Постанова від 30 серпня 2026 р. у справі №160/7477/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

31 серпня 2026 року м. Дніпросправа № 160/7477/26

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Юрко І.В., Чабаненко С.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Київської митниці на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 червня 2026 року в адміністративній справі №160/7477/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РПК АДМІРАЛ» до Київської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «РПК «АДМІРАЛ» до Київської митниці з вимогами:

- визнати протиправним та скасувати: рішення про коригування митної вартості товарів №UA100430/2026/000005/1 від 19.01.2026 року; картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100430/2026/000007 від 19.01.2026 року; рішення про коригування митної вартості товарів №UA100430/2026/000011/1 від 26.02.2026 року; картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100430/2026/000034 від 26.02.2026.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «РПК «АДМІРАЛ» з метою митного оформлення товарів подало до Київської митниці електронну митні декларації: № 26UA100430400289U9 від 19.01.2026 року та №26UA100430401270U6 від 25.02.2026 року. Під час декларування товарів за вказаними електронними митними деклараціями позивачем обрано основний метод визначення митної вартості товару за ціною договору та подані документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару, відповідно до вимог статті 53 Митного кодексу України, зокрема контракт, рахунок-фактуру (інвойс), коносамент, автотранспортна накладна та інші документи, зазначені в графі 44 митних декларацій. Вказує, що в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товарів митницею не зазначені обґрунтовані сумніви щодо заявленої декларантом митної вартості товарів, не обґрунтовано неможливість застосування основного методу визначення митної вартості та не обґрунтовано застосування резервного методу. Всі необхідні документи для підтвердження митної вартості товару наявні у підприємства та надані під час митного оформлення товару. З огляду на викладене позивач вважає, що спірні рішення про коригування митної вартості товарів є безпідставними та такими, що підлягають скасуванню.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.076.2026 адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що рішення суду першої інстанції є не обґрунтованим та таким, що прийняте з порушенням норм матеріального права. Апелянт вказує, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини у справі, оскільки надані до митної декларації документи містять розбіжності, у зв`язку з чим неможливо підтвердити числові значення заявленої декларантом митної вартості за основним методом, а відтак прийняте рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю є правомірним.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частин першої та другої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

28 серпня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «РПК «АДМІРАЛ» (далі позивач) та "Boni Seafood Inc" Канада, був укладений зовнішньо - економічний контракт № ЕС 26/07.

За умовами даного контракту, Товариство з обмеженою відповідальністю «РПК «АДМІРАЛ» (Покупець) купує товар у «Boni Seafood Inc» (Продавець). Так, відповідно до п.1.1 Контракту, Продавець продає, а Покупець купує рибу в асортименті та іншу рибну продукцію, морепродукти, далі іменовані «Товар», що зазначені у Проформі Інвойсі та/або Інвойсі та/або Специфікації, який є невід`ємною частиною даного Контракту.

Відповідно до умов Контракту, ціна на кожне найменування товару відображена у Проформі-інвойсі та є фіксованою величиною після підписання обома сторонами. Після підписання Проформа-інвойсу стає невід`ємною частиною Контракту.

Пунктом 2.1 Контракту визначено, що Загальна сума Контракту становить суму проформ-інвойсів та/або інвойсів, підписаних згідно з умовами цього Контракту протягом терміну його дії.

Згідно з п. 4.2. Постачання здійснюється на умовах Інкотермс 2020. Базис поставки вказується у Проформі-інвойсі та/або інвойсі на постачання кожної окремої партії Товару.

За Специфікацію №203 від 07.11.2025 року, погоджено поставку товару, а саме: - морожений вомер цілий 100-150, вагою 16 200 кг, ціна 1,20 дол.США, на загальну суму 19 440,00 дол. США; заморожений червоно клешневий рак цілий, 19/25 шт. в коробці 900 гр. вагою 36 кг, ціна 9,90 дол. США, на загальну суму 356,40 дол. США.

Всього 19 796,40 дол. США, кількість коробок 1624 шт., загальна вага 16 967,00 кг. Товар поставляється на умовах: CFR Клайпеда (ІНКОТЕРМС 2010). Специфікацією передбачені умови розрахунків, а саме: 30% авансовий платіж, 70% залишок.

