Постанова від 30 серпня 2026 р. у справі №320/43793/24 — Шостий апеляційний адміністративний суд

Суд: Шостий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: стягнення податкового боргу

Дата: 30 серпня 2026 р.

Справа: №320/43793/24

Суддя: Оксененко Олег Миколайович

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/43793/24 Суддя (судді) першої інстанції: Марич Є.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Оксененка О.М.,

суддів: Попової О.Г.,

Черпака Ю.К.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд «Каскад-Інвест» на рішення Київського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2025 року у справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС у місті Києві до Публічного акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд «Каскад-Інвест» про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В :

Головне управління ДПС у місті Києві звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд «Каскад-Інвест» в якому просило: стягнути з відповідача податковий борг в сумі 1 778 600,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що згідно з даними податкового обліку у відповідача утворилася заборгованість перед бюджетом, яка у добровільному порядку не була погашена.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2025 року адміністративний позов задоволено.

Стягнуто кошти платника податків ПАТ «Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд «Каскад-Інвест» (код ЄДРПОУ 35676886) з усіх рахунків відкритих у банках, що обслуговують такого платника на суму податкового боргу у розмірі 1 778 600,00 гривень.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти рішення, яким у задоволенні позовних вимог – відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві № 0828392302 від 26.12.2023 та № 83578070802 від 28.12.2023, стягнення податкового боргу за якими є предметом адміністративного спору в справі № 310/43793/24, були неузгодженими в силу приписів п. 56.18 статті 56 ПКУ України, оскільки оскаржувались в судовому порядку.

Як вказує апедянт, рішенням Київського окружного адміністративного суду від 03.12.2025 в справі № 320/55953/24 податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у місті Києві № 0828392302 від 26.12.2023 та № 83578070802 від 28.12.2023 визнано протиправними та скасовано. та визнано протиправними дії Головного управління ДПС України в місті Києві по складанню актів опису майна Публічного акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд «Каскад-Інвест» № 648/26-15-13-02-16 від 12.09.2024 та акту опису майна № 648/26-15-13-02-16 від 12.09.2024.

Вказане свідчить про відсутність податкового боргу, стягнення якого є предметом судового розгляду в справі № 320/43793/24 з огляду на неузгодженість податкових зобов`язань, за якими, як стверджує ГУ ДПС у м. Києві в адміністративному позові, цей податковий борг утворився.

Згідно п.3 частини першої ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) також у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, у відповідності до інтегрованої картки платника податків, за ПАТ «Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд «Каскад-Інвест» обліковується заборгованість на загальну суму - 1 778 600,00 грн, а саме: адміністративні штрафи та інші санкції.

Вказана заборгованість з адміністративних штрафів та інших санкцій виникла на підставі проведених контрольно-перевірочних заходів за наслідками яких винесено податкові повідомлення - рішення, а саме:

- податкове повідомлення - рішення форма «ПС» №0828392302 від 26.12.2023 на загальну суму - 528 600,00 грн.;

- податкове повідомлення - рішення форма «ПС» № 83578070802 від 26.12.2023 на загальну суму - 1 250,000,00 гривень.

У свою чергу, контролюючим органом направлено відповідачу податкову вимогу від 13.02.2024 №0001793-1302-2615, яка вручена відповідачу 20.02.2024.

Оскільки в добровільному порядку сума заборгованості відповідачем не сплачена, позивач просив стягнути її у судовому порядку.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки відповідач доказів погашення податкового боргу суду не надав, докази оскарження вказаної податкової заборгованості в адміністративному або судовому порядку в матеріалах справи відсутні, тому сума податкового зобов`язання є узгодженою, відтак, позовні вимоги Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України врегульовує відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно підпункту 14.1.175 пункту 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

За правилами п.59.3 статті 59 ПК України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов`язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Пунктом 59.5 статті 59 ПК України передбачено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Таким чином, за своїм змістом податкова вимога є документом, яким контролюючий орган повідомляє платника податків про невиконання ним свого податкового обов`язку та виникнення у нього податкового боргу.

