Постанова від 30 серпня 2026 р. у справі №400/3087/26 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 серпня 2026 р.м. ОдесаСправа № 400/3087/26

Перша інстанція: суддя Брагар В. С.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Терлецького Д.С., суддів Вербицької Н.В., Димерлія О.О., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 травня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Рух справи

26.03.2026р. ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 або позивач) звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом військової частини НОМЕР_1 , у якому просив:

визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо відмови у нарахуванні та виплати позивачу одноразової грошової допомоги у розмірі 1 млн. гривень відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025р. № 153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану»;

зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу у розмірі 1 млн. гривень відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025р. № 153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану».

На обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначив, що 15.06.2020р. уклав контракт про проходження військової служби у Збройних силах України на посадах рядового складу у військовій частині НОМЕР_1 терміном на 3 роки. У 2022р. позивачу присвоєно військове звання молодший сержант та переведено на посаду оператора - лінійного наглядача відділення телекомунікацій інформаційно-телекомунікаційного вузла військової частини НОМЕР_1 , у зв`язку з чим 17.11.2022р. він уклав новий контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних вилах України на посадах осіб сержантського (старшинського) складу у військовій частині НОМЕР_1 .

Також позивач брав участь у бойових діях, що у сукупності перевищує 6 (шість) місяців.

14.01.2026р. позивач звернувся до військової частини НОМЕР_1 з рапортом про виплату одноразової грошової винагороди у розмірі 1 млн. гривень на підставі абзацу першого пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025р. № 153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану», проте у задоволені рапорту було відмовлено. Підставою визначено те, що контракт про проходження військової служби було укладено до введення воєнного стану.

Військова частина НОМЕР_1 заперечувала проти задоволення позову та зазначила, що дата прийняття особи на службу/укладення контракту з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025р. № 153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану» є однією із умов виплати спірної грошової винагороди. Оскільки позивач прийнятий на службу за контрактом з 15.06.2020р., тобто до введення воєнного стану, це виключає можливість одержання ним грошової винагороди у розмірі 1 млн. гривень.

Миколаївський окружний адміністративний суд відмовив у задоволенні позову рішенням від 18.05.2026р.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся з апеляційною скаргою до П`ятого апеляційного адміністративного суду, в якій просив скасувати рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 18.05.2026р. та ухвалити нове про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

П`ятий апеляційний адміністративний суд відкрив апеляційне провадження у справі та призначив її до розгляду в порядку письмового провадження ухвалами від 16.06.2026р.

З 03.08.2026р. по 28.08.2026р. судді, які входять до колегії суддів, що розглядає цю справу, перебували у щорічній відпустці.

Обставини справи

Позивач відповідно до витягу з послужного списку особової справи головного сержанта ОСОБА_1 з 23.07.2019 р. проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .

15.06.2020р. позивач уклав контракт про проходження військової служби у Збройних Силах України у військовій частині НОМЕР_1 строком на три роки на посадах рядового складу.

Відповідно до записів у військовому квитку серії НОМЕР_2 та витягу з послужного списку особової справи головного сержанта ОСОБА_1 позивачу у 2022р. присвоєно військове звання молодший сержант та переведено на посаду командира відділення телекомунікацій інформаційно-телекомунікаційного вузла військової частини НОМЕР_1 .

17.11.2022р. позивач уклав контракт про проходження військової служби у Збройних Силах України у військовій частині НОМЕР_1 строком на три роки на посадах сержантського складу.

14.01.2026р. позивач звернувся з рапортом до військової частини НОМЕР_1 стосовно нарахування та виплати одноразової грошової винагороди у розмірі 1 млн. гривень на підставі абзацу першого пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025р. № 153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану».

29.01.2026р. позивач отримав від військової частини НОМЕР_1 витяг з протоколу вих.№107 від 22.01.2026р. згідно з яким позивачу відмовлено у здійсненні виплати йому одноразової грошової допомоги. Підставою відмови зазначено, що позивач не відповідає вимогам пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025р. №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану», оскільки останній був призваний на військову службу до введення воєнного стану та підписав перший контракт 15.06.2020р.

Вважаючи протиправними дії військової частини НОМЕР_1 , позивач звернувся до суду з даним позовом.

Оцінка суду першої інстанції

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не відповідає визначеним у постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025р. №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану» умовам для отримання одноразової грошової винагороди у розмірі 1 млн. гривень, оскільки він підписав перший контракт до введення воєнного стану.