За Специфікацію №203-1 від 07.11.2025 року, відповідно до якої погоджено поставку товару, а саме: морожений вомер цілий 100-150, вагою 1 800,00 кг, ціна 1,20 дол.США, на загальну суму 12 960,00 дол. США.

Всього 12 960,00 дол. США, кількість коробок 1080 шт., загальна вага 11 286,00 кг. Товар поставляється на умовах: CFR Клайпеда (ІНКОТЕРМС 2010). Специфікацією передбачені умови розрахунків, а саме: 30% авансовий платіж, 70% залишок.

Вищезазначений товар був ввезений на митну територію України та 19.01.2026 був заявлений до митного оформлення до Київської митниці за ЕМД №26UA100430400289U9, до якої було додано наступні документи: Сертифікат якості (Certificate of quality) від 07.11.2025; Рахунок-проформа (Proforma invoice) ADMI 003 від 31.10.2025; Рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) №001 -001 -000000203 від 07.11.2025; Специфікація №203 до інв. 001 -00 від 07.11.2025; Автотранспортна накладна (Road consignment note) №A011422 від 14.01.2026; Сертифікат про походження товару (Certificate of origin) №16843882202500000084P від 26.11.2025; Банківський платіжний документ swift від 04.11.2025; Банківський платіжний документ swift від 11.12.2025; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №8 від 16.01.2026; Документ, що підтверджує вартість перевезення товару №07-2809 від 16.01.2026; Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів №ЕС 26/07 від 28.08.2024; Договір про надання послуг митного брокера №18-05-21 від 18.05.2021; Договір (контракт) про перевезення №01-64-С від 01.12.2022; Копія митної декларації країни відправлення №028-2025-40-02293623 07.11.2025.

У митній декларації №26UA100430400289U9 поданій декларантом, було зазначено загальну суму товарів за рахунком, відповідно до інвойсу (графа 22), що складала 19 796.40 USD. Також було визначено розмір ПДВ та ввізного мита, сума розрахована декларантом склала - 200 648,95 грн.

За результатами перевірки документів та відомостей, доданих до митної декларації, встановлено, що документи не містять достатньої інформації, необхідної для визначення числових значень складових митної вартості, та під час проведення консультації Київська митниця надіслала позивачу електронне повідомлення про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових (за наявності) документів відповідно до ч.3 статті 53 МК України.

У відповідь на електронне повідомлення Відповідача, щодо витребування митним органом у декларанта додаткових документів, декларантом було надано лист від 19.01.2026 № 15889 в якому повідомлено, що інші документи в 10 ти денний термін не надаватимуться та надано додаткові документи, а саме: Сертифікат якості 07/11/2025; Проформа інвойсу ADMI 003 31/10/2025; інвойс 001-001-000000203 07/11/2025; специфікація 203 до інв.001-001-000000203 07/11/2025; CMR A011422 14/01/2026; Сертифікат походження 16843882202500000084Р 26/11/2025; swift б/н 04/11/2025; swift б/н 11/12/2025; рахунок на перевезення 8 16/01/2026; довідка про транспортні витрати 07-2809 16/01/2026; зовнішньоекономічний контракт ЕС 26/07 28/08/2024; експортна декларація 028-2025-40-02293623 07/11/2025.

Проте, Київською митницею було винесено Рішення про коригування митної вартості товарів №UA100430/2026/000005/1 від 19.01.2026 року, яким скоригована митна вартість товару.

Так, розрахована декларантом митна вартість товару становила 20 313,35 USD (881 863,61 грн. (курс валюти станом на момент подання декларації 19.01.2026 - 43,413 )), а вартість митних платежів - 197 537,45 грн. (мито - 17 637,27 грн., ПДВ - 179 900,18грн.), внаслідок протиправних дій відповідача у вигляді коригування митної вартості загальна вартість товару склала 37 745,21 USD (1 633 186,38 грн. (курс валюти станом на 20.01.2026 - 43,2678), а вартість митних платежів склала - 365 833,75 грн (мито - 32 663,73 грн., ПДВ - 333 170,02 грн.).

Внаслідок коригування вартості товарів митним органом, сума додаткових нарахувань (ввізне мито та ПДВ) склала - 168 928,58 грн.

В рішенні про коригування митної вартості товарів №UA100430/2026/000005/1 від 19.01.2026 року зазначено, що:

1) В інвойсі від 07.11.2025 N001-001- 000000203 зазначено країна відправки Еквадор в графі 15 митної декларації зазначено країну відправлення Литва.

2) В інвойсі від 07.11.2025 №001-001-000000203 і графи 20 митної декларації Товар постачається в Україну на умовах поставки CFR-Klaipeda(LT). Згідно положень Інкотермс, термін CFR (Cost and Freight (... named port of destination)), (Вартість і фрахт (... назва порту призначення)) стандартизовані умови постачання за Інкотермс, за якими продавець зобов`язаний своїм коштом доставити товар у порт відвантаження, завантажити його на судно і сплатити фрахт для доставки товару в зазна чений порт призна чення. У разі міжнародних перевезень за умовами CFR на продавця покладається також обов`язок митного оформлення товару для експорту. Вважається, що продавець виконав постачання, коли товар перетнув борт судна в порту відвантаження. Після завантаження товару на борт, ризик втрати чи ушкодження товару, а також будь-які додаткові витрати, що виникають (наприклад, розвантаження та митне оформлення в порту призначення), переходять від продавця до покупця. Такі умови можуть застосовуватися тільки під час перевезення товару морським або внутрішнім водним транспортом. Відповідно до частини 10 статті 58 Кодексу, до митної вартості товарів додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема: - витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на навантаження, перевантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов' яз ані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на страхування цих товарів. Відповідно до частини другої статті 53 Кодексу, якщо витрати на транспортування не включено до ціни товарів, декларантом подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Відповідно до положень наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення» (далі - Наказ Ля 599), для підтвердження витрат на транспортування декларантом можуть надаватись: - рахунок-фактура, акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; - банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури.

3) До митного оформлення надано Довідку про транспорті витрати від 16.01.2026 №07-2809 та рахунок про надання транспортних послуг від 16.01.2026 № 8, які видані ТОВ «ДАНКАР ЛОГІСТІК» Разом з тим, згідно відомостей, зазначених в автотранспортній накладній CMR від 14.01.2026 № А011422, безпосереднім перевізником товару є LLC «LEVTRANS PLUS». Отже, відбулося залучення третіх осіб. Підприємство, яке надало документи для підтвердження транспортних витрат повинно однозначно ідентифікуватись з підприємством, що здійснило перевезення оцінюваного товару. Однак документи, які видані суб`єктами господарювання, що залучались безпосередньо до договору транспортного експедирування, які сам договір, не надаються. Підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб`єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади. Враховуючи, що документи, які містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів та передбачені положенням наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599 декларантом при митному оформленні не надано, у митного органу відсутня можливість здійснити перевірку правильності обчислення складових митної вартості;

4) Декларантом не надано коносамент - документ, який містить в собі інформацію про умови доставки вантажу через морські шляхи;

5) Надані платіжні документи swift від 04.11.2025 та від 11.12.2025 б/н не можуть бути взяті до уваги у якості банківського платіжного документа, що стосується оцінюваного товару, оскільки згідно з нормами ЗУ від 21.06.2018 №24 73- VIII «Про валюту і валютні операції», Положення про здійснення операцій із валютними цінностями, затвердженого Постановою правління НБУ від 02.01.2019 №2, для здійснення платіжної операції з переказу іноземної валюти використовується платіжна інструкція в іноземній валюті, проте до митного оформлення надані платіжні документи.

6) Оплата за товар здійснена до виставлення рахунку. Враховуючи, що в платіжках swift від 04.11.2025 від 11.12.2025 б/н наявне тільки посилання на зовнішньоекономічний контракт від 28.08.2024 №EC 26/07, пов`язати їх не вбачається можливим.

Також, митним органом сформовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100430/2026/000007 від 19.01.2026 року.

