Постанова від 27 серпня 2026 р. у справі №620/1076/25 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 620/1076/25 Суддя (судді) першої інстанції: Падій В.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ганечко О.М.,

суддів Кузьменка В.В.,

Василенка Я.М.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2025 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, в якому просив суд:

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Чернігівській області щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку та виплати пенсії виходячи із відсоткового значення розміру пенсії 60% від відповідних сум грошового забезпечення;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області з 22.07.2024 здійснити перерахунок та виплачувати ОСОБА_1 пенсію, виходячи із відсоткового значення розміру пенсії 60% від відповідних сум грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум.

Обґрунтовуючи вимоги, позивач вказав на порушення відповідачем у спірних правовідносинах чинного законодавства України на момент їх виникнення, що стало підставою для його звернення до суду.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2025 р. адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Чернігівській області щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку та виплати пенсії виходячи із відсоткового значення розміру пенсії 60% від відповідних сум грошового забезпечення.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області з 22.07.2024 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсію, виходячи із відсоткового значення розміру пенсії 60% від відповідних сум грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, при цьому, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.05.2025 та від 01.07.2025 відкрито апеляційне провадження, призначено справу до апеляційного розгляду у порядку письмового провадження.

Рішенням зборів суддів Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2026 року, вирішено здійснити повторний автоматизований розподіл судових справ, які перебувають у провадженні судді Кучми А.Ю., через тривалу відсутність судді у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.07.2026 прийнято адміністративну справу № 620/1076/25 до свого провадження. Призначено справу до апеляційного розгляду у порядку письмового провадження.

Дану справу розглянуто в порядку письмового провадження, оскільки, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги, згідно норм ст. 309 КАС України.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Чернігівській області та з 05.01.2002 отримує пенсію за вислугу років (20 років), відповідно до положень Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», яка була йому обчислена при призначенні у розмірі 60% відповідних сум грошового забезпечення, з урахуванням пункту «в» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», яка передбачала, що особам, зазначеним у пунктах «а» і «б» цієї статті, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, розмір пенсії за вислугу років збільшується на 10 процентів, а віднесеним до категорій 2, 3 - на 5 процентів відповідних сум грошового забезпечення.

З набуттям чинності 29.04.2006 Законом України «Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення та соціального захисту військовослужбовців», нова редакція пункту «в» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не передбачала указаної 10 та 5 відсоткової доплати особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і віднесені, зокрема, до категорії 3.

Такий основний розмір пенсії у відсотковому значенні позивач отримував до перерахунку пенсії 01.01.2008 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», після вказаного перерахунку пенсії відсоткове значення розміру грошового забезпечення, який використовується відповідачем для її розрахунку склав 55% відповідних сум грошового забезпечення.

При подальших перерахунках пенсії позивача, у тому числі на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 18.01.2022 у справі № 620/8394/22, яке набрало законної сили, та яким ГУ ПФУ в Чернігівській області було зобов`язано провести з 01.04.2019 перерахунок та виплату позивачу на підставі довідки № 33/45-385 від 26.08.2022 виданої Державною установою «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Чернігівській області» станом на 05.03.2019, розмір пенсії позивача у відсотковому значенні продовжує застосовуватись відповідачем у розмірі 55% відповідних сум грошового забезпечення.

На заяву позивача, зареєстровану в ГУ ПФУ в Чернігівській області 14.11.2024, щодо перерахунку його пенсії виходячи із 60% відповідних сум грошового забезпечення, територіальний орган Пенсійного фонду України листом від 05.12.2024, відмовив позивачу у такому перерахунку та виплаті його пенсії з мотивів того, що пунктом «в» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення та соціального захисту військовослужбовців» не передбачено збільшення пенсії за вислугу років на 5%, тому з 01.01.2008 та по теперішній час пенсія за вислугу років виплачується у розмірі 55 % відповідних сум грошового забезпечення.

Вважаючи дії ГУ ПФУ в Чернігівській області щодо зменшення основного розміру його пенсії з 60% відповідних сум грошового забезпечення до 55% відповідних сум грошового забезпечення, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що застосування відповідачем при перерахунку пенсії позивача з 01.01.2008 положень статті 13 Закону № 2262-ХІІ, у редакції Закону № 3591-IV, не відповідає критеріям правомірності, визначених частиною другою статті КАС України, оскільки ця норма стосується призначення нових, а не перерахунку раніше призначених пенсій.

Натомість, відповідач вважає вказані висновки суду першої інстанції помилковими та необґрунтованими, оскільки пенсія позивачу за вислугу років з 01.01.2008 і по теперешній час виплачується в розмірі 55% грошового забезпечення.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ).

Стаття 13 Закону № 2262-ХІІ, у редакції, чинній на час призначення пенсії позивача, передбачала, що пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які мають вислугу 20 років і більше (пункт «а» статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров`я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення; б) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які мають загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ (пункт «б» статті 12): за загальний трудовий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний рік стажу понад 25 років - один процент відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); в) особам, зазначеним у пунктах «а» і «б» цієї статті, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, розмір пенсії за вислугу років збільшується на 10 процентів, а віднесеним до категорій 2, 3 і 4 - на 5 процентів відповідних сум грошового забезпечення.

Загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 85 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 95 процентів, до категорій 2 і 3, - 90 процентів.

Проте, при проведенні перерахунку пенсії позивача, відповідно до постанови № 1294 з 01.01.2008, відповідачем було зменшено відсоткове значення розміру пенсії з 60 % до 55% суми грошового забезпечення та у такому розмірі виплачується й станом на сьогодні.

Згодом, Законом України від 04.04.2006 № 3591-IV «Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення та соціального захисту військовослужбовців» (далі – Закон № № 3591-IV ) пункт «в» статті 13 Закону № 2262-ХІІ викладено в такій редакції: «в) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, які звільняються з військової служби на умовах Закону України «Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються зі служби у зв`язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей» ( 1763-15 ) (п. «в» ст. 12): за вислугу 15 років - 40 процентів відповідних сум грошового забезпечення із збільшенням цього розміру на 2 проценти за кожний повний рік вислуги понад 15 років, але не більше ніж 50 процентів відповідних сум грошового забезпечення (ст. 43)».

Відтак, вказаними змінами виключено збільшення на 5% відповідних сум грошового забезпечення особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорій 2, 3.

Разом з цим, перерахунок призначених відповідно до Закону № 2262-ХІІ, пенсій визначено статті 63 цього Закону (у редакції, чинній на час проведення перерахунку пенсії позивачу), відповідно до частин першої, третьої та четвертої якої перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону. Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону.

Таким чином, як обґрунтовано виснував суд першої інстанції, відсотковий розмір пенсії до відповідних сум грошового забезпечення при її призначенні установлюється статтею 13 Закону № 2262-ХІІ саме на час призначення пенсії, проте розміри складових грошового забезпечення, з яких обчислюється пенсія при її перерахунку на підставі статті 63 Закону № 2262-ХІІ, визначаються на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. Колегія суддів зауважує, що відсоткове співвідношення раніше призначеної відповідно до статті 13 Закону № 2262-ХІІ пенсії до відповідних сум грошового забезпечення, є сталим, оскільки установлюється на день призначення пенсії. Проте, застосування відповідачем при перерахунку пенсії позивача положень статті 13 Закону № 2262-ХІІ, у редакції Закону № 3591-IV, є протиправним, оскільки ця норма стосується призначення нових, а не перерахунку раніше призначених пенсій.

З огляду на наведене, колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції про те, що застосування відповідачем при перерахунку пенсії позивача з 01.01.2008 положень статті 13 Закону № 2262-ХІІ, у редакції Закону № 3591-IV, не відповідає критеріям правомірності, визначених частиною другою статті КАС України, оскільки ця норма стосується призначення нових, а не перерахунку раніше призначених пенсій.

Доводи апеляційної скарги відповідача не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду та не є підставою для скасування чи зміни оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст. ст. 243, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області - залишити без задоволення.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2025 р. - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена з підстав, визначених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя О.М. Ганечко

Судді В.В. Кузьменко

Я.М. Василенко