Постанова від 30 серпня 2026 р. у справі №761/28193/22 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 761/28193/22 Головуючий у 1 інстанції: Савчук Ю.Н.

Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача Вівдиченко Т.Р.

Суддів Безименної Н.В.

Кузьмишиної О.М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 30 вересня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,-

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову від 05.12.2022 Головного управління ДПС у м. Києві про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 , винесену на підставі протоколу про адміністративне правопорушення № 17538 від 28.11.2022 та акту фактичної перевірки №36019/26/15/07/30217001 (бланк 004519) від 08.11.2022, і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 30 вересня 2025 року, з урахуванням ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 04 листопада 2025 року про виправлення описки, адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у м.Києві про визнання протиправною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення задоволено повністю.

Визнано протиправною та скасовано постанову від 21 грудня 2022 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.163-15 КУпАП, з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.163-15 КУпАП, закрито у зв`язку із закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач - Головне управління ДПС у м. Києві звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в позивача повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, апелянт вказує, що ОСОБА_1 , як керівник ТОВ ОТК «ЄВРОПЛЮС», відповідно до пункту 47 Положення №148, несе відповідальність за дотримання порядку ведення операцій з готівкою та може бути притягнутий до адміністративної відповідальності за порушення такого порядку. Водночас, апелянт вважає, що порушення порядку проведення готівкових розрахунків, а саме, здійснення розрахунку готівкою протягом одного дня понад установлену граничну суму, є триваючим правопорушенням, оскільки, його можливо виявити лише під час проведення перевірки платника податків. При цьому, апелянт зазначає, що систематичне невиконання або неналежне виконання посадовими особами платника податків обов`язків щодо дотримання порядку ведення касових операцій свідчить про постійність такого правопорушення, у зв`язку з чим, строк, передбачений статтею 38 КУпАП, має обчислюватися з дня його виявлення. Крім того, апелянт посилається на положення статті 102 ПК України щодо можливості проведення перевірок у межах 1095 днів, а також на роз`яснення Міністерства доходів і зборів України та Міністерства юстиції України щодо поняття триваючого правопорушення, у зв`язку з чим, вважає висновок суду першої інстанції про сплив строку притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності помилковим

17 жовтня 2025 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від позивача - ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким підтримує позицію суду першої інстанції.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.

Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.

Згідно ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 є керівником ТОВ ОТК «ЄВРОПЛЮС» (код ЄДРПОУ 30217001).

На підставі наказу Головного управління ДПС у м. Києві від 04 жовтня 2022 року №4189-п та направлень від 08 листопада 2022 року №13724, №13723 посадовими особами Головного управління ДПС у м. Києві проведено фактичну перевірку господарського об`єкта, розташованого за адресою: м. Київ, бульв. Перова, 32, де здійснює господарську діяльність ТОВ ОТК «ЄВРОПЛЮС», з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, а також дотримання законодавства щодо оформлення трудових відносин із працівниками.

За результатами проведеної перевірки складено Акт фактичної перевірки від 08 листопада 2022 року №004519, зареєстрований 09 листопада 2022 року за №36019/26/15/07/30217001, яким встановлено порушення ТОВ ОТК «ЄВРОПЛЮС» пункту 6 розділу ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року №148. Зокрема, встановлено здійснення 02 вересня 2022 року розрахунку готівкою з фізичною особою протягом одного дня понад установлену граничну суму через ПРРО відповідно до фіскального чека №JV0euX_hA8c на суму 57 999,00 грн.

28 листопада 2022 року посадовими особами Головного управління ДПС у м. Києві складено відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення №17538 за фактом порушення порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги).

05 грудня 2022 року заступником начальника Головного управління ДПС у м. Києві, за результатами розгляду протоколу про адміністративне правопорушення від 28 листопада 2022 року №17538 та доданих до нього матеріалів, винесено постанову про накладення адміністративного стягнення, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 163-15 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000,00 грн.

Не погоджуючись із постановою про накладення адміністративного стягнення, позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі статтею 14 КУпАП, посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення, зв`язані з недодержанням установлених правил у сфері охорони порядку управління, державного і громадського порядку, природи, здоров`я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов`язків.

Частиною першою статті 163-15 КУпАП передбачено, що порушення порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), у тому числі перевищення граничних сум розрахунків готівкою, недотримання установлених законодавством вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів - тягне за собою накладення штрафу на фізичну особу - підприємця, посадових осіб юридичної особи від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до частини другої статті 163-15 КУпАП, дія, передбачена частиною першою цієї статті, вчинена особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке ж порушення, - тягне за собою накладення штрафу від п`ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року №148 затверджено Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні (далі - Положення №148).

