Постанова від 27 серпня 2026 р. у справі №320/2341/23 — Шостий апеляційний адміністративний суд

Суд: Шостий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: визначення митної вартості товару

Дата: 27 серпня 2026 р.

Справа: №320/2341/23

Суддя: Кузьменко Володимир Володимирович

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/2341/23 Суддя (судді) першої інстанції: Щавінський В.Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2026 року м. Київ

Колегія Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Кузьменка В.В.,

суддів: Ганечко О.М., Василенка Я.М.

розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕДГАРАНТ" до Київської митниці про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕДГАРАНТ" на рішення Київського окружного адміністративного суду від 20 травня 2025 року,

В С Т А Н О В И Л А:

ТОВ "МЕДГАРАНТ" звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Київської митниці, в якому просило про:

- визнання протиправною бездіяльності відповідача, що виявилась у незаповненні та неоформленні аркушу коригування до митної декларації від 27.04.2020 № ІМ 40 ДЕ UA100020/2020/023734;

- зобов`язання відповідача заповнити та оформити аркуш коригування до митної декларації від 27.04.2020 № ІМ 40 ДЕ UA100020/2020/023734 про внесення змін у графу 47 (Нарахування платежів) щодо виду платежу 029 (ПДВ), основа нарахування 10 157 322,22 грн, шляхом зміни ставки податку на додану вартість з 7% у сумі 711 012,56 грн на 0% у сумі 0,00 грн.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 20.05.2025 в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій останній, покликаючись на правові висновки Верховного Суду, просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального права, та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Позивач звертає увагу, що судом помилково надана оцінка питання поверненню надмірно сплачених платежів, в той час як спір стосується коригування митної декларації.

У відзиві на апеляційну скаргу, відповідач просить відмовити в її задоволенні та залишити без змін оскаржуване рішення суду першої інстанції. Відповідач зазначає, що митний орган підтвердив правильність заявлених декларантом даних. Також, відповідач вважає вірною оцінку судом першої інстанції спірних правовідносин, так як у заяві від 03.11.2022 позивач зазначив про необхідність повернення сум податку на додану вартість.

Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги, згідно з положеннями ст. 309 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України).

Розгляд справи здійснено у порядку письмового провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 315, ст. 317 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи та неправильно застосовано норми матеріального права або порушено норми процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, 27.04.2020 декларантом позивача з метою здійснення митного оформлення та випуску у вільний обіг товару: «Вироби медичного призначення: Томограф комп`ютерний.», шляхом електронного декларування подано митну декларацію № UA100020/2020/023734.

Зазначений товар задекларовано за кодом згідно з УКТЗЕД - « 90 22 12 00 00» (мито - 0 %, ПДВ - 7 %).

Платіжним дорученням № 234 від 27.04.2020 ТОВ «МЕДГАРАНТ» сплачено передоплату на спеціалізований рахунок позивача за митне оформлення у розмірі 1 295 000 грн, у тому числі податок на додану вартість на суму 711 012,56 грн.

З метою внесення змін до графи 47 митної декларації, позивач звернувся із заявою від 03.11.2022 № 03/11-22/1, вказавши дані щодо коригування показників, зазначених у графі 47 «Нарахування платежів». Заява обґрунтована тим, що Законом України від 30.03.2020 № 540-IХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», який набрав чинності 02.04.2020, внесено зміни до низки законодавчих актів України, зокрема з питань оподаткування.

За результатом розгляду заяви відповідач відмовив ТОВ «МЕДГАРАНТ» у внесенні змін до декларації, рішення оформлено листом від 28.11.2022 № 7.8-2/15/13/18175, з підстав того, що митні платежі вже було списано зі спеціалізованого рахунку ТОВ «МЕДГАРАНТ» в якості сплати ПДВ та перераховані до бюджету, товар вже випущено у вільний обіг.

Вважаючи такі висновки та відмову відповідача протиправною, а свої права - порушеними, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що заява позивача подана пізніше одного року з дня, наступного за днем виникнення обставин, що тягнуть за собою повернення сплачених сум митних платежів, що свідчить про відсутність правових підстав для її задоволення.

