Постанова від 30 серпня 2026 р. у справі №420/41568/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

Суд: П'ятий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо

Дата: 30 серпня 2026 р.

Справа: №420/41568/25

Суддя: Терлецький Д.С.

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 серпня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/41568/25

Перша інстанція: суддя Тарасишина О.М.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Терлецького Д.С., суддів Вербицької Н.В., Димерлія О.О., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 травня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Харківського національного університету внутрішніх справ, Головного управління Національної поліції в Одеській області, Пенсійного фонду України про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Рух і обставини справи

14.12.2025р. ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 або позивач) звернулась до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, у якому просила:

зобов`язати Харківський національний університет внутрішніх справ направити органам Пенсійного фонду України інформацію у вигляді звіту про суми виплаченого грошового забезпечення та страхові внески щодо ОСОБА_2 за період служби/навчанні в Харківському національному університеті внутрішніх справ з 15.08.2009р. по 15.06.2013р. відповідно до інформації, викладеної у довідці Харківського національного університету внутрішніх справ №24/1033 від 10.07.2025р.;

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Національної поліції в Одеській області, оформлене листом «Про надання відповіді» №256335-2025 від 14.11.2025р. (614318), яким відмовлено ОСОБА_1 у направлення органам Пенсійного фонду України інформації у вигляді звіту про суми виплаченого грошового забезпечення та страхові внески;

зобов`язати Головне управління Національної поліції в Одеській області:

направити органам Пенсійного фонду України інформацію у вигляді звіт про суми виплаченого грошового забезпечення та страхові внески щодо ОСОБА_2 за період служби в Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ в Одеській області з червня 2013р. по жовтень 2015р. відповідно до інформації, викладеної в Архівній довідці про нараховані суми грошового забезпечення та сплачені страхові внески №2059 від 03.09.2025р.;

направити органам Пенсійного фонду України інформацію у вигляді звіту про суми виплаченого грошового забезпечення та страхові внески щодо ОСОБА_2 за період служби в Головному управлінні Національної поліції в Одеській області в 2015-2016рр., а саме за наступні періоди: листопад 2015 р., сума грошового забезпечення 3 200,00 грн; грудень 2015р., сума грошового забезпечення 5 080,00 грн; січень 2016р., сума грошового забезпечення 4 600,00 грн; лютий 2016р., сума грошового забезпечення 4 600,00 грн; березень 2016р., сума грошового забезпечення 4600,00 грн; квітень 2016р., сума грошового забезпечення 4 600,00 грн; травень 2016р., сума грошового забезпечення 4 600,00 грн;

зобов`язати Пенсійний фонду України внести зміни до Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування щодо застрахованої особи ОСОБА_2 , а саме:

за період служби/навчання в Харківському національному університеті внутрішніх справ з 15.08.2009р. по 15.06.2013р. відповідно до інформації, викладеної в довідці Харківського національного університету внутрішніх справ №24/1033 від 10.07.2025р.;

за період служби в Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ в Одеській області з червня 2013р. по жовтень 2015р. відповідно до інформації, викладеної в архівній довідці про нараховані суми грошового забезпечення та сплачені страхові внески №2059 від 03.09.2025р.;

за період служби в Головному управлінні Національної поліції в Одеській області в 2015-2016р., а саме за наступні періоди: листопад 2015р., сума грошового забезпечення 3200,00 грн; грудень 2015р., сума грошового забезпечення 5 080,00 грн; січень 2016р., сума грошового забезпечення 4 600,00 грн; лютий 2016р., сума грошового забезпечення 4 600,00 грн; березень 2016р., сума грошового забезпечення 4 600,00 грн; квітень 2016р., сума грошового забезпечення 4600,00 грн; травень 2016р., сума грошового забезпечення 4 600,00 грн.

На обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 у період часу з 01.09.2009р. по 15.06.2013р. проходила службу курсантом у Харківському національному університеті внутрішніх справ; з 17.06.2013р. по 07.11.2015р. - у Головному управлінні МВС України в Одеській області; 07.11.2015р. по 07.09.2022р. - у Головному управлінні Національної поліції в Одеській області.

Позивач виявила невірні відомості у довідках за формами ОК-5 та ОК-7. Так, зокрема, відомості у довідках не відповідають дійсному трудовому стажу/послужному списку, у довідках відсутні відомості про нарахування, виплату та суми страхових внесків під час навчання позивача в Харківському національному університеті внутрішніх справ, під час проходження служби в Головному управлінні МВС України в Одеській області та частково у Головному управлінні Національної поліції в Одеській області.

