Постанова від 30 серпня 2026 р. у справі №160/36612/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

31 серпня 2026 року м. Дніпросправа № 160/36612/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Чабаненко С.В. (доповідач),

суддів: Юрко І.В., Білак С.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.04.2026 в адміністративній справі №160/36612/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

25.12.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_2 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, з вимогами:

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, яка полягає у невиплаті позивачу грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1000000,00 грн, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153 "Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану".

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України виплатити позивачу грошову винагороду за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1000000,00 грн, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153 "Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану".

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.04.2026 адміністративний позов залишено задоволено частково.

Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо відмови у виплаті ОСОБА_2 одноразової грошової винагороди, передбаченої пунктом 4 Постанови Кабінету Міністрів України №153 від 11.02.2025 року, з підстав зазначених у листі від 05.06.2025 №2/10/1-2550/вп-2025.

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України повторно розглянути рапорт ОСОБА_2 про виплату йому одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 4 Постанови Кабінету Міністрів України №153 від 11.02.2025 року, з урахуванням висновків суду у даній справі та прийняти рішення відповідно до норм чинного законодавства України.

У задоволені іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обгрунтування апеляційної скарги зазначив, що на дату видання Постанови Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 року №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану» Позивачу виповнилося 25 років і 7 місяців. У той же час, згідно з пунктом 3 Порядку реалізації експериментального проєкту (затвердженого цією Постановою), участь у ньому передбачена виключно для громадян України віком від 18 до 25 років включно на момент укладення контракту. Таким чином, Позивач не підпадаєте під вікові критерії, визначені зазначеним Порядком, що є самостійною та достатньою підставою для відмови у включенні до участі в експериментальному проєкті та отриманні відповідної одноразової грошової допомоги. Зважаючи на вищевикладене, Позивач не підпадає під вимоги пункту 15 Постанови Кабінету Міністрів України №153 від 11.02.2025 року, оскільки: укладений контракт від 26.09.2019 року не відповідає формі, затвердженій Постановою №153 (контракт форми №153 для осіб віком від 18 до 25 років, які укладають перший контракт під час воєнного стану); Позивач не проходив відповідну підготовку та не був призначений на посаду у військових частинах, що включені до переліку, затвердженого наказом Командувача НГУ №418 від 19.04.2025; на момент видання Постанови №153 (11.02.2025) Позивачеві вже виповнилося 25 років і 7 місяців, що перевищує вікову межу, встановлену цією постановою (від 18 до 25 років включно).

Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Як встановлено судом, 16.09.2019 між командиром військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України та Позивачем було укладено контракт про проходження громадянами України військової служби у Національній гвардії України на посадах осіб рядового, сержантського та старшинського складу.

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (по стройовій частині) від 19.10.2020 № 255 ОСОБА_2 був зарахований до списків особового складу військової частини, як військовослужбовців військової служби за контрактом із військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_1 ).

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (по стройовій частині) від 17.10.2024 № 315 ОСОБА_2 був призначений на посаду санітарний інструктор - дезінфектор медичного пункту

Наказом командира військової частини НОМЕР_3 від 31.05.2025 №159 продовжено дію контракту про проходження військової служби у Національній гвардії України укладеного з ОСОБА_2 .

ОСОБА_2 звернувся до командира ВЧ НОМЕР_1 із рапортом щодо здійснення виплати одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн.грн.

Листом від 05.06.2025 №2/10/1-2550-вп-2025 відповідачем було розглянуто рапорт позивача та повідомлено, що відповідно до постанови КМУ від 11.02.2025 №153 "Про реалізацію експериментального проекту щодо стимулювання громадян віком від 18 до 24 років до проходження військової служби за контрактом" право на зазначену винагороду мають військовослужбовці, які були прийняті або призвані на військову службу під час дії воєнного стану, починаючи з 24.02.2022 року та на момент прийняття мали вік до 25 років. Відповідач вказав, що позивач не підпадає під вимоги пункту 15 Постанови Кабінету Міністрів України №153 від 11.02.2025 року, оскільки: укладений контракт від 26.09.2019 року не відповідає формі, затвердженій Постановою №153 (контракт форми №153 для осіб віком від 18 до 25 років, які укладають перший контракт під час воєнного стану); Позивач не проходив відповідну підготовку та не був призначений на посаду у військових частинах, що включені до переліку, затвердженого наказом Командувача НГУ №418 від 19.04.2025; на момент видання Постанови №153 (11.02.2025) Позивачеві вже виповнилося 25 років і 7 місяців, що перевищує вікову межу, встановлену цією постановою (від 18 до 25 років включно).