При цьому, колегія суддів враховує, що згідно з абзацом 1 пункту 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Абзацом 2 пункту 57.3 статті 57 ПК України передбачено, шо у разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

У силу вимог пункту 56.1 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до абзацу 4 пункту 56.18 статті 56 ПК України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

З положень зазначених норм закону випливає, що обов`язок зі сплати грошового зобов`язання у платника податків виникає з наступного дня за днем узгодження такого зобов`язання і має бути виконаний протягом десяти днів. У разі оскарження до суду податкового повідомлення-рішення днем узгодження грошового зобов`язання є день набрання законної сили судовим рішенням.

Несплачені грошові зобов`язання у встановлений законом строк - протягом 10 календарних днів, наступних за днем їх узгодження, яке відбувається в день набрання законної сили судовим рішенням, є податковим боргом платника податків, з виникненням якого контролюючий орган має вжити заходів для його погашення, зокрема надіслати платникові податкову вимогу щодо погашення суми податкового боргу.

Вказане узгоджується з позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 09 червня 2020 року у справі № 810/272/16.

Згідно із п. п. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючий орган має право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Пунктами 88.1 та 88.2 ст. 88 ПК України визначено, що з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

Пунктами 95.1 та 95.2 статті 95 ПК України встановлено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Згідно з вимогами п. 95.4 ст. 95 ПК України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

З матеріалів справи вбачається, що у відповідності до інтегрованої картки платника податків, за ПАТ «Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд «Каскад-Інвест» обліковується заборгованість на загальну суму - 1 778 600,00 грн, а саме: адміністративні штрафи та інші санкції.

Вказана заборгованість з адміністративних штрафів та інших санкцій виникла на підставі проведених контрольно-перевірочних заходів за наслідками яких винесено податкові повідомлення - рішення, а саме:

- податкове повідомлення - рішення форма «ПС» №0828392302 від 26.12.2023 на загальну суму - 528 600,00 грн.;

- податкове повідомлення - рішення форма «ПС» № 83578070802 від 26.12.2023 на загальну суму - 1 250,000,00 гривень.

Колегія суддів звертає увагу на те, що одним із етапів стягнення податкового боргу з боржника є надсилання на адресу суб`єкта господарювання відповідної податкової вимоги.

Згідно пунктів 42.2, 42.5 статті 42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Пунктом 7 Порядку направлення контролюючими органами податкових вимог платникам податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України 30.06.2017 №610 встановлено, що податкова вимога вважається належним чином врученою платнику податків (крім фізичних осіб), якщо вона надіслана за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручена платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові (абзац перший).

У разі якщо пошта не може вручити платнику податків податкову вимогу через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, така податкова вимога вважається врученою платнику податків у день, вказаний поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення (абзац третій).

З матеріалів справи вбачається, що у зв`язку з виникненням податкового боргу, на адресу відповідача надіслано податкову вимогу від 13.02.2024 №0001793-1302-2615 за податковою адресою та отримана відповідачем 20.02.2024.

У той же час, колегія суддів враховує, що у силу вимог п. 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Слід зазначити, що податкова вимога не є тим рішенням суб`єкта владних повноважень, на підставі якого виник податковий борг, вона лише інформує платника про суму узгодженого податкового зобов`язання. Натомість, такими рішеннями є податкові повідомлення-рішення.

Як свідчать матеріали справи, ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.05.2024 року у справі № 320/21652/24 повернуто позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд «Каскад-Інвест» до Головного управління ДПС у м.Києві про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у місті Києві № 0828392302 від 26 грудня 2023 року та № 83578070802 від 28 грудня 2023 року.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.05.2025 у справі № 320/21652/24 задоволено заяву Публічного акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд «Каскад-Інвест» про відмову від апеляційної скарги на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 24 травня 2024 року в справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд «Каскад-Інвест» до Головного управління ДПС у м.Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення- рішення, прийнято відмову Публічного акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд «Каскад-Інвест» від апеляційної скарги, а апеляційне провадження у справі № 320/21652/24 - закрито.

Відтак, колегія суддів враховує те, що позивач самостійно відмовився від процедури судового оскарження податкових повідомлень – рішень у справі №320/21652/24.

