Постанова від 31 серпня 2026 р. у справі №420/42086/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 вересня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/42086/25

Головуючий в 1 інстанції: Тарасишина О.М. Місце ухвалення рішення: м.Одеса

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого – Лук`янчук О.В.

суддів – Бітова А.І.

– Ступакової І.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 29 червня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність щодо не невнесення відомостей про непридатність до військової служби та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30 березня 2026 року частково задоволено позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність щодо не невнесення відомостей про непридатність до військової служби та зобов`язання вчинити певні дії.

Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо невнесення даних про непридатність ОСОБА_1 до військової служби та виключення його з військового обліку до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_3 повторно розглянути питання про приведення у відповідність даних у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів відносно ОСОБА_1 щодо непридатності ОСОБА_1 до військової служби.

В решті позовних вимог відмовлено.

Рішення набрало законної сили, 28.05.2026 року на виконання вказаного рішення видано виконавчий лист.

22.06.2026 року від представника позивача надійшла заява, в якій останній просить роз`яснити рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.03.2026 року у справі №420/42086/25.

У прохальній частині заяви просить роз`яснити Відповідачу по справі - ІНФОРМАЦІЯ_4 код ЄДРПОУ НОМЕР_1 , що визнання протиправною бездіяльність - ІНФОРМАЦІЯ_1 код ЄДРПОУ НОМЕР_1 , щодо не внесення відомостей про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг» ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , мешкає: АДРЕСА_1 та зобов`язання повторно розглянути питання про приведення у відповідність даних у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів відносно ОСОБА_2 щодо непридатності до військової служби є підставою вважати зобов`язання - ІНФОРМАЦІЯ_6 код ЄДРПОУ НОМЕР_1 , привести відомості про визнання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , мешкає: АДРЕСА_1 непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку у відповідність в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг» згідно до запису у його тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного НОМЕР_3 від 10.08.2022 року, а також проходження та довідки військово-лікарської комісії № 123/15/3893 від 10.08.2022року.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 29 червня 2026 року у задоволенні заяви про роз`яснення рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.03.2026 року у справі №420/42086/25 відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції, представник ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на не повне з`ясування судом обставин справи, неправильне застосування норм права, просить скасувати ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 29.06.2026 у справі №420/42086/25 та прийняти нове рішення, яким заяву про роз`яснення рішення у справі №420/42086/25 від 30.03.2026 року задовольнити.

В своїй скарзі апелянт вказує, що 20.04.2026 року за № 6839 Відповідачем - ІНФОРМАЦІЯ_7 на виконання рішення суду по справі № 420/42086/25 повідомлено на адресу позивача, що у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів відсутня інформація про проходження ОСОБА_1 військоволікарської комісії та виключення ОСОБА_1 з військового обліку, а тому в вирішенні питання внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про виключення з військового обліку відповідно до запису у тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного серія НОМЕР_3 від 10.08.2022 року ОСОБА_1 відмовлено.

Наголошує на необхідності вибрати ефективний спосіб захисту, як спосіб відновлення порушеного права, який має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення. При цьому, вважає, що в даному випадку відповідачем не здійснено дій направлених на відновлення порушених прав позивача, тобто рішення виконано у неналежний спосіб.

Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі п.3 ч.1 ст.311 КАС України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Суд першої інстанції, приймаючи оскаржувану ухвалу, виходив з того, що з мотивувальної та резолютивної частини рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.03.2026 року, вбачається, що її текст труднощів для розуміння не викликає, суть його ясна та не двозначна, тому розширеного тлумачення шляхом його роз`яснення та винесення процесуального документу з цього приводу не потребує.

Надаючи правову оцінку таким висновкам суду першої інстанції та доводам апеляційної скарги колегія суддів виходить з наступного.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частинами 2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Статтею 254 КАС України передбачено порядок роз`яснення судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.

Метою роз`яснення рішення є правильне і своєчасне його виконання, оскільки недотримання вимог чіткого та логічного викладення змісту рішення може ускладнити або взагалі унеможливити його здійснення. Тобто, суд повинен роз`яснювати зміст лише того судового рішення, яке підлягає виконанню - остаточного судового рішення, яке стало обов`язковим або стане таким по сплину певного часу.

Необхідність роз`яснення судового рішення може бути зумовлена нечіткістю судового акту за змістом, тобто коли певний судовий акт є неясним та незрозумілим як для осіб, стосовно яких ухвалений такий акт, так і для тих осіб, котрі будуть здійснювати виконання цього судового акту.