Не погоджуючись з відмовою відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та фактам, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» соціальний захист військовослужбовців - це діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

За змістом ст. 9 Закону № 2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 р. № 153 (далі Постанова КМУ №153 в редакції станом на час спірних правовідносин) у п.1 Кабінет Міністрів України постановив погодитися з пропозицією Міністерства оборони та Міністерства внутрішніх справ стосовно реалізації протягом двох років з дня, що настає за днем набрання чинності цією постановою, експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану.

Абзац 2 пункту 4 постанови КМУ №153 установив, що громадянам України з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, які до набрання чинності цією постановою у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану, введеного Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24 лютого 2022 р. № 64, затвердженим Законом України Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24 лютого 2022 р. № 2102-IX, проходять військову службу та брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора (далі - бойові дії в районах ведення воєнних (бойових) дій), строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, виплачується одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах (далі - винагорода) у розмірі 1 млн. гривень.

Згідно абз. 4 п.4 постанови КМУ №153 військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою у зв`язку із наявністю у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, або їх перебуванням та звільненням з полону (крім тих, які добровільно здалися в полон) винагорода виплачується в повному обсязі.

Відповідно до абз.6 та 8 п.4 постанови КМУ №153 виплата винагороди здійснюється також військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які відповідають вимогам щодо виплати винагороди, зазначеним в абзаці другому цього пункту, та проходили військову службу і були атестовані до присвоєння первинного офіцерського звання офіцерського складу молодший лейтенант.

Колегія суддів з`ясувала, що ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , не виповнилося 25 років під час прийняття на військову службу на підставі контракту про проходження військової служби у Національній гвардії України на посадах осіб сержантського складу.

22.04.2020 року позивачем отримано посвідчення учасника бойових дій.

Станом на 13.02.2025 року (дата набрання чинності Постанови №153) позивач проходив військову службу, що не заперечується відповідачем.

Період проходження військової служби позивача за контрактом, у тому числі, припадає на час воєнного стану, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року за №64, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року за №2102-IX та до набрання чинності Постанови №153 - 13.02.2025 року у віці до 25 років.

Відповідно до довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України від 11.03.2024 року №595, позивач неодноразово був направлений до зони виконання бойових дій, де виконував службово-бойові завдання перебуваючи в ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_3 », ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_4 », зокрема у період часу з 31.03.2022 по 11.05.2022, з 30.05.2022 по 10.06.2022, з 11.06.2022 по 25.07.2022, з 01.11.2022 по 01.02.2023, з 04.05.2023 по 01.08.2023, з 15.01.2024 по 19.01.2024.

Таким чиним, колегія суддів зазначає, що у спірному випадку позивач у віці до 25 років призваний на військову службу під час воєнного стану, проходить військову службу, брав безпосередньо участь у бойових діях, що передбачені абз.2 п.4 постанови КМУ №153 менше 6 місяців, але з урахуванням абз. 4 п.4 постанови КМУ №153 має право на виплату винагороди в повному обсязі, а в силу приписів абз.6 та 8 п.4 постанови КМУ №153 присвоєння позивачу військового звання молодший лейтенант не позбавляє позивача права на отримання одноразової грошової винагороди, що передбачена абз. 2 п.4 постанови КМУ №153.

Отже, колегія суддів дійшла висновку, що позивачем дотримано вимоги п.4 постанови КМУ №153 для отримання в повному обсязі виплати одноразової грошової винагороди.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні.

Згідно частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки дана справа розглянута судом апеляційної інстанції у відповідності до вимог частини 1 статті 310 КАС України за правилами спрощеного провадження та не відноситься до справ, передбачених частиною 4 статті 257 КАС України, судове рішення апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 77, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.04.2026 в адміністративній справі №160/36612/25 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Головуючий - суддя С.В. Чабаненко

суддя І.В. Юрко

суддя С.В. Білак