Постанова від 31 серпня 2026 р. у справі №400/9143/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 вересня 2026 р.м. ОдесаСправа № 400/9143/25

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді – Коваля М.П.,

суддів – Джабурія О.В,

– Вербицької Н.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Факультету перепідготовки та підвищення кваліфікації авіаційного персоналу Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 травня 2026 року, прийнятого в складі суду судді Біоносенко В. В. в місті Миколаїв, по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Факультету перепідготовки та підвищення кваліфікації авіаційного персоналу Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

В серпні 2025 року до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Факультету перепідготовки та підвищення кваліфікації авіаційного персоналу Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба, в якому позивач просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність Факультету перепідготовки та підвищення кваліфікації авіаційного персоналу Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба щодо ненарахування невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018;

- зобов`язати Факультет перепідготовки та підвищення кваліфікації авіаційного персоналу Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018, враховуючи базовий місяць - січень 2008 року;

- визнати протиправною бездіяльність Факультету перепідготовки та підвищення кваліфікації авіаційного персоналу Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба щодо не нарахування та не виплаті індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за періол з 01.03.2018 по 18.07.2022 включно із застосуванням щомісячної індексації різниці в розмірі 4463,15 грн. відповідно до абз. 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ №1078;

- зобов`язати Факультет перепідготовки та підвищення кваліфікації авіаційного персоналу Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну індексацію-різницю грошового забезпечення в сумі 4463,15 грн за період з 01.03.2018 по 18.07.2022 відповідно до абз. 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ №1078, з урахуванням раніше виплачених сум.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 травня 2026 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Факультету перепідготовки та підвищення кваліфікації авіаційного персоналу Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба було задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Факультет перепідготовки та підвищення кваліфікації авіаційного персоналу Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба звернувся до П`ятого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на те, що оскаржуване рішення винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права, тому просить скасувати оскаржуване рішення та винести нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог в повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції безпідставно задовольнив позовні вимоги, неповно з`ясувавши обставини справи та допустивши порушення норм матеріального і процесуального права, зокрема не встановивши розміру реального підвищення грошового доходу позивача за березень 2018 року та помилково застосувавши фіксований розмір індексації-різниці без урахування вимог пунктів 4, 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населения, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, а також залишив поза увагою наявність судового рішення у справі № 420/33169/24, яким вже вирішено питання про перерахунок посадового окладу й окладу за військовим званням позивача за період із 29 січня 2020 року по 20 травня 2023 року, що безпосередньо впливає на суму підвищення доходу та унеможливлює встановлення факту вчинення відповідачем протиправної бездіяльності.

Дана справа розглянута в порядку письмового провадження відповідно до приписів ст. 311 КАС України.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а рішення суду першої інстанції скасувати з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у період з 19.02.2015 проходив військову службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_1 , яка в подальшому була переоформлена у Факультет перепідготовки та підвищення кваліфікації авіаційного персоналу Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба.

За період з 01.01.2016 по 28.02.2018 ОСОБА_1 не була в повному обсязі нарахована та виплачена щомісячна індексація грошового забезпечення. Також, на переконання позивача, у період з 01.03.2018 по 18.07.2022, йому не в повному обсязі нараховувалась та виплачувалась індексація грошового забезпечення (індексація-різниця).

В серпні 2025 позивач звернувся до відповідача з запитом щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період проходження служби.

Відповідачем листом від 22.08.2025 №1365/177/14/480 пс надано довідку про суми нарахованого грошового забезпечення позивача з січня 2020 по 19.05.2023 року, та відмовлено у виплаті індексації.

Не погоджуючись з такою відмовою, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем при нарахуванні позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 18.07.2022 року безпідставно не було застосовано приписи абзаців третього, четвертого та шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходов населения, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, внаслідок чого не було встановлено факт перевищення розміру можливої індексації над сумою підвищення грошового доходу в березні 2018 року (базовому місяці) та не визначено належну до виплати індексацію-різницю, що має щомісячний фіксований характер і підлягає обов`язковому нарахуванню та виплаті до наступного підвищення тарифних ставок (окладів).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, який визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі є Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII).

Відповідно до ст.1 Закону № 2011-XII соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Частиною 1 ст. 9 Закону № 2011-XII передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (ч. ч. 2, 3 ст. 9 Закону № 2011-XII)

Закон України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.2001 №1282-ХІІ (далі - Закон № 1282-ХІІ) визначає правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.

