Постанова від 27 серпня 2026 р. у справі №580/10764/25 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 580/10764/25 Суддя (судді) першої інстанції: Петро ПАЛАМАР

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ганечко О.М.,

суддів Кузьменка В.В.,

Василенка Я.М.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправної бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, в якому просив:

визнати протиправними дії Головного Управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо відмови ОСОБА_1 в проведенні перерахунку та виплати пенсії з 01.02.2023 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 № ФР33809/2 від 15.05.2025, виданої станом на 01.01.2023 рік, у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”;

зобов`язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Черкаській області перерахувати та виплачувати пенсію ОСОБА_1 з 01.02.2023 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 № ФР33809/2 від 15.05.2025, виданої станом на 01.01.2023 рік, у відповідності ло вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2037 рику №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”, з розрахунку 86% від суми грошового забезпечення, з урахуванням раніше проведених виплат без обмеження її максимальним розміром та здійснити виплату різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.02.2023 року по день проведення перерахунку.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що звернувся до Головного управління із заявою про здійснення перерахунку та виплати пенсії позивачу на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення з 01.02.2023, однак Головне управління безпідставно відмовило у вказаному перерахунку за відсутності підстав для його проведення.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2025 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати ОСОБА_1 пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_1 від 15.05.2025 № ФР33809/2 станом на 01.01.2023.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію з 24.03.2025 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 15.05.2025 № ФР33809/2 станом на 01.01.2023, з урахуванням проведених раніше виплат.

Позовні вимоги за період з 01.02.2023 до 24.03.2025 залишено без розгляду.

В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог та залишення позовних вимог в частині без розгляду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в цій частині та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог у повному обсязі, при цьому, посилаючись на неповне з`ясування всіх обставин справи та порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 31.12.2025 та від 13.02.2026 відкрито апеляційне провадження, призначено справу до апеляційного розгляду у порядку письмового провадження.

04.02.2026, під № 4008 до суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу.

06.02.2026, під № 4244 позивачем до суду подано додаткові пояснення по справі.

Дану справу розглянуто в порядку письмового провадження, оскільки, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги, згідно норм ст. 309 КАС України.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач є пенсіонером та отримує пенсію, відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.

ІНФОРМАЦІЯ_2 видано позивачу довідку від 15.05.2025 № ФР33809/2 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023.

28.07.2025 представник позивача звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області із заявою, в якій просив провести перерахунок пенсії позивача на підставі довідки від 15.05.2025 №ФР33809/2.

Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області листом від 26.08.2025, відмовило позивачу у перерахунку пенсії та здійсненні відповідних виплат на підставі наданої довідки. Зазначено, що після набрання рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі № 826/3858/18 законної сили, нормативно-правових актів щодо визначення умов, порядку та розмірів, за якими має проводитись перерахунок пенсій, призначених згідно із Законом України від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” не приймалось.

Не погоджуючись з вчиненими діями, позивач звернувся до суду.

Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що у відповідача виникли підстави для перерахунку пенсії позивача у зв`язку із підвищенням грошового забезпечення через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2023 року.

Водночас, за висновком суду першої інстанції, порушені права позивача можуть бути захищені судом з 24.03.2025 - тобто в межах шестимісячного строку, встановленого положеннями частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, а не з 01.02.2023, у зв`язку із чим, суд вважав за необхідне залишити без розгляду позовні вимоги за період до 24.03.2025, відповідно до статті 123 КАС України.

Щодо вимог перерахувати та виплачувати пенсію з розрахунку 86% від суми грошового забезпечення, без обмеження її максимальним розміром та здійснити виплату різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.02.2023 року по день проведення перерахунку, то суд першої інстанції констатував, що не надано доказів порушення прав позивача у цій частині на час розгляду справи судом, а відповідно до вимог КАС України захисту підлягають лише порушені права позивача.

Натомість, апелянт зазначає, що відповідно до спеціального закону (ч. 3 ст. 51 Закону № 2262-XII), якщо пенсія не перерахована з вини держави, вона виплачується за минулий час без обмеження будь-яким строком. Невиконання обов`язку ПФУ є триваючою бездіяльністю, що підтверджено свіжою практикою Верховного Суду. Також, апелянт вказує й на те, що в частині обмеження пенсії максимальним розміром, його права вже порушено, оскільки в матеріалах справи є розрахунок ПФУ, де нараховану пенсію обмежено до виплати. Будь-яке обмеження є незаконним, з урахуванням рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016. Також, апелянт наполягає на збереженні його початкового відсотка пенсії 86% від грошового забезпечення.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Колегія суддів звертає увагу на тому, що рішення суду першої інстанції переглядається в межах доводів та вимог апеляційної скарги, згідно норм ч. 1 ст. 308 КАС України. Тому, в частині задоволення позовних вимог рішення суду не переглядається, при цьому, також не надається оцінка доводам відповідача у відзиві на апеляційну скаргу щодо відсутності підстав для перерахунку пенсії, адже відповідачем не було подано апеляційну скаргу в цій частині.

