Постанова від 30 серпня 2026 р. у справі №420/16920/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 серпня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/16920/25

Перша інстанція: суддя Андрухів В.В.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Терлецького Д.С., суддів Вербицької Н.В., Димерлія О.О., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 травня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Рух і обставини справи

28.05.2025р. ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 або позивач) звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, у якому просив:

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови в проведенні з 01.03.2024 р. індексації пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796 та з 01 березня 2025 р. з застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,115, та обмеження розміру індексації 1500 грн;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити ОСОБА_1 індексацію пенсії без обмеження її розміром 1500 грн:

з 01.03.2024р. - із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796 та у зв`язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 01.03.2024 р.;

з 01.03.2025р. - із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,115 та у зв`язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 01.03.2025р.

На обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та з 03.11.2023 р. переведений на пенсію за віком, обчислену відповідно до Закону України від 09.07.2003р. №1058- IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням даних про стаж та заробіток. Згідно з матеріалами пенсійної справи застосовано показник середньої заробітної плати по Україні за 2020-2022рр. Позивач вказав, що має право на перерахунок пенсії згідно з частиною другою статті 42 Закону України від 09.07.2003р. №1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в України, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії – 12 236,71 грн, на коефіцієнти збільшення

у розмірі 1,0796 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024р. №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» та

у розмірі 1,115 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025р. №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році».

Натомість, як зазначив позивач, пенсійний орган протиправно не індексує його пенсію на зазначені коефіцієнти.

Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області заперечувало проти задоволення позову, оскільки для застосування коефіцієнтів, які встановлені Кабінетом Міністрів України для перерахунку пенсій з 01.03.2024р. та з 01.03.2025р. для показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2020-2022 рр. (12 236,71 грн), відсутні законні підстави.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 07.05.2026 р. позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - залишено без руху. Встановлено позивачу позивачу строк для подання заяви про поновлення строку звернення до суду з даним позовом – 10 днів з дня отримання копії ухвали. Роз`яснено позивачу, що у разі неподання такої заяви або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, позовна заява в частині позовних вимог щодо виплати перерахованої пенсії за період з 01.03.2024 р. по 27.11.2024 р. буде залишена без розгляду.

13.05.2026 року до суду від представника позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, в якій представник просить залишити без розгляду позовні вимоги в частині вимог щодо виплати перерахованої пенсії позивача за період з 01.03.2024 р. по 27.11.2024 р. та ухвалити рішення за рештою позовних вимог.

Одеський окружний адміністративний суд залишив без розгляду позов в частині позовних вимог за період з 01.03.2024 р. по 27.11.2024р. ухвалою від 18.05.2026 р.

Одеський окружний адміністративний суд позов задовольнив частково рішенням від 18.05.2026 р.

Визнав протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 в проведенні з 01.03.2024р. індексації пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796, та з 01.03.2025 р. із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,115.

Зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити ОСОБА_1 індексацію пенсії з 01.03.2024р. - із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796; та з 01.03.2025 р. - із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,115, та у зв`язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 28.11.2024 р.

У задоволенні решти позовних вимог – відмовив.

Стягнув з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 968,96 грн.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, неповноту встановлених обставин у справі, просить скасувати оскаржуване судове рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

П`ятий апеляційний адміністративний суд відкрив апеляційне провадження у справі та призначив її до розгляду в порядку письмового провадження ухвалами від 19.06.2026р.

З 03.08.2026р. по 28.08.2026р. судді, які входять до колегії суддів, що розглядає цю справу, перебували у щорічній відпустці.

Обставини справи

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України. Позивачу з 15.08.2019р. призначено пенсію за вислугою років за Законом України від 05.11.1991р. №1788-XII «Про пенсійне забезпечення».

З 03.11.2023р. позивач переведений з пенсії за вислугу років за Законом України від 05.11.1991р. №1788-XII «Про пенсійне забезпечення» на пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України від 09.07.2003р. №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

На підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08.02.2024р. у справі №420/34204/23, розмір пенсії позивача обчислений з урахуванням середньої заробітної плати за 2020-2022 рр. у розмірі 12 236,71 грн.

Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області з 01.03.2024р. проведено перерахунок пенсії позивача та загальний розмір пенсії склав 19 354,81 грн.