Згідно ст. 1 Закону № 1282-XII індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг

За приписами ст. 2 Закону № 1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

Статтею 4 Закону № 1282-XII встановлено підстави для проведення індексації, зокрема, індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, що поширюються на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників, визначаються Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. № 1078 (далі - Порядок № 1078).

За приписами п. 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

Відповідно до п. 4 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків. (абз. 5 п. 4 Порядку № 1078).

Питання виплати суми індексації у місяці підвищення грошових доходів, а також виплати визначеної суми індексації до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) врегульовано п.5 Порядку № 1078, згідно зі змістом абз.1 якого у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абз.3 п.5 Порядку № 1078).

Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу (абз. 4 п. 5 Порядку № 1078).

Абзацом 5 п. 5 Порядку № 1078 встановлено, що у разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

Питання наявності умов у особи на отримання індексації-різниці висвітлене у постанові Верховного Суду від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21.

Так, Верховний Суд зауважив, що Порядок № 1078 передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, умовно кажучи, "поточної" та "індексації-різниці".

Право на поточну індексацію виникає у випадку, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який з 1 січня 2016 року встановлений у розмірі 103 відсотка (абз. 2 п. 1-1, абз. 6 п. 5 Порядку №1078).

Сума цієї індексації визначається як результат множення грошового забезпечення, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (абз. абз. 2, 5 п. 4 Порядку №1078).

З 01.01.2015 в абз. абз. 3, 4, 5, 6 п. 5 Порядку № 1078 по суті йде мова про поняття індексації-різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці

Абзаци 3, 4 п. 5 Порядку № 1078 у редакціях, які застосовувалися з 1 грудня 2015 року до 1 квітня 2021 року, передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не)нараховується, а саме:

- сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абз. 3);

- сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абз. 4).

Системний аналіз п. 1, абз. абз. 4, 6 п.5 Порядку № 1078 дає підстави зробити висновок, що нарахування й виплата індексації-різниці має щомісячний фіксований характер, гарантується законом і є обов`язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.

З урахуванням того факту, що 01.03.2018 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 № 704, якою встановлені нові розміри окладів військовослужбовців, та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, березень 2018 року став місяцем підвищення доходу, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.

Згідно з абзацом 4 пункту 5 Порядку № 1078, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

Відповідно до абзацу 6 пункту 5 Порядку № 1078, до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) до визначеної суми індексації-різниці додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення індексу споживчих цін порогу індексації, встановленого пунктом 1-1 цього Порядку.

Відповідно до абзацу 5 пункту 5 Порядку № 1078, у разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати (грошового забезпечення), які не мають разового характеру. Системний аналіз цієї норми свідчить, що для визначення права на індексацію-різницю порівнянню підлягає розмір грошового забезпечення, що фактично склався та виплачувався військовослужбовцю у місяці, який передував місяцю підвищення окладів, із розміром грошового забезпечення у місяці підвищення.

Тобто, колегія суддів зазначає, що для правильного застосування вказаних норм обов`язковому з`ясуванню підлягає реальний розмір підвищення доходу особи у місяці такого підвищення, що виключає можливість врахування виплат, які мають разовий характер або фактично належать до інших розрахункових періодів.

Водночас, колегія суддів зауважує, що суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги про виплату щомісячної фіксованої індексації-різниці у розмірі 4 463,15 грн за період з 01.03.2018 по 18.07.2022, обмежився лише формальним посиланням на приписи абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078, не здійснивши при цьому аналізу фактичних складових грошового забезпечення позивача у березні 2018 року та не установивши суми реального підвищення його грошового доходу.

Такий підхід суду першої інстанції є помилковим та суперечить усталеній правовій позиції Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладеній у постановах від 23 березня 2023 року у справі № 400/3826/21, від 20 квітня 2023 року у справі № 320/8554/21, від 15 серпня 2023 року у справі № 520/1800/22 та від 09 липня 2026 року у справі № 400/14214/23.

У вказаних судових рішеннях Верховний Суд послідовно наголосив, що за змістом абзаців 3– 6 пункту 5 Порядку № 1078 право на нарахування та виплату щомісячної індексації-різниці виникає виключно у випадку, якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір підвищення грошового доходу є меншим за суму можливої індексації, що склалася у цьому місяці. Якщо ж розмір підвищення грошового доходу у місяці підвищення окладів перевищує суму можливої індексації, сума індексації у цьому місяці не нараховується, а право на виплату індексації-різниці у особи не виникає взагалі.

