Постанова від 27 серпня 2026 р. у справі №620/9721/25 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 620/9721/25 Суддя (судді) першої інстанції: Падій В.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ганечко О.М.,

суддів Кузьменка В.В.,

Василенка Я.М.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, в якому просив:

визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, що мала місце в лютому 2025 року, а також; в подальших місяцях, що полягає в не зарахуванні до страхового стажу ОСОБА_1 періоду, з 17.11.1995 року (день встановлення йому інвалідності) по 13.03.2019 року (досягнення ним 60 річного віку);

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, починаючи з 22.02.2025, зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 також період з 17.11.1995 року (день встановлення йому інвалідності) по 13.03.2019 року (досягнення ним 60 річного віку);

визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, що полягає в не призначенні ОСОБА_1 доплати за понаднормовий стаж, що передбачена пунктом 2 статті 56 Закону 796 (в редакції до моменту внесення змін, внесених Законом 2148-VIII);

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області нараховувати, виплачувати ОСОБА_1 , починаючи з 22 лютого 2025 року і в подальшому щомісяця, доплату за понаднормовий стаж, розмір якої обчислювати виходячи зі стажу, що перевищує 20 років, та при її обчисленні брати заробіток, а також виплатити йому суми недоотриманої доплати за понаднормовий стаж з 22.02.2025.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2025 року закрито провадження у справі № 620/9721/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, посилаючись на неповне з`ясування всіх обставин справи та порушення норм процесуального права.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.01.2026 відкрито апеляційне провадження.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.02.2026 призначено скаргу до розгляду у порядку письмового провадження.

Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги, згідно норм ст. 309 КАС України.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.

Суд першої інстанції, з огляду на те, що є рішення суду, яке набрало законної сили, між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, дійшов висновку про те, що провадження у справі, у відповідності до пункту 4 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України, підлягає закриттю.

Натомість, апелянт вважає вказані висновки суду першої інстанції необґрунтованими та помилковими, позаяк:

- суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про повну аналогічність позовів без належного порівняння текстів;

- апелянт вважає, що вирішення спору по суті у межах даної справи за обставинами порушення пенсійних прав позивача, що настали в лютому 2025 року, не призведе до наявності двох рішень суду з одного й того ж питання.

Колегія суддів звертає увагу на таке.

Відповідно до положень п. 4 ч. 1 ст. 238 КАС України, суд закриває провадження в справі, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Згідно норм ст. 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до практики Верховного Суду, висловленої, зокрема у постановах від 06.06.2024 у справі № 400/8155/23, від 21.10.2024 у справі № 380/16306/23, від 11.03.2025 у справі № 480/5673/24, від 01.09.2025 у справі № 420/5470/25, від 18.02.2026 у справі № 380/20067/25, з метою недопущення можливості ухвалення декількох судових рішень у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, законодавець установив правові обмеження у разі виявлення судом тотожних справ, які перебувають/перебували на розгляді у цьому або іншому суді.

Тотожними визнаються позови, у яких одночасно збігаються сторони, предмет і підстава, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників адміністративного процесу, вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду.

Предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення.

Підстави адміністративного позову - це фактичні та юридичні обставини публічно-правового спору, які обґрунтовують можливість подання такого позову, це факти, які відповідно до норм матеріального права вказують на наявність (відсутність) між позивачем та відповідачем спірних правовідносин.

Отже, для встановлення тотожності підстав позову, визначальне значення має коло обставин та фактів, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги. Не є зміною підстав адміністративного позову викладення одних і тих же обставин, але в іншій стилістичній формі або із зазначенням обставин, які були відомі заявникові під час подання ним первісної заяви, але були названі ним інакше.

Визначаючи підстави позову, як елементи його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.

Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду в тотожній справі, що набрало законної сили, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення.

Після набрання рішенням законної сили сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ті ж самі позовні вимоги та з тих самих підстав.

Тобто достатньою та необхідною правовою підставою для закриття провадження у справі на підставі п. 4 ч. 1 ст. 238 КАС України є одночасна сукупність наступних умов:

- тотожність спору (підстави, предмет позову та сторони співпадають);

- наявність постанови чи ухвали, якими завершено розгляд справи;

- набрання судовим рішенням в іншій справі законної сили.

