Постанова від 30 серпня 2026 р. у справі №320/29212/24 — Шостий апеляційний адміністративний суд

Суд: Шостий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них

Дата: 30 серпня 2026 р.

Справа: №320/29212/24

Суддя: Вівдиченко Тетяна Романівна

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/29212/24 Головуючий у 1 інстанції: Білоноженко М.А.

Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача Вівдиченко Т.Р.

Суддів Кузьмишиної О.М.

Ключковича В.Ю.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Центральна Нафтогазотранспортна Компанія» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Центральна Нафтогазотранспортна Компанія» (далі – ТОВ «Центральна Нафтогазотранспортна Компанія», Товариство) звернувся до суду з позовом до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Полтавській області (далі - ГУ ДПС у Полтавській області), в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії регіонального рівня ГУ ДПС у Полтавській області №12115 від 05.03.2024 «Про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податків»;

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Державної податкової служби України №15012 від 21.03.2024;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Полтавській області виключити товариство з обмеженою відповідальністю ТОВ «Центральна Нафтогазотранспортна Компанія» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2025 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення комісії регіонального рівня ГУ ДПС у Полтавській області №12115 від 05.03.2024 «Про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податків». Визнано протиправним та скасовано рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Державної податкової служби України №15012 від 21.03.2024. Зобов`язано Головне управління ДПС у Полтавській області виключити товариство з обмеженою відповідальністю ТОВ «Центральна Нафтогазотранспортна Компанія» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач - Головне управління ДПС у Полтавській області звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, апелянт вказує, що ТОВ «Центральна Нафтогазотранспортна Компанія» правомірно віднесено до платників, які відповідають пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, оскільки, за наявною в інформаційних ресурсах ДПС податковою інформацією керівник товариства займає аналогічні посади більше ніж у п`яти платників податку, що відповідає коду податкової інформації 18. Крім того, апелянт посилається на те, що Товариство зберігає майно у ТОВ «Нафтогазенергопром», яке відповідає критеріям ризиковості платника податку, є пов`язаною особою та з яким не здійснені розрахунки за послуги відповідального зберігання майна з 2019 року, що може свідчити про операції, вчинені без наміру створення обумовлених правочином правових наслідків. Водночас, апелянт наголошує, що дії контролюючого органу щодо внесення відповідної інформації до електронних баз даних є лише службовою діяльністю працівників податкового органу в межах інформаційно-аналітичного забезпечення, а віднесення платника податків до ризикових належить до дискреційних повноважень контролюючого органу та саме по собі не породжує для платника обов`язкових юридичних наслідків.

19 червня 2025 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Центральна Нафтогазотранспортна Компанія» надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким підтримує позицію суду першої інстанції.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.

Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.

Згідно ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Центральна Нафтогазотранспортна Компанія» зареєстровано в якості юридичної особи, що підтверджується виписками з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Основним видом діяльності ТОВ «Центральна Нафтогазотранспортна Компанія» вказана роздрібна торгівля пальним, КВЕД - 47.30., але враховуючи наявні економічні умови, з метою забезпечення підтримки господарської діяльності підприємства, фактичним видом діяльності протягом 2019- 2024 років було надання в оренду обладнання, інших машин, устаткування і товарів.

Для цілей господарської діяльності, Товариство має у власності та користуванні наступні об`єкти нерухомості, обладнання та техніку:

- офісне приміщення загальною площею 45,3 кв. м., в користуванні за договором оренди № 1 від 01.04.2023 р., укладеним з ТОВ "РЕАЛ АКТИВ ПОЛТАВА" (код за ЄДРПОУ 44980610);

- офісне приміщення загальною площею в користуванні за договором оренди № 46 від 01.11.2023р. із ТОВ «ВІТ (код ЄДРПОУ )

- основні засоби та малоцінні необоротні матеріальні активи, що розташовані за адресою: м. Харків, вул. Китаєнка, 1. На балансі Позивача знаходиться обладнання та інструмент для здійснення виробничого процесу, що підтверджується витягом з бухгалтерського обліку;

- власний автомобіль Toyota Hilux;