Надаючи правову оцінку фактичним обставинам справи, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно частин 1, 6-8 ст. 257 Митного кодексу України (далі - МК України) декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Перелік відомостей, що підлягають внесенню до митних декларацій, обмежується лише тими відомостями, які є необхідними для цілей справляння митних платежів, формування митної статистики, а також для забезпечення додержання вимог цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, у тому числі у вигляді кодів:

1) заявлений митний режим, тип декларації та відомості про особливості переміщення;

2) відомості про декларанта, уповноважену особу, яка склала декларацію, відправника, одержувача, перевізника товарів і сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або іншого документа, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту), а в разі якщо зовнішньоекономічний договір (контракт) укладено на підставі посередницького договору, - також про іншу, крім сторони зовнішньоекономічного договору (контракту), сторону такого посередницького договору;

3) відомості про найменування країн відправлення та призначення;

4) відомості про транспортні засоби комерційного призначення, що використовуються для міжнародного перевезення товарів та/або їх перевезення митною територією України під митним контролем, та контейнери;

5) відомості про товари: а) найменування; б) звичайний торговельний опис, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар;

в) торговельна марка та виробник товарів (за наявності у товаросупровідних та комерційних документах); г) код товару згідно з УКТ ЗЕД; ґ) найменування країни походження товарів (за наявності); д) опис упаковки (кількість, вид); е) кількість у кілограмах (вага брутто та вага нетто) та інших одиницях виміру; є) фактурна вартість товарів; ж) митна вартість товарів та метод її визначення; з) відомості про уповноважені банки декларанта; и) статистична вартість товарів;

6) відомості про нарахування митних та інших платежів, а також про застосування заходів гарантування їх сплати: а) ставки митних платежів; б) застосування пільг зі сплати митних платежів; в) суми митних платежів; г) офіційний курс валюти України до іноземної валюти, у якій складені рахунки, визначений відповідно до статті 3-1 цього Кодексу; ґ) спосіб і особливості нарахування та сплати митних платежів; д) спосіб забезпечення сплати митних платежів (у разі застосування заходів гарантування їх сплати);

7) відомості про зовнішньоекономічний договір (контракт) або інший документ, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту), та його основні умови;

8) відомості, що підтверджують дотримання встановлених законодавством заборон та обмежень щодо переміщення товарів через митний кордон України;

9) відомості про документи, передбачені частиною третьою статті 335 цього Кодексу;

10) довідковий номер декларації (за бажанням декларанта).

Відповідно до п. 1 ст. 193 Податкового Кодексу України (далі - ПК України) встановлено, що ставки податку встановлюються від бази оподаткування в таких розмірах:

а) 20 відсотків;

б) 0 відсотків:

в) 7 відсотків по операціях з:

постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні та внесених до Державного реєстру лікарських засобів, а також медичних виробів, які внесені до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення або відповідають вимогам відповідних технічних регламентів, шо підтверджується документом про відповідність, та дозволені для надання на ринку та/або введення в експлуатацію і застосування в Україні; постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, дозволених для застосування у межах клінічних випробувань, дозвіл на проведення яких надано центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COV1D-19)" від 17.03.2020 № 530-ІХ (набрав чинності 17.03.2020) внесені зміни до Податкового кодексу України, а саме: підрозділ 2 розділу XX "Перехідні положення" доповнено пунктом 71, відповідно до якого, тимчасово для здійснення заходів щодо запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України; розділ XXI "Прикінцеві та перехідні положення" Митного кодексу України доповнено пунктом 96, відповідно до якого звільняються від сплати ввізного мита лікарські засоби, медичні вироби та/або медичне обладнання, необхідні для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COV1D-19), перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 71 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України встановлено наступне:

тимчасово, на період, що закінчується останнім календарним днем місяця, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України та/або операції з постачання на митній території України товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України; у разі здійснення операцій, звільнених відповідно до цього пункту, положення пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу та положення статті 199 цього Кодексу не застосовуються щодо таких операцій; норми цього пункту застосовуються до операцій, здійснених починаючи з 17 березня 2020 року.

Перелік товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, операції з ввезення яких на літну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість, встановлений пунктом 71 підрозділу 2 розділу XX ПК України, затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2020 № 224 (далі – Перелік № 224).

Відповідно до Переліку № 224 код товару згідно УКТЗЕД 9022 12 00 00 занесений до таблиці "Медичні вироби, медичне обладнання та інші товари, що необхідні для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" під найменуванням "Томографи комп`ютерні".

Згідно з приміткою 1 до Переліку № 224 коди згідно з УКТЗЕД наводяться у цьому переліку довідково. Основною підставою для звільнення від оподаткування податком на додану вартість товарів, що ввозяться на митну територію України, є відповідність таких товарів назві товару (медичного виробу, основного компонента), міжнародному непатентованому найменуванню (назві) лікарського засобу, які зазначені в Переліку.

Відповідно до примітки 3 до Переліку № 224 для віднесення товарів, зазначених у розділі Медичні вироби, медичне обладнання та інші товари, що необхідні для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", до товарів, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування на додану вартість, повинно бути:

подано декларацію про відповідність та нанесено на товар або на його упаковку, а також на супровідні документи, якщо такі документи передбачені відповідним технічним регламентом, знак відповідності технічним регламентам згідно з правилами та умовами його нанесення, визначеними у Технічному регламенті щодо медичних виробів, затвердженому постановою Кабінету. Міністрів України від 02.10,2013 № 753. Технічному регламенті щодо медичних виробів для діагностики in vitro, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 02.10.2013 № 754, Технічному регламенті щодо активних медичних виробів, які імплантують, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 02.10.2013 № 755, Технічному регламенті засобів індивідуального захисту, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.2008 № 761;

або подано повідомлення Міністерства охорони здоров`я про введення в обіг та/або експлуатацію медичних виробів (медичних виробів для діагностики in vitro, активних медичних виробів, які імплантують), стосовно яких не виконані вимоги технічних регламентів, або повідомлення Державної служби з питань праці про введення в обіг засобів індивідуального захисту, стосовно яких не виконаю вимоги технічних регламентів.

Так як не є спірним, що 27.04.2020 декларантом позивача з метою здійснення митного оформлення та випуску у вільний обіг товару: «Вироби медичного призначення: Томограф комп`ютерний.», шляхом електронного декларування подано митну декларацію № UA100020/2020/023734, то станом на день подання позивачем до Київської митниці спірної митної декларації, ТОВ МЕДГАРАНТ» мало право на тимчасове звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з ввезення на митну територію України товарів, передбачене п. 71 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України.

На виконання частин 1, 2 та 7 ст. 269 МК України за письмовим зверненням декларанта або уповноваженої ним особи та з дозволу органу доходів і зборів відомості, зазначені в митній декларації, можуть бути змінені або митна декларація може бути відкликана. У разі відмови у наданні такого дозволу орган доходів і зборів зобов`язаний невідкладно, письмово або в електронному вигляді, повідомити декларанта про причини і підстави такої відмови.

Внесення змін до митної декларації, прийнятої органом доходів і зборів, допускається до моменту завершення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до заявленого митного режиму, а також протягом трьох років з дня завершення їх митного оформлення. Зміни повинні стосуватись лише товарів, транспортних засобів комерційного призначення, зазначених у митній декларації.

Порядок внесення змін до митних декларацій, їх відкликання та визнання недійсними визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 № 450 затверджено Положення про митні декларації (далі - Положення № 450), яке визначає вимоги до оформлення і використання митних декларацій, на підставі яких декларуються товари, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України підприємствами, та інші товари, що відповідно до законодавства України декларуються шляхом поданням митної декларації, передбаченої для підприємств, а також порядок внесення змін до митних декларацій, їх відкликання та визнання недійсними.

За приписами п. 37 Положення № 450 після завершення митного оформлення зміни до митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа можуть вноситися шляхом:

подання з метою сплати митних платежів у випадках, передбачених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, декларантом або уповноваженою ним особою додаткової декларації та оформлення її митним органом;

подання з метою продовження строку тимчасового ввезення товарів з частковим звільненням від оподаткування митними платежами, для сплати рівними частинами податку на додану вартість у разі надання розстрочення сплати податку на додану вартість під час ввезення на митну територію України устатковання та обладнання на підставах, визначених Податковим кодексом України, а також у випадках, визначених Митним кодексом України, декларантом або уповноваженою ним особою додаткової митної декларації та оформлення її митним органом;

заповнення та оформлення митним органом аркуша коригування за формою згідно з додатком 4.

Внесення змін до митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа шляхом оформлення аркуша коригування здійснюється в порядку, що встановлюється Мінфіном. Після оформлення аркуша коригування його електронний примірник засвідчується електронним цифровим підписом посадової особи митного органу, вноситься до локальних баз даних митного органу і Єдиної автоматизованої інформаційної системи митних органів України посадовою особою митного органу, що його оформила, та передається спеціалізованим митним органом до відповідного органу державної податкової служби згідно з пунктом 32 цього Положення.