З огляду на викладене, для повного та всебічного розгляду справи, з метою вжиття заходів щодо з`ясування обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2026 року було витребувано від Факультету перепідготовки та підвищення кваліфікації авіаційного персоналу Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба довідку про розмір нарахованого та виплаченого грошового забезпечення ОСОБА_1 за лютий та березень 2018 року із зазначенням відомостей щодо всіх складових його грошового забезпечення.

07 серпня 2026 року до П`ятого апеляційного адміністративного суду надійшла заява на виконання ухвали від 29 липня 2026 року, до якої відповідач надав довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за 2018 рік.

Так, згідно із наданої довідки вбачається, що розмір грошового забезпечення позивача у лютому 2018 року становив 6804,75 грн, а у березні 2018 року - 11432,19 грн.

Таким чином, фактичне підвищення грошового доходу позивача у березні 2018 року склало 4 627,44 грн (11432,19 грн - 6804,75 грн).

Зіставляючи розмір підвищення грошового доходу ОСОБА_1 (4 627,44 грн) із сумою можливої індексації, яка склалася у березні 2018 року (4 463,15 грн), колегія суддів констатує, що розмір підвищення доходу позивача перевищив суму можливої індексації (4 627,44 грн > 4 463,15 грн).

За таких обставин, відповідно до абзацу 3 пункту 5 Порядку № 1078 та правових висновків Верховного Суду, сума індексації у березні 2018 року нарахуванню не підлягала, а право на отримання щомісячної фіксованої індексації-різниці за період з 01.03.2018 по 18.07.2022 у позивача не виникло.

Щодо позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 із застосуванням базового місяця - січень 2008 року та зобов`язання здійснити її нарахування і виплату, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» січень 2008 року став місяцем підвищення посадових окладів військовослужбовців, а отже, і базовим місяцем для обчислення індексу споживчих цін при розрахунку індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 (до набрання чинності Постановою КМУ № 704).

Згідно з правовими висновками Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладеними, зокрема, у постановах від 15 жовтня 2020 року у справі № 240/11882/19, від 23 березня 2023 року у справі № 400/3826/21 та від 06 квітня 2023 року у справі № 420/11424/21, виплата індексації грошового забезпечення за вказаний період є гарантованим державою обов`язком відповідача, а січень 2008 року є належним базовим місяцем для обчислення індексу споживчих цін.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правильного та обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в частині визнання протиправною бездіяльності Факультету перепідготовки та підвищення кваліфікації авіаційного персоналу Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 із застосуванням базового місяця -січень 2008 року та зобов`язання відповідача здійснити її нарахування та виплату (з урахуванням раніше виплачених сум).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і прийняти нове судове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

За змістом ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального або процесуального права.

Ураховуючи викладене, колегія суддів доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги відповідача та скасування рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 травня 2026 року в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності Факультету перепідготовки та підвищення кваліфікації авіаційного персоналу Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 18.07.2022 включно із застосуванням щомісячної індексації-різниці в розмірі 4 463,15 грн та зобов`язання відповідача нарахувати і виплатити таку індексацію-різницю, з ухваленням у цій частині нового судового рішення про відмову в задоволенні позову.

В іншій частині задоволених позовних вимог щодо визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 із застосуванням базового місяця - січень 2008 року та зобов`язання відповідача здійснити її нарахування і виплату з урахуванням раніше виплачених сум, рішення суду першої інстанції є законним, обґрунтованим і підстав для його скасування чи зміни колегія суддів не знаходить, у зв`язку з чим рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 травня 2026 року в цій частині підлягає залишенню без змін..

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 292, 310, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, –

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Факультету перепідготовки та підвищення кваліфікації авіаційного персоналу Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 травня 2026 року – задовольнити частково.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 травня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Факультету перепідготовки та підвищення кваліфікації авіаційного персоналу Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - скасувати в частині визнання протиправною бездіяльності Факультету перепідготовки та підвищення кваліфікації авіаційного персоналу Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 18.07.2022 включно із застосуванням щомісячної індексації-різниці в розмірі 4 463,15 грн відповідно до абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, та зобов`язання Факультету перепідготовки та підвищення кваліфікації авіаційного персоналу Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну індексацію-різницю грошового забезпечення в сумі 4 463,15 грн за період з 01.03.2018 по 18.07.2022 відповідно до абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, з урахуванням раніше виплачених сум.

Прийняти в цій частині нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання нарахувати і виплатити щомісячну індексацію-різницю в сумі 4 463,15 грн за період з 01.03.2018 по 18.07.2022 - відмовити.

В іншій частині рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 травня 2026 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.

Головуючий суддя: М. П. Коваль

Суддя: О.В. Джабурія

Суддя: Н.В. Вербицька