Пунктом 6 розділу ІІ Положення №148, у редакції, чинній на час вчинення інкримінованого правопорушення, передбачено, що суб`єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами:

1) між собою - у розмірі до 10000 (десяти тисяч) гривень включно;

2) з фізичними особами - у розмірі до 50000 (п`ятдесяти тисяч) гривень включно.

Платежі понад установлені граничні суми проводяться через банки або небанківські фінансові установи/юридичних осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку (далі - небанківські установи), шляхом переказу коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку чи небанківської установи для подальшого їх переказу на поточні рахунки в банку. Кількість суб`єктів господарювання та фізичних осіб, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується.

Згідно з пунктом 47 розділу VI Положення №148, перевірки дотримання порядку ведення операцій з готівкою здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (далі - контролюючий орган) відповідно до його компетенції.

Керівники суб`єктів господарювання несуть відповідальність за дотриманням порядку ведення операцій з готівкою. Особи, які винні в порушенні порядку ведення операцій з готівкою, притягуються до відповідальності в установленому законодавством України порядку.

Контролюючий орган в разі виявлення порушень установленого порядку ведення операцій з готівкою застосовує до порушників штрафні санкції згідно з законодавством України.

Відповідно до частини 1 статті 28 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», органами товариства є загальні збори учасників, наглядова рада (у разі утворення) та виконавчий орган.

Згідно з частинами 1-4 статті 39 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», виконавчий орган товариства здійснює управління поточною діяльністю товариства. До компетенції виконавчого органу товариства належить вирішення всіх питань, пов`язаних з управлінням поточною діяльністю товариства, крім питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників та наглядової ради товариства (у разі утворення). Виконавчий орган товариства підзвітний загальним зборам учасників і наглядовій раді товариства (у разі утворення) та організовує виконання їхніх рішень. Виконавчий орган товариства є одноосібним. Назвою одноосібного виконавчого органу є «директор», якщо статутом не передбачена інша назва.

В силу приписів частини 1 статті 42 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», посадовими особами товариства є члени виконавчого органу, наглядової ради, а також інші особи, передбачені статутом товариства.

Згідно зі статтею 234-2 КУпАП, податкові органи розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов`язані, зокрема, з порушенням порядку проведення готівкових розрахунків та розрахунків з використанням електронних платіжних засобів за товари (послуги) (стаття 163-15).

Відповідно до частини 1 статті 38 КУпАП, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).

Згідно з пунктом 7 статті 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

Відповідно до статті 268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

За приписами статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору у цій справі є правомірність постанови Головного управління ДПС у м. Києві від 05 грудня 2022 року, якою ОСОБА_1 , як керівника ТОВ ОТК «ЄВРОПЛЮС», притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 163-15 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000,00 грн (зворот а.с. 45- а.с. 46).

Підставою для прийняття вказаної постанови слугували акт фактичної перевірки від 08 листопада 2022 року №004519 та складений відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення від 28 листопада 2022 року №17538, у яких зафіксовано порушення пункту 6 розділу ІІ Положення №148, що полягало у проведенні ТОВ ОТК «ЄВРОПЛЮС» готівкового розрахунку з фізичною особою протягом одного дня понад установлену граничну суму (а.с. 42-45).

Зокрема, контролюючим органом встановлено здійснення 02 вересня 2022 року через ПРРО готівкового розрахунку відповідно до фіскального чека №JV0euX_hA8c на суму 57 999,00 грн, що перевищує встановлену пунктом 6 розділу ІІ Положення №148 граничну суму готівкових розрахунків суб`єкта господарювання з фізичною особою протягом одного дня.

Не погоджуючись із постановою від 05 грудня 2022 року, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим адміністративним позовом, у якому просив визнати її протиправною та скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що під час розгляду справи судом першої інстанції належним чином не було визначено фактичний предмет оскарження, унаслідок чого в мотивувальній частині рішення наведено обставини, які стосуються різних матеріалів про адміністративні правопорушення.

Так, незважаючи на те, що ОСОБА_1 оскаржував постанову Головного управління ДПС у м. Києві від 05 грудня 2022 року, винесену на підставі протоколу про адміністративне правопорушення від 28 листопада 2022 року №17538, у мотивувальній частині рішення суд першої інстанції посилався також на акт фактичної перевірки від 09 листопада 2022 року №36019/26/15/07/30217001, протокол про адміністративне правопорушення від 13 грудня 2022 року №19644 та постанову від 21 грудня 2022 року, тобто на документи, які не відповідають предмету заявлених позовних вимог.

Крім того, у резолютивній частині рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 30 вересня 2025 року визнано протиправною та скасовано саме постанову від 21 грудня 2022 року, тоді як предметом оскарження у цій справі була постанова від 05 грудня 2022 року.

