Постанова від 27 серпня 2026 р. у справі №320/52850/24 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/52850/24 Суддя (судді) першої інстанції: Шевченко А.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2026 року м. Київ

Колегія Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Кузьменка В.В.,

суддів: Ганечко О.М., Василенка Я.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмету спору на стороні позивача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення, наказу за апеляційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 28 травня 2025 року,

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовною заявою до військової частини НОМЕР_1 про:

- визнання протиправним (нечинним) та скасування рішення житлової комісії Військової частини НОМЕР_1 , викладене в протоколі № 3 від 15.04.2024, в частині щодо зняття з квартирного обліку ОСОБА_1 та членів його сім`ї у складі дружини ОСОБА_2 , сина ОСОБА_3 , доньки ОСОБА_4 ;

- визнання протиправним (нечинним) та скасування наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 15.04.2024 № 1456 «Про затвердження протоколу житлової комісії військової частини від 15 квітня 2024 року №3».

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 28.05.2025 позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в який просить скасувати рішення суду першої інстанції з огляду на те, що житлові права позивача не порушені. Окрім того, позивач має право встати на квартирний облік за новим місцем служби.

У відзиві на апеляційну скаргу, позивач просить відмовити в задоволенні такої та залишити без змін оскаржуване рішення суду першої інстанції.

Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги, згідно з положеннями ст. 309 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Розгляд справи проведено у порядку письмового провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач має право на пільги встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 .

В період з 1990 по 1992 роки та з 1997 року по теперішній час позивач проходить військову службу в Збройних Силах України. З 25.10.2002 позивач проходив військову службу за контрактом у Військовій частині НОМЕР_1 .

З 24.12.2002 позивач перебував на квартирному обліку в разом із членами сім`ї дружиною ОСОБА_2 , 1978 року народження, сином ОСОБА_3 , 1999 року народження, донькою ОСОБА_4 , 2002 року народження. З 08.08.2015 позивач перебував в черзі для першочергового отримання житла (УБД АТО/ООС).

Відповідно до ордеру на жиле приміщення від 15.06.2005 № 230 позивач разом з родиною проживає в кімнаті № НОМЕР_3 гуртожитку площею 22 кв. м, що знаходиться на території Військової частини НОМЕР_1 в межах Білоцерківського гарнізону.

В березні 2024 відповідно до наказу командувача Оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » позивача переведено до нового місця служби до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до витягу з протоколу засідання житлової комісії Військової частини НОМЕР_1 № 3 від 15.04.2024 вирішено зняти позивача з квартирного обліку у зв`язку із вибуттям до нового місця служби - ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 № 1456 від 15.04.2024 позивача зі складом сім`ї чотири особи виключено з квартирного обліку у зв`язку із вибуттям до нового місця служби до ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції прийшов до висновку, що військовослужбовці, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та члени їх сімей мають право на отримання житла, а, отже, і на залишення на обліку до отримання ними житла.

Даючи правову оцінку фактичним обставинам справи, колегія суддів виходить з такого.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі визначає Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII).

Керуючись абз. 1 п. 1 ст. 12 Закону № 2011-XII держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у межах норм і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР, іншими законами, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до абз. 4 п. 1 ст. 12 Закону № 2011-XII військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання або за їх бажанням грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення. Такі жилі приміщення або грошова компенсація надаються їм один раз протягом усього часу проходження військової служби за умови, що ними не було використано право на безоплатну приватизацію житла.

Абзац 1 п. 9 ст. 12 Закону № 2011-XII встановлює, що військовослужбовці, що перебувають на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, при звільненні з військової служби в запас за станом здоров`я або якщо вони на час звільнення мають вислугу військової служби не менше 20 років, або у відставку, а також у зв`язку зі скороченням штатів чи проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості їх використання на військовій службі, залишаються на цьому обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду або за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, а в разі її розформування - у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки і відповідних квартирно-експлуатаційних органах та користуються правом позачергового одержання житла. Військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання або за їх бажанням грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення. Військовослужбовці, які набули право на пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", залишаються на такому обліку та користуються правом позачергового одержання житла.

Механізм забезпечення житловими приміщеннями військовослужбовців - осіб офіцерського (у тому числі осіб, які проходять військову службу за призовом осіб офіцерського складу), старшинського і сержантського, рядового складу (крім військовослужбовців строкової служби) Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних органів спеціального призначення та Держспецтрансслужби, Держспецзв`язку, розвідувальних органів, посади в яких комплектуються військово-службовцями, у тому числі звільнених в запас або у відставку, що залишилися перебувати на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, у військових частинах, закладах, установах та організаціях (далі - військові частини) після звільнення (далі - військовослужбовці) та членів їх сімей визначає Порядок забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2006 № 1081 (далі - Порядок № 1081).

