Постанова від 27 серпня 2026 р. у справі №580/13095/24 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 580/13095/24 Суддя (судді) першої інстанції: Валентина ОРЛЕНКО

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2026 року м. Київ

Колегія Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Кузьменка В.В.,

суддів: Ганечко О.М., Василенка Я.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 02 червня 2025 року,

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 про:

- визнати протиправною бездіяльності командира військової частини НОМЕР_1 щодо не включення позивача до наказу про виплату додаткової винагороди у розмірі, збільшеному до 100 000 грн на місяць, передбаченої п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168, за період перебування його на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я та у відпустці для лікування після поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії у період дії воєнного стану, зокрема, за період з 03.07. по 05.10.2023 із розрахунку 100 000 грн на місяць пропорційно дням перебування на лікуванні та відпустці для лікування після поранення;

- зобов`язання командира військової частини НОМЕР_1 включити позивача до наказу про виплату додаткової винагороди у розмірі, збільшеному до 100 000 грн на місяць, передбаченої п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168, за період перебування його на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я та у відпустці для лікування після поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії у період дії воєнного стану, зокрема, за період з 03.07. по 05.10.2023 із розрахунку 100 000 грн на місяць пропорційно дням перебування на лікуванні та відпустці для лікування після поранення.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 02.06.2025 адміністративний позов задоволено частково:

визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не включення ОСОБА_1 до наказу про виплату додаткової винагороди у розмірі, збільшеному до 100 000 грн на місяць, передбаченої п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168, за період перебування його на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я та у відпустці для лікування після поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії у період дії воєнного стану, зокрема, за період з 04.07.2023 по 08.09.2023 із розрахунку 100 000 грн на місяць пропорційно дням перебування на лікуванні та відпустці для лікування після поранення;

зобов`язано військову частину НОМЕР_1 включити ОСОБА_1 до наказу про виплату додаткової винагороди у розмірі, збільшеному до 100 000 грн на місяць, передбаченої п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168, за період перебування його на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я та у відпустці для лікування після поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії у період дії воєнного стану, зокрема, за період з 04.07.2023 по 08.09.2023 із розрахунку 100 000 грн на місяць пропорційно дням перебування на лікуванні та відпустці для лікування після поранення;

у задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в який просить скасувати рішення суду першої інстанції з огляду на те, позивач не має підстав для отримання спірної доплати, так як під час перебування на лікуванні, лікував захворювання не пов`язані з захистом Батьківщини.

У відзиві на апеляційну скаргу, позивач просить відмовити в її задоволенні та залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги, згідно з положеннями ст. 309 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Розгляд справи проведено у порядку письмового провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач з 24.02.2022 призваний до лав Збройних сил України, та проходив військову службу у відповідача.

03.07.2023 за обставин безпосередньої участі в бойових діях, пов`язаних з захистом Батьківщини позивач отримав мінно-вибухову травму, акубаротравму, отримав невідкладну допомогу в медпункті 2 МБМП ВЧ НОМЕР_2 .

На етапі евакуації направлений в ПКГ м. Краматорськ, 04.07.2023 оглянутий ЗМЗ м. Лозова.

У період з 05 по 19.07.2023 проходив стаціонарне лікування в КНП «Міська клінічна лікарня № 2 ім. професора О.О. Шалімова» м. Харків з приводу гіпертонічної хвороби.

У період з 21 по 26.07.2023 проходив стаціонарне лікування в КНП «Черкаська обласна лікарня ЧОР» у відділенні ГКС та ПР.

У період з 26.07. по 05.08.2023 проходив стаціонарне лікування в КНП «Черкаська обласна лікарня ЧОР».

Згідно довідки від 09.08.2023 № 2516 проведено медичний огляд ВЛК КНП «Черкаська обласна лікарня ЧОР» та надано позивачу відпустку за станом здоров`я на 30 календарних днів.

У період з 26.09. по 05.10.2023 проходив стаціонарне лікування в КНП «Черкаська обласна лікарня ЧОР».

Згідно наказу командира ВЧ НОМЕР_1 № 29 від 26.01.2024 позивача звільнено з військової служби у відставку за станом здоров`я на підставі висновку ВЛК про непридатність до військової служби та виключено із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.

Позивачем подано командиру військової частини НОМЕР_1 рапорт про виплату йому у повному обсязі додаткової винагороди у збільшеному до 100 000 грн на місяць, за період перебування на лікуванні та відпустці для лікування після поранення.

Постановою ВЛК КНП «Черкаська обласна лікарня Черкаської обласної ради» від 09.08.2023 № 2516, та згідно свідоцтвом про хворобу ВЛК КНП «Черкаська обласна лікарня ЧОР» від 26.10.2023 встановлено причинний зв`язок отриманих 03.07.2023 травм та захворювання ОСОБА_1 з проходженням військової служби.

Вважаючи свої права порушеними в частині виплати додаткової винагороди, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог в частині, суд першої інстанції прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог, оскільки відсутні належні, достовірні та допустимі докази нарахування та виплати позивачу додаткової винагороди у розмірі 100 000 грн за період з 04.07. по 08.09.2023 (медична карта, дата огляду 07.07.2023, виписка № 5381, виписка № 2633, виписка № 3442, довідка від 09.08.2023 № 2516 - потребує відпустки за станом здоров`я на 30 календарних днів на підставі статті 44 графи ІІ Розкладу хвороб, графи_ ТДВ _) пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого або перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини.

Відмовляючи в задоволенні частини позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що у матеріалах справи відсутні докази перебування позивача на стаціонарному лікуванні чи у відпустці за станом здоров`я у періоди з 09 по 25.09.2023. Також, включення у спірний період 03.07.2023, 26.09.2023 по 05.10.2023 за вказаних у позовній заяві підстав спору - не обґрунтоване.

Даючи правову оцінку фактичним обставинам справи, колегія суддів виходить з такого.

Згідно зі ст. 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.

Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.

Забезпечення державної безпеки і захист державного кордону України покладаються на відповідні військові формування та правоохоронні органи держави, організація і порядок діяльності яких визначаються законом.

Збройні Сили України та інші військові формування ніким не можуть бути використані для обмеження прав і свобод громадян або з метою повалення конституційного ладу, усунення органів влади чи перешкоджання їх діяльності.

Держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

За визначенням, що викладено у частинах 1, 2, 4 ст. 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Проходження військової служби здійснюється:

громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом;

іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах, що підлягають заміщенню військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту та Національної гвардії України.

Порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

На виконання частин 1 та 2 ст. 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-ХІІ) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

За приписами абзаців 1 і 2 ч. 4 ст. 9 Закону № 2011-ХІІ грошове забезпечення виплачується в розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Одночасно, військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об`єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з`єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування постановлено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

Указами Президента України № 133/2022 від 14.03.2022, № 259/2022 від 18.04.2022 та подальших, строк дії режиму воєнного стану продовжувався.

На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 "Про введення воєнного стану в Україні" та № 69 "Про загальну мобілізацію" Кабінет Міністрів України Постановою від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова № 168) установив, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки), розмір додаткової винагороди може бути збільшений відповідно до умов та розмірів, визначених Міністерством оборони, але не більше ніж до 50000 гривень.

Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення.

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які:

у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії;

захоплені в полон (крім тих, які добровільно здалися в полон) або є заручниками, а також інтерновані в нейтральні держави або безвісно відсутні (у разі, коли зазначені події сталися як до введення воєнного стану, так і після його введення);

загинули (померли внаслідок отриманих після введення воєнного стану поранень, травм), - виплата здійснюється за весь місяць, у якому особа загинула (померла).

Пунктами 2 та 3 Постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704 (далі - Постанова № 704) установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації (далі - державні органи).

Відповідно до статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" затверджено Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі - Порядок № 260).

Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам визначений у Порядку №260 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), за змістом пункту 2 розділу І якого грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.

До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.

До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія.

До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту); допомоги.

Відповідно до п. 3 Розділу І Порядку № 260 підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є:

штат військової частини (установи, організації) (далі - військова частина);

накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, про вступ до виконання обов`язків за посадою, в тому числі тимчасово, про зарахування в розпорядження;

накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення;

накази про присвоєння військових звань;

грошовий атестат або довідка про грошові виплати (за винятком осіб, призваних (прийнятих) на військову службу за контрактом, у тому числі під час проходження строкової військової служби).

Відповідно до п. 8 Розділу І Порядку № 260 грошове забезпечення виплачується в межах асигнувань, передбачених у кошторисі військової частини на грошове забезпечення військовослужбовців.

Грошове забезпечення виплачується:

щомісячні основні та додаткові види - в поточному місяці за минулий;

одноразові додаткові види - в місяці видання наказу про виплату або в наступному після місяця, в якому наказом оголошено про виплату (з урахуванням вимог Бюджетного кодексу України).

Грошове забезпечення виплачується за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні на підставі наказу командира (начальника, керівника) (далі - командир).

Грошове забезпечення командиру військової частини виплачується за місцем перебування на грошовому забезпеченні на підставі наказу вищого командира за підпорядкованістю.

За приписами абз. 2 п. 9 Розділу І Порядку № 260 грошове забезпечення за останніми займаними посадами виплачується за період звільнення від виконання службових обов`язків у зв`язку з хворобою та перебуванням на лікуванні в лікарняних закладах та у відпустці для лікування у зв`язку з хворобою (відпустці за станом здоров`я) (далі - відпустка для лікування у зв`язку з хворобою), але не більше чотирьох місяців із дня вибуття з військової частини (крім випадків, передбачених чинним законодавством України, більш тривалих строків перебування на лікуванні).

Пункт 11 ст. 10-1 Закону № 2011-ХІІ передбачає, що військовослужбовцю на підставі висновку військово-лікарської комісії надається відпустка для лікування у зв`язку з хворобою або відпустка для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) із збереженням грошового та матеріального забезпечення. Тривалість такої відпустки визначається характером захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва). Відпустка надається без урахування часу, необхідного для проїзду в межах України до місця проведення відпустки та назад, але не більше двох діб в один кінець. Загальний час безперервного перебування військовослужбовця в закладах охорони здоров`я та у відпустці для лікування у зв`язку з хворобою або у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) не може перевищувати чотирьох місяців підряд (крім випадків, коли законодавством передбачено більш тривалі строки перебування на лікуванні).

Після закінчення встановленого абзацом першим цього пункту строку безперервного перебування на лікуванні у закладах охорони здоров`я та у відпустці для лікування у зв`язку з хворобою або у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) військовослужбовець підлягає огляду військово-лікарською комісією для вирішення питання про придатність його до військової служби.

Після видання наказу про звільнення військовослужбовця з військової служби відпустка для лікування у зв`язку з хворобою або відпустка для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) не надається.

Абзац 1 п. 1.1 глави 1 розділу II Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого Наказом Міністра оборони України 14.08.2008 № 402 (далі - Положення № 402) медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров`я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров`я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов`язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях у мирний та воєнний час.

Пункти 6.5, 6.11, 6.13-6.15 глави 6 розділу II Положення № 402 встановлюють, що для вирішення питання про потребу у відпустці за станом здоров`я або звільненні від виконання службових обов`язків (у тому числі і повторно) військовослужбовець може направлятися на медичний огляд начальником відділення або профільним головним (провідним) фахівцем військового лікувального закладу, у якому він знаходиться на стаціонарному або амбулаторному лікуванні, про що робиться запис в історії хвороби (медичній книжці), який завіряється підписом відповідної посадової особи.

Постанова ВЛК про потребу військовослужбовця у відпустці за станом здоров`я приймається після закінчення стаціонарного лікування в разі, коли для повного відновлення функції і працездатності необхідний термін - не менше 30 календарних днів. Постанова про потребу у відпустці за станом здоров`я оформлюється довідкою ВЛК, яка підлягає контролю штатною ВЛК (без затвердження).

Постанова ВЛК про потребу у звільненні від виконання службових обов`язків (занять) за станом здоров`я оформлюється довідкою ВЛК, яка затвердженню штатною ВЛК не підлягає.

Відпустка за станом здоров`я військовослужбовцям у мирний час надається на 30 календарних днів. За медичними показаннями після травм (поранень, контузій) або оперативного лікування ВЛК приймає постанову про потребу у відпустці за станом здоров`я на 45 або 60 календарних днів. За наявності медичних показань відпустка за станом здоров`я ВЛК продовжується на 30 календарних днів, а в окремих випадках - на 45 або на 60 календарних днів.

Загальний термін безперервного перебування військовослужбовців на лікуванні у військових (цивільних) лікувальних закладах, включаючи і відпустку за станом здоров`я, у мирний час не повинен перевищувати 4 місяці, а для хворих на туберкульоз - 12 місяців. Після закінчення визначеного терміну перебування на безперервному лікуванні та у відпустці за станом здоров`я військовослужбовці підлягають медичному огляду для визначення ступеня придатності до військової служби. У разі визнання їх ВЛК непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку або непридатними до військової служби у мирний час, обмежено придатними у воєнний час вони можуть бути подані до звільнення з військової служби до виписки із військового (цивільного) лікувального закладу.

Відпустка за станом здоров`я надається військовослужбовцю командиром військової частини (закладу), де він проходить службу, на підставі постанови ВЛК.

При вибутті військовослужбовця у відпустку за станом здоров`я довідка ВЛК з постановою ВЛК видається йому на руки.

Після закінчення відпустки за станом здоров`я військовослужбовці (крім курсантів ВВНЗ) за рішенням військових комісарів, начальників гарнізонів або органів управління Військової служби правопорядку Збройних Сил України можуть пройти повторний медичний огляд за місцем проведення відпустки для визначення придатності їх до військової служби.

З 01.02.2023 Наказом Міністерства оборони України 25.01.2023 № 44 Порядок № 260 доповнено Розділом XXXIV "Виплата додаткової винагороди на період дії воєнного стану".

Відповідно до абз. 4 п. 10 Розділом XXXIV Порядку № 260 у період дії воєнного стану до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень також включаються військовослужбовці, які: у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних),- з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.

Як встановлено вище, позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .

Відповідно до Довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 26.10.2022 № 221, солдат ОСОБА_1 20.09.2022 отримав ЗЧМТ, струс головного мозку у вигляді цифальгічного та стенічного синдрома, акубаротравму, ІХС, постінфарктний (01.10.2016, 18.01.2022) та атеросклеротичний міокардіосклероз. За обставин: поранення (бойове травмування) отримав під час захисту суверенітету і територіальної цілісності України 20.09.2022 о 16:00 (приблизно) годин під час виконання бойового завдання та внаслідок ворожого артилерійського обстрілу по позиціях роти контр диверсійної боротьби ВЧ НОМЕР_1 в районі населеного пункту АДРЕСА_1 . Поранення, ТАК, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби. Поранення, ТАК, пов`язане з захистом Батьківщини та не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.

В подальшому, 03.07.2023 за обставин безпосередньої участі в бойових діях, пов`язаних з захистом Батьківщини позивач отримав мінно-вибухову травму, акубаротравму, отримав невідкладну допомогу в медпункті 2 МБМП ВЧ НОМЕР_2 .

Згідно довідки про обставини травми від 09.08.2023 № 2516, Діагноз та постанова військово-лікарської комісії про причинний зв`язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва): ІХС: стенокардія напруги ФК ІІІ. Пост інфарктний атеросклероз (Q-IM ПСЛШ 2016р., 2022р.). Стенозуючий атеросклероз коронарних артерій (КАГ 2016р, 2022р., 24.07.2023р.). Стенування ПМШГ ЛКА (2016р.), стенування ПМШГ ЛКА (4 DES 2022р.), стенування ПКА (5) 1 ОГ ЛКА (1) 24.07.2023р. СН ІІ А ст. зі збереженою фракцією викиду лівого шлуночка, ФК ІІ. Гіпертонічна хвороба ІІІ ст., ст. 3, ризик дуже високий, гіпертензивне серце. Захворювання, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби. На підставі статті 44 графи ІІ Розладу хвороб, графи_ТДВ_потребує відпустки за станом здоров`я на 30 (тридцять) календарних днів.

Відповідно до Довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 05.12.2023 № 964 солдат ОСОБА_1 03.07.2023 отримав: мінно-вибухову травму, акубаротравму. Поранення, ТАК, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби. Поранення, ТАК, пов`язане з захистом Батьківщини.

За правовим висновком Верховного суду, викладеним у постановах від 19.06.2025 у справі № 480/9155/23 та 16.05.2024 у справі № 520/16191/23 «…повноваження командира військової частини щодо прийняття рішення (у формі наказу) про продовження виплати грошового забезпечення не є дискреційними з огляду на таке:

визначення потреби військовослужбовця у відпустці за станом здоров`я та встановлення необхідного терміну для відновлення функції і працездатності такого військовослужбовця відбувається на підставі висновку ВЛК за наслідком медичного огляду ВЛК, що оформлюється довідкою ВЛК, на підставі якої командир військової частини (закладу) надає таку відпустку.

Відтак, у разі наявності висновку ВЛК про потребу продовження відпустки за станом здоров`я нормами Порядку №260 встановлено лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки командира військової частини: видати наказ про продовження виплати грошового забезпечення…».

Проаналізувавши вказані норми, обставини справи, виходячи з того, що з 04.07. по 08.09.2023 позивач безперервно перебував на стаціонарному лікуванні, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що наявні підстави для виплати додаткової винагороди у розмірі до 100 000 грн, за періоди в які така винагорода не була виплачена (липень-вересень 2023 року).

Колегія суддів не бере до уваги твердження відповідача, що позивач перебував на лікуванні за інших захворювань, так як згідно Довідок ВЛК лікарями визначено причину та наслідок захворювань та визначено відповідне лікування. Окрім того, з матеріалів справи вбачається, що в 2022 році позивач також отримав травму, пов`язану з захистом Батьківщини, про що згадано і в медичних документах за 2023 рік.

Проаналізувавши вказані норми та обставини справи, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги щодо виплати грошового забезпечення за час лікування позивача після отриманої травми підлягають задоволенню.

Зважаючи на те, що сторони у справі не оскаржують рішення суду першої інстанції у частині відмови у задоволенні позовних вимог, колегія суддів не надає оцінки вказаній частині оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Відтак, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог.

Доказів, які б відповідали вимогам статей 73 - 76 КАС України, та спростовували зазначені вище мотиви або підтверджували відсутність підстав для задоволення позову апелянтом до суду апеляційної інстанції не надано.

Апеляційна скарга не містить суттєво інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені у відзиві на позовну заяву, з урахуванням яких, суд першої інстанції вже надав оцінку встановленим обставинам справи. Належних обґрунтувань неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права апеляційна скарга відповідача не містить.

Згідно з п. 41 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 6 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 02 червня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 02 червня 2025 року - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Суддя-доповідач В. В. Кузьменко

Судді: О. М. Ганечко

Я. М. Василенко