Позивач твердив, що Харківський національний університет внутрішніх справ та Головне управління Національної поліції в Одеській області, як правонаступник Головного управління МВС України в Одеській області, повинні подати органам Пенсійного фонду України інформацію у вигляді звіт про суми виплаченого грошового забезпечення та страхові внески щодо ОСОБА_2 задля забезпечення дотримання її права на пенсійне забезпечення.

Харківський національний університет внутрішніх справ подав відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що курсанти закладів вищої освіти, яким була позивач, не є застрахованими особами, у зв`язку з чим страхові внески не перераховуються і звіти до органів Пенсійного фонду України не направляються.

Головне управління Національної поліції в Одеській області надало відзив на позовну заяву, в якому вказало на відсутність порушення прав позивача з боку Головного управління Національної поліції в Одеській області, оскільки за період проходження служби з листопада 2015р. по травень 2016р. звіти персоніфікованих відомостей про грошове забезпечення були направлені до органів Пенсійного фонду України.

Також Головне управління Національної поліції в Одеській області заперечувало проти покладення на нього зобов`язань щодо періоду проходження служби позивача в Головному управлінні МВС України в Одеській області, оскільки Головного управління Національної поліції в Одеській області не є правонаступником Головного управлінні МВС України в Одеській області. Позивач отримала відомості про грошове забезпечення, яке було нараховане з червня 2013р. по жовтень 2015р. з Галузевого архіву Міністерства внутрішніх справ України, яке є окремою юридичною особою та не входить до структури Головного управління Національної поліції в Одеській області. Тому відсутні підстави подавати звітність за періоди коли позивач не перебувала на службі в Головному управлінні Національної поліції в Одеській області та підставі документів, які Головне управління Національної поліції в Одеській області не оформлювало.

Пенсійний фонд України також подав відзив на позовну заяву та заперечував проти задоволення позову. У відзиві вказано, що зарахування періодів проходження служби поліцейськими здійснюється за спеціальним порядком та під призначення пенсії. Отже, заявлені позовні вимоги до Пенсійного фонду України є передчасними, оскільки позивач не зверталась за призначенням пенсії.

Позивач подав відповіді на відзиви відповідачів та висловив заперечення проти наведених ними доводів і міркувань.

Одеський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі та призначив її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін ухвалою від 22.12.2025р.

Одеський окружний адміністративний суд позов задовольнив частково рішенням від 21.05.2026 р.

Зобов`язав Харківський національний університет внутрішніх справ направити органам Пенсійного фонду України інформацію у вигляді звіту про суми виплаченого грошового забезпечення та страхові внески щодо ОСОБА_2 за період служби/навчанні в Харківському національному університеті внутрішніх справ з 15.08.2009р. по 15.06.2013р. відповідно до інформації, викладеної в довідці Харківського національного університету внутрішніх справ №24/1033 від 10.07.2025р.

Визнав протиправним та скасував рішення Головного управління Національної поліції в Одеській області, оформлене листом «Про надання відповіді» №256335-2025 від 14.11.2025р. (614318), яким відмовлено ОСОБА_1 у направлення органам Пенсійного фонду України інформації у вигляді звіту про суми виплаченого грошового забезпечення та страхові внески.

Зобов`язав Головне управління Національної поліції в Одеській області:

направити органам Пенсійного фонду України інформацію у вигляді звіт про суми виплаченого грошового забезпечення та страхові внески щодо ОСОБА_2 за період служби в Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ в Одеській області з червня 2013р. у по жовтень 2015р. відповідно до інформації, викладеної в архівній довідці про нараховані суми грошового забезпечення та сплачені страхові внески №2059 від 03.09.2025р.;

направити органам Пенсійного фонду України інформацію у вигляді звіту про суми виплаченого грошового забезпечення та страхові внески щодо ОСОБА_2 за період служби в Головному управлінні Національної поліції в Одеській області в 2015-2016р., а саме за період з листопада 2015р. по травень 2016р.

Стягнув з Харківського національного університету внутрішніх справ за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 484,48 грн.

Стягнув з Головного управління Національної поліції в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 484,48 грн.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовив.

Не погодившись з прийнятим рішенням у частині позовних вимог до Головного управління Національної поліції в Одеській області, Головне управління Національної поліції в Одеській області подало 17.06.2026р. апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, неповноту встановлених обставин у справі, просить скасувати оскаржуване судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог до Головного управління Національної поліції в Одеській області.

П`ятий апеляційний адміністративний суд відкрив апеляційне провадження у справі та призначив її до розгляду в порядку письмового провадження ухвалами від 19.06.2026р.

З 03.08.2026р. по 28.08.2026р. судді, які входять до колегії суддів, що розглядає цю справу, перебували у щорічній відпустці.