- бурова установка «Уралмаш-ЗД-76», із додатковим обладнанням для буріння свердловин, яка передана на зберігання на підставі договорів зберігання майна, укладених з ТОВ «Нафтогазенергопром», відповідно за адресами: буровий майданчик на території Шарівської селищної ради Богодухівського району Харківської області та промисловий майданчик за адресою: м. Харків, вул. Китаєнка,1;

- труби бурильні 127х9.19 мм, висадка IEU,NC50,S135,R2 на суму 6618801,44 грн, у т.ч. ПДВ 20% 1102800,24 грн., придбані в 2017 р. у ТОВ «Інко-Профіт».

Рішенням комісії регіонального рівня ГУ ДПС у Полтавській області №12115 від 05 березня 2024 року, прийнятим за результатами розгляду клопотання ТОВ «Центральна Нафтогазотранспортна Компанія» від 23.02.2024, встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості.

Підставами для прийняття рішення комісією регіонального рівня стали:

- керівник та або особа, яка має право підпису (посадова особа платника податку), є особою, яка займає аналогічну посаду більше ніж у п`яти (включно) платників податку;

- ненадання документів, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку, а саме розрахункових документів, банківських виписок;

- відповідальне зберігання майна відбувається у ТОВ «Нафтогазенергопром», яке відповідає критеріям ризиковості платника податку, є пов`язаною особою, та із якою не здійсненні розрахунки за послуги відповідального зберігання майна із 2019 року, що може свідчити про операції, які вчинені без наміру створення правових наслідків, які обумовлюються цим правочином.

Після отримання пояснень ТОВ «Центральна Нафтогазотранспортна Компанія», які наданні на спростування доводів, викладених у рішенні від 05.03.2024 №12115, рішенням комісії центрального рівня ДПС України №15012 від 21.03.2024 залишено без задоволення скаргу Товариства на рішення комісії регіонального рівня ГУ ДПС у Полтавській області; залишено без змін рішення комісії регіонального рівня ГУ ДПС у Полтавській області №12115 від 05.03.2024 «Про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податків».

Підставами для прийняття рішення комісією регіонального рівня стали: придбання товарів (послуг) у платника податку, щодо якого прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку; отримано податкову інформацію, що свідчить про виплату заробітної плати менше законодавчо встановленого рівня.

Не погоджуючись із рішеннями відповідачів про віднесення до переліку ризикових, позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України), який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до підпункту 19-1.1.40 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України, контролюючі органи організовують збір податкової інформації та вносять її до інформаційних баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Згідно з підпунктом 19-1.1.41 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України, контролюючі органи організовує інформаційно-аналітичне забезпечення та організовує автоматизацію процесів адміністрування контролюючими органами.

Підпунктом 19-1.1.46 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України передбачено, що контролюючі органи використовують під час виконання своїх посадових (службових) обов`язків податкову інформацію з інформаційно-телекомунікаційних систем та інших джерел, отриману в порядку та спосіб, визначений цим Кодексом.

За приписами підпункту 20.1.45 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

Згідно з пунктом 61.1 статті 61 ПК України, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до підпункту 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 ПК України, податковий контроль здійснюється шляхом інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.

Положеннями пункту 71.1 статті 71 ПК України передбачено, що інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Пунктом 201.16 статті 201 ПК України закріплено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165).

Відповідно до пункту 1 Порядку №1165, цей Порядок визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.

Згідно з пунктом 5 Порядку №1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

За приписами пункту 6 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено та/або подано податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава та інформація, за якою встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 у відповідних полях рішення зазначаються детальна інформація, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/Державним класифікатором/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції, дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У рішенні про відповідність платника податку вимогам пункту 8 додатка 1 комісія регіонального рівня зазначає наявну інформацію, що свідчить про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, виявлену під час моніторингу господарських операцій, відображених у податкових накладних/розрахунках коригування, поданих для реєстрації в Реєстрі, у тому числі податкових накладних/розрахунках коригування, реєстрацію яких зупинено.