За змістом частини третьої статті 51 Закону № 2262-XII, перерахунок пенсій у зв`язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення або у зв`язку із введенням нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження будь-яким строком.

Зазначена норма є спеціальною щодо загальних процесуальних правил, установлених статтями 122 та 123 КАС України, та спрямована на забезпечення ефективного захисту права особи на належне пенсійне забезпечення у випадках, коли держава або її органи не виконали покладений на них обов`язок щодо своєчасного здійснення перерахунку пенсії у зв`язку зі зростанням розміру прожиткового мінімуму.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2024 у зразковій справі № 380/19324/23, у якій зазначено, що перерахунок пенсії, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або органів, уповноважених видавати довідки про розмір грошового забезпечення, здійснюється без обмеження строком, а застосування процесуальних строків звернення до суду у таких спорах є неприйнятним.

При цьому, Велика Палата Верховного Суду у цій справі чітко розмежувала:

- спори щодо призначення або обчислення пенсії, у яких підлягають застосуванню загальні процесуальні строки, та

- спори щодо невиконання державою обов`язку з перерахунку пенсії, коли право особи вже існує, але не реалізоване з вини суб`єкта владних повноважень.

У справах останньої категорії звернення особи до суду, є способом відновлення порушеного триваючого права, а не оскарженням разового управлінського рішення, що виключає можливість застосування шестимісячного строку, передбаченого статтею 122 КАС України.

Оцінюючи висновки суду першої інстанції щодо пропуску позивачем строку звернення до суду та необхідності застосування процесуальних наслідків, передбачених статтями 122, 123 КАС України, колегія суддів звертає увагу на те, що Верховний Суд, зокрема у постановах від 03.02.2026 у справі №560/17663/24, від 05.02.2026 у справі № 560/14567/24, від 05.02.2026 у справі № 560/9714/24, від 06.02.2026 у справі № 560/12392/24 дійшов висновку, що застосування процесуальних строків звернення до суду у спорах щодо перерахунку пенсії у зв`язку зі зміною складових грошового забезпечення відповідних категорій осіб, зокрема внаслідок збільшення прожиткового мінімуму, суперечило б прямій нормі частини третьої статті 51 Закону № 2262-XII.

У справі, що розглядається, спірні правовідносини регулюються Законом № 2262-XII, який містить спеціальне правове регулювання, зокрема частину третю статті 51, що прямо передбачає обов`язок держави у разі зміни складових грошового забезпечення, у тому числі у зв`язку зі збільшенням прожиткового мінімуму, здійснити перерахунок пенсії з моменту виникнення відповідних законодавчих підстав незалежно від звернення пенсіонера. При цьому довідки про розмір грошового забезпечення були видані уповноваженим органом на виконання рішення суду, яким підтверджено наявність підстав для такого перерахунку. Зазначений обов`язок має імперативний характер і, у разі його невиконання з вини органів Пенсійного фонду України, виключає можливість обмеження реалізації права на перерахунок пенсії процесуальними строками звернення до суду.

При цьому, видача уповноваженим державним органом довідки про розмір грошового забезпечення у цій категорії справ не створює нового права на перерахунок пенсії, а є лише документальним підтвердженням складових грошового забезпечення, які повинні бути враховані органом Пенсійного фонду України під час реалізації вже існуючого обов`язку з перерахунку пенсії, що виник у силу закону з моменту підвищення прожиткового мінімуму. А отримання позивачем довідки було зумовлене невиконанням обов`язку щодо своєчасного здійснення перерахунку пенсії, у зв`язку з чим, позивач був вимушений вчиняти додаткові дії, спрямовані на підтвердження складових грошового забезпечення у належному розмірі та захист свого порушеного права. Отже, право позивача на підвищення пенсії виникло з 01 січня 2023 року безпосередньо в силу закону, а невиконання відповідачем обов`язку з перерахунку пенсії з цього моменту свідчить про триваючу протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Отже, суд першої інстанції помилково дійшов висновку про застосування наслідків, передбачених статтею 123 КАС України. Доводи апеляційної скарги скарги у цій частині є обґрунтованими. Також, колегією суддів враховано і правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 16.03.2026 у справі № 560/19608/24.