При цьому, ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 04 листопада 2025 року виправлено лише підставу закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення - замість відсутності складу адміністративного правопорушення зазначено закінчення строку притягнення до адміністративної відповідальності, однак дату постанови, яка підлягала скасуванню, судом не виправлено.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції фактично не вирішив заявлену ОСОБА_1 позовну вимогу щодо правомірності постанови Головного управління ДПС у м. Києві від 05 грудня 2022 року, натомість, у резолютивній частині судового рішення скасував інший індивідуальний акт, який не був предметом цього спору.

Наведені обставини, на переконання колегії суддів, не можуть бути розцінені як окремі технічні неточності у викладенні судового рішення, оскільки стосуються безпосередньо предмета судового контролю та індивідуального акта, правомірність якого оспорювалася позивачем.

Визнавши протиправною та скасувавши постанову від 21 грудня 2022 року, яка не була предметом заявлених ОСОБА_1 позовних вимог, суд першої інстанції не надав належної правової оцінки саме постанові Головного управління ДПС у м. Києві від 05 грудня 2022 року, з приводу правомірності якої виник цей спір.

Вказаний недолік не був усунутий і ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 04 листопада 2025 року про виправлення описки, оскільки, суд змінив лише зазначену в резолютивній частині підставу закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, залишивши без змін посилання на постанову від 21 грудня 2022 року.

Враховуючи вищезазначене, допущене судом першої інстанції неправильне визначення предмета спору та вирішення питання щодо правомірності індивідуального акта, який не був предметом заявлених позовних вимог, є істотним порушенням, що вплинуло на правильність вирішення справи, та, відповідно, є підставою для скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового судового рішення за результатами розгляду заявлених ОСОБА_1 позовних вимог.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 посилався, зокрема, на те, що на момент винесення оскаржуваної постанови закінчився встановлений статтею 38 КУпАП строк притягнення його до адміністративної відповідальності, оскільки, інкриміноване йому порушення порядку проведення готівкових розрахунків є разовим правопорушенням, яке завершується у момент здійснення відповідного розрахунку.

Водночас, Головне управління ДПС у м. Києві як у відзиві на позовну заяву, так і в апеляційній скарзі наполягало на тому, що порушення порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), а саме, здійснення розрахунку готівкою протягом одного дня понад установлену граничну суму, має характер триваючого правопорушення, у зв`язку з чим строк, передбачений статтею 38 КУпАП, підлягає обчисленню з дня його виявлення контролюючим органом під час проведення перевірки.

Колегія суддів вважає необґрунтованою наведену позицію відповідача, з огляду на наступне.

Як встановлено контролюючим органом, порушення, за вчинення якого ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності, полягало у здійсненні ТОВ ОТК «ЄВРОПЛЮС» готівкового розрахунку з фізичною особою протягом одного дня понад установлену граничну суму, тобто у вчиненні конкретної розрахункової операції.

За своєю правовою природою таке порушення є закінченим у момент здійснення відповідного готівкового розрахунку та не характеризується безперервним невиконанням покладеного на особу обов`язку, а тому, не є триваючим адміністративним правопорушенням.

Верховний Суд у постанові від 10 листопада 2020 року у справі №203/24/17, надаючи правову оцінку питанню віднесення правопорушення, передбаченого частиною першою статті 163-15 КУпАП, до триваючого чи разового, зазначив, що адміністративне правопорушення у виді перевищення граничних сум розрахунків готівкою є одноразовою дією, оскільки його склад є закінченим з моменту перевищення граничної суми такого розрахунку.

При цьому, Верховний Суд наголосив, що перевищення граничних сум розрахунків готівкою не може супроводжуватися перебуванням у незаконному стані певний час і, відповідно, мати триваючий характер.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 08 червня 2021 року у справі №761/25397/16-а, відповідно до якого, порушення порядку проведення розрахунків є разовим правопорушенням, оскільки таке правопорушення не має триваючого характеру й завершується у момент здійснення розрахунку.

Наведений підхід також був врахований судом першої інстанції, який виходив із того, що перевищення граничної суми готівкового розрахунку є закінченим у момент здійснення відповідної розрахункової операції та не має триваючого характеру.

Таким чином, у спірних правовідносинах інкриміноване ОСОБА_1 правопорушення було закінчене у момент здійснення готівкового розрахунку понад установлену граничну суму, а тому, строк накладення адміністративного стягнення підлягає обчисленню саме з дня вчинення такого правопорушення, а не з дня його виявлення контролюючим органом.

З матеріалів справи вбачається, що інкриміноване ОСОБА_1 порушення мало місце 02 вересня 2022 року та полягало у проведенні ТОВ «ОТК «ЄВРОПЛЮС» через ПРРО готівкового розрахунку з фізичною особою відповідно до фіскального чека №JV0euX_hA8c на суму 57 999,00 грн.

Враховуючи, що вказане правопорушення є разовим та було закінчене безпосередньо у момент здійснення відповідного готівкового розрахунку, встановлений частиною першою статті 38 КУпАП двомісячний строк накладення адміністративного стягнення підлягав обчисленню саме з 02 вересня 2022 року.

При цьому, акт фактичної перевірки №004519 складено 08 листопада 2022 року, протокол про адміністративне правопорушення №17538 - 28 листопада 2022 року, а оскаржувану постанову про накладення адміністративного стягнення винесено 05 грудня 2022 року, тобто після закінчення встановленого частиною першою статті 38 КУпАП строку притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

Таким чином, на момент винесення Головним управлінням ДПС у м. Києві постанови від 05 грудня 2022 року строки накладення адміністративного стягнення, передбачені статтею 38 КУпАП, закінчилися, що, відповідно до пункту 7 статті 247 КУпАП, є підставою для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Посилання Головного управління ДПС у м. Києві на те, що контролюючий орган має право проводити перевірки платників податків у межах строку, встановленого статтею 102 ПК України, не впливає на висновок щодо закінчення строку притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

Так, строки здійснення контролюючим органом заходів податкового контролю та строки накладення адміністративного стягнення мають різне правове призначення та регулюють відмінні правовідносини, а можливість виявлення порушення під час проведення перевірки після спливу двох місяців з дня його вчинення не змінює характеру такого правопорушення та не є підставою для обчислення строку, встановленого статтею 38 КУпАП, з дня його виявлення.

В апеляційній скарзі відповідач фактично обґрунтовує необхідність такого підходу тим, що виявлення відповідних порушень можливе лише під час проведення перевірок платників податків, однак, наведена обставина не свідчить про триваючий характер правопорушення.

Також, колегія суддів вважає необґрунтованими посилання апелянта на роз`яснення Міністерства доходів і зборів України та Міністерства юстиції України щодо поняття триваючого правопорушення, оскільки, наведені у таких роз`ясненнях ознаки пов`язують триваюче правопорушення з безперервним невиконанням або неналежним виконанням покладеного на особу обов`язку.

Натомість, у спірних правовідносинах адміністративне правопорушення пов`язане з конкретною розрахунковою операцією, яка була завершена у момент її проведення, а тому, подальше виявлення такої операції контролюючим органом не перетворює вчинене правопорушення на триваюче.

Доводи Головного управління ДПС у м. Києві про систематичне невиконання або неналежне виконання посадовими особами платника податків обов`язків щодо дотримання порядку ведення касових операцій також не можуть бути покладені в основу висновку про триваючий характер правопорушення, оскільки оскаржуваною постановою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за конкретно визначене порушення - проведення готівкового розрахунку понад установлену граничну суму, а не за безперервне невиконання певного обов`язку протягом відповідного періоду.

Враховуючи вищезазначене, оскільки інкриміноване ОСОБА_1 порушення порядку проведення готівкових розрахунків є разовим правопорушенням, а оскаржувану постанову прийнято після закінчення встановленого статтею 38 КУпАП строку накладення адміністративного стягнення, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Головного управління ДПС у м. Києві від 05 грудня 2022 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 163-15 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000,00 грн є протиправною та підлягає скасуванню.

Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Отже, провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 163-15 КУпАП підлягає закриттю у зв`язку із закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності.

Згідно з пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Так, Європейський суд з прав людини у пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року (заява №4909/04) зазначив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09 грудня 1994 року, серія A, №303-A, пункт 29).

Аналізуючи обставини справи, колегія суддів враховує, що судом першої інстанції неправильно визначено предмет оскарження та покладено в основу рішення матеріали іншого провадження про адміністративне правопорушення, а тому рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому, доводи апеляційної скарги не спростовують висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, однак встановлені судом апеляційної інстанції порушення, допущені судом першої інстанції при визначенні предмета спору та дослідженні матеріалів справи, є підставою для скасування оскаржуваного рішення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам по справі, допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального права призвели до неправильного вирішення справи, а тому, оскаржуване рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 286, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві області задовольнити частково.

Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 30 вересня 2025 року скасувати та прийняти нове рішення.

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління ДПС у м. Києві від 05 грудня 2022 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 163-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000,00 грн.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 163-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення, закрити, у зв`язку із закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19, код ЄДРПОУ 44116011) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 496 (чотириста дев`яносто шість) грн 20 коп.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України.

Суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р.

Судді Безименна Н.В.

Кузьмишина О.М.