Також Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області з 01.03.2025р. провело перерахунок пенсії позивача з застосування проіндексованого показника середньої заробітної плати у розмірі 12658,88 (12236,71 х коефіцієнт індексації 1,0345), за наслідком чого розмір пенсії позивача склав 20 014,35 грн.

Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області в Одеській області з заявою від 01.05.2025р. (а.с.21) про здійснення перерахунку пенсії з 01.03.2024р. та з 01.03.2025р. з урахуванням коефіцієнтів збільшення 1,0796 та 1,115 відповідно.

Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області листом №14130-13056/К-02/8-1500/25 від 16.05.2025р. (а.с.22) повідомило, що оскільки пенсію за віком перераховано в 2023р. із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески (за 2020-2022 роки - 12236,71 грн), немає підстав для перерахунку пенсії з 01.03.2024р. та з 01.03.2025 р. з урахуванням коефіцієнтів збільшення 1,0796 та 1,115 відповідно.

Вважаючи протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Оцінка суду першої інстанції

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, за яким під час проведення індексації пенсії повинен застосовуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, помножений на коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, встановлений постановою Кабінету Міністрів України на відповідний рік.

Порушене право позивача підлягає захисту в межах заявлених позовних вимог шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити індексацію пенсії відповідно до частини другої статті 42 Закону України від 09.07.2003р. №1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 12236,71 грн. на коефіцієнти збільшення у розмірі 1,0796, 1,115, починаючи з 28.11.2024 р.

Доводи апеляційної скарги

На обґрунтування вимог апеляційної скарги Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі – також скаржник) вказує, що перерахунок пенсій з 01.03.2024р. та з 01.03.2025р. проводився на виконання постанов Кабінету Міністрів України від 23.02.2024р. №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» та від 25.02.2025р. №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році».

Відповідно до чинного нормативного регулювання підстави для застосування під час перерахунку з 01.03.2024р. та з 01.03.2025р. показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2020-2022 роки (12236,71 грн), збільшеного на коефіцієнти підвищення 1,0796 та 1,115, які визначені вказаними постановами Кабінету Міністрів України – відсутні.

Позиція позивача у справі на заявлену апеляційну скаргу

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, у якому просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

Джерела права та оцінка суду апеляційної інстанції

За результатами апеляційного перегляду оскаржуваного судового рішення в межах доводів і вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи, правильність застосування норм матеріального і процесуального права, суд у складі колегії суддів дійшов таких висновків.

Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом (частина перша статті 46 Конституції України).

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними (частина друга статті 46 Конституції України).

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом(частина третя статті 46 Конституції України).

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає Закон України від 09.07.2003р. №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (надалі – Закон №1058-IV).

У преамбулі Закону №1058-IV визначено, що зміна умов і норм загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до Закону.

Для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (абзац перший частини другої статті 42 Закону №1058-IV).

Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення (абзац другий частини другої статті 42 Закону №1058-IV).

У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення (абзац третій частини другої статті 42 Закону №1058-IV).

Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини (абзац четвертий частини другої статті 42 Закону №1058-IV).

У пункті 4 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV визначено, що у разі якщо внаслідок перерахунку пенсії за нормами цього Закону її розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

Відповідно до пункту 4-5 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який застосовується для обчислення пенсій, передбачене частиною другою статті 42 Закону№1058-IV, проводиться починаючи з 2021 р.

Отже, починаючи з 2021 р., нормативно закріплено обов`язок проведення щорічного перерахунку раніше призначених пенсій з 1 березня з метою забезпечення їх індексації. Збільшення розміру пенсійних виплат здійснюється не шляхом прямого підвищення кінцевої суми, а через корегування (збільшення) базового нормативного показника – середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, що береться за основу для обчислення пенсії.

Повноваження Кабінет Міністрів України визначати конкретний розмір та порядок зазначеного збільшення, обмежені двома критеріями: межами бюджету Пенсійного фонду України та обов`язковим урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим частини другої статті 42 Закону №1058-IV.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 03.07.1991р. №1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон № 1282-ХІІ).

Згідно з абзацом другим статті 1 Закону №1282-ХІІ індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Відповідно до абзацу другого статті 2 Закону №1282-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії.

Індексація пенсій проводиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (частина п`ята статті 2 Закону №1282-ХІІ).