При цьому не може бути підставою для розгляду питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 операція, відображена у податковій накладній/розрахунку коригування, дата реєстрації якої/якого у Реєстрі припадає на період, що перевищує 180 днів до дати прийняття рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.

У разі отримання рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку платник податку має право подати на розгляд комісії регіонального рівня інформацію та копії відповідних документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Якщо за результатами розгляду інформації та копій документів, що свідчать про невідповідність платника податку вимогам пункту 8 додатка 1, комісією регіонального рівня прийнято рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, в такому рішенні зазначається:

актуальна інформація щодо податкової інформації, що стала підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та ризикових операцій, відображених у попередньому рішенні про відповідність критеріям ризиковості платника податку. До такої інформації не застосовуються вимоги абзацу дев`ятого цього пункту;

інформація щодо операцій, відображених у податковій накладній/розрахунку коригування, дата подання для реєстрації в Реєстрі яких не раніше 180 днів до дати прийняття попереднього рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку. До такої інформації не застосовуються вимоги абзацу дев`ятого цього пункту.

У разі прийняття комісією регіонального рівня рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку за результатами розгляду інформації та копій документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, попереднє рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку втрачає чинність.

У рішенні про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (додаток 4) за результатами розгляду інформації та копій документів комісія регіонального рівня у відповідних полях рішення зазначає детальну інформацію, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, зазначає/обирає з переліку документ/документи, не наданий/не надані платником податку, який може/які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня за основним місцем обліку платника податку виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Рішення про відповідність/невідповідність критеріям ризиковості платника податку набирає чинності у день засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, які є додатком 1 до Порядку №1165, у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Довідник кодів податкової інформації, що стала підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, визначається ДПС та затверджується відповідним наказом, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті ДПС.

Наказом Державної податкової служби України від 11 січня 2023 року №17 «Про затвердження довідника кодів податкової інформації» затверджено довідник кодів податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Відповідно до коду 13 Довідника кодів податкової інформації, придбання товарів (послуг) у платника(ів) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.

Згідно з кодом 18 Довідника кодів податкової інформації, керівник та/або особа, яка має право підпису (посадова особа платника податку), є особою, яка займає аналогічну посаду більше ніж у п`яти (включно) платників податку.

Пунктом 25 Порядку №1165 визначено, що комісія центрального рівня приймає рішення про неврахування таблиці даних платника податку, розглядає скарги на рішення комісій регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, скарги на рішення комісій регіонального рівня про неврахування таблиці даних платника податку та скарги на рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165 також затверджено Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість, про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку (далі - Порядок розгляду скарги).

Відповідно до пункту 1 Порядку розгляду скарги, цей Порядок визначає механізм розгляду скарг: щодо рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; щодо рішення комісії регіонального рівня про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість; щодо рішення комісії регіонального рівня про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Згідно з пунктом 11 Порядку розгляду скарги, у разі подання скарги на рішення комісії регіонального рівня платник податку має право додати до скарги: про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку - інформацію та копії документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Відповідно до пункту 12 Порядку розгляду скарги, за результатами розгляду скарги комісія центрального рівня протягом 10 календарних днів з дня отримання такої скарги приймає одне з таких рішень: задовольняє скаргу та скасовує рішення комісії регіонального рівня; залишає скаргу без задоволення та рішення комісії регіонального рівня без змін.

Нормами пункту 17 Порядку розгляду скарги визначено, що рішення комісії центрального рівня не підлягає адміністративному оскарженню та може бути оскаржено в судовому порядку у строки, визначені статтею 56 Кодексу.