За приписами абзаців 1-3 п. 3 Порядку № 1081 військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надається житло для постійного проживання.

Військовослужбовці, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України та визнані в установленому законодавством порядку особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час виконання обов`язків військової служби (службових обов`язків), пов`язаних з безпосередньою участю в антитерористичній операції, забезпеченням її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції в період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та в період здійснення зазначених заходів, та члени сімей військовослужбовців, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції в період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та в період здійснення зазначених заходів, та загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції в період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, у забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та в період здійснення зазначених заходів, забезпечуються житловими приміщеннями для постійного проживання, що збудовані (придбані) за рахунок коштів державного бюджету та інших передбач комісії військової частини, що регламентовано Розділом ІІ Інструкції № 380.

Забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житлом для постійного проживання провадиться шляхом надання один раз протягом усього часу проходження військової служби житла новозбудованого, виключеного з числа службового, вивільненого або придбаного у фізичних чи юридичних осіб, надання кредиту для спорудження (купівлі) житла.

Пунктом 29 Порядку № 1081 передбачено, що військовослужбовці, які перебувають на обліку, у разі звільнення з військової служби в запас за станом здоров`я або у разі, коли вони на час звільнення мають вислугу військової служби не менше 20 років, або у відставку, а також у зв`язку із скороченням штатів чи проведенням інших організаційних заходів у разі неможливості їх використання на військовій службі залишаються на цьому обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду або за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, а в разі розформування військової частини - у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки і відповідних квартирно-експлуатаційних органах та користуються правом позачергового одержання житла.

Згідно п. 30 Порядку № 1081 військовослужбовці знімаються з обліку у разі:

поліпшення житлових умов, внаслідок чого відпала потреба в наданні житла;

засудження військовослужбовця до позбавлення волі на строк понад шість місяців, крім умовного засудження;

звільнення з військової служби за службовою невідповідністю, у зв`язку з систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем;

подання відомостей, що не відповідають дійсності, але стали підставою для зарахування на облік;

в інших випадках, передбачених законодавством.

Проаналізувавши вказані норми, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що військовослужбовці, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та члени їх сімей мають право на отримання житла, а, отже, і на залишення на обліку до отримання ними житла.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 24.09.2021 у справі № 748/303/20.

Як встановлено вище, позивача (складом сім`ї чотири особи) було зараховано на квартирний облік у військовій частині НОМЕР_1 з 2002 року у загальну чергу та з 2015 року у першу чергу, як учасника бойових дій (УБД АТО/ООС).

У 2024 року позивача переведено до нового місця служби - ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 затверджено протокол житлової комісії військової частини від 15.04.2024 № 3 та виключено з квартирного обліку позивача разом з членами сім`ї, на виконання вимог Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилим приміщенням.

Інструкція з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилим приміщенням, затверджена Наказом Міністра оборони України від 31.07.2018 № 380 (далі - Інструкція № 380) визначає зміст та методику забезпечення жилими приміщеннями військовослужбовців Збройних Сил України (крім військовослужбовців строкової служби), а також осіб, звільнених в запас або відставку, що залишилися перебувати після звільнення з військової служби на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання (далі - військовослужбовці), та членів їх сімей, у тому числі членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли), зникли безвісти під час проходження військової служби, що перебувають на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов (далі - члени їх сімей).

Відповідно до п. 17 Розділу VI Інструкції № 380 у разі переміщення військовослужбовця, який перебуває на обліку, по військовій службі до іншої військової частини житлова комісія військової частини (об`єднана житлова комісія) на підставі наказу про переміщення до нового місця служби на найближчому засіданні, але не пізніше місяця з дати виключення зі списків особового складу військової частини приймає рішення щодо виключення з обліку у військовій частині та направляє за встановленим порядком відповідну особову справу військовослужбовця до нового місця його служби.

За приписами абз. 1 п. 18 Розділу VI Інструкції № 380 у разі направлення осіб, звільнених з військової служби, що перебувають на обліку у військовій частині, на військовий облік у ТЦК та СП до іншого населеного пункту іншого гарнізону вони виключаються з обліку у військовій частині та зараховуються на облік у ТЦК та СП та КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району іншого гарнізону на умовах, визначених цією Інструкцією.