Згідно з частиною першою статті 4 Закону №1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій визначає Закон України від 05.10.2020 р. №2017-ІІІ «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» (далі - Закон №2017-ІІІ).

Державні соціальні гарантії – встановлені законами мінімальні розміри оплати праці, доходів громадян, пенсійного забезпечення, соціальної допомоги, встановлені законами пільги, розміри інших видів соціальних виплат, встановлені законами та іншими нормативно-правовими актами, які забезпечують рівень життя не нижчий від прожиткового мінімуму (абзац третій статті 1 Закону №2017-ІІІ).

Згідно з абзацом першим статті 17 Закону №2017-ІІІ основні державні соціальні гарантії встановлюються законами з метою забезпечення конституційного права громадян на достатній життєвий рівень.

Відповідно до абзацу п`ятого статті 18 Закону №2017-ІІІ законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

Державні соціальні гарантії згідно з частиною другою статті 19 Закону №2017-ІІІ є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Механізм проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначений Кабінетом Міністрів України у Порядку проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», який затверджено постановою від 20.02.2019 р. №124 (далі – Порядок № 124).

Відповідно до абзацу першого пункту 5 Порядку № 124 у 2019 році перерахунок пенсій у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 1 жовтня 2017 р. на коефіцієнт, визначений згідно з абзацом першим пункту 4 Порядку № 124.

Згідно з абзацом другим пункту 5 Порядку № 124 кожен наступний перерахунок у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Відповідно до пункту 4 коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначається за такою формулою:

К = (ЗСЦ+ЗСЗ ) х 50% /100% + 1,

де ЗСЦ - показник зростання споживчих цін за попередній рік (у відсотках);

ЗСЗ - показник зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (у відсотках), що визначається за такою формулою:

ЗСЗ = Псзп (1): Псзп(2) х 100% - 100%,

де Псзп (1) - показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення;

Псзп (2) - показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарні роки, що передують року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду України для фінансування виплати пенсій у солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування коефіцієнт щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, може бути збільшено, але він не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарних роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

Розмір коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначається щороку Кабінетом Міністрів України у межах бюджету Пенсійного фонду України. При цьому в разі відсутності даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, для визначення розміру коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, враховується наявна заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, з наступним перерахунком зазначеного коефіцієнта для підвищення пенсії відповідно до Порядку № 124.

Перерахунок пенсій відповідно до Порядку № 124 проводиться щороку з 1 березня.

Отже, запровадивши удосконалений механізм щорічної індексації пенсій (зокрема особам, яким її призначено за Законом №1058-IV) задля сталості такого забезпечення громадян та видатків на його фінансування, держава зобов`язалася підтримувати купівельну спроможність населення України в умовах зростання цін. Це здійснюється шляхом підвищення виплат із застосуванням нового уніфікованого підходу – через збільшення несталого показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховують для обчислення пенсії, а також завдяки покращенню матеріального становища найбільш вразливих верств населення з числа пенсіонерів.

Згідно з пунктом 6 розділу «Прикінцеві положення» Закону України від 09.11.2023р. №3460-IX «Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено, що у 2024 році, зокрема, зокрема, частина 2 статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» застосовується у порядку, на умовах та у строки, що визначені Кабінетом Міністрів України.

Кабінет Міністрів України згідно з пунктом 6 розділу «Прикінцеві положення» Закону України від 09.11.2023р. №3460-IX «Про Державний бюджет України на 2024 рік» установив, що з 1 березня 2024р. перерахунок пенсій згідно з Порядком №124, проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796 (пункт 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 р. №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» (далі – Постанова № 185).

Кабінет Міністрів України з 1 березня 2024р. до пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» за зверненнями, що надійшли до 31 грудня 2023р. включно, які не підвищуються з 1 березня 2024р. згідно з Порядком №124, також установив щомісячну доплата до пенсії в розмірі 100 гривень, яка виплачується додатково до щомісячних доплат до пенсії, встановлених пунктом 2 Постанови №127, пунктом 4 Постанови №118 та пунктом 6 Постанови №168, в межах максимального розміру пенсії, визначеного законом. Зазначені щомісячні доплати враховуються під час наступних перерахунків пенсії у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії ( підпункт 6 пункту 2 Постанови №185).

Згідно з пунктом 6 розділу «Прикінцеві положення» Закону України від 19.11.2024р. №4059-IX «Про Державний бюджет України на 2025 рік» установлено, що у 2025 році, зокрема, частина 2 статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» застосовується у порядку, на умовах та у строки, що визначені Кабінетом Міністрів України.

Кабінет Міністрів України згідно з пунктом 6 розділу «Прикінцеві положення» Закону України від 19.11.2024р. №4059-IX «Про Державний бюджет України на 2025 рік» установив, що з 1 березня 2025 р. перерахунок пенсій згідно з Порядком №124, проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,115 (пункт 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 р. №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» (далі – Постанова № 209)).

Отже, індексація пенсій відповідно до Постанови № 185 та Постанови № 209 проводиться згідно з Порядком №124 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії станом на 01.10.2017 р. на відповідні коефіцієнти.

Відповідно, положення Порядку №124 не узгоджуються з положеннями частини другої статті 42 Закону № 1058-IV, оскільки по-різному визначають показник, який збільшується на відповідні коефіцієнти:

показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (відповідно до Закону № 1058-IV);

показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, станом на 01.10.2017 р. (відповідно до Порядку № 124).

Суд у складі колегії суддів вважає за необхідне вказати на приписи статті 7 КАС України.

Так, суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (частина перша статті 7 КАС України).

Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України (частина друга статті 7 КАС України).

У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України (частина третя статті 7 КАС України).

Отже, абзац перший в сукупності з абзацом другим пункту 5 Порядку № 124 повинні застосовуватися у відповідності з частиною другою статті 42 Закону №1058-IV, тобто під час проведення індексації повинен застосовуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії під час її призначення.

Суд у складі колегії суддів вважає, що такий висновок узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, за яким суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи (постанови від 12.03.2019р у справі № 913/204/18, від 10.03.2020р. у справі № 160/1088/19, від 09.06.2022р. у справі № 520/2098/19, від 10.01.2023р. у справі № 340/507/22 тощо).

Таким чином, при проведенні перерахунку пенсії позивача, призначеної згідно з Законом №1058-IV, у зв`язку з щорічною індексацією збільшенню підлягає показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, як це передбачено частиною 2 статті 42 Закону №1058-IV.

Застосуванню також підлягають відповідні постанови Кабінету Міністрів України:

від 23.02.2024р. №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році»,

від 25.02.2025р. №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році».

Натомість Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019р. №124, підлягає застосуванню виключно в частині, яка не суперечить Закону України від 09.07.2003р. №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Збіжні правові висновки викладені у численних постановах Верховного Суду, зокрема, у постанові Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 16.04.2025р. у справі № 200/5836/24.

Як встановив суд першої інстанції, підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами, скаржник всупереч частині другій статті 42 Закону № 1058-IV – згідно з якою для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії – протиправно не застосував коефіцієнти збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2020-2022 рр. в розмірі 12236,71 грн, на коефіцієнти у розмірі 1,0796 та у розмірі 1,115.

З огляду на зазначене скаржник зобов`язаний здійснити перерахунок пенсії позивача з 28.11.2024р., послідовно застосувавши до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії (за 2020-2022 рр.), коефіцієнти у розмірі 1,0796 у 2024 р. та з 01.03.2025р. у розмірі 1,115.

Висновки суду апеляційної інстанції

Згідно з частиною першою статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення – без змін.

Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Здійснивши в межах, визначених статтею 308 КАС України, апеляційний перегляд цієї справи, суд у складі колегії суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального й процесуального права.

Доводи апеляційної скарги таких висновків не спростовують, оскільки ґрунтуються на неправильному тлумаченні фактичних обставин, норм матеріального й процесуального права, що регулюють спірні правовідносини.

Зважаючи на результати апеляційного перегляду та відповідно до статті 139 КАС України, розподіл судових витрат не здійснюється.

З огляду на те, що суд першої інстанції правомірно відніс справу до категорії незначної складності й розглядав її за правилами спрощеного провадження, постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду лише з підстав, передбачених у пункті 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, -

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні апеляційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області – відмовити, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18.05.2026 р. у справі № 420/16920/25 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції відповідно до статті 325 КАС України набирає законної сили з дати її ухвалення.

Постанова суду апеляційної інстанції оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, які передбачені в пункті 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя: Д.С. Терлецький

Суддя: Н.В. Вербицька

Суддя: О.О. Димерлій