Підстави адміністративного позову - це фактичні та юридичні обставини публічно-правового спору, які обґрунтовують можливість подання такого позову, це факти, які відповідно до норм матеріального права вказують на наявність (відсутність) між позивачем та відповідачем спірних правовідносин. Відтак, для встановлення тотожності підстав позову визначальне значення має коло обставин та фактів, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги. Не є зміною підстав адміністративного позову викладення одних і тих же обставин, але в іншій стилістичній формі або із зазначенням обставин, які були відомі заявникові під час подання ним первісної заяви, але були названі ним інакше».

У справі, що розглядається, ОСОБА_1 звертався до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просив:

визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, що полягає в ненарахуванні, в невиплаті ОСОБА_1 доплати за понаднормовий стаж, розмір якої визначається виходячи зі стажу понад 25 років та розміру пенсії;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області нараховувати, виплачувати ОСОБА_1 , починаючи з 30.10.2024 і в подальшому щомісяця, доплату за понаднормовий стаж, розмір якої обчислювати виходячи зі стажу, що перевищує 20 років, та при її обчисленні брати заробіток, а також виплатити йому суми недоотриманої доплати за понаднормовий стаж з 30.10.2024;

визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, що полягає в не зарахуванні до страхового стажу ОСОБА_1 також періоду з 17.11.1995 (день встановлення йому інвалідності) по 13.03.2019 (досягнення ним 60 річного віку);

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області з 30.10.2024 зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 також період з 17.11.1995 (день встановлення йому інвалідності) по 13.03.2019 (досягнення ним 60 річного віку).

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 17.06.2025 по справі № 620/4924/25 в задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії відмовлено повністю.

Водночас, слід звернути увагу на тому, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.01.2026 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. (ухвалою суду визнано підстави пропуску строку на апеляційне оскарження поважними та поновлено апелянту пропущений строк звернення до суду з апеляційною скаргою).

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 червня 2025 року у справі № 620/4924/25 скасовано та ухвалено нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 пенсії із її збільшенням на 1 відсоток заробітку за кожен рік роботи понад стаж 20 років, відповідно до положень пункту другого статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в редакції, чинній до 01.10.2017, починаючи з 30.10.2024.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити з 30.10.2024 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 в частині доплати за понаднормовий стаж відповідно до пункту другого статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-XII, збільшивши пенсію на один процент заробітку за кожен рік роботи понад стаж 20 років, з урахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Тож, закриваючи провадження у даній справі, суд врахував, що рішення суду набрало законної сили 17.07.2025, проте, як з`ясовано під час апеляційного перегляду, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.01.2026 рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 червня 2025 року у справі № 620/4924/25 скасовано та ухвалено нову постанову. Апеляційний суд ухвалив нову постанову, якою захистив права позивача, але виключно починаючи з 30.10.2024, натомість, у даному спорі позивач оскаржує бездіяльність відповідача станом на лютий 2025 року, тому, наразі стверджувати без ретельного аналізу підстав позову та фактичних обставин про тотожність спорів не є можливим, а висновки суду першої інстанції в такому вигляді є передчасними.

Оскільки рішення суду по суті спору, яке було покладено в основу оскаржуваної ухвали було скасовано, а періоди захисту прав різняться, наразі стверджувати без ретельного аналізу підстав позову та фактичних обставин про тотожність спорів не є можливим.

До того ж, підлягає перевірці й доводи та обґрунтування позивача про наявність бездіяльності відповідача у лютому 2025 році у контексті предмета даного спору, та тотожності спірних правовідносин у даній справі та справі № 620/4924/25, з урахуванням мотивувальної та резолютивної частин постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.01.2026 та їх впливу на заявлений у цій справі предмет та позовні вимоги.

Висновки суду першої інстанції про закриття провадження у такому вигляді, є передчасними, тому ухвала суду від 19.11.2025 підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду.

Згідно з приписами п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

У відповідності до ч. 1 ст. 320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Доводи апеляційної скарги є обґрунтованими.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст. ст. 243, 311, 320, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2025 року - скасувати.

Справу направити до Чернігівського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О.М. Ганечко

Судді В.В. Кузьменко

Я.М. Василенко