Обставини справи

ОСОБА_2 з 01.09.2009р. по 15.06.2013р. проходила службу курсантом в Харківському національному університеті внутрішніх справ, відповідно до диплому серії НОМЕР_1 .

З 17.06.2013р. по 07.11.2015р. позивач проходила службу в Головному управлінні МВС України в Одеській області.

З 07.11.2015р. по 07.09.2022р. позивач проходила службу в Головному правлінні Національної поліції в Одеській області.

Наказом Головного управління Національної поліції в Одеській області №1499 о/с «По особовому складу» від 07.09.2022р. позивач була звільнена зі служби в поліції за власним бажанням.

Позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області. Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області листом № 26251-27054/Є-06/8-150025 від 15.09.2025р. повідомило, що в реєстрі застрахованих осіб інформація щодо нарахованих позивачу сум грошового забезпечення та врахування до страхового стажу періодів служби в органах внутрішніх справ частково відсутня, оскільки до набрання чинності з 01.06.2016 року змін до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015р. № 435, страхувальники не подавали персоніфіковану звітність про суми нарахованого грошового забезпечення за осіб числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової та альтернативної служби), осіб рядового і начальницького складу, поліцейським, у розрізі кожної застрахованої особи. Відомості про суми грошового забезпечення та сплату страхових внесків будуть завантажені Пенсійним фондом України до реєстру застрахованих осіб на підставі інформації з податкового розрахунку сум доходу або на підставі відомостей, поданих страхувальниками до територіальних органів Пенсійного фонду України.

Позивач звернулась до заявами до Харківського національного університету внутрішніх справ та Головного управління Національної поліції в Одеській області про направлення до органів Пенсійного фонду України інформації у вигляді звітів про суми виплаченого грошового забезпечення та страхові внески щодо ОСОБА_2 за період проходження служби.

Харківський національний університет внутрішніх справ листом від 15.10.2025р. №Є-452/24/2713/2025 повідомив про подання звітів за період з 15.08.2009р. по 31.12.2011р. Також вказано, що з січня 2012 р. грошове забезпечення курсантів не оподатковується, що виключає необхідність подання звітів (а.с. 97).

Відповідно до відповіді Головного управління Національної поліції в Одеській області, яка міститься у листі №256335-2025 від 14.11.2025 р., скаржник подав звіти до Пенсійного фонду України за періоди з листопада 2015р. по травень 2016р., докази чого направлені позивачу. Стосовно періоду проходження служби позивача у лавах Головного управління МВС в Одеській області, зазначено про припинення Головного управління МВС в Одеській області та відсутності у Головного управління Національної поліції в Одеській області будь-яких повноважень подавати звіти за іншу юридичну особу (а.с. 98 -106).

Вважаючи порушеним своє право на пенсійне забезпечення, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Оцінка суду першої інстанції

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов таких висновків.

Обов`язок у органів, які виплачують (виплачували) грошове забезпечення на подання звіту до територіальних органів Пенсійного фонду України виникає лише тоді, якщо така інформація відсутня в податковій службі. За наявності такої інформація передається на центральному рівні до Пенсійного фонду України.

Для отримання такої інформації Пенсійний фонд України повинен сформувати та подати до Державної податкової служби України запит на отримання інформації про суми виплачених доходів.

Тільки в тому випадку, якщо інформація про податкового агента та сума доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб податковим агентом, у Державному реєстрі буде відсутня, лише тоді у страхувальника виникне обов`язок подати вказану інформацію у вигляді звіту до територіальних органів Пенсійного фонду України.

Відомостей щодо направлення Пенсійним органом відповідних запитів до Державної податкової служби України, недостатності даних та направлення запиту до страхувальника матеріали справи не містять.

Тому з огляду на викладене, а також метою ефективного захисту порушеного права позивача заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом покладання на Харківський національний університет внутрішніх справ та Головне управління Національної поліції в Одеській області відповідних зобов`язань.

Водночас суд першої інстанції відмовив у задоволенні вимог позову щодо зобов`язання Пенсійного фонду України внести зміни до Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування щодо застрахованої особи ОСОБА_2 , оскільки відповідні звіти ним не отримані, отже такі вимоги є передчасними.

Доводи апеляційної скарги

На обґрунтування вимог апеляційної скарги Головне управління Національної поліції в Одеській області (далі – скаржник) вказує, що суд першої інстанції залишив поза увагою подані звіти до Пенсійного фонду України за періоди проходження служби позивача з листопада 2015р. по травень 2016р., докази чого містяться у матеріалах справи.