Щодо обмеження пенсії позивача максимальним розміром, суд першої інстанції відмовив у цій частині, зазначивши, що права позивача не порушені, оскільки сам перерахунок за новою довідкою ще не проведено.

Проте, колегія суддів вважає такі висновки суду помилковими, позаяк, права позивача вже порушені, адже позивач надав суду розрахунки пенсійної справи станом на 01.03.2025, з яких вбачається, що нарахована пенсія становить 30059,74 грн, але через обмеження максимальним розміром, до виплати призначено 24901,38 грн. Тож, обмеження вже діє. (а.с. 15)

Колегія суддів враховує, що Рішенням Конституційного Суду України № 7-рп/2016, положення ч. 7 ст. 43 Закону № 2262-XII (яке вводило обмеження в 10 прожиткових мінімумів) визнано неконституційним і воно втратило чинність ще у 2016 році.

Також, слід зауважити, що Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 1, яка застосовується з 01.01.2025, пунктом 1 якої установлено, що у період воєнного стану у 2025 році пенсії (пенсійні виплати), призначені (перераховані) відповідно до, зокрема, Закону № 2262-ХІІ (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням коефіцієнтів до відповідних сум перевищення:

- до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,5;

- до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,4;

- до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,3;

- до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,2;

- до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,1.

Водночас, зміна правового регулювання відносин у сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі, та деяких інших осіб можлива лише у випадку внесення відповідних змін, зокрема, до Закону № 2262-ХІІ, а інші нормативно-правові акти підлягають застосуванню лише у випадку їх прийняття відповідно до цих законів.

Повноваження суду не застосовувати нормативно-правовий акт у разі висновку про його суперечність Конституцій України закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту кореспондує з принципом верховенства права.

При цьому, дотримання принципу верховенства права можливе лише за умови застосування судами під час розгляду та вирішення справ законодавчого акта, який відповідає критерію «якості закону».

Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі нормативно-правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 у справі № 913/204/18, від 10.03.2020 у справі № 160/1088/19).

При цьому, у випадку суперечності норм підзаконного акта нормам закону, слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.

Колегія суддів зазначає про те, що, оскільки Законом № 2262-ХІІ і Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» не передбачено обмеження розміру пенсій, розмір яких (пенсійної виплати) перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, шляхом застосуванням до суми перевищення коефіцієнтів, тому до спірних правовідносин не підлягають застосуванню положення статті 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» і постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану».

Наведеного судом першої інстанції не було враховано та перевірено. Доводи апеляційної скарги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Проте, колегія суддів підтримує висновок суду першої інсатнції про передчасність та необґрунтованість позовних вимог у частині перерахунку пенсії позивача з розрахунку величини 86% грошового забезпечення, адже згідно матеріалів справи, відповідач не порушував прав позивача в цій частині та обраховував пенсію позивача саме з цього показника.

Доводи апеляційної скарги враховуються колегією суддів, як такі, що знайшли своє підтвердження під час апеляційного перегляду.

Нормами ч. 2 ст. 315 КАС України, визначено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, передбачено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст. ст. 243, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2025 року в частині залишення без розгляду позовних вимог за період з 01.02.2023 до 24.03.2025 та відмови в задоволенні позовних вимог про зобов`язання Головного Управління Пенсійного фонду України в Черкаській області перерахувати та виплачувати пенсію ОСОБА_1 з 01.02.2023 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №ФР33809/2 він 15.05.2025, виданої станом на 01.01.2023 рік, без обмеження її максимальним розміром та здійснити виплату різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.02.2023 по день проведення перерахунку - скасувати.

Прийняти нову постанову в цій частині, якою:

Зобов`язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Черкаській області перерахувати та виплачувати пенсію ОСОБА_1 з 01.02.2023 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 № ФР33809/2 від 15.05.2025 року, виданої станом на 01.01.2023 рік, у відповідності ло вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2037 рику № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”, без обмеження її максимальним розміром та здійснити виплату різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.02.2023 по день проведення перерахунку.

У іншій частині рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2025 року - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена з підстав, визначених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя О.М. Ганечко

Судді В.В. Кузьменко

Я.М. Василенко