Оформлений митним органом аркуш коригування є невід`ємною частиною відповідної митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа.

Аркуш коригування заповнюється та оформлюється митним органом у разі:

необхідності виправлення відомостей, пов`язаних з доплатою або поверненням митних платежів, у тому числі у зв`язку із скасуванням рішення митного органу;

необхідності виправлення за письмовим зверненням декларанта або уповноваженої ним особи відомостей, пов`язаних з коригуванням ціни товару, що вивозиться за межі митної території України, для цілей податкового контролю за трансфертним ціноутворенням, якщо таке коригування не призведе до зменшення суми податків, що підлягає сплаті до бюджету;

необхідності виправлення за письмовим зверненням декларанта або уповноваженої ним особи помилково зазначених в оформленій митній декларації на бланку єдиного адміністративного документа відомостей про товари, не пов`язаних з перерахуванням сум митних платежів за такою митною декларацією;

необхідності відображення за письмовим зверненням декларанта або уповноваженої ним особи відомостей про товари, що стали відомі після закінчення митного оформлення товарів, не пов`язаних з перерахуванням сум митних платежів за митною декларацією на бланку єдиного адміністративного документа.

Електронні копії аркушів коригування зберігаються в локальних базах даних митних органів та Єдиній автоматизованій інформаційній системі митних органів України окремо від електронних копій відповідних митних декларацій (електронних митних декларацій), без внесення змін до таких електронних копій митних декларацій (електронних митних декларацій).

Якщо під час вивезення товарів, що відправляються залізничним транспортом (зокрема в митному режимі транзиту під час перевантаження чи заміни активного транспортного засобу на залізничний транспорт або поміщення товарів у митний режим транзиту не в пункті пропуску через митний кордон України), відомості про номер залізничного вагона, платформи, яким (якими) відправлені товари, та залізничні накладні не зазначалися у митній декларації у зв`язку з відсутністю інформації, такі відомості подаються декларантом або уповноваженою ним особою митному органу, зокрема, з використанням інформаційно-телекомунікаційних технологій не пiзнiше нiж через двi доби з дати прийняття товарів до перевезення шляхом оформлення реєстру за формою згідно з додатком 2.

Порядок оформлення аркуша коригування затверджено наказом Міністерства фінансів України від 06.11.2012 № 1145 (далі - Порядок № 1145).

Пункт 3 Порядку № 1145 встановлює, що Аркуш коригування складається у випадках, визначених пунктом 37 Положення про митні декларації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року № 450, посадовою особою митного органу, яким здійснювався випуск товарів за митною декларацією, у строк, що не перевищує 10 робочих днів з дня надходження до митного органу інформації про доплату (повернення) сум митних платежів або реєстрації заяви декларанта (уповноваженої особи) у митному органі.

Відповідно до п. 34 Положення № 450 не дозволяється:

внесення змін до граф 1 (перший і другий підрозділи), 14, 37 (перший підрозділ) і 54 митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа;

внесення змін або відкликання митної декларації у разі виявлення порушень митних правил щодо задекларованих у цій митній декларації товарів;

внесення змін до митної декларації, якщо з поданих документів не випливає, що відомості, зазначені у цій митній декларації, необхідно змінювати;

внесення змін або відкликання митної декларації після надання декларанту або уповноваженій ним особі митним органом, якому подана така митна декларація, інформації про призначення митним органом митного огляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення або перевірки документів на товари (крім випадків, коли після проведення зазначених митних формальностей порушень митних правил не виявлено);

внесення змін до митної декларації або її відкликання у разі відсутності документів, що підтверджують необхідність внесення таких змін або її відкликання;

внесення змін до митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа з метою подання відомостей у випадках, коли Митним кодексом України передбачена необхідність подання з цією метою додаткової декларації.

Як встановлено вище, з метою внесення змін до графи 47 митної декларації, позивач звернувся із заявою від 03.11.2022 № 03/11-22/1, вказавши дані щодо коригування показників, зазначених у графі 47 «Нарахування платежів». Заява обґрунтована тим, що Законом України від 30.03.2020 № 540-IХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», який набрав чинності 02.04.2020, внесено зміни до низки законодавчих актів України, зокрема з питань оподаткування.

За результатом розгляду заяви відповідач відмовив ТОВ «МЕДГАРАНТ» у внесенні змін до декларації, рішення оформлено листом від 28.11.2022 № 7.8-2/15/13/18175, з підстав того, що митні платежі вже було списано зі спеціалізованого рахунку ТОВ «МЕДГАРАНТ» в якості сплати ПДВ та перераховані до бюджету, товар вже випущено у вільний обіг.

В той же час, колегія суддів судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду в постанові від 23.11.2020 у справі № 809/984/18 виклала правовий висновок, що: «до моменту завершення митного оформлення товарів, а також протягом трьох років з дня завершення їх митного оформлення декларант має право вносити зміни до митної декларації, а відмова митного органу у їх внесенні з тих підстав, що це стосується перерахунку митних платежів є протиправною. Вирішення питання перерахунку митних платежів є наслідком наявності або відсутності підстав для внесення таких змін. Відтак, при отриманні звернення декларанта або уповноваженої ним особи про внесення змін до митної декларації, митний орган може відмовити у внесені таких змін лише у разі відсутності законних підстав для їх внесення. Приписи пункту 37 Положення № 450 не суперечать нормам статті 269 МК України, а визначають лише порядок внесення таких змін, в тому числі у разі необхідності повернення декларанту митних платежів».

Аналогічна правова позиція в подальшому була викладена в постанові від 15.04.2021 у справі № 813/8046/15, від 31.03.2023 у справі № 813/1046/15, від 12.08.2026 у справі № 160/18327/24.

Крім цього, колегія суддів звертає увагу, що рішення відповідача про відмову у внесенні змін до митної декларації базується лише на тому, що митне оформлення товару відбулося на підставі самостійно заявлених декларантом позивача відомостей про товари та наданих документів за відповідними ставками податку та відповідно митне оформлення товару завершено.

Відтак, колегія суддів приходить до висновку, що відмова ТОВ «МЕДГАРАНТ» у внесенні змін до декларації (лист від 28.11.2022 № 7.8-2/15/13/18175) з підстав того, що митні платежі вже було списано зі спеціалізованого рахунку позивача в якості сплати ПДВ та перераховані до бюджету, а товар випущено у вільний обіг, є протиправною.

В той же час, зважаючи на те, що адміністративний суд не може перебирати на себе функції державного органу, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання протиправним та скасування рішення відповідача щодо відмови в задоволенні заяви позивача про надання дозволу на внесення змін до митної декларації та зобов`язання відповідача повторно розглянути відповідну заяву позивача.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга позивача є обґрунтованою та підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції – скасуванню із прийняттям постанови про задоволення позову в частині.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Керуючись статтями 242, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕДГАРАНТ" на рішення Київського окружного адміністративного суду від 20 травня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕДГАРАНТ" до Київської митниці про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії – задовольнити частково.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 20 травня 2025 року скасувати та прийняти постанову про задоволення позовних вимог в частині.

Визнати протиправними та скасувати рішення Київської митниці від 28 листопада 2022 року № 7.8-2/15/13/18175 щодо відмови в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕДГАРАНТ" від 03 листопада 2022 року № 03/11-22/1 про надання дозволу на внесення змін до митної декларації від 27 квітня 2020 року № UA100020/2020/023734.

Зобов`язати Київську митницю (бульв. Гавела Вацлава, буд. 8А, м. Київ, 03124, код ЄДРПОУ 43997555) повторно розглянути заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕДГАРАНТ" (вул. Дніпровська Набережна, буд. 26, літ. А, неж.прим. З № 1 - № 16, групи прим. № 178, м. Київ, 02132, код ЄДРПОУ 32157279) від 03 листопада 2022 року № 03/11-22/1 про надання дозволу на внесення змін до митної декларації від 27 квітня 2020 року № UA100020/2020/023734.

В задоволенні інших позовних вимог – відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці (бульв. Гавела Вацлава, буд. 8А, м. Київ, 03124, код ЄДРПОУ 43997555) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕДГАРАНТ" (вул. Дніпровська Набережна, буд. 26, літ. А, неж.прим. З № 1 - № 16, групи прим. № 178, м. Київ, 02132, код ЄДРПОУ 32157279), понесені судові витрати у вигляді судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги на суму 5 458,20 грн (п`ять тисяч чотириста п`ятдесят вісім гривень двадцять копійок).

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач В. В. Кузьменко

Судді: О. М. Ганечко

Я. М. Василенко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua