Постанова від 30 серпня 2026 р. у справі №400/7741/26 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 серпня 2026 р.м. ОдесаСправа № 400/7741/26

Перша інстанція: суддя Бульба Н.О.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Терлецького Д.С., суддів Вербицької Н.В., Димерлія О.О., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 липня 2026 року про повернення позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 , Житомирського військового інституту ім. С.П. Корольова про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Рух і обставини справи

30.06.2026 р. ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 або позивач) звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просив:

визнати протиправною бездіяльність Житомирського військового інституту імені С.П. Корольова щодо невиплати в повному розмірі індексації-різниці грошового забезпечення ОСОБА_1 відповідно до приписів абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003р. №1078 за період з 01.03.2018р. по 30.03.2019р. включно із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошові компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004р. №44, з урахуванням раніше виплачених сум;

зобов`язати Житомирський військовий інститут імені С.П. Корольова нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 за період з 01.03.2018р. по 30.03.2019р. включно, індексацію-різницю грошового забезпечення відповідно до приписів абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003р. №1078 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошові компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004р. №44, з урахуванням раніше виплачених сум;

визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо невиплати в повному розмірі індексації-різниці грошового забезпечення ОСОБА_1 відповідно до приписів абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003р. №1078 за період з 30.03.2019р. по 11.04.2022р. включно із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошові компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004р. №44, з урахуванням раніше виплачених сум;

зобов`язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 за період з 30.03.2019р. по 11.04.2022р. включно, індексацію-різницю грошового забезпечення відповідно до приписів абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003р. №1078 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошові компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004р. №44, з урахуванням раніше виплачених сум;

визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації-різниці грошового забезпечення ОСОБА_1 відповідно до приписів абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003р. №1078 за період з 11.04.2022р. по 02.03.2024р. включно із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошові компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004р. №44, з урахуванням раніше виплачених сум;

зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 за період з 11.04.2022р. по 02.03.2024р. включно, індексацію-різницю грошового забезпечення відповідно до приписів абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003р. №1078 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошові компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004р. №44, з урахуванням раніше виплачених сум;

На обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що всупереч чинному правовому регулюванню відповідачі не нараховували та не виплачували позивачу під час проходження військової служби індексацію грошового забезпечення за указані періоди у повному розмірі. Згідно з чинним правовим регулюванням нарахування та виплата позивачу грошового забезпечення повинна бути проведена відповідачами із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб.

Миколаївський окружний адміністративний суд ухвалою від 03.07.2026р. повернув позовну заяву і додані до неї матеріали позивачу.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач 14.07.2026р. звернувся з апеляційною скаргою до П`ятого апеляційного адміністративного суду, в якій просить скасувати ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 03.07.2026р. у справі №400/7741/26; справу №400/7741/26 направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2026р. відкрито апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою.

З 03 серпня 2026р. по 28 серпня 2026р. судді, які входять до колегії суддів, що розглядає цю справу, перебували у щорічній відпустці.

Оцінка суду першої інстанції

Суд першої інстанції, постановляючи ухвалу про повернення позовної заяви, дійшов таких висновків.

Позивач звернувся до суду із позовом до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 , Житомирського військового інституту ім. С.П. Корольова з вимогами нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за різні періоди проходження ним військової служби, а саме з 01.03.2018р. до 30.03.2019р., з 30.03.2019р. до 11.04.2022р., з 11.04.2022р. до 02.03.2024р.

Отже, позивач звернувся з позовом до трьох різних відповідачів з вимогами, які не є пов`язаними між собою підставою виникнення або поданими доказами.

З огляду на це суд дійшов висновку, що позовна заява подана з порушенням правил об`єднання позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги

Позивач на обґрунтування вимог апеляційної скарги вказав, що оскільки він проходив військову службу, зокрема в Житомирському військовому інституті імені С.П. Корольова, у військовій частині НОМЕР_2 та у військовій частині НОМЕР_1 , він не погоджується з тим, що вимоги не є пов`язаними між собою підставою виникнення або поданими доказами.

Позиція відповідача на заявлену апеляційну скаргу

Житомирський військовий інститут імені С.П. Корольова, військова частина НОМЕР_2 та військова частина НОМЕР_1 правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористались.

Джерела права та оцінка суду апеляційної інстанції

За результатами апеляційного перегляду оскаржуваного судового рішення в межах доводів і вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи і правильність застосування норм матеріального і процесуального права, суд у складі колегії суддів дійшов таких висновків.

Згідно з пунктом 6 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачу, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу).

Відповідно до частини першої статті 172 КАС України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Згідно з пунктом 23 частини першої статті 4 КАС України похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Відповідно до частини четвертої статті 172 КАС України не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з частиною п`ятою статті 172 КАС України не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам.

Відповідно до частини шостої статті 172 КАС України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз`єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об`єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання адміністративного судочинства.

Відповідно до частини першої статті 21 КАС України позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов`язані між собою.

Отже, згідно з приписами КАС України допускається об`єднання в одній позовній заяві декількох вимог, якщо такі вимоги пов`язані між собою підставами виникнення або поданими доказами, а також основних і похідних вимог.

Під підставами позову, необхідно розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги. Обставинами можуть бути лише юридичні факти матеріально-правового характеру, тобто такі факти, які тягнуть певні правові наслідки: виникнення, зміну чи припинення правовідносин. Юридичні факти матеріально-правового характеру, які визначені як підстави позову, свідчать про те, що існують правовідносини і що внаслідок певних дій ці відносини стали спірними.

Предметом позову є матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, відповідно до яких суд має ухвалити рішення. Характер позовної вимоги визначається характером спірних правовідносин, з якого випливає вимога позивача.

Згідно з частиною шостою статті 13 Закону України від 02.06.2016р. №1402-VIII «Про судоустрій та статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд у складі колегії суддів вважає за підставне урахувати правовий висновок, викиданий Верховним Судом у постановах від 17.06.2021р. у справі №640/27758/20, а також від 03.04.2024р. у справі №320/13495/23, за яким у разі пред`явлення позивачем в одній позовній заяві кількох вимог, що становлять предмет адміністративного позову, вказані вимоги мають виникати з однакових юридичних фактів, тобто мати єдині підстави позову, оскільки в протилежному випадку виникають різні адміністративні позови, які підлягають розгляду в окремих самостійних провадженнях.

Суд у складі колегії суддів вказує, що правовідносини позивача з відповідачами безпосередньо стосуються питання проходження ним військової служби, зокрема виплати індексації грошового забезпечення під час проходження військової служби з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб.

Суд у складі колегії суддів зазначає, що в ухвалі суду першої інстанції не зазначено, які саме підстави позову є різними, а також не проаналізовано, чи наявні в поданій позовній заяві основна та похідні позовні вимоги.

Суд першої інстанції не встановив об`єднання позивачем позовних вимог, що належить розглядати в порядку різного судочинства або щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам.

Також суд першої інстанції не скористався процесуальним повноваженням, яке передбачене в частині шостій статті 172 КАС України, за яким суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз`єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об`єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання адміністративного судочинства.

З огляду на це суд у складі колегії суддів вважає, що суд першої інстанції помилково та передчасно дійшов висновку про порушення позивачем правил об`єднання позовних вимог та про наявність підстав для застосування пункту 6 частини четвертої статті 169 КАС України, що зумовило постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Висновки суду апеляційної інстанції

Згідно з частиною першою статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

За наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції відповідно до пункту 2 частини першої статті 315 КАС України має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до статті 320 КАС підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Здійснивши в межах, визначених статтею 308 КАС України, апеляційний перегляд цієї справи, суд у складі колегії суддів вважає, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.

Згідно з частиною другою статті 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені у пунктах 3, 4, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Керуючись статтями 308, 311, 312, 317, 321, 322, 325,328, 329 КАС України,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити.

Ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 03.07.2026р. у справі № 400/7741/26 скасувати.

Справу № 400/7741/26 направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції відповідно до статті 325 КАС України набирає законної сили з дати її ухвалення.

Постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя: Д.С. Терлецький

Суддя: Н.В. Вербицька

Суддя: О.О. Димерлій