександрівною в інтересах позивача, ОСОБА_1 .

Разом із тим, ухвалою Соснівського районного суду міста Черкаси від 23.01.2026 відкрито провадження у справі, а надалі ухвалою від 03.03.2026, серед іншого, передано адміністративну справу №712/16791/25 (провадження №2-а/712/32/26) за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області.

Ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 02.04.2026 прийнято до провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник Заруба Світлана Олександрівна, до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення.

За статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

У рішенні у справі "Беллет проти Франції" від 04.12.1995 (заява №23805/94, пункт 36) Європейський суд з прав людини (надалі по тексту також - ЄСПЛ) зазначив, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів якого є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права у демократичному суспільстві. Для того щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання в її права.

ЄСПЛ у своїх рішеннях також неодноразово наголошував, що застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження (рішення у справі "Волчлі проти Франції" від 26.07.2007, заява №35787/03, пункт 29). Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду (рішення у справі "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" від 28.10.1998, заява №3256-57). Водночас ЄСПЛ розмежовує формалізм та надмірний формалізм, визнаючи формалізм явищем позитивним та необхідним, оскільки такий забезпечує чітке дотримання судами процесу. Надмірний же формалізм, як зазначає ЄСПЛ, заважає практичному та ефективному доступу до суду. Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя.

Своєю чергою Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.12.2018 у справі №П/9901/736/18 (провадження №11-989заі18) вказала, що положення Конвенції вимагають уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги є порушенням права на справедливий судовий захист.

Отже, враховуючи наведене правове регулювання в частині конституційного права на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади та зміст ордеру, який беззаперечно свідчить про таке волевиявлення позивача, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції необґрунтовано надав перевагу формальному підходу, який перешкодив реалізації права на звернення до суду із цим адміністративним позовом.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що неправильне застосування судом апеляційної інстанції положень підпункту 12.4 пункту 12 Положення №41 та порушення частин 4 і 7 статті 59 КАС України, призвело до безпідставного залишення позовної заяви без розгляду відповідно до пункту 2 частини 1 статті 240 КАС України.

Суд враховує також положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), у якому, між іншим, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою, і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини (надалі по тексту також - ЄСПЛ) очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, які може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Крім того, у пункті 60 рішення "Helle v. Finland" (заява №20772/92) ЄСПЛ наголосив також і на тому, що суд обов`язково повинен мотивувати рішення, а не просто погоджуватися з висновками рішення суду попередньої інстанції. Вмотивованість рішення можна досягти або шляхом використання мотивів суду попередньої інстанції, або шляхом наведення власних мотивів щодо розгляду аргументів та істотних питань у справі.

Суд за правилами статті 90 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Поруч із цим, в силу вимог частини 3 статті 308 Кодексу, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частини 1, 2 статті 308 КАС України).

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів погоджується з доводами скаржника, що суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права, що призвело до передчасного висновку про наявність підстав для постановлення ухвали про залишення позовної заяви без розгляду, яка перешкоджає подальшому провадженню в справі.

Відповідно до частини 1 статті 320 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Враховуючи наведене, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, а адміністративна справа - направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 286, 294, 308, 312, 315, 320, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 12.05.2026 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, - задовольнити.

Ухвалу Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 12.05.2026 у справі №712/16791/25 про залишення позовної заяви без розгляду, - скасувати.

Справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення направити до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області для продовження розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених частиною 5 статті 291, пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий суддя Чуприна О.В.

Суддя Попова О.Г.

Суддя Говорун О.В.