До апеляційної скарги долучено докази направлення органам Пенсійного фонду України інформації у вигляді звіту про суми виплаченого грошового забезпечення та страхові внески щодо ОСОБА_2 за період її проходження служби в Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ в Одеській області з червня 2013 року по жовтень 2015 року, відповідно до інформації, викладеної в Архівній довідці про нараховані суми грошового забезпечення та сплачені страхові внески №2059 від 03.09.2025 р.

Таким чином, Головне управління Національної поліції в Одеській області виконало усі вимоги позивача.

Позиція інших учасників справи на заявлену апеляційну скаргу

ОСОБА_1 подала відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Одеській області залишити без задоволення, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21.05.2026р. у справі №420/41568/25 залишити без змін.

Харківський національний університет внутрішніх справ та Пенсійний фонд України, належно повідомлені про розгляд даної справи, правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористались.

Джерела права та оцінка суду апеляційної інстанції

За результатами апеляційного перегляду оскаржуваного судового рішення в межах доводів і вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи, правильність застосування норм матеріального і процесуального права, суд у складі колегії суддів дійшов таких висновків.

Згідно з частиною першою статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

У поданій апеляційній скарзі скаржник оскаржує рішення суду першої інстанції виключно у частині задоволених позовних вимог до Головного управління Національної поліції в Одеській області, тому суд у складі суддів, керуючись частиною першою статті 308 здійснює апеляційний перегляд оскаржуваного рішення виключно у оскаржуваній частині.

Згідно з частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до частини другої статті 46 Конституції України це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Згідно з частиною третьою статті 46 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до частини третьої статті 8 Конституції України звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Згідно з частиною другою статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до пункту 1 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 14 грудня 2011 р. №19-рп/2011 у справі про оскарження бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо заяв про злочини положення частини другої статті 55 Конституції України 254к/96-ВР необхідно розуміти так, що конституційне право на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб гарантовано кожному. Реалізація цього права забезпечується у відповідному виді судочинства і в порядку, визначеному процесуальним законом.

Згідно з частиною п`ятою статті 125 Конституції України з метою захисту прав, свобод та інтересів особи у сфері публічно-правових відносин діють адміністративні суди.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з пунктом 8 частини першої статті 4 КАС України позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду.

Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4)визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

За результатами аналізу наведених нормативних приписів суд у складі колегії суддів зазначає, що обов`язковою умовою надання правового захисту судом є порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод та інтересів особи, задля захисту яких подано позов до адміністративного суду.

Позивач задля захисту своїх прав звернулась до адміністративного суду, зокрема, з вимогою зобов`язати Головне управління Національної поліції в Одеській області направити органам Пенсійного фонду України інформацію у вигляді звіту про суми виплаченого грошового забезпечення та страхові внески щодо ОСОБА_2 за період служби в Головному управлінні Національної поліції в Одеській області в 2015-2016рр., а саме за наступні періоди: листопад 2015р., сума грошового забезпечення 3 200,00 грн; грудень 2015р., сума грошового забезпечення 5 080,00 грн; січень 2016р., сума грошового забезпечення 4 600,00 грн; лютий 2016р., сума грошового забезпечення 4 600,00 грн; березень 2016р., сума грошового забезпечення 4600,00 грн; квітень 2016р., сума грошового забезпечення 4 600,00 грн; травень 2016р., сума грошового забезпечення 4 600,00 грн.

Водночас відповідно до відповіді Головне управління Національної поліції в Одеській області, наданої листом №256335-2025 від 14.11.2025р., скаржник подав звіти до Пенсійного фонду України за періоди з листопада 2015 р. по травень 2016 р., докази чого надав позивачу (а.с 98 -106).

Дослідивши відповідь Головне управління Національної поліції в Одеській області, наданої листом №256335-2025 від 14.11.2025р. та додані до нього звіти про персоніфіковані відомості про грошове забезпечення, суд у складі колегії суддів вказує, що 12.11.2025 р., тобто до звернення позивача до суду з даним позовом, Головне управління Національної поліції в Одеській області виконало вимоги позивача, про що зазначено також у позовній заяві (а.с. 10).

Отже, суд першої інстанції безпідставно залишив поза увагою докази виконання Головним управлінням Національної поліції в Одеській області вимог позивача в цій частині та повторно поклав на скаржника зобов`язання, які ним виконані.

З огляду на це оскаржуване рішення суду першої інстанції у частині, якою зобов`язано Головне управління Національної поліції в Одеській області направити органам Пенсійного фонду України інформацію у вигляді звіту про суми виплаченого грошового забезпечення та страхові внески щодо ОСОБА_2 за період служби в Головному управлінні Національної поліції в Одеській області в 2015-2016р., а саме за період з листопада 2015р. по травень 2016р., підлягає скасуванню з прийняттям нового – про відмову у задоволені позовних вимог у цій частині.

