Постанова від 30 серпня 2026 р. у справі №620/936/24 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 620/936/24 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Ткаченко О.Є.,

Суддя-доповідач Кобаль М.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Кобаля М.І.,

суддів Бужак Н.П., Кузьменка В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 28 березня 2024 року по справі за адміністративним позовом Господарського суду Чернігівської області до Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Дочірнє підприємство «УкрСіверБуд» ЗАТ «ДСК» про визнання протиправним та скасування висновку, -

В С Т А Н О В И В:

Господарський суд Чернігівської області (далі по тексту - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області (далі по тексту - відповідач) в якому просив визнати протиправним та скасувати висновок Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2023-12-06-008756-a.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 28 березня 2024 року значений позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій останній просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.

Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, не вбачає підстав проведення розгляду апеляційної скарги за участю учасників справи у відкритому судовому засіданні.

В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов`язкова.

З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін, виходячи з наступного.

Згідно із ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Частиною 1 ст. 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 06.12.2023 Господарським судом Чернігівської області оголошено про проведення відкритих торгів з особливостями за ідентифікатором UA-2023-12-06-008756-a, з метою здійснення закупівлі за предметом: «Капітальний ремонт адміністративної нежитлової будівлі Господарського суду Чернігівської області, пошкодженої внаслідок ракетного удару російською федерацією 19.08.2023, що знаходиться за адресою: проспект Миру, 20, м. Чернігів, Україна, 14000 (код ДК 021:2015:45450000-6 Інші завершальні будівельні роботи, відповідний код ДК 021:2015:45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація)» (а.с.131-133).

Протоколом щодо прийняття рішення уповноваженою особою Господарського суду Чернігівської області від 15.12.2023 №70 Дочірнє підприємство «УкрСіверБуд» ЗАТ «ДСК» визначено переможцем процедури закупівлі та опубліковано повідомлення про намір укласти договір (а.с.137-139, 143-144).

21.12.2023 між Господарським судом Чернігівської області (Замовник) та Дочірнім підприємством «УкрСіверБуд» ЗАТ «ДСК» (Підрядник) укладено договір підряду №47, за умовами якого Підрядник зобов`язується за завданням Замовника, відповідно до затвердженої проектної документації з власних матеріалів, своїми засобами та на свій ризик, у передбачений Договором строк виконати роботи по об`єкту: «Капітальний ремонт адміністративної нежитлової будівлі Господарського суду Чернігівської області, пошкодженої внаслідок ракетного удару російською федерацією 19.08.2023, що знаходиться за адресою: проспект Миру, 20, м. Чернігів, Україна, 14000» (код ДК 021:2015:45450000-6 Інші завершальні будівельні роботи, відповідний код ДК 021:2015:45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація), а Замовник - прийняти і оплатити вказані роботи, у порядку, визначеному Договором та чинним законодавством України. (а.с.25-38).

Наказом в.о. начальника Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області від 20.12.2023 №65-3 розпочато моніторинг закупівель, відповідно до переліку з підстав виявлення органом державного фінансового контролю ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель (а.с.194-195).

За результатами моніторингу закупівлі за унікальним UA-2023-12-06-008756-a Управлінням Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області складено висновок про результати моніторингу процедури закупівлі, затверджений начальником Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області Кондрашовим О.М. та який опубліковано в електронній системі закупівель 10.01.2024 (далі по тексту - оскаржуваний висновок, а.с.11-15).

Так, згідно з оскаржуваним висновком за результатами моніторингу процедури закупівлі встановлені наступні порушення Господарським судом Чернігівської області:

1. Згідно з вимогами пункту 1 розділу «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» тендерної документації Замовником визначено перелік документів, що вимагаються, а саме: «скан-копію договору між Учасником та компанією-перевізником (приймальником) на вивіз (приймання) будівельного сміття в обсязі не менше 600т». Проте, у складі тендерної пропозиції ДП «УкрСіверБуд» ЗАТ «ДСК» надано договір про вивіз будівельного сміття від 11.12.2023 № 10074-2023/АСК, укладений з ТОВ «УТІЛЬВТОРПРОМ» (об`єм будівельного сміття згідно умов договору становить 700 м.куб). Додатком до рішення виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 28.01.2019 № 21 визначена середньозважена щільність відходів по місту Чернігові, що складає 166,17кг/м.куб. Отже, розрахунок об`єму сміття зазначений в довідці складає 700м.куб. 166,17/1000=116,139 тони, чим не дотримано вимогу пункту 1 розділу «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» тендерної документації Замовника.

2. Згідно з вимогами пункту 2 додатку 2 до тендерної документації Замовником визначено перелік документів, що вимагаються для підтвердження наявності працівників відповідної кваліфікації, а саме: «Для підтвердження інформації про наявність працівників, зазначеної у довідці, Учасник повинен надати копії документів, що підтверджують наявність трудових або цивільно-правових відносин Учасника із вищевказаними працівниками (штатний розпис, копії трудових книжок, копії трудових чи цивільно-правових угод, накази про прийняття на роботу), інформацію що свідчить про проходження навчання з питань охорони праці інженерно-технічних працівників, та копії дипломів про отримання вищої (не повної вищої) освіти для інженерно-технічних працівників».