Відповідно до пункту 20 Порядку розгляду скарги, задоволення скарги на рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку є підставою для виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника, не пізніше наступного робочого дня після прийняття рішення про задоволення скарги.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Комісії Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 05 березня 2024 року №12115, прийнятим за результатами розгляду поданих ТОВ «Центральна Нафтогазотранспортна Компанія» 23 лютого 2024 року інформації та копій документів, встановлено відповідність позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Підставами для прийняття вказаного рішення зазначено те, що керівник та/або особа, яка має право підпису (посадова особа платника податку), є особою, яка займає аналогічну посаду більше ніж у п`яти (включно) платників податку; ненадання документів, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку, а саме розрахункових документів та банківських виписок; а також те, що відповідальне зберігання майна здійснюється у ТОВ «Нафтогазенергопром», яке відповідає критеріям ризиковості платника податку, є пов`язаною особою та з яким не здійснені розрахунки за послуги відповідального зберігання майна з 2019 року, що, за висновком контролюючого органу, може свідчити про вчинення операцій без наміру створення правових наслідків, обумовлених відповідним правочином.

Рішенням Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Державної податкової служби України від 21 березня 2024 року №15012 за результатами розгляду скарги ТОВ «Центральна Нафтогазотранспортна Компанія» скаргу позивача залишено без задоволення, а рішення Комісії Головного управління ДПС у Полтавській області від 05 березня 2024 року №12115 - без змін.

Підставами для прийняття рішення комісією центрального рівня зазначено придбання товарів (послуг) у платника податку, щодо якого прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку, а також, отримання податкової інформації, що свідчить про виплату заробітної плати менше законодавчо встановленого рівня.

Виходячи з наведеного нормативного регулювання, можливість віднесення платника податку до осіб, які відповідають пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, пов`язується не з самим фактом наявності у контролюючого органу певної податкової інформації, а з наявністю такої інформації, яка визначає ризиковість здійснення конкретної господарської операції платника податку.

При цьому, саме по собі посилання контролюючого органу на результати аналізу інформаційних баз ДПС, код податкової інформації або відтворення загального змісту відповідного коду не є достатнім для висновку про відповідність платника податку пункту 8 Критеріїв ризиковості, якщо зі змісту рішення та матеріалів, покладених в основу його прийняття, неможливо встановити конкретні фактичні обставини, які визначають ризиковість господарських операцій такого платника.

Аналогічний підхід викладено Верховним Судом у постанові від 02 липня 2026 року у справі №440/10955/24, у якій зазначено, що рішення комісії регіонального рівня має давати платнику можливість зрозуміти, які саме обставини стали підставою для висновку про його ризиковість, які операції визнані ризиковими, у який період вони здійснювалися, з якими контрагентами, за якими товарами чи послугами, а також які документи, на думку контролюючого органу, не підтверджують невідповідність платника критеріям ризиковості.

Верховний Суд у вищевказаній постанові також наголосив, що наведення у рішенні окремих реквізитів господарської операції саме по собі не підтверджує обґрунтованості такого рішення, оскільки відповідні відомості мають бути змістовно пов`язані з конкретною податковою інформацією, яка пояснює, у чому саме полягає ризиковість відповідної операції.

Таким чином, при вирішенні питання про відповідність платника податку пункту 8 Критеріїв ризиковості контролюючий орган повинен не лише зазначити наявну у нього податкову інформацію, а й обґрунтувати її зв`язок із конкретними господарськими операціями платника та навести обставини, які дозволяють дійти висновку про ризиковість саме таких операцій. Відповідно, правомірність рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості не може ґрунтуватися виключно на формальному відтворенні відомостей, наявних в інформаційних системах контролюючого органу.

Оцінюючи посилання контролюючого органу на код 18 Довідника кодів податкової інформації, колегія суддів зазначає, що, відповідно до спірного рішення, однією з підстав для висновку про відповідність ТОВ «Центральна Нафтогазотранспортна Компанія» пункту 8 Критеріїв ризиковості визначено те, що керівник та/або особа, яка має право підпису, є особою, яка займає аналогічну посаду більше ніж у п`яти (включно) платників податку.

Разом з тим, код 18 Довідника кодів податкової інформації не є самостійним критерієм ризиковості платника податку, а конкретизує вид податкової інформації, яка може бути врахована контролюючим органом під час вирішення питання про відповідність платника саме пункту 8 Критеріїв ризиковості.

