Постанова від 27 серпня 2026 р. у справі №320/48615/25 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/48615/25 Суддя (судді) першої інстанції: Василенко Г.Ю.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ганечко О.М.,

суддів Кузьменка В.В.,

Василенка Я.М.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2025 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Координаційного центру з надання правової допомоги про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В :

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Координаційного центру з надання правничої допомоги, в якому просив суд:

визнати протиправними дії Координаційного центру з надання правової допомоги, що виразилися у виданні та застосуванні роз`яснення № 001/16-07/3126 від 06.11.2023;

зобов`язати Координаційний центр з надання правової допомоги відкликати та скасувати роз`яснення № 001/16-07/3126, як таке, що суперечить Конституції та законам України;

зобов`язати Координаційний центр утриматися від видання внутрішніх документів, які звужують права громадян на безоплатну правничу допомогу.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2025 р. у відкритті провадження в адміністративній справі відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції про відмову у відкритті провадження у справі, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, при цьому, посилаючись на порушення норм процесуального права.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.10.2025 та від 16.12.2025 відкрито апеляційне провадження та призначено до розгляду.

04.11.2025, під № 30292 до суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу.

05.11.2025, під № 30486 позивачем подано до суду відповідь на відзив на апеляційну скаргу.

18 та 29.12.2025 апелянтом подано клопотання про долучення доказів по справі.

Рішенням зборів суддів Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2026 року, вирішено здійснити повторний автоматизований розподіл судових справ, які перебувають у провадженні судді Кучми А.Ю., через тривалу відсутність судді у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.07.2026 прийнято адміністративну справу № 320/48615/25 до свого провадження. Призначено справу до апеляційного розгляду у порядку письмового провадження.

Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги, згідно норм ст. 309 КАС України.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.

Суд першої інстанції, відмовляючи у відкритті провадження у справі, виходив з того, що оскаржуваний лист-роз`яснення є службовим документом інформаційно-рекомендаційного характеру, та не є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні положень Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки не спричиняє виникнення будь-яких прав чи обов`язків, не містить обов`язкових приписів (обов`язку вчинити дії), дотримання яких забезпечується правовими механізмами (юридична відповідальність), а, отже, не є правовим актом індивідуальної дії та не може оскаржуватись до адміністративного суду.

Натомість, апелянт вважає вказані висновки суду першої інстанції необґрунтованими та помилковими, позаяк: неправильно визначено предмет спору; оскаржуване роз`яснення застосовується, як обов`язкове на практиці; відмова у відкритті провадження у справі, є проявом надмірного формалізму суду; Координаційний центр діяв поза межами своїх повноважень та порушив ст. 19 Конституції України.

Колегія суддів звертає увагу на таке.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності.

Відповідно до змісту п. 4 та 6 ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Так, нормативно-правові акти - це правові акти управління, які встановлюють, змінюють, припиняють (скасовують) правові норми. Нормативно-правові акти містять адміністративно-правові норми, які встановлюють загальні правила регулювання однотипних відносин у сфері виконавчої влади, розраховані на тривале застосування. Вони встановлюють загальні правила поведінки, норми права, регламентують однотипні суспільні (відносини у певних галузях і, як правило, розраховані на довгострокове та багаторазове їх застосування). Другу групу актів за критерієм юридичної природи складають індивідуальні акти, які стосуються конкретних осіб та їхніх відносин. Загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти управління від інших актів, є їх виражений правозастосовчий характер, а також їх конкретність, зокрема: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата - конкретної особи або осіб; зникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами.

Нормативно-правові акти можуть бути оскаржені широким колом осіб (фізичних та юридичних), яких вони стосуються. Індивідуальні акти можуть бути оскаржені іншими особами, які в них зазначені, тобто безпосередні права, свободи чи охоронювані законом інтереси яких такими актами порушені.

Зі змісту позовних вимог та доданих до позову документів слідує, що позивач не погоджується з листом Координаційного центру з надання правової допомоги № 001/16-07/3126 від 06.11.2023, який адресований регіональним та місцевим центрам з надання безоплатної вторинної допомоги з поміткою "для врахування в роботі".

Колегія суддів вважає, що лист-роз`яснення № 001/16-07/3126 від 06.11.2023, є службовим документом інформаційно-рекомендаційного характеру, та не є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні положень КАС України, оскільки не спричиняє виникнення будь-яких прав чи обов`язків, не містить обов`язкових приписів (обов`язку вчинити дії), дотримання яких забезпечується правовими механізмами (юридична відповідальність), а, отже, не є правовим актом індивідуальної дії та не може оскаржуватись до адміністративного суду. Такий лист не є ані нормативно-правовим актом, ані актом індивідуальної дії. Безпосередні наслідки та порушення прав позивача спричиняє не оскаржуваний лист, а дії суб`єкта владних повноважень, які не узгоджуються з нормами Закону (на думку особи).

Водночас, предметом оскарження в даній справі є саме роз`яснення та дії відповідача щодо його прийняття, а не дії адвоката чи місцевого центру.

Оскільки судом першої інстанції було встановлено, що спір не є публічно-правовим, доводи апелянта щодо статусу викривача не відносяться до стадії вирішення питання про відкриття провадження у цій справі.

Таким чином, колегія суддів висновує, що суд першої інстанції мав підстави для застосування процесуальних наслідків, за п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України, у вигляді відмови у відкритті провадження у справі.

Посилання скаржника на практику ЄСПЛ про «надмірний формалізм» є необґрунтованими, адже правила юрисдикції та підсудності є чіткими та не передбачають множинного трактування, адже відмова суду у розгляду спору, який не є публічно-правовим спором - це обов`язок суду, а не право.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, з урахуванням ст. ст. 315, 316 КАС України, оскаржувана ухвала підлягає залишенню без змін.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст. ст. 170, 243, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2025 р. - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена, з урахуванням положень ст. 329 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя О.М. Ганечко

Судді В.В. Кузьменко

Я.М. Василенко