На виконання вищезазначеної вимоги, у складі тендерної пропозиції ДП «УкрСіверБуд» ЗАТ «ДСК» надано довідку від 12.12.2023 №308 про наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні освіту, знання та досвід щодо надання послуг (файл Довідка про наявність працівників. pdf) та накази про прийняття на роботу працівників (файл Накази на працівників.pdf). Інформація у вищезазначених документах має розбіжності щодо посад працівників, а саме ОСОБА_1 в довідці - виконавець робіт, в наказі - майстер; ОСОБА_2 в довідці - бетоняр 2 розряду, в наказі - бетоняр; ОСОБА_3 в довідці - електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування 2 розряду, в наказі - електромонтер; ОСОБА_4 в довідці - монтажник з монтажу металевих та залізобетонних конструкцій 3 розряд, в наказі - монтажник з монтажу металевих та залізобетонних конструкцій; ОСОБА_5 в довідці, в наказі - ОСОБА_6 ; ОСОБА_7 в довідці - начальник дільниці, в наказі - начальник дільниці опоряджувальних робіт, чим не дотримано вимогу пункту 2 додатку 2 до тендерної документації Замовника.

3. Згідно з вимогами додатку 10 тендерної документації Замовником визначено, що «Учасники в складі тендерної пропозиції подають за підписом керівника чи уповноваженої особи учасника завірену довідку, що містить відомості про учасника згідно форми, що встановлена». Проте, у складі тендерної пропозиції ДП «УкрСіверБуд» ЗАТ «ДСК» не надано вищезазначену довідку, чим не дотримано вимогу додатку 10 тендерної документації Замовника.

4. Згідно з вимогами пункту 6 додатку 3 «Перелік документів, що вимагаються для підтвердження відповідності учасника вимогам, встановленим у пункті 47 Особливостей» до тендерної документації Замовником передбачено вимогу щодо подання переможцем документів, а саме «Повний витяг з інформаційно- аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» сформований у паперовій або електронній формі, що містить інформацію про відсутність судимості або обмежень, передбачених кримінальним процесуальним законодавством України щодо керівника учасника процедури закупівлі. Документ повинен бути не більше тридцятиденної давнини від дати подання документа». Проте, переможцем ДП «УкрСіверБуд» ЗАТ «ДСК» вищезазначений документ наданий станом на 02.10.2023 (тобто більше тридцятиденної давнини від дати подання документа 19.12.2023), чим не дотримано вимогу пункту додатку 3 «Перелік документів, що вимагаються для підтвердження відповідності учасника вимогам, встановленим у пункті 47 Особливостей» до тендерної документації Замовника.

Отже, Замовником в порушення вимог абзацу 3 підпункту 3 пункту 44 Особливостей не відхилено ДП «УкрСіверБуд» ЗАТ «ДСК», оскільки переможець процедури закупівлі не надав у спосіб, зазначений в тендерній документації, документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених у підпунктах 5, 6 і 12 пункту 47 Особливостей.

Відповідачем сформовано висновок про наявність порушень, а саме: за результатами аналізу питання розгляду тендерних пропозицій з урахуванням вимог Особливостей встановлено порушення вимог абзацу 1 пункту 43, абзацу 5 підпункту 2 та абзацу 3 підпункту 3 пункту 44 Особливостей.

З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області зобов`язано Господарський суд Чернігівської області вжити заходів щодо усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку, зокрема, шляхом припинення зобов`язань за договором з дотриманням положень Господарського кодексу України і Цивільного кодексу України, та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення.

Вважаючи протиправним оскаржуваний висновок, позивач звернувся з позовом до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Приймаючи рішення про задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що укладений між позивачем та його контрагентом, договір виконується належним чином, у відповідності до вимог замовника, передбачених технічним завданням тендерної документації, а тому спонукання позивача до розірвання договору є виходом за межі повноважень відповідача.

Також, суд першої інстанції зазначив, що зазначені у висновку зауваження мають формальний характер, які не несуть негативного впливу, у зв`язку із чим позовні вимоги є обґрунтованими, а висновок Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області від 10.01.2024 про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2023-12-06-008756-a протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Правові та організаційні засади здійснення фінансового контролю в Україні, визначені Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (далі - Закон №2939-ХІІ)(в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до статті 1 Закону №2939-ХІІ здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Орган державного фінансового контролю у своїй діяльності керується Конституцією України, Бюджетним кодексом України, цим Законом, іншими законодавчими актами, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.

Відповідно до статті 2 Закону №2939-ХІІ державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.

Статтею 5 Закону № 2939-XII визначено, що контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Порядок та підстави проведення органом державного фінансового контролю перевірок закупівель встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Перевірка закупівель у замовників проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, що перевіряється, чи за місцем розташування об`єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель.

Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади на момент оголошення спірної закупівлі визначалися Законом України «Про публічні закупівлі» від 25 грудня 2015 року №922-VIII (зі змінами, внесеними Законом України від 17 березня 2020 року № 530-IX, тобто у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) (надалі - Закон № 922-VIII).

Статтею 1 Закону № 922-VІІІ визначено, що у цьому законі нижченаведені терміни вживаються в такому значенні:

- електронна система закупівель - інформаційно-телекомунікаційна система, яка має комплексну систему захисту інформації з підтвердженою відповідністю згідно із Законом України «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах», що забезпечує проведення закупівель, створення, розміщення, оприлюднення, обмін інформацією і документами в електронному вигляді, до складу якої входять веб-портал Уповноваженого органу, авторизовані електронні майданчики, між якими забезпечено автоматичний обмін інформацією та документами (пункт 7);

- моніторинг процедури закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель (пункт 14).