Таким чином, роз`яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення та постановлення додаткового рішення цим же судом.

Критерієм для роз`яснення судового рішення є встановлення судом факту того, що рішення є незрозумілим, тобто зі змісту його резолютивної частини не можна зробити висновки про обсяг прав та обов`язків учасників справи у спірних правовідносинах.

Подібні правові висновки висловлені Верховним Судом у постанові від 26.02.2024 у справі № 640/3913/19.

Так, дослідивши рішення суду першої інстанції, яке просить роз`яснити сторона по справі, колегія суддів звертає увагу, що суд першої інстанції чітко визначив алгоритм дій для відповідача: повторно розглянути питання про приведення у відповідність даних у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів відносно ОСОБА_1 щодо непридатності ОСОБА_1 до військової служби.

При цьому, колегія суддів зазначає, що рішення є чітким, зрозумілим та належним чином вмотивованим з посиланням на відповідні норми чинного законодавства України.

Водночас, як вбачається з поданої заяви, заявник вказує, що на виконання рішення суду по справі № 420/42086/25 повідомлено на адресу позивача, що у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів відсутня інформація про проходження ОСОБА_1 військоволікарської комісії та виключення ОСОБА_1 з військового обліку, а тому в вирішенні питання внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про виключення з військового обліку відповідно до запису у тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного серія НОМЕР_3 від 10.08.2022 року ОСОБА_1 відмовлено.

Так, відповідачем виконано рішення суду шляхом розгляду заяви позивача по суті, надання правової оцінки його доводам, перевірки облікових даних та прийняття рішення в межах наданих законом повноважень. За результатами розгляду заяви позивача була направлена письмова відповідь із викладенням результатів розгляду та правового обґрунтування.

Тобто, фактично заявник не погоджується із способом та результатом виконання відповідачем вищевказаного судового рішення.

Апеляційний суд наголошує, що визначений ст. 254 КАС України механізм не може використовуватись, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі, не розуміє, наприклад, мотивації судового рішення, чи не знає способу або порядку його виконання.

У разі незгоди з мотивацією судового рішення особи, які беруть участь у справі, можуть оскаржити це судове рішення, якщо таке право надано КАС України, а не звертатись із заявами про його роз`яснення.

Колегія суддів зазначає, що в резолютивній частині судового рішення, щодо роз`яснення якого звернувся позивач, чітко вказано, в який саме спосіб воно має бути виконано, а в мотивувальній частині наведено відповідне нормативно-правове обґрунтування та висновки суду.

Доводи, на яких ґрунтується, подана позивачем заява про роз`яснення судового рішення, на переконання суду, є фактично незгодою з діями відповідача здійсненими на виконання судового рішення та наданням правових порад щодо дій відповідача після ухвалення судового рішення, що з огляду на викладене вище, не відповідає меті роз`яснення, а отже у межах процедури роз`яснення судового рішення є неможливим.

Згідно з висновками, що сформульовані у рішенні ЄСПЛ «BALAN v. The Republic of Moldova (No. 2)» (заява № 49016/10), яке головним чином стосується встановлення правомірності роз`яснення судового рішення, Суд зобов`язаний не допускати порушення принципу правової визначеності під час розгляду заяви про роз`яснення судового рішення. У цій справі ЄСПЛ вказав, що роз`яснення рішення, яке в результаті фактично змінює спосіб його виконання, виходить за межі звичайного тлумачення чи виправлення канцелярських або судових помилок, що має наслідки, несумісні з принципом юридичної визначеності, гарантовані статтею 6 Конвенції.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для роз`яснення рішення суду від 30.03.2026 року у справі №420/42086/25.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на те, що під час апеляційного перегляду ухвали від 29 червня 2026 року апеляційним судом встановлено, що судом 1-ї інстанції в оскарженій ухвалі помилково зазначено заявником заяви про роз`яснення рішення відповідача по справі. Проте, відповідно до матеріалів справи така заява була подана позивачем (його представником).

На переконання колегії суддів, така помилка не впливає на суть та результат розгляду та може бути виправлена шляхом звернення до суду з заявою про виправлення описки в порядку передбаченому ст.253 КАС України.

Справа розглянута на підставі наявних матеріалів справи, рішення суду не оскаржувалося учасниками справи.

Отже, наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладені обставини та з огляду на наведені положення законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала - без змін.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 29 червня 2026 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст судового рішення виготовлений 01 вересня 2026 року.

Головуючий суддя: О.В. Лук`янчук

Суддя: А.І. Бітов

Суддя: І.Г. Ступакова