Також, 25.02.2026 Позивачем був заявлений до митного оформлення до Київської митниці за ЕМД №26UA100430401270U6 товар Риба морожена:вомер (Selene Peruviana), ціла, нерозроблена, без теплової обробки, без харчових домішок. Розмірний ряд: 100-150гр/шт. Чиста вага нетто:10800 кг, без врахування ваги крижаної глазурі, упаковано в 1080 карт.короби (з вкладенням п/е пакета, термоусадочна плівка,п/е тесьма) на 18 дерев.палетах. Дата виготовлення: 10/2025р.

До митної декларації було додано наступні документи: Сертифікат якості (Certificate of quality) від 07.11.2025; Рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) N001-001-000000203 від 07.11.2025; Рахунок-фактура специфікація №203-1 до інв. 001-07.11.2025; Автотранспортна накладна (Road consignment note) №A022022 від 20.02.2026; Сертифікат про походження товару (Certificate of origin) №16843882202500000084Р від 26.11.2025; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №23 від 24.02.2026; Документ, що підтверджує вартість перевезення товару №07-2839 від 24.02.2026; Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів №EC 26/07 від 28.08.2024; Договір про надання послуг митного брокера №18-05-21 від 18.05.2021; Договір (контракт) про перевезення № 01-64-С від 01.12.2022.

За результатами перевірки документів та відомостей, доданих до митної декларації, встановлено, що документи не містять достатньої інформації, необхідної для визначення числових значень складових митної вартості, та під час проведення консультації Київська митниця надіслала позивачу електронне повідомлення про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових (за наявності) документів відповідно до ч.3 статті 53 МК України.

У відповідь на електронне повідомлення Відповідача, щодо витребування митним органом у декларанта додаткових документів, декларантом було надано лист від 26.02.2026 № 17141 в якому повідомлено, що інші документи в 10 ти денний термін не надаватимуться та надано додаткові документи, а саме: Сертифікат якості 07/11/2025; Проформа інвойсу ADMI 003 31/10/2025; інвойс 001-001-000000203 07/11/2025; специфікація 203-1 до інв.001-001-000000203 07/11/2025; CMR А022022 20/02/2026; Сертифікат походження 16843882202500000084Р 26/11/2025; swift б/н 04/11/2025; swift 6/н 11/12/2025; рахунок на перевезення 23 24/02/2026; довідка про транспортні витрати 07-2839 24/02/2026; зовнішньоекономічний контракт ЕС 26/07 28/08/2024.

Проте, 26.02.2026 Київською митницею було винесено Рішення про коригування митної вартості товарів №UA100430/2026/000011/1, яким скоригована митна вартість товару.

Так, розрахована декларантом митна вартість товару становила 13 352,93 USD (577 711,81 грн. (курс валюти станом на момент подання декларації 25.02.2026 - 43,2648 )), а вартість митних платежів - 129 407,45 грн. (мито - 11 554,24 грн., ПДВ - 117 853,21грн.), внаслідок коригування митної вартості загальна вартість товару склала 25 164,00 USD (1 088 124,07 грн. (курс валюти станом на 26.02.2026 - 43,2413 ), а вартість митних платежів склала - 243 739,79 грн (мито - 21 762,48 грн., ПДВ - 221 977,31 грн.).

Внаслідок коригування вартості товарів митним органом, сума додаткових нарахувань (ввізне мито та ПДВ) склала - 114 400,56 грн.

В рішенні про коригування митної вартості товарів №UA100430/2026/000011/1 від 26.02.2026 року зазначено, що:

1) В інвойсі від 07.11.2025 №001-001-000000203 зазначено країна відправки Еквадор (порт завантаження Guayaquil - Posorja) та є посилання на коносамент № 261020439 (документ, який містить в собі інформацію про умови доставки вантажу через морські шляхи) який до митної декларації не надано, проте в графі 15 митної декларації зазначено країну відправлення Литва.