Пунктом 1 частини першої статті 2 Закону № 922-VІІІ визначено, що до замовників, які здійснюють закупівлі відповідно до цього Закону, належать органи державної влади (орган законодавчої, органи виконавчої, судової влади), та правоохоронні органи держави, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, об`єднання територіальних громад.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 3 Закону № 922-VІІІ цей Закон застосовується до замовників, визначених пунктами 1-3 частини першої статті 2 цього Закону, за умови що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень.

Абзацами 1 та 2 частини першої статті 8 Закону № 922-VІІІ визначено, що моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).

Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

Частиною третьою статті 8 Закону № 922-VІІІ визначено, що повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі орган державного фінансового контролю оприлюднює в електронній системі закупівель протягом двох робочих днів з дня прийняття такого рішення із зазначенням унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі, а також опису підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі.

Повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі не зупиняє проведення процедур закупівель, визначених цим Законом.

Згідно з частиною шостою статті 8 Закону № 922-VІІІ за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

Відповідно до частини сьомої статті 8 Закону № 922-VІІІ у висновку обов`язково зазначаються:

1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі;

2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість;

3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі;

4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі;

5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Якщо під час моніторингу, за результатами якого виявлено ознаки порушення законодавства у сфері публічних закупівель, було відмінено тендер чи визнано його таким, що не відбувся, орган державного фінансового контролю зазначає опис порушення без зобов`язання щодо усунення такого порушення.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі виявлено ознаки порушення законодавства, вжиття заходів щодо яких не належить до компетенції органу державного фінансового контролю, про це письмово повідомляються відповідні державні органи.

Відповідно до абзацу 2 частини восьмої статті 8 Закону № 922-VІІІ протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Форма висновку та порядок його заповнення визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю (частина дев`ятнадцята статті 8 Закону № 922-VІІІ).

Пунктом 11 частини першої статті 9 Закону № 922-VІІІ визначено, що основними функціями Уповноваженого органу є розроблення та затвердження:

- примірної тендерної документації;

- примірного положення про уповноважену особу;

- примірного положення про тендерний комітет; примірної методики визначення очікуваної вартості предмета закупівлі;

- примірної методики визначення вартості життєвого циклу;

- порядку визначення предмета закупівлі;

- порядку розміщення інформації про публічні закупівлі;

- особливості закупівель за рамковими угодами та їх укладення;

- форми і вимог до забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції;

- порядку організації тестування уповноважених осіб;

- переліку формальних помилок.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 10 Закону № 922-VІІІ замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, а саме: оголошення про проведення конкурентних процедур закупівель, тендерну документацію та проект договору про закупівлю.

Доступ до інформації, оприлюдненої в електронній системі закупівель, є безоплатним та вільним. Інформація про закупівлю, визначена цим Законом, розміщується в електронній системі закупівель безоплатно через авторизовані електронні майданчики (абзац 1 частини шостої статті 10 Закону № 922-VІІІ).

Відповідно до частини першої статті 12 Закону № 922-VІІІ електронна система закупівель повинна бути загальнодоступною та гарантувати недискримінацію, рівні права під час реєстрації всім заінтересованим особам та рівний доступ до інформації всім особам. Обмін і збереження інформації та документів має відбуватися з гарантуванням цілісності даних про учасників і їхніх тендерних пропозицій/пропозицій під час проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та їх конфіденційність до моменту розкриття тендерних пропозицій/пропозицій.

На виконання вимог пункту 37 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону, Постановою № 1178 від 12.10.2022 Кабінет Міністрів України затвердив Особливості.

Так, вказаними Особливостями було встановлено порядок та умови здійснення публічних закупівель, для забезпечення захищеності Замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування.

Відповідно до пункту 3 Особливостей, (у редакції чинній на момент укладання договору), замовники, що зобов`язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням цих Особливостей.

Відповідно до підпункту 4 пункту 13 Особливостей, у редакції, що діяла на дату укладання договору, придбання замовниками товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн. гривень, може здійснюватися шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару у разі, коли існує нагальна потреба у здійсненні закупівлі у зв`язку з виникненням об`єктивних обставин, що унеможливлюють дотримання замовником строків для проведення закупівлі із застосуванням відкритих торгів та/або електронного каталогу, яка повинна бути документально підтверджена замовником.

В положеннях даного пункту Особливостей, у редакції, що діяла на дату укладення договору, також зазначається, що за результатами закупівлі, здійсненої відповідно до цього пункту, замовники оприлюднюють в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, відповідно до пункту 38 розділу X Прикінцеві та перехідні положення Закону.

У разі укладення договору про закупівлю відповідно до підпунктів 5-11, 14 цього пункту замовник разом із звітом про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, оприлюднює в електронній системі закупівель договір про закупівлю та додатки до нього, а також зазначає підстави для здійснення закупівлі відповідно до цього пункту.

Пунктом 3-8 розділу X Прикінцеві та перехідні положення Закону № 922-VІІІ, передбачено, що на період дії правового режиму воєнного стану в Україні в разі здійснення замовником закупівлі без використання електронної системи закупівель, за умови що вартість закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень, замовник оприлюднює в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, не пізніше ніж через 10 робочих днів з дня укладення такого договору. Замовники можуть не публікувати інформацію про своє місцезнаходження та/або місцезнаходження постачальників (виконавців робіт та надавачів послуг), та/або місце поставки товарів, виконання робіт чи надання послуг, якщо поширення такої інформації несе ризики для безпеки замовника та/або постачальників (виконавців робіт та надавачів послуг).