З огляду на викладене, встановлення обставини зайняття керівником та/або особою, яка має право підпису, аналогічної посади у визначеній кількості платників податку саме по собі не є достатнім для висновку про відповідність платника пункту 8 Критеріїв ризиковості, оскільки, застосування цього критерію передбачає наявність податкової інформації, яка визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної у поданій для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Разом з тим, зі змісту рішення від 05 березня 2024 року №12115 не вбачається, які саме господарські операції ТОВ «Центральна Нафтогазотранспортна Компанія» контролюючий орган пов`язує із наведеною інформацією щодо керівника товариства, у чому полягає ризиковість таких операцій та яким чином сама обставина зайняття відповідною особою аналогічних посад в інших суб`єктах господарювання свідчить про ризиковість конкретних операцій позивача.

За таких обставин, саме лише встановлення формальної відповідності податкової інформації змісту коду 18, без наведення її зв`язку з конкретними господарськими операціями позивача та без обґрунтування ризиковості таких операцій, не є достатньою підставою для висновку про відповідність ТОВ «Центральна Нафтогазотранспортна Компанія» пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Щодо посилання контролюючого органу на здійснення відповідального зберігання майна у ТОВ «Нафтогазенергопром», яке відповідає критеріям ризиковості платника податку, є пов`язаною особою та з яким не здійснені розрахунки за послуги відповідального зберігання майна з 2019 року, колегія суддів зазначає наступне. Саме такі обставини контролюючим органом визначено однією з підстав прийняття рішення від 05 березня 2024 року №12115.

Разом з тим, сама по собі наявність господарських відносин позивача з платником податку, щодо якого прийнято рішення про відповідність критеріям ризиковості, не є достатньою підставою для висновку про відповідність ТОВ «Центральна Нафтогазотранспортна Компанія» пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Для застосування вказаного критерію контролюючий орган повинен не лише встановити факт здійснення господарської операції з відповідним контрагентом, а й навести конкретну податкову інформацію, яка свідчить про ризиковість саме такої операції позивача, із зазначенням її змісту, періоду здійснення та обставин, які дають підстави вважати, що така операція пов`язана з ризиком порушення норм податкового законодавства.

Водночас, посилаючись на відповідальне зберігання майна у ТОВ «Нафтогазенергопром», контролюючий орган не конкретизував, які саме операції за договором відповідального зберігання визначено ризиковими, не навів відомостей щодо їх обсягу та періоду здійснення, а також не обґрунтував, яким чином перебування ТОВ «Нафтогазенергопром» у переліку ризикових платників та пов`язаність зазначених суб`єктів господарювання визначають ризиковість конкретних господарських операцій позивача.

Так само посилання на нездійснення розрахунків за послуги відповідального зберігання майна з 2019 року та припущення про можливе вчинення операцій без наміру створення обумовлених правочином правових наслідків не підтверджено у спірному рішенні конкретними фактичними даними, які б дозволяли встановити зв`язок зазначених обставин із ризиковістю господарської операції у розумінні пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Отже, наведені контролюючим органом відомості щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «Нафтогазенергопром» самі по собі не є достатніми для висновку про відповідність ТОВ «Центральна Нафтогазотранспортна Компанія» пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку за відсутності належної конкретизації ризикових операцій та обґрунтування того, у чому саме полягає їх ризиковість.

Щодо зазначеної у рішенні від 05 березня 2024 року №12115 підстави про ненадання документів, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку, а саме розрахункових документів та банківських виписок, колегія суддів зазначає наступне.

Як передбачено пунктом 6 Порядку №1165, перелік документів, які платник податку може надати для розгляду питання щодо його виключення з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості, включає, зокрема, первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, документи щодо їх зберігання і транспортування, рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі, накладні, розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків.

Разом з тим, саме по собі ненадання окремих документів із наведеного переліку не є самостійною та безумовною підставою для висновку про відповідність платника пункту 8 Критеріїв ризиковості. Контролюючий орган, посилаючись на відсутність певних документів, повинен конкретизувати, щодо яких саме господарських операцій такі документи є необхідними, які обставини вони мали підтвердити та яким чином їх ненадання не дозволяє спростувати конкретну податкову інформацію, що стала підставою для висновку про ризиковість відповідних операцій.