Водночас суд у складі колегії суддів вважає безпідставними доводи скаржника, що лист №256335-2025 від 14.11.2025р. не є рішенням суб`єкта владних повноважень, у зв`язку з чим не може бути предметом судового оскарження.

Натомість суд у складі колегії суддів зазначає, що суд першої інстанції визнав протиправним та скасував рішення Головного управління Національної поліції в Одеській області, оформлене листом «Про надання відповіді» №256335-2025 від 14.11.2025р. (614318), яким відмовлено ОСОБА_1 у направлення органам Пенсійного фонду України інформації у вигляді звіту про суми виплаченого грошового забезпечення та страхові внески щодо ОСОБА_2 за період служби в Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ в Одеській області з червня 2013р. по жовтень 2015р. відповідно до інформації, викладеної в Архівній довідці про нараховані суми грошового забезпечення та сплачені страхові внески №2059 від 03.09.2025р.

Про непослідовність правової позиції скаржника свідчить також й те, що Головне управління Національної поліції в Одеській області 17.06.2026р., тобто після ухвалення судом першої інстанції оскаржуваного рішення та безпосередньо перед поданням апеляційної скарги, направило органам Пенсійного фонду України інформацію у вигляді звіту про суми виплаченого грошового забезпечення та страхові внески щодо ОСОБА_2 за період служби в Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ в Одеській області з червня 2013р. по жовтень 2015р. відповідно до інформації, викладеної в Архівній довідці про нараховані суми грошового забезпечення та сплачені страхові внески №2059 від 03.09.2025 р. (а.с.163-168).

У цьому зв`язку суд у складі колегії суддів зазначає, що добровільне виконання рішення суду першої інстанції не може слугувати підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

З огляду на це рішення суду першої інстанції в частини зобов`язання Головного управління Національної поліції в Одеській області направити органам Пенсійного фонду України інформацію у вигляді звіту про суми виплаченого грошового забезпечення та страхові внески щодо ОСОБА_2 за період служби в Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ в Одеській області з червня 2013р. у по жовтень 2015р. відповідно до інформації, викладеної в архівній довідці про нараховані суми грошового забезпечення та сплачені страхові внески №2059 від 03.09.2025р. є законним та обґрунтованим, а викладені в апеляційній скарзі Головним управлінням Національної поліції в Одеській області доводи не свідчать про порушення окружним адміністративним судом норм матеріального чи процесуального права, які б могли призвести до неправильного вирішення справи.

Висновки суду апеляційної інстанції

Згідно з частиною першою статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до частини першої статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Ураховуючи, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставин та дійшов висновків, які суперечать обставинам справи, прийняте рішення у частині, якою зобов`язано Головне управління Національної поліції в Одеській області направити органам Пенсійного фонду України інформацію у вигляді звіту про суми виплаченого грошового забезпечення та страхові внески щодо ОСОБА_2 за період служби в Головному управлінні Національної поліції в Одеській області в 2015-2016 рр., а саме за період з листопада 2015р. по травень 2016р., підлягає скасуванню з прийняттям нового – про відмову у задоволені вказаних позовних вимог.

Відповідно до статті 139 КАС України розподіл судових витрат у цій справі не здійснюється.

Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду лише з підстав, передбачених підпунктами «а»- «г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Одеській області – задовольнити частково.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21.05.2026 р. у справі №420/41568/25 скасувати у частині, якою зобов`язано Головне управління Національної поліції в Одеській області направити органам Пенсійного фонду України інформацію у вигляді звіту про суми виплаченого грошового забезпечення та страхові внески щодо ОСОБА_2 за період служби в Головному управлінні Національної поліції в Одеській області в 2015-2016 роках, а саме за період листопад 2015 року по травень 2016 року.

У вказаній частині прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог про зобов`язання Головного управління Національної поліції в Одеській області направити органам Пенсійного фонду України інформацію у вигляді звіту про суми виплаченого грошового забезпечення та страхові внески щодо ОСОБА_2 за період служби в Головному управлінні Національної поліції в Одеській області в 2015-2016 роках, а саме за період листопад 2015 року по травень 2016 року – відмовити.

В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21.05.2026р. у справі №420/41568/25 – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції відповідно до статті 325 КАС України набирає законної сили з дати її ухвалення.

Постанова суду апеляційної інстанції оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, які передбачені в пункті 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя: Д.С. Терлецький

Суддя: Н.В. Вербицька

Суддя: О.О. Димерлій

Оригінал: reyestr.court.gov.ua