Відповідно до пункту 17 Особливостей, договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі, згідно з пунктами 10 і 13 цих Особливостей укладається відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України, з урахуванням положень статті 41 Закону, крім частин другої - п`ятої, сьомої - дев`ятої статті 41 Закону та цих особливостей.

Щодо доводів апелянта про недотримання позивачем пункту 1 розділу «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» тендерної документації, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до положень пунктів 31, 31 частини 1 Закону №922-VIII тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель; тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.

Відповідно до підпункту 1.1 пункту 1 розділу «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» тендерної документації тендерна пропозиція подається в електронній формі через електронну систему закупівель шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, у яких зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), та шляхом завантаження необхідних документів через електронну систему закупівель, що підтверджують відповідність вимогам, визначеним замовником, зокрема скан-копією договору між Учасником та компанією-перевізником (приймальником) на вивіз (приймання) будівельного сміття в обсязі не менше 600 т.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, між ДП «УкрСіверБуд» ЗАТ «ДСК» (Замовник) та ТОВ «УТІЛЬВТОРПРОМ» (Виконавець) укладено договір від 11.12.2023 №10074-2023/АСК, за умовами якого Виконавець на умовах, передбачених цим договором, здійснює комплекс послуг щодо поводження з відходами, які утворюються в результаті господарської діяльності Замовника, а саме збирання, зберігання, оброблення, видалення, знешкодження, перевезення, та організації утилізації відходів, власником яких є Замовник (а.с.206-209).

Пунктом 1.3 вказаного Договору передбачено, що найменування відходів, а також вид послуг, додаткові вимоги до упаковки відходів, порядок розрахунків і вартість надання послуг з поводження з окремими видами відходів, вказується в Додатках на кожну партію відходів, які є невід`ємною частиною цього Договору.

Відповідно до пункту 2.3.1 зазначеного Договору обов`язком Замовника є надавати Виконавцю в письмовій формі (поштою, факсом) заявки на надання послуг згідно умов Договору. В заявці Замовник вказує вид послуг (згідно з Додатковими угодами), найменування і кількість відходів, які здаються.

Відповідно до «Протоколу про узгодження вартості послуг виконавця», що є Додатком №1 до Договору, об`єм твердих побутових відходів вказано 700,00 м.куб. (а.с.208 на звороті).

Тобто, фактично договір про публічну закупівлю укладений з метою проведення капітального ремонту будівлі, пошкодженої внаслідок ракетного удару. При цьому, виникає необхідність вивезення саме будівельних відходів, а не твердих побутових, які за своїми фізичними властивостями, зокрема, за щільністю відрізняються від твердих побутових і мають іншу вагу на одиницю об`єму.

Відповідно до пунктів 8 та 26 ст.1 Закону України «Про управління відходами» від 20.06.2022 № 2320-IX відходи будівництва та знесення - відходи, що утворилися внаслідок діяльності з капітального ремонту, будівництва або знесення будівель і споруд, а побутові відходи - змішані та/або роздільно зібрані відходи від домогосподарств, включаючи відходи паперу, картону, скла, пластику, деревини, текстилю, металу, упаковки, біовідходи, відходи електричного та електронного обладнання, відходи батарей та акумуляторів, небезпечні відходи у складі побутових, великогабаритні та ремонтні відходи, а також змішані та/або роздільно зібрані відходи з інших джерел, якщо ці відходи подібні за своїм складом до відходів домогосподарств.

Побутові відходи не включають відходи промисловості, сільського і лісового господарства, рибальства та аквакультури, резервуарів для септиків, каналізаційних мереж та відходи їх оброблення, включаючи осад стічних вод, транспортні засоби, строк експлуатації яких закінчився, відходи будівництва та знесення, вуличний змет, медичні відходи

Виходячи з фактичного виду відходів, які будуть вивозитись переможцем торгів, відповідачем безпідставно застосовано щільність, встановлену рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради «Про затвердження норм надання послуг з вивезення твердих побутових відходів у м. Чернігів» від 28.01.2019 № 21, яке встановлює щільність виключно побутових відходів населення (а.с. 233-234).

Враховуючи фактичний характер будівельних робіт, які є предметом договору про закупівлю, позивачем доведено наміри сторін, викладені в договорі на вивезення будівельних відходів, при цьому сторони договору не позбавлені права усувати помилки або недоліки шляхом внесення відповідних змін до укладеного договору.

Так, з системного аналізу умов Договору від 11.12.2023 №10074-2023/АСК, укладеного між ДП «УкрСіверБуд» ЗАТ «ДСК» (Замовник) та ТОВ «УТІЛЬВТОРПРОМ» (Виконавець), вбачається, що найменування та кількість відходів визначатиметься безпосередньо на підставі подальших заявок Замовника на надання послуг, а в Додатку №1 зазначено орієнтовний обсяг відходів для розрахунку вартості послуг. Крім того, враховуючи характер виконання робіт на об`єкті (завершальні будівельні роботи, капітальний ремонт і реставрація) слід застосовувати коефіцієнт щільності саме будівельних відходів.

Отже, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, на якого покладається обов`язок доказування, не надав доказів визначення того, що 700 м.куб відходів містить менше 600 тон будівельного сміття.

Таким чином, виявлений відповідачем недолік не призводить до необхідності розірвання договору про публічну закупівлю.

Щодо розбіжностей інформації в довідках про наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідну освіту, знання та досвід щодо надання послуг та наказах про прийняття на роботу працівників, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Так, п. 2 Додатку 2 до тендерної документації, зокрема, визначено, що для підтвердження наявності працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід, учасниками у складі пропозиції подається довідка про наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідну освіту, знання та досвід щодо надання послуг, за встановленою формою. Для підтвердження інформації про наявність працівників, зазначеної у довідці, Учасник повинен надати копії документів, що підтверджують наявність трудових або цивільно-правових відносин Учасника із вищевказаними працівниками (штатний розпис, копії трудових книжок, копії трудових чи цивільно-правових угод, накази про прийняття на роботу), інформацію що свідчить про проходження навчання з питань охорони праці інженерно-технічних працівників, та копії дипломів про отримання вищої (не повної вищої) освіти для інженерно-технічних працівників (а.с. 83-86).

На виконання вищезазначеної вимоги, у складі тендерної пропозиції ДП «УкрСіверБуд» ЗАТ «ДСК» надано довідку від 12.12.2023 № 308 про наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні освіту, знання та досвід щодо надання послуг (файл Довідка про наявність працівників.pdf) та накази про прийняття на роботу працівників (файл Накази на працівників.pdf). інформація у вищезазначених документах має розбіжності щодо посад працівників, а саме ОСОБА_1 в довідці - виконавець робіт, в наказі від 23.09.2013 №228 - майстер; ОСОБА_2 в довідці - бетоняр 2 розряду, в наказі від 18.09.2013 №222 - бетоняр; ОСОБА_3 в довідці - електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування 2 розряду, в наказі від 23.12.2011 №251 - електромонтер; ОСОБА_4 в довідці - монтажник з монтажу металевих та залізобетонних конструкцій 3 розряд, в наказі від 19.01.2017 №13 - монтажник з монтажу металевих та залізобетонних конструкцій; ОСОБА_5 в довідці, в наказі від 09.10.2023 №190 - ОСОБА_6 ; Бешун Таісія в довідці - начальник дільниці, в наказі від 30.01.2015 №25 - начальник дільниці опоряджувальних робіт.

Відповідно до вимог абзацу 1 пункту 43 Особливостей, якщо замовником під час розгляду тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі виявлено невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у тендерній пропозиції, та/або подання яких передбачалося тендерною документацією, він розміщує у строк, який не може бути меншим, ніж два робочі дні до закінчення строку розгляду тендерних пропозицій, повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей в електронній системі закупівель.

Проте, Замовником не розміщено в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою щодо усунення невідповідностей в інформації та документах та не надано ДП «УкрСіверБуд» ЗАТ «ДСК» можливості виправити невідповідності, як це передбачено абзацом 1 пункту 43 Особливостей. З цих підстав відповідач стверджує, що позивачем порушено вимогу абзацу 5 підпункту 2 пункту 44 Особливостей, не відхилено тендерну пропозицію учасника ДП «УкрСіверБуд» ЗАТ «ДСК» як таку, що не відповідала вимогам тендерної документації Замовника.

Дослідивши доводи сторін, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що розбіжності в інформації у довідці від 12.12.2023 №308 про наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні освіту, знання та досвід щодо надання послуг та наказах про прийняття на роботу до ДП «УкрСіверБуд» ЗАТ «ДСК» полягають саме в посадах працівників.

Щодо терміну «посада», то офіційне його визначення міститься лише у Законі України «Про державну службу» і означає «визначену структурою і штатним розписом первинну структурну одиницю державного органу з установленими відповідно до законодавства посадовими обов`язками у межах повноважень, визначених Законом». Натомість, в академічному тлумачному словнику поняття «посада» визначається як - службове становище, пов`язане з виконанням певних обов`язків у якій-небудь установі, на підприємстві і т.ін.

У свою чергу, поняття «кваліфікація» визначено в Міжнародній стандартній класифікації професій - 2008 як «здатність працівника виконувати конкретні завдання та обов`язки в рамках конкретної роботи». Міжнародна стандартна класифікація професій (International Standard Classification of Occupations, ISCO/ILO, Geneva) є рекомендованою Міжнародною конференцією статистики праці Міжнародного бюро праці для переведення національних даних у систему, що полегшує міжнародний обмін професійною інформацією, і саме цей документ було взято за основу розробки Національного класифікатора ДК 003:2005 «Класифікатор професій», про що зазначено у відповідному класифікаторі.

Тобто посада, це фактично поняття вужче за кваліфікацію і вона пов`язана безпосередньо з певним підприємством.

При цьому, пункт 2 Додатку 2 до тендерної документації містить вимогу: до довідки додати документи, що підтверджують наявність трудових або цивільно-правових відносин Учасника із вищевказаними працівниками (штатний розпис, копії трудових книжок, копії трудових чи цивільно-правових угод, накази про прийняття на роботу), інформацію що свідчить про проходження навчання з питань охорони праці інженерно-технічних працівників, та копії дипломів про отримання вищої (не повної вищої) освіти для інженерно-технічних працівників.

Тобто, від учасників не вимагалося надати документи, які б підтверджували відповідність зазначеної у довідці посади документам про освіту, а лише містилася вимога підтвердити можливість використання праці такого працівника учасником.

Окрім того. відповідачем в оскаржуваному висновку також зазначено таке порушення як ненадання ДП «УкрСіверБуд» ЗАТ «ДСК» довідки за підписом керівника чи уповноваженої особи учасника, що містить відомості про учасника згідно форми, що встановлена, згідно з вимогами додатку 10 тендерної документації.

У складі тендерної пропозиції ДП «УкрСіверБуд» ЗАТ «ДСК» надано документи, зокрема, тендерна пропозиція, довіреність на директора з економіки, статут ДП «УкрСіверБуд» ЗАТ «ДСК», фінансова звітність 2022 р., довідки про виконання аналогічних договорів та інші.

Натомість, інформація, згідно з додатком 10 до тендерної документації надається (дублюється) ДП «УкрСіверБуд» ЗАТ «ДСК» і в інших документах, завантажених у складі його тендерної пропозиції, а отже фактично розбіжність в назві документа та місці викладення такої інформації, не призводить до спотворення ціни пропозиції та не стосується характеристик предмета закупівлі. Зазначене не спростовано відповідачем ані під час розгляду справи в суді першої інстанції, ані під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції.

Окрім того, вказана розбіжність у місці викладення інформації, при її наявності у тендерній пропозиції в цілому, не може вважатися невідповідністю.

Так, відповідно до пункту 5 Розділу «Оцінка тендерної пропозиції» під невідповідністю в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції та/або подання яких вимагається тендерною документацією, розуміється у тому числі відсутність у складі тендерної пропозиції інформації та/або документів, подання яких передбачається тендерною документацією (крім випадків відсутності забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником, та/або відсутності інформації (та/або документів) про технічні та якісні характеристики предмета закупівлі, що пропонується учасником процедури в його тендерній пропозиції).

Згідно з вимогами пункту 6 додатку 3 «Перелік документів, що вимагаються для підтвердження відповідності учасника вимогам, встановленим у пункті 47 Особливостей» до тендерної документації Замовником передбачено вимогу щодо подання переможцем документів, а саме «Повний витяг з інформаційно- аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» сформований у паперовій або електронній формі, що містить інформацію про відсутність судимості або обмежень, передбачених кримінальним процесуальним законодавством України щодо керівника учасника процедури закупівлі. Документ повинен бути не більше тридцяти денної давнини від дати подання документа» (а.с. 87-90).

Судом апеляційної інстанції встановлено та не заперечується учасниками справи, що вищезазначений документ наданий ДП «УкрСіверБуд» ЗАТ «ДСК», станом на 02.10.2023, тобто більше тридцяти денної давнини від дати подання документа 19.12.2023.

Таким чином, на думку відповідача, позивач на підставі вимог абзацу 3 підпункту 3 пункту 44 Особливостей мав відхилити тендерну пропозицію ДП «УкрСіверБуд» ЗАТ «ДСК», оскільки переможець процедури закупівлі не надав у спосіб, зазначений в тендерній документації, документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених у підпунктах 5, 6 і 12 пункту 47 Особливостей.

Натомість, ДП «УкрСіверБуд» ЗАТ «ДСК» був наданий «Повний витяг з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості».

Згідно з пунктом 42 Особливостей замовник має право звернутися за підтвердженням інформації, наданої учасником/переможцем процедури закупівлі, до органів державної влади, підприємств, установ, організацій відповідно до їх компетенції.

У разі отримання достовірної інформації про невідповідність учасника процедури закупівлі вимогам кваліфікаційних критеріїв, наявність підстав, визначених пунктом 47 цих Особливостей, або факту зазначення у тендерній пропозиції будь-якої недостовірної інформації, що є суттєвою під час визначення результатів відкритих торгів, замовник відхиляє тендерну пропозицію такого учасника процедури закупівлі.

Із системного аналізу зазначених норм вбачається, що звернення щодо підтвердження інформації, наданої учасником/переможцем процедури закупівлі, до органів державної влади, підприємств, установ, організацій відповідно до їх компетенції є саме правом Замовника, у разі наявності підстав для сумнівів у достовірності наданої інформації, а не обов`язком.

Отже, колегія суддів апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції, що в даному випадку, відповідач з надмірним формалізмом підійшов до перевірки тендерної документації та документів, наданих учасником. При цьому, відповідачем проігноровано факт надання учасником необхідних документів, які вимагалися тендерною документацією. Фактично відповідач під час реалізації своїх повноважень вдався до такого явища, як «правовий пуризм» - надмірне прагнення до чистоти, переваги форми над змістом, що є неприпустимим при складанні індивідуально-правового акту, зокрема висновку за результатами моніторингу.

Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду при вирішенні справи № 640/4865/19 у постанова від 13.08.2020.

Хибний висновок моніторингу порушує права не лише позивача, але і учасника, з яким укладено договір, оскільки вимогою відповідача, яка міститься у висновку, є саме: припинити зобов`язання за договором. Оскільки зміст спірного висновку є індивідуально-правовим актом, його виконання має безпосередній вплив на права і обов`язки не лише для позивача, але і для переможця конкурсу у сфері публічних закупівель.

Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.04.2020 по справі №400/2165/19.

Щодо зобов`язальних вимог Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області в оскаржуваному висновку здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом розірвання договору про закупівлю, суд апеляційної інстанції зазначити наступне.

Так, згідно з підпунктом 19 частини 1 статті 4 КАС України індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Висновок про результати моніторингу процедури закупівлі є актом індивідуальної дії, що приймається відповідачем в межах наданих йому повноважень і на виконання, покладених на нього завдань та встановлює для позивача певні обов`язки щодо його виконання.

За пунктом 5 частини 7 статті 8 Закону №922-VIII у висновку обов`язково зазначаються зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі та порядку його заповнення» №552 від 08.09.2020 затверджено форму висновку про результати моніторингу процедури закупівлі та порядок заповнення форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі.

Відповідно до пунктів 2, 3 Розділу ІІІ Порядку заповнення форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі «Порядок заповнення констатуючої частини форми висновку» у пункті 2 заповнюється висновок про наявність чи відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель за кожним із питань, що аналізувалися. У разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пункт 3 має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якого орган державного фінансового контролю зобов`язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов`язання щодо їх усунення.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Між тим, пункт 3 оскаржуваного висновку про результати моніторингу закупівлі від 10.01.2024 в частині вимог про усунення виявлених порушень, встановлених органом фінансового моніторингу, не відповідає критеріям, передбаченим частиною другою статті 2 КАС України, оскільки не містить посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якого та в якому законодавчому порядку, позивач має усунути порушення, що суперечить Порядку заповнення форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 08.09.2020 № 552.

Посилання у пункті 3 оскаржуваного висновку на положення статей 5 та 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» є загальними, оскільки вказані норми встановлюють контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель та права органу державного фінансового контролю, та не містять такого способу усунення порушень як притягнення до відповідальності осіб, якими допущені порушення.

Водночас, частиною першою статті 32 Закону № 922-VIII визначено суб`єкт та підстави, за яких замовник відміняє тендер, зокрема у разі:

1) відсутності подальшої потреби в закупівлі товарів, робіт чи послуг;

2) неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, з описом таких порушень, які неможливо усунути.

Разом з тим, відповідачем не доведено, за яких підстав, визначених частиною першою статті 32 Закону № 922-VIII, позивач мав відмінити тендер.

Отже, беручи до уваги, що відповідачем не доведено підстав для відміни тендеру, на підставі ч. 1 статті 32 Закону України «Про публічні закупівлі», то пункт 3 спірного висновку, є протиправним.

Крім того, можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб`єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), яких слід вжити уповноваженій особі замовника для усунення порушень.

Відповідно до частини 1статті 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

За частиною 1 статті 41 Закону № 922-VIII договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

У частині 1 статті 203 Цивільного кодексу України наведено вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Частина 1 статті 215 Цивільного кодексу України визначає підставою недійсності правочину недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, встановлених наведеними приписами статті 203 Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Аналіз наведених нормативних підстав недійсності правочинів та її наслідків дає можливість дійти висновку, що інститут недійсності має на меті повне скасування правочину (розірвання договору) саме як юридичного факту, а його застосування має приводити до відновлення стану, який існував до укладення договору, який суперечить законодавству.

Норми Закону №922-VIII не передбачають порядку усунення виявлених порушень процедури закупівлі після визначення переможця процедури закупівлі та укладення із ним договору про закупівлю.

Верховний Суд у постанові №420/5590/19 від 30.11.2021 вказав, що з моменту визначення переможця торгів та встановлення відповідності пропозиції позивача вимогам тендерної документації та вимогам Закону України «Про публічні закупівлі» неможливо відмінити процедуру закупівлі, у порядку, передбаченому статтею 31 Закону, оскільки це нівелює принципи та основні положення Закону України «Про публічні закупівлі». Право на відміну торгів існує лише на стадії до завершення процедури торгів, а не після їх завершення на стадії укладання договору з переможцем. Після укладення договору про закупівлю процедура закупівлі є завершеною.

Частиною 1 статті 188 Господарського кодексу України встановлено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

За приписами частин 1, 2 статті 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках встановлених договором або законом.

За змістом наведених норм господарський договір, укладений між юридичними особами може бути розірваний лише за згодою сторін або у судовому порядку, проте для цього повинні існувати підстави.

Визначення контролюючим органом такого способу усунення виявлених порушень як «припинення зобов`язань» не вирішує питання обґрунтованості та вмотивованості акту індивідуальної дії, оскільки, підстави припинення зобов`язань врегульовані главою 50 Цивільного кодексу України. У свою чергу, питання щодо розірвання договору визначені статтею 651 Цивільного кодексу України, згідно якої розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, відповідно до п.10.1 укладеного між позивачем та ДП «УкрСіверБуд» ЗАТ «ДСК» (підрядник) договору підряду №47 від 21.12.2023, він набирає чинності з моменту підписання його Сторонами і діє до 31 грудня 2024 року, а у разі невиконання Сторонами зобов`язань, передбачених Договором - діє до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань. Припинення дії цього Договору не звільняє Сторони від відповідальності за порушення своїх зобов`язань, вчинених під час дії цього Договору.

Пункт 10.6 договору передбачено наступні умови розірвання Замовником договору в односторонньому порядку: порушення умов Договору (невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим Договором) Підрядником, зокрема, порушення умов Договору щодо строків виконання робіт (більш ніж на 20 робочих днів), їх якості, та/або інших умов Договору; відмова Підрядника від виконання Договору; відсутність у Замовника подальшої потреби у закупівлі робіт; відсутність або зупинення фінансування закупівлі робіт; відкриття судом провадження у справі про банкрутство Підрядника.

На час розгляду справи вказаний договір виконується відповідно до вимог замовника, передбачених технічним завданням тендерної документації, а ДП «УкрСіверБуд» ЗАТ «ДСК» не порушувало зобов`язань за договором, що підтверджується позивачем.

Отже, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що ні умовами договору, ні чинним законодавством не визначено такої підстави розірвання договору - як вимога органу контролю.

Зміст оспорюваного висновку Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області про результати моніторингу процедури закупівлі фактично зводиться до спонукання позивача самостійно визначити, які саме заходи слід вжити для усунення виявлених порушень, а саме: «шляхом припинення зобов`язань за договором».

Крім того, спонукання позивача самостійно визначити на підставі невизначених норм, які саме заходи слід вжити для усунення виявлених порушень, у свою чергу, може призвести до нового можливого порушення позивачем чинного законодавства. І означене є порушенням вимог закону в частині змісту висновку як акта індивідуальної дії. Зобов`язальний характер вимоги щодо усунення правопорушення свідчить про встановлення його порушення, так і визначення імперативного обов`язкового способу його усунення. Можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб`єктом наданих повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), яких слід вжити уповноваженій особі Замовника для усунення порушень.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 11.06.2020 у справі №160/6502/19, від 12.08.2020 у справі №160/11304/19, від 21.01.2021 у справі №400/4458/19, від 28.01.2021 у справі №160/12925/19, від 30.11.2021 у справі №160/8403/19.

До того ж, усунення виявлених під час проведення моніторингу закупівлі порушень у запропонований в оскаржуваному висновку спосіб призведе до порушення прав та інтересів сторін укладеного договору та матиме негативні наслідки для репутації третьої особи, що є непропорційним у співвідношенні з виявленим недоліком та стверджуваним порушенням.

У Рішенні від 25.01.2012 №3-рп/2012 (справа №1-11/2012) Конституційний Суд України зазначив, що одним із елементів верховенства права є принцип пропорційності, який означає, зокрема, що заходи, передбачені в нормативно-правових актах, повинні спрямовуватися на досягнення легітимної мети та мають бути співмірними з нею.

Додержання принципу пропорційності означає необхідність дотримання балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване відповідне рішення.

У даному випадку, оскаржуваний висновок про результати моніторингу закупівлі не містить висновків контролюючого органу про неефективне, незаконне, нецільове використання позивачем бюджетних коштів.

Вимога припинити зобов`язання за договором про закупівлю з переможцем публічної закупівлі, який сумлінно виконується сторонами, може призвести до безпідставного порушення майнових прав господарюючих суб`єктів - сторін договору.

Відтак, зобов`язавши позивача вжити заходів щодо припинення/розірвання зобов`язань за договором, укладеного за результатами проведеної процедури закупівлі, відповідач порушив принцип пропорційності та діяв без легітимної мети.

Отже, колегія суддів апеляційної інстанції доходить висновку, що захід реагування у вигляді зобов`язання розірвати укладений договір є виключним заходом, обрання якого є можливим лише у разі, якщо виявленні порушення реально створюють загрозу корупційним діям і зловживанням.

Аналіз наведених правових положень дає підстави для висновку, що зазначені в оскаржуваному висновку зауваження мають формальний характер, які не несуть негативного впливу, у зв`язку із чим позовні вимоги є обґрунтованими, а оскаржуваний висновок Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області від 10.01.2024 про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2023-12-06-008756-a протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно з частиною першої статті 17 Закону України «Про виконання рішення та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основних свобод та протоколи до неї і практику Європейського суду, як джерела права.

Отже, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються, а в рішенні від 27.09.2010 по справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» - що ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Верховенство права є найважливішим принципом правової держави. Змістом цього принципу є пріоритет (тобто верховенство) людини, її прав та свобод, які визнаються найвищою соціальною цінністю в Україні. Цей принцип закріплено у ст. 3 Конституції України.

Як зазначено в п. 4.1 Рішення Конституційного суду України від 02.11.2004 р. N 15-рп/2004 суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях визначив окремі ознаки принципу верховенства права у розбудові національних систем правосуддя та здійсненні судочинства, яких мають дотримуватись держави - члени Ради Європи, що підписали Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги правову позицію Європейського суду з прав людини, яка викладена в справі «Пономарьов проти України» (пункт 40 мотивувальної частини рішення від 3 квітня 2008 року), в якому Суд наголосив, що «право на справедливий судовий розгляд», яке гарантовано п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду.

У справі «Сокуренко і Стригун проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що «стаття 6 Конвенції не зобов`язує держав - учасників Конвенції створювати апеляційні чи касаційні суди. Однак там, де такі суди існують, необхідно дотримуватись гарантій, визначених у статті 6» (пункт 22 мотивувальної частини рішення від 20 липня 2006 року).

Згідно пункту 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Колегія суддів апеляційної інстанції доходить до висновку, що інші доводи апелянта не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, а тому судом до уваги не приймаються.

Отже, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Обставини, викладені в апеляційній скарзі, до уваги не приймаються, оскільки є необґрунтованими та не є підставами для скасування рішення суду першої інстанції.

У зв`язку з цим, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Так, згідно ч. 1 ст. 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності.

Керуючись ст.ст. 242, 257, 260, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області - залишити без задоволення.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 28 березня 2024 року - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: М.І. Кобаль

Судді: Н.П. Бужак

В.В. Кузьменко

Повний текст виготовлено 31.08.2026 року