Як встановлено судом першої інстанції, поряд із посиланням на ненадання розрахункових документів та банківських виписок контролюючим органом не наведено обґрунтування того, яким саме чином відсутність таких документів, за наявності інших поданих позивачем первинних документів, впливає на реальність та/або ризиковість здійснених позивачем господарських операцій та, відповідно, підтверджує його відповідність пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

При цьому, рішення №12115 не містить належної конкретизації господарських операцій, у зв`язку з якими контролюючий орган вважав необхідним подання саме розрахункових документів та банківських виписок, а також не розкриває, які фактичні обставини залишилися непідтвердженими внаслідок їх ненадання.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що формальне посилання на ненадання окремих документів, без оцінки інших поданих платником матеріалів та без обґрунтування значення відсутніх документів для встановлення ризиковості конкретних господарських операцій, не підтверджує правомірності віднесення ТОВ «Центральна Нафтогазотранспортна Компанія» до платників, які відповідають пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Щодо рішення Комісії центрального рівня Державної податкової служби України від 21 березня 2024 року №15012, колегія суддів зазначає наступне.

Так, вищевказаним рішенням, за результатами розгляду скарги ТОВ «Центральна Нафтогазотранспортна Компанія», скаргу позивача залишено без задоволення, а рішення Комісії Головного управління ДПС у Полтавській області від 05 березня 2024 року №12115 - без змін

При цьому, підставами для такого рішення зазначено придбання товарів (послуг) у платника податку, щодо якого прийнято рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку, а також отримання податкової інформації, що свідчить про виплату заробітної плати менше законодавчо встановленого рівня.

Разом з тим, посилання на придбання товарів чи послуг у платника податку, віднесеного до ризикових, без наведення конкретних господарських операцій, їх змісту, періоду здійснення, відповідного контрагента та обставин, які визначають ризиковість таких операцій саме для позивача, не є достатнім обґрунтуванням відповідності ТОВ «Центральна Нафтогазотранспортна Компанія» пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Аналогічно, сама по собі наявність у контролюючого органу інформації про виплату заробітної плати нижче законодавчо встановленого рівня не свідчить про ризиковість конкретної господарської операції у розумінні пункту 8 Критеріїв ризиковості. Рішення №15012 не містить обґрунтування того, яких саме працівників стосується така інформація, за який період вона сформована, які господарські операції позивача пов`язані із зазначеною обставиною та яким чином рівень оплати праці визначає ризиковість таких операцій.

При цьому, залишаючи рішення регіональної комісії №12115 без змін, Комісія центрального рівня не надала оцінки наведеним позивачем у скарзі поясненням та документам у спосіб, який би давав можливість встановити, чому такі матеріали не спростовують податкову інформацію, покладену в основу висновку про відповідність товариства критеріям ризиковості.

За таких обставин, наведення Комісією центрального рівня додаткових загальних відомостей про взаємовідносини з ризиковим платником та рівень заробітної плати не усуває недоліків рішення Комісії регіонального рівня від 05 березня 2024 року №12115 та не свідчить про належне обґрунтування висновку щодо відповідності ТОВ «Центральна Нафтогазотранспортна Компанія» пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Враховуючи вищевказане, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для визнання протиправним та скасування рішення Комісії центрального рівня Державної податкової служби України від 21 березня 2024 року №15012.

Доводи апелянта про те, що внесення інформації щодо відповідності платника податку критеріям ризиковості до інформаційних баз ДПС є виключно службовою діяльністю контролюючого органу в межах інформаційно-аналітичного забезпечення та саме по собі не породжує для платника податків правових наслідків, колегія суддів вважає необґрунтованими, з огляду на наступне.

Так, в апеляційній скарзі Головне управління ДПС у Полтавській області, обґрунтовуючи таку позицію, посилається, зокрема, на постанови Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №826/1902/15, від 18 вересня 2018 року у справі №818/398/15, від 27 серпня 2019 року у справі №540/2077/18 та від 20 листопада 2019 року у справі №480/4006/18.