Доводи апеляційної скарги

Скаржник на обґрунтування вимог про скасування рішення суду вказав, що постанова Кабінету Міністрів України від 11.02.2025р. №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану» не містить вимог, що військовослужбовець повинен бути прийнятий або призваний на військову службу саме під час воєнного стану; що наявність попереднього проходження строкової чи контрактної служби позбавляє особу права на отримання винагороди; що дата укладення контракту автоматично визначає або обмежує право на виплату винагороди.

Також суд першої інстанції при винесенні рішення не врахував, що з 30.07.2025р. питання виплати одноразової грошової винагороди відповідно до постанова Кабінету Міністрів України від 11.02.2025р. №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану» особам, які були прийняті на військову службу за контрактом під час дії воєнного стану з числа осіб, які проходили строкову військову службу, врегульовано Кабінетом Міністрів України.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 30 липня 2025р. №942 вніс зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025р. №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану» і з 30.07.2025 р. колишні строковики, які у період дії воєнного стану уклали контракт на проходження військової служби, та брали безпосередню участь у бойових діях строком не менше шести місяців підпадають під вказану виплату одноразової грошової допомоги. Позивач продовжує проходження військової служби на теперішній час, тому до нього є застосовними вищезазначені положення постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025р. №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану» з врахуванням внесених змін за умови наявності сукупності умов, визначених у пункті 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025р. №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану», а саме: особа рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил.

Позиція відповідача у справі на заявлену апеляційну скаргу

Відповідач надав відзив, у якому він заперечує проти задоволення апеляційної скарги відповідача та просить залишити без змін оскаржуване рішення суду першої інстанції.

Джерела права та оцінка суду апеляційної інстанції

За результатами апеляційного перегляду оскаржуваного судового рішення у межах доводів і вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи і правильність застосування норм матеріального і процесуального права, суд у складі колегії суддів дійшов таких висновків.

Закон України від 20.12.1991р. №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі – Закон №2011-XII) відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів (абзац перший частини першої статті 9 Закон №2011-XII).

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців (абзац другий частини першої статті 9 Закону №2011-XII).

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення (частина друга статті 9 Закону №2011-XII).

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності (абзац перший частини четвертої статті 9 Закону №2011-XII).

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України (абзац другий частини четвертої статті 9 Закону №2011-XII).

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України від 24.02.2022р. № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (далі – Указ №64), затвердженим Законом України від 24.02.2022р. №2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»», постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.

Згідно з пунктом 2 Указу №64 військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з`єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування визначено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

Відповідно до пункту 4 Указу №64 Кабінету Міністрів України визначено невідкладно: 1) ввести в дію план запровадження та забезпечення заходів правового режиму воєнного стану в Україні; 2) забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов`язаних із запровадженням правового режиму воєнного стану на території України.

11.02.2025р. Кабінет Міністрів України постановою №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах під час воєнного стану» (далі - Постанова №153), яка набрала чинності 13.02.2025р., затвердив Порядок реалізації експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану (далі - Порядок).

Суд у складі колегії суддів вважає за підставне особливо наголосити, що йдеться про експериментальний проект щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах під час воєнного стану.

Згідно з пунктом 1 Постанови №153 у первинній редакції експериментальний проект реалізується протягом двох років з дня, що настає за днем набрання чинності Постановою. На момент розгляду справи судом першої інстанції та її апеляційного перегляду тривалість реалізації експериментального проекту, складовою якого є Порядок, залишається обмеженою дворічним терміном, який обраховується з дня, що настає за днем набрання чинності постановою, тобто з 13 лютого 2025р.

Згідно з підпунктом 3 пункту 3 Постанови № 153 в редакції станом на 13.02.2025р. було установлено, що учасниками експериментального проекту є: громадяни України віком від 18 до 25 років, які приймаються на військову службу за контрактом до Збройних Сил на посади рядового складу, Збройні Сили, Міністерство оборони, військові частини, визначені Генеральним штабом Збройних Сил.