При цьому, у провадженні Київського окружного адміністративного суду знаходилась справа № 320/55953/24 за позовом ПАТ «Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд «Каскад-Інвест» до ГУ ДПС у м. Києві про визнання протиправними дій Головного управління ДПС України в місті Києві (код ЄДРПОУ 44116011) по складанню актів опису майна Публічного акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд «Каскад-Інвест» №648/26-15 13-02-16 від 12.09.2024 та акту опису майна № 648/26-15-13-02-16 від 12.09.2024.

Лише 02.12.2024 позивач подав у справі № 320/55953/24 заяву про зміну предмету позову та додаткові пояснення від 02.12.2024 року, якими змінив предмет позову: додатково оскаржив податкові повідомлення – рішення № 0828392302 від 26.12.2023 та № 83578070802 від 28.12.2023.

Вказане свідчить про те, що позивач повторно оскаржив у судовому порядку податкові повідомлення – рішення поза межами шестимісячного строку звернення з позовом до суду.

Тобто, на момент звернення до суду з даним позовом у справі №320/43793/24 (вересень 2024 року) вказані податкові повідомлення-рішення були узгодженими, тому відповідач мав підстав для звернення у судовому порядку з вимогами про стягнення податкового боргу.

У свою чергу, рішенням Київського окружного адміністративного суду від 03.12.2025 в справі № 320/55953/24 визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у місті Києві № 0828392302 від 26.12.2023 та № 83578070802 від 28.12.2023. Визнано протиправними дії Головного управління ДПС України в місті Києві (код ЄДРПОУ 44116011) по складанню актів опису майна Публічного акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд «Каскад-Інвест» №648/26-15-13-02-16 від 12.09.2024 та акту опису майна № 648/26-15-13-02-16 від 12.09.2024.

Втім, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 серпня 2026 року у справі № 320/55953/24 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві – задоволено частково. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2025 року – скасовано в частині задоволених позовних вимог щодо визнання протиправними дій Головного управління ДПС України в місті Києві по складанню актів опису майна Публічного акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд «Каскад-Інвест» № 648/26-15-13-02-16 від 12.09.2024 та акту опису майна № 648/26-15-13-02-16 від 12.09.2024 року та ухвалено в цій частині нове судове рішення, яким провадження у справі за адміністративним позовом ПАТ «Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд «Каскад-Інвест» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення – закрито. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2025 року – скасовано в частині задоволених позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у місті Києві № 0828392302 від 26.12.2023, № 83578070802 від 28.12.2023 та ухвалено в цій частині нове судове рішення, яким позовні вимоги у справі за адміністративним позовом ПАТ «Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд «Каскад-Інвест» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення – залишено без розгляду.

Залишаючи позовні вимоги без розгляду в частині оскарження податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у місті Києві № 0828392302 від 26.12.2023, № 83578070802 від 28.12.2023 судом апеляційної інстанції відзначено, що позивачем не продемонстровано добросовісне ставлення до реалізації ним права на подання позовної заяви: позивач після повернення позовної заяви у справі №320/21652/24 обрав шлях апеляційної скарження ухвали суду першої інстанції, однак у подальшому добровільно від нього відмовився на користь подання заяви про зміну предмету позову від 02.12.2024 року у справі № 320/55953/24.

Разом з тим, колегією суддів не встановлено обставин, існування яких є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення позивача та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення позивача до суду з даним позовом; пропуск строку звернення до суду з позовом у справі № 320/55953/24 про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень – рішень № 0828392302 від 26.12.2023 та № 83578070802 від 28.12.2023 обумовлений виключно діями самого позивача.

У силу вимог частини четвертої статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, висновок суду попередньої інстанції про наявність підстав для задоволення позову є правильним та таким, що не відповідає приписам законодавства, якими врегульовано спірні правовідносини.

Відтак, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції.

Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують докази, досліджені та перевірені в суді першої інстанції та не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному рішенні.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи апелянта, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.

Отже при ухваленні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.

За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд,

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд «Каскад-Інвест» – залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2025 року – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та не підлягає касаційному оскарженню, відповідно до п. 2 частини п`ятої ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя О.М. Оксененко

Судді О.Г. Попова

Ю.К. Черпак

Оригінал: reyestr.court.gov.ua