Разом з тим, у цій справі предметом оскарження є не дії контролюючого органу щодо збирання, внесення чи опрацювання податкової інформації в інформаційних базах ДПС, а індивідуальні рішення про відповідність ТОВ «Центральна Нафтогазотранспортна Компанія» критеріям ризиковості платника податку, прийняті у порядку та за процедурою, визначеними Порядком №1165.

При цьому, Порядок №1165 прямо передбачає прийняття комісією регіонального рівня рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості, можливість оскарження такого рішення в адміністративному або судовому порядку, а також виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості, у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили.

Аналогічний висновок викладено Верховним Судом у постанові від 02 липня 2026 року у справі №440/10955/24, у якій Верховний Суд відхилив посилання контролюючого органу на правові висновки, викладені, зокрема, у постановах від 25 квітня 2018 року у справі №826/1902/15, від 18 вересня 2018 року у справі №818/398/15, від 27 серпня 2019 року у справі №540/2077/18 та від 20 листопада 2019 року у справі №480/4006/18, зазначивши, що відповідні висновки сформовані за іншого нормативного регулювання або стосувалися дій контролюючого органу щодо внесення та опрацювання податкової інформації в інформаційних базах.

Верховний Суд у вищевказаній постанові наголосив, що Порядок №1165 прямо передбачає прийняття індивідуального рішення про відповідність/невідповідність платника критеріям ризиковості, його адміністративне та судове оскарження, а також виключення платника з переліку ризикових на підставі судового рішення, яке набрало законної сили.

Крім того, Верховний Суд у вказаній постанові зазначив, що включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості, хоча й є елементом превентивного автоматизованого моніторингу, однак безпосередньо впливає на можливість здійснення платником господарської діяльності, зокрема у зв`язку із зупиненням реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування та необхідністю подання додаткових пояснень і документів.

За таких обставин, посилання апелянта на те, що спірні рішення є лише проявом інформаційно-аналітичної діяльності контролюючого органу та не створюють для позивача юридичних наслідків, ґрунтуються на правових висновках, сформованих за іншого нормативного регулювання, а тому не можуть бути застосовані до спірних правовідносин.

Щодо доводів апеляційної скарги про втручання суду першої інстанції у дискреційні повноваження контролюючого органу внаслідок зобов`язання Головного управління ДПС у Полтавській області виключити ТОВ «Центральна Нафтогазотранспортна Компанія» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості, колегія суддів зазначає наступне.

Дискреційними є повноваження суб`єкта владних повноважень, за реалізації яких такий суб`єкт має можливість обрати один із декількох правомірних варіантів рішення. Водночас, після встановлення судом протиправності рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості у контролюючого органу відсутня можливість на власний розсуд вирішувати питання щодо подальшого перебування такого платника у відповідному переліку, оскільки Порядком №1165 прямо визначені правові наслідки надходження рішення суду, яке набрало законної сили.

Так, пунктом 6 Порядку №1165 передбачено обов`язок комісії регіонального рівня за основним місцем обліку платника податку виключити такого платника з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості, у разі надходження відповідного рішення суду, яке набрало законної сили.

Верховний Суд у постанові від 02 липня 2026 року у справі №440/10955/24 також дійшов висновку, що зобов`язання контролюючого органу виключити платника податку з переліку ризикових є належним та ефективним способом захисту порушеного права, оскільки саме скасування рішення про відповідність критеріям ризиковості без такого зобов`язання не забезпечувало б повного поновлення порушеного права платника.

Отже, зобов`язавши Головне управління ДПС у Полтавській області виключити ТОВ «Центральна Нафтогазотранспортна Компанія» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, суд першої інстанції не втрутився у дискреційні повноваження контролюючого органу, а застосував передбачений законодавством спосіб захисту, спрямований на ефективне поновлення порушених прав позивача.

Решта доводів та заперечень апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують.

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Центральна Нафтогазотранспортна Компанія» та наявність правових підстав для їх задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

При цьому, доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України.

Суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р.

Судді Кузьмишина О.М.

Ключкович В.Ю.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua