Постанова від 27 серпня 2026 р. у справі №320/46205/24 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/46205/24 Суддя (судді) першої інстанції: Лиска І.Г.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ганечко О.М.,

суддів Кузьменка В.В.,

Василенка Я.М.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В :

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві в якому просив суд:

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 здійснити виплату пенсії його батька, ОСОБА_2 , у розмірі 336031,54 грн, яка була нарахована на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 26.09.2023 у справі № 320/25437/23 та залишилася не одержаною ним у зв`язку з його смертю;

зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві виплатити ОСОБА_1 заборгованість з неодержаної ОСОБА_2 пенсії у зв`язку з його смертю у сумі 336031,54 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 26.09.2023 у справі № 320/25437/23, ГУ ПФУ у м. Києві здійснило перерахунок пенсії ОСОБА_2 та нараховано доплату за період з 01.04.2019 по 30.11.2023 в сумі 336031,54 грн. Батько позивача ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджено свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 31.12.2023.

09.04.2024 ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про виплату йому нарахованої суми доплати до пенсії ОСОБА_2 , проте відповідач листом від 30.04.2024 № 17239-15811/Л-02/8-2600/24, повідомив, що для включення нарахованої доплати до реєстру судових рішень, позивачу необхідно надати рішення суду про заміну сторони виконавчого провадження. Позивач зазначив про те, що після смерті батька відкрилася спадщина, яка складається із нарахованої, але неотриманої доплати до пенсії за період з 01.04.2019 по 30.11.2023, розмір якої становить 336031,54 грн. Позивач є спадкоємцем першої черги, проживав разом із пенсіонером на день його смерті, і має право на одержання невиплаченої доплати до пенсії.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2025 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо неналежного розгляду заяви ОСОБА_1 від 09.04.2023 про виплату недоодержаної пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера ОСОБА_2 .

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повторно розглянути зазначену заяву з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог про зобов`язання виплатити заборгованість, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в цій частині та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог, при цьому, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.12.2025 та від 13.02.2026 поновлено ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2025 року, відкрито апеляційне провадження, призначено справу до апеляційного розгляду у порядку письмового провадження.

Дану справу розглянуто в порядку письмового провадження, оскільки, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги, згідно норм ст. 309 КАС України.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач - ОСОБА_1 є сином померлого ОСОБА_2 , та проживав з батьком однією сім`єю, про що свідчить відмітка у паспорті позивача, щодо реєстрації місця проживання.

ОСОБА_2 перебував на обліку в ГУ ПФУ у м. Києві та одержував пенсію, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 26.09.2023 у справі № 320/25437/23 ухвалено: визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, викладене у листі від 14.07.2023 № 23610-24500/Л-02/8-2600/23, про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_2 на підставі нової довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 30.06.2023 №06/13399 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії; зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 , починаючи з 01.04.2019, з урахуванням розміру грошового забезпечення, визначеного відповідно до нової довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 30.06.2023 № 06/13399.

У результаті виконання вказаного рішення суду, в Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві виникла заборгованість з виплати пенсії перед ОСОБА_2 , яку останньому не було виплачено на день смерті, в розмірі 336031,54 гривень, що підтверджується листом Управління пенсійного фонду № 39458-39529/Л-02/8-2600/23 від 20.11.2023.

Таким чином, станом на дату смерті, в Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві обліковується перед ОСОБА_2 , загальна сума заборгованості з виплати пенсії в розмірі 336031,54 гривень.

ОСОБА_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 31.12.2023.

09.04.2024 ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про виплату йому нарахованої суми доплати до пенсії ОСОБА_2 , проте відповідач листом від 30.04.2024 № 17239-15811/Л-02/8-2600/24 повідомив, що для включення нарахованої доплати до реєстру судових рішень позивачці необхідно надати рішення суду про заміну сторони виконавчого провадження.

Не погоджуючись з діями відповідача щодо відмови та вважаючи їх протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що відповідач належним чином не розглянув заяву, тобто, не прийняв рішення про виплату недоодержаної суми пенсії чи про відмову у її виплаті, а покликаючись на статтю 379 Кодексу адміністративного судочинства України, повідомив позивача, що для включення нарахованих доплат до Реєстру судових рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, необхідно подати рішення суду про заміну сторони виконавчого провадження. Відповідач протиправно поклав на позивача обов`язок додатково подати рішення суду про заміну сторони виконавчого провадження.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання виплатити заборгованість, суд першої інстанції констатував недотримання відповідачем вимог пункту 6 розділу IV Порядку № 3-1 з огляду на неприйняття відповідного рішення за результатами розгляду заяви позивача. При цьому, у листі від 30.04.2024 №17239-15811/Л-02/8-2600/24 відповідач не висловив позиції щодо наявності у позивача одноосібного права на отримання доплати за період з 01.04.2019 по 30.11.2023 в сумі 336031,54 грн, нарахованої померлому батьку ОСОБА_2 на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 26.09.2023 у справі № 320/25437/23.

Натомість, позивач в апеляційній скарзі наголошує на тому, що:

- зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву не вирішує спір по суті, не призводить до реального відновлення права та створює умови для повторних протиправних відмов;

- оскільки відповідач прийняв рішення саме про відмову у виплаті, а не про витребування додаткових документів, це підтверджує, що пакет документів заявника був повним та достатнім для прийняття остаточного рішення про виплату;

- визначення судом конкретної суми до виплати, є єдиним належним та ефективним способом захисту прав позивача;

- суд першої інстанції мав процесуальний обов`язок дослідити наявні у справі докази, перевірити розрахунок заборгованості, яка чітко підтверджена листом самого відповідача, у розмірі 336031,54 грн та стягнути її.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Колегія суддів звертає увагу на тому, що рішення суду першої інстанції переглядається в межах доводів та вимог апеляційної скарги в частині відмови в задоволенні позовних вимог, згідно норм ч. 1 ст. 308 КАС України.

Згідно із частинами першою та третьою статті 61 Закону № 2262-ХІІ, суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. При зверненні кількох членів сім`ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.

Відтак, правила ЦК України про черговість спадкування за законом чи наявність заповіту у даному випадку, не застосовуються, адже право на отримання заборгованості з пенсії, виникає безпосередньо із закону, як у члена сім`ї, а не як у спадкоємця.

Тож, право на отримання пенсійних виплат особи мають у випадку, якщо така виплата була нарахована померлому або присуджена йому на підставі судового рішення, що набрало законної сили, однак померлим не отримана. Водночас, суми недоодержаної пенсії виплачуються членам сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, якщо відповідне звернення надійшло не пізніше 6 місяців після смерті.

Суд першої інстанції обґрунтовано визначив, що суми пенсії, які підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, та членів їх сімей, і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини, а виплачуються виключно за процедурою, визначеною частиною першою статті 61 Закону № 2262-XII. Відтак, Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" визначає спеціальний правовий режим грошових коштів у вигляді пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю. Такий підхід до врегулювання цих правовідносин має соціальне спрямування через закріплення спеціального порядку переходу права на отримання зазначених сум до певного кола осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника або є членами сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті.

Отже, колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції про те, що позивач, відповідно до статті 61 Закону № 2262-XII, має право на отримання недоодержаних померлим батьком сум пенсії, а посилання апелянта на необхідність звернення позивача до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, є безпідставними, зважаючи на імперативні приписи ст. 61 Закону № 2262-ХІІ.

У спірному випадку, позивач звернувся у порядку частини першої статті 61 Закону № 2262-ХІІ до відповідача із заявою про виплату суми пенсії, що підлягали виплаті його батьку та залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, з дотриманням строку, визначеного частиною третьою статті 61 вказаного Закону №2262-ХІІ: ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , тоді як з відповідною заявою позивач звернувся 09.04.2024, тобто не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.

Колегія суддів вважає помилковими висновки суду першої інстанції про те, що відповідач належним чином не розглянув вказану заяву, тобто, не прийняв рішення про виплату недоодержаної суми пенсії чи про відмову у її виплаті, а покликаючись на статтю 379 Кодексу адміністративного судочинства України, повідомив позивача, що для включення нарахованих доплат до Реєстру судових рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, необхідно подати рішення суду про заміну сторони виконавчого провадження, з огляду на те, що відповідач прийняв рішення саме про відмову у виплаті, а не про витребування додаткових документів, що підтверджує, що пакет документів заявника був повним та достатнім для прийняття остаточного рішення про виплату. Шестимісячний строк для звернення інших членів сім`ї померлого за вказаною виплатою закінчився 30 червня 2024 року. Будь-яких відомостей про звернення інших членів сім`ї ОСОБА_2 матеріали справи не містять, а відповідач не надав жодних доказів існування інших заявників. Таким чином, право позивача на отримання вказаної суми є незаперечним відповідачем. При цьому, у разі наявності відповідних відомостей, відповідач має змогу застосувати приписи ст. 61 Закону № 2262-ХІІ (при зверненні кількох членів сім`ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну).

Відмовляючи у зобов`язанні виплатити заборгованість коштів та зобов`язуючи відповідача повторно розглянути заяву, суд першої інстанції ухвалив рішення, яке не забезпечує реального поновлення прав особи та суперечить ч. 1 ст. 2 КАС України. При цьому, у спорах, де розмір виплати є чітко визначеним та підтвердженим, належним та ефективним способом захисту є саме зобов`язання органу нарахувати та виплатити конкретну суму, оскільки це виключає подальші протиправні дії чи зволікання з боку суб`єкта владних повноважень. Оскільки відповідач протиправно відмовив позивачу, посилаючись на необхідність заміни сторони виконавчого провадження, рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні вимоги про виплату коштів підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення цієї вимоги.

Доводи апеляційної скарги враховуються колегією суддів, як такі, що знайшли своє підтвердження під час апеляційного перегляду.

Нормами ч. 2 ст. 315 КАС України, визначено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, передбачено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Доводи апеляційної скарги позивача спростовують висновки суду першої інстанції та є підставою для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції та прийняття нової постанови про задоволення позовних вимог в частині виплати заборгованості з неодержаної пенсії. У іншій частині рішення Київського окружного адміністративного суду від 30.09.2025 підлягає залишенню без змін.

Судові витрати підлягають розподілу, згідно норм ч. 1 ст. 139 КАС України, у частині недостягнутої суми судового збору за подання позовної заяви та витрат на сплату судового збору за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 243, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2025 року в частині задоволення позовних вимог про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві повторно розглянути зазначену заяву з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні - скасувати.

Прийняти нову постанову в цій частині, якою зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві виплатити ОСОБА_1 заборгованість з неодержаної ОСОБА_2 пенсії у зв`язку з його смертю у сумі 336031,54 грн (триста тридцять шість тисяч тридцять одна гривня 54 коп).

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 коп) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві.

У іншій частині рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2025 року - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена з підстав, визначених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя О.М. Ганечко

Судді В.В. Кузьменко

Я.М. Василенко