Згідно з підпунктом 3 пункту 3 Постанови №153 в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 01.04.2025р. №387 установлено, що учасниками експериментального проекту є: громадяни України віком від 18 до 25 років, які приймаються на військову службу за контрактом до Збройних Сил, Національної гвардії або Державної прикордонної служби на посади рядового складу; Збройні Сили; Національна гвардія; Державна прикордонна служба; Міністерство оборони; Міністерство внутрішніх справ; військові частини, визначені Генеральним штабом Збройних Сил, Головним управлінням Національної гвардії та Адміністрацією Державної прикордонної служби.

Відповідно до абзацу другого пункту 4 Постанови №153 в редакції станом на 13.02.2025р. було установлено, що особам рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, які до набрання чинності цією постановою у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022р. №64, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022р. №2102-IX, проходять військову службу та брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, виплачується одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах (далі - винагорода) у розмірі 1 млн. гривень.

Військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, винагорода виплачується пропорційно часу проходження військової служби із розрахунку 1/6 від 1 млн. гривень за кожні 30 днів безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (сумарно обчислених) (абзац третій пункту 4 Постанови № 153 у редакції станом на 13.02.2025р.).

Військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою у зв`язку із наявністю у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, або їх перебуванням та звільненням з полону (крім тих, які добровільно здалися в полон) винагорода виплачується в повному обсязі (абзац четвертий пункту 4 Постанови № 153 у редакції станом на 13.02.2025р.).

Військовослужбовцям, зазначеним в абзацах другому та третьому цього пункту у разі, коли вони два або більше разів за сукупністю притягувалися до кримінальної відповідальності, адміністративної відповідальності за вчинення військового адміністративного правопорушення або на підставі письмового наказу до дисциплінарної відповідальності за порушення військової дисципліни, які враховуються для оцінки стану дисципліни і строк дії дисциплінарних стягнень за які не закінчився, винагорода не виплачується (абзац п`ятий пункту 4 Постанови № 153 у редакції станом на 13.02.2025р.).

Згідно з абзацом другим пункту 4 Постанови №153 в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 01.04.2025р. №387 установлено, що особам рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, які до набрання чинності цією постановою у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану, введеного Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24 лютого 2022 р. № 64, затвердженим Законом України від 24.02.2022р. №2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»», проходять військову службу та брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора (далі - бойові дії в районах ведення воєнних (бойових) дій), строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, виплачується одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах (далі - винагорода) у розмірі 1 млн. гривень.

На момент апеляційного розгляду цієї справи абзац другий пункту 4 Постанови №153 викладено в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30.07.2025р. №942.

Так, згідно з абзацом другим пункту 4 Постанови №153 в чинній редакції установлено, що громадянам України з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, які до набрання чинності цією постановою у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022р. №64, затвердженим Законом України від 24.02.2022р. №2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», проходять військову службу та брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора (далі - бойові дії в районах ведення воєнних (бойових) дій), строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, виплачується одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах (далі - винагорода) у розмірі 1 млн. гривень.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.07.2025р. №942 пункт 4 Постанови №153 доповнено абзацами такого змісту:

«виплата винагороди здійснюється також військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які відповідають вимогам щодо виплати винагороди, зазначеним в абзаці другому цього пункту, та:

були прийняті на військову службу за контрактом під час воєнного стану, з числа осіб, які проходили строкову військову службу;

проходили військову службу і були атестовані до присвоєння первинного офіцерського звання офіцерського складу молодший лейтенант»;

проходили військову службу, мали спеціальні звання або класні чини та були переатестовані до присвоєння офіцерського звання.».

За результатами аналізу змін до пункту 4 Постанови №153 суд у складі колегії суддів вважає за необхідне вказати на поступове розширення кола військовослужбовців осіб, яким під час реалізації експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану, здійснюється виплата винагороди.

Водночас суд у складі колегії суддів вказує, що експериментальний проект передбачає тимчасове, тобто обмежене у часі, запровадження особливого правового режиму для апробації окремих управлінських рішень. Аналіз результатів реалізації експериментального проекту уможливлює прийняття рішення про запровадження відповідного правового режиму на постійній основі та/або в інших масштабах, або про припинення його дії.

Одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах, яка передбачена в абзаці другому пункту 4 Постанови №153, спрямована на підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України осіб певного віку, які прийняті на військову службу за певних умов військової служби під час воєнного стану та є складником експериментального проекту.

Одноразова грошова винагорода є заохочувальною виплатою особам певного віку, які прийняті на військову службу за певних умов, та відповідають певним іншим умовам, а не соціальною гарантією встановленою усім військовослужбовцям на постійній основі.