Відповідно до п. 21 Інструкції № 380 зняття військовослужбовців з обліку проводиться у разі:

поліпшення житлових умов до встановлених норм забезпечення житловою площею громадян у відповідному населеному пункті;

подання відомостей, що не відповідають дійсності, але стали підставою для зарахування на квартирний облік, включення до списків осіб, що мають право першочергового та позачергового одержання житлових приміщень, або неправомірних дій посадових (службових) осіб при вирішенні питання про прийняття на квартирний облік;

в інших випадках, передбачених законодавством.

У той же час, військовослужбовці, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та члени їх сімей мають право на отримання житла, а отже і на залишення на обліку до отримання ними житла.

Окрім того, як вірно зауважує суд першої інстанції, за правилами, визначеними статтями 36 та 37 Житлового Кодексу України (далі - ЖК України), облік громадян, що потребують поліпшення житлових умов, здійснюється, як правило, за місцем проживання.

Облік потребуючих поліпшення житлових умов громадян, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, що мають житловий фонд і ведуть житлове будівництво або беруть пайову участь у житловому будівництві, здійснюється за місцем роботи, а за їх бажанням - також і за місцем проживання. Нарівні з ними беруться на облік громадяни, які залишили роботу на цих підприємствах, в установах, організаціях у зв`язку з виходом на пенсію.

Статтею 40 ЖК України встановлено, що громадяни перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов до одержання житлового приміщення, за винятком випадків, передбачених частиною другої цієї статті.

Громадяни знімаються з обліку потребуючих поліпшення житлових умов у випадках:

1) поліпшення житлових умов, внаслідок якого відпали підстави для надання іншого жилого приміщення;

1-1) одноразового одержання за їх бажанням від органів державної влади або органів місцевого самоврядування грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення у встановленому порядку;

3) припинення трудових відносин з підприємством, установою, організацією особи, яка перебуває на обліку за місцем роботи, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими актами законодавства України;

4) засудження до позбавлення волі на строк понад шість місяців;

5) подання відомостей, що не відповідають дійсності, які стали підставою для взяття на облік, або неправомірних дій службових осіб при вирішенні питання про взяття на облік.

У разі смерті громадянина, який перебував на обліку потребуючих поліпшення житлових умов, за членами його сім`ї зберігається право подальшого перебування на обліку. Таке ж право зберігається за членами сім`ї громадянина, який перебував на обліку у виконавчому комітеті місцевої ради і був знятий з обліку з підстав, зазначених у пунктах 2 і 4 цієї статті.

Зняття з обліку потребуючих поліпшення житлових умов провадиться органами, які винесли або затвердили рішення про взяття громадянина на облік.

Про зняття з обліку потребуючих поліпшення житлових умов громадяни повідомляються у письмовій формі з зазначенням підстав зняття з обліку.

Не знімаються з обліку потребуючих поліпшення житлових умов народні депутати України, які перейшли на постійну роботу у Верховну Раду України, і члени їх сімей за місцем попередньої роботи чи постійного проживання.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не надано жодних належних і допустимих доказів того, що позивача було зараховано на квартирний облік на підставі недостовірних відомостей, поданих ним особисто, або внаслідок неправомірних дій посадових (відповідальних) осіб під час розгляду питання про взяття на облік.

Також, відповідач не надав жодних доказів того, що позивач перебуває на квартирному обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов при ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Як наслідок, є обґрунтованими й висновки суду першої інстанції про визнання протиправними та скасування рішення від 15.04.2024, в частині щодо зняття з квартирного обліку ОСОБА_1 та членів його сім`ї у складі дружини ОСОБА_2 , сина ОСОБА_3 , доньки ОСОБА_4 та скасування наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 15.04.2024 № 1456 «Про затвердження протоколу житлової комісії військової частини від 15 квітня 2024 року №3».

Відтак, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог.

Отже, доказів, які б відповідали вимогам статей 73 - 76 КАС України, та спростовували зазначені вище мотиви або підтверджували відсутність підстав для задоволення позову апелянтом до суду апеляційної інстанції не надано.

Апеляційна скарга не містить суттєво інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені у відзиві на позовну заяву, з урахуванням яких, суд першої інстанції вже надав оцінку встановленим обставинам справи. Належних обґрунтувань неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права апеляційна скарга не містить.

Згідно з п. 41 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 6 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 28 травня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмету спору на стороні позивача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення, наказу - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 28 травня 2025 року - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Суддя-доповідач В. В. Кузьменко

Судді: О. М. Ганечко

Я. М. Василенко