За результатами аналізу пункту 4 Постанови №153 суд у складі колегії суддів зазначає, що одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн. гривень виплачується громадянам України, за одночасного дотримання низки умов.

Так, під час реалізації експериментального проекту, який реалізується протягом двох років з дня, що настає за днем набрання чинності Постановою №153, одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн. гривень виплачується, зокрема, тим громадянам України, які (1) до набрання чинності Постановою у віці (2) до 25 років були (3) прийняті або призвані на військову службу (4) під час воєнного стану, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.,2.2022р. №64, затвердженим Законом України від 24.02.2022р. №2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»».

Під час реалізації експериментального проекту і відповідно до його умов іншим особам, які не відповідають бодай одній з визначених умов, одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн. гривень не виплачується.

Суд у складі колегії суддів вважає за необхідне наголосити, що наведена вище умова є первинною і незмінною умовою експериментального проекту з дня набрання чинності Постанови №153. Довільна, поза аналізом результатів експериментального проекту і безвідносно до них, зміна умов реалізації проекту шляхом їх розширювального тлумачення заперечує функціональну спрямованість і практичне значення експериментального проекту.

Відповідно до обставин цієї справи позивач, який мав військове звання старший матрос, 15.06.2020р. уклав контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах рядового складу терміном на три роки, тобто до запровадження правового режиму воєнного стану, введеного Указом №64.

Відповідно до записів у військовому квитку серії НОМЕР_2 та витягу з послужного списку особової справи головного сержанта ОСОБА_1 позивачу у 2022р. присвоєно військове звання молодший сержант та переведено на посаду командира відділення телекомунікацій інформаційно-телекомунікаційного вузла військової частини НОМЕР_1 . У зв`язку з цим 17.11.2022р. позивач, до закінчення дії попереднього контракту, уклав новий контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних вилах України на посадах осіб сержантського (старшинського) складу у військовій частині НОМЕР_1 .

Отже, укладення 17.11.2022р. позивачем контракту було обумовлене отриманим новим військовим званням та, як наслідок, продовження служби на посадах сержантського (старшинського) складу.

Суд у складі колегії суддів у цьому зв`язку зазначає про відсутність обґрунтованих підстав розглядати такі дії як укладення нового контракту у розумінні Постанови № 153. Такий висновок рівною мірою узгоджується з пунктом 4 Постанови №153 у первинній редакції та в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30.07.2025р. №942.

У даному випадку позивач, укладаючи контракт від 17.11.2022р., не мав на меті долучитись до проходження військової служби за контрактом у бойових військових частинах (підрозділах) Збройних Сил під час дії правового режиму воєнного стану в Україні (що відповідає меті експериментального проекту, запровадженого Постановою № 153), а узгодив форму контракту з урахуванням нового звання «молодший сержант» і переходом від статусу військовослужбовця рядового складу до сержантського складу.

За таких обставин позивач, який не був прийнятий на військову службу за контрактом під час воєнного стану, з числа осіб, які проходили строкову військову службу, не відповідає вимогам, які визначені в абзаці другому пункту 4 Постанови № 153, тому не має права на виплату одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах (далі - винагорода) у розмірі 1 млн. гривень.

Висновки суду апеляційної інстанції

Згідно з частиною першою статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення – без змін.

Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Здійснивши в межах, визначених статтею 308 КАС України, апеляційний перегляд цієї справи, суд у складі колегії суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального й процесуального права.

Доводи апеляційної скарги таких висновків не спростовують, оскільки ґрунтуються на неправильному тлумаченні фактичних обставин, норм матеріального й процесуального права, що регулюють спірні правовідносини.

Зважаючи на результати апеляційного перегляду та відповідно до статті 139 КАС України, розподіл судових витрат не здійснюється.

З огляду на те, що суд першої інстанції правомірно відніс справу до категорії незначної складності й розглядав її за правилами спрощеного провадження, постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду лише з підстав, передбачених у пункті 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, -

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 – відмовити, рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 18.05.2026р. у справі № 400/3087/26 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції відповідно до статті 325 КАС України набирає законної сили з дати її ухвалення.

Постанова суду апеляційної інстанції оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, які передбачені в пункті 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя: Д.С.Терлецький

Суддя: Н.В.Вербицька

Суддя: О.О.Димерлій