2) До митного оформлення надано Довідку про транспорті витрати від 24.02.2026 №07-2839 та рахунок про надання транспортних послуг від 24.02.2026 № 23, які видані ТОВ «ДАНКАР ЛОГІСТІК» Разом з тим, згідно відомостей, зазначених в автотранспортній накладній CMR від 20.02.2026 №A022022, безпосереднім перевізником товару є PE ОСОБА_1 . Отже, відбулося залучення третіх осіб. Підприємство, яке надало документи для підтвердження транспортних витрат повинно однозначно ідентифікуватись з підприємством, що здійснило перевезення оцінюваного товару. Однак документи, які видані суб`єктами господарювання, що залучались безпосередньо до договору транспортного експедирування, як і сам договір, не надаються. Підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб`єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади. Враховуючи, що документи, які містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів та передба чені положенням наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599 декларантом при митному оформленні не надано, у митного органу відсутня можливість здійснити перевірку правильності обчислення складових митної вартості.

3) Відповідно до п.п 4.3 п. 4 контракту від 28.08.2024 № ЕС 26/07 Продавець повинен надати Покупцю пакувальний лист, коносамент, експортну декларацію, декларацію виробника, які до митної декларації не надані.

4) Надані платіжні документи swift від 04.11.2025 та від 11.12.2025 б/н не можуть бути взяті до уваги у якості банківського платіжного документа, що стосується оцінюваного товару, оскільки згідно з нормами ЗУ від 21.06.2018 №2473-VIII «Про валюту і валютні операції», Положення про здійснення операцій із валютними цінностями, затвердженого Постановою правління НБУ від 02.01.2019 №2, для здійснення платіжної операції з переказу іноземної валюти використовується платіжна інструкція в іноземній валюті, проте до митного оформлення надані платіжні документи.

5) Враховуючи, що в платіжках swift від 04.11.2025 від 11.12.2025 б/н наявне тільки посилання на контракт від 28.08.2024 №ЕС 26/07 без посилання на проформу-інвойс, тому пов`язати їх не вбачається можливим.

Також, митним органом сформовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100430/2026/000034 від 26.02.2026.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Згідно із частиною другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Правовідносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Відповідно до статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року за митними органами зберігається право перевіряти інформацію імпортерів щодо визначення митної вартості, з точки зору її повноти і правильності (стаття 17 та додаток III, параграф 6 Угоди).

Перевірка документів та відомостей, які подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій шляхом проведення: формато-логічного контролю; контролю співставлення; контролю із застосуванням системи управління ризиками та в інші способи, передбачені МК України (стаття 337 МК України).

Згідно з частиною 1 статті 320 МК України форми та обсяги контролю, достатнього для забезпечення додержання законодавства з питань державної митної справи та міжнародних договорів України при митному оформленні, обираються митницями (митними постами) на підставі результатів застосування системи управління ризиками.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (стаття 49 МК України).

Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (стаття 51 МК України).

Відповідно до статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Згідно з частиною п`ятою статті 52 МК України декларація митної вартості подається у разі: 1) якщо до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати, зазначені у частині десятій статті 58 цього Кодексу, і якщо вони не включалися до ціни; 2) якщо з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, виділено витрати, зазначені у частині одинадцятій статті 58 цього Кодексу; 3) якщо покупець та продавець пов`язані між собою.

Відповідно до статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є (частина друга статті 53 МК України): -декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; -зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; -рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); -якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; -за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; -транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; -ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; -якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частини третьої статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: -договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; -рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); -рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); -виписку з бухгалтерської документації; -ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; -каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; -копію митної декларації країни відправлення; -висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно частини четвертої статті 53 МК України у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; розрахунок ціни (калькуляцію).

Відповідно до статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (частина третя статті 54 МК України).

Згідно частини четвертої статті 54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний: -здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; -надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; -надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування; -випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право (частина п`ята статті 54 МК України): -упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; -у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; -у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; -проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; -звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; -застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Також до частини шостої статті 54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: -невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; -неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; - невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; -надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: - обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; - наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; -вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; - обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; - інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органів доходів і зборів.

Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами (стаття 57 МК України): - основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); - другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм МК України.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 МК України. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 МК України за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 МК України, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 МК України.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 МК України.

Відповідно до статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: - немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; - щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; - жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; - покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МК України.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Термін «ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті» стосується лише ціни оцінюваних товарів.

Додавання, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, згідно з цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

Розрахунки згідно із статтею 58 МК України робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

Згідно з частиною десятою статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Відповідно до статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Згідно з статтею 256 МК України відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення органу доходів і зборів про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.

У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Так, оскаржуване рішення про коригування митної вартості прийнято у зв`язку із неможливістю застосування Митницею митної вартості, заявленої декларантом.

Суд першої інстанції обґрунтовано визначив, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості.

При цьому, дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між Митницею та Декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 Митного кодексу України).

Згідно з частиною шостою статті 53 МК України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що митниця має право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає органу доходів і зборів право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України.

Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Таким чином, наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Разом з тим, відсутність в рішенні про коригування митної вартості товарів інформації з належним обґрунтуванням того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Суд першої інстанції правильно зазначив, що для митного оформлення декларантом подані документи для випуску у вільний обіг, митна вартість визначена Декларантом за ціною контракту (за основним методом).

Щодо зауважень митного органу відносно відомостей у інвойсі, в якому зазначено країна відправки - Еквадор та у графі 15 Митної декларації, де зазначено країну відправлення Литва - суд зазначає наступне.

Так, відповідно до умов Контракту, Проформи інвойсу та Специфікації. Сторони узгодили, що поставка даної партії товару відбувається на умовах CFR Клайпеда.

Умови CFR передбачають, що відповідальність продавця за вантаж завершується у той момент, коли товар розміщується на борту зафрахтованого відправником судна. Ризики і видатки переходять до покупця не одночасно, а на різних етапах доставки.

В Інвойсі від 07.11.2025 року №001-001-000000203 міститься інформацію такого змісту:

«PORT OF LOADING: Guayaquil-Poeria, INCOTERMS: CFR KLAIPEDA. При цьому отримувачем вантажу є Позивач - ТОВ «РПК «АДМІРАЛ» у місті Дніпро.

Отже, у відповідності до умов Контракту, та визначених ним умов поставки - Продавець організував та здійснив відправку товару у порт розвантаження КЛАЙПЕДА-ЛИТВА, що повністю підтверджується наданими товаросупровідними документами та узгоджується з відображеними декларантом у митній декларації значеннями.

Стосовно витрат позивача на навантаження, перевантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням суд зазначає наступне.

Відповідно до наданого до митного оформлення Акту здачі-приймання робіт №8 від 21 січня 2026 року, вартість міжнародного перевезення автомобільним транспортом AX1482MK/AA9608XF по маршруту: Клайпеда (Літва) до державного кордону України м/п Ягодин складає 47 000,00 грн, вартість міжнародного перевезення автомобільним транспортом AX1482MK/AA9608XF по маршруту: від державного кордону України м/п Ягодин до м. Дніпро, Україна становить 21 500,00 грн, винагорода експедитора по території України становить 1250,00 грн. Загальна вартість робіт становить 70 000,00 грн. Додаткові витрати відсутні.

Відповідно до наданого до митного оформлення Акту здачі-приймання робіт №23 від 27 лютого 2026 року, вартість міжнародного перевезення автомобільним транспортом AC9726BX/AC7577XF по маршруту: Клайпеда (Літва) до державного кордону України м/п Ягодин складає 30 000,00 грн, вартість міжнародного перевезення автомобільним транспортом AC9726BX/AC7577XF по маршруту: від державного кордону України м/п Ягодин до м. Дніпро, Україна становить 15 250,00 грн, винагорода експедитора по території України становить 625,00 грн. Загальна вартість робіт становить 45 875,00 грн. Додаткові витрати відсутні.

Отже, декларантом було повністю підтверджено вартість міжнародного перевезення належними та допустимими документами, які з невідомих причин не взяті до уваги митним органом.

Щодо зауважень митниці стосовно складових витрат на транспортно-експедиційні послуги - суд зазначає наступне.

Відповідно до Довідки Про транспортні витрати від 16.01.2026 року вбачається, що Транспортно-експедиційні витрати по перевезенню вантажу за маршрутом: Клайпеда (Літва) - м. Дніпро (Україна) 1970 км, в т.ч. транспортні виграти, від Клайпеда (Літва) до державного кордону України (м/п Ягодин) - 980 км, складають 47000 грн, без урахування ПДВ: згідно специфікації №51299-1 від 24.09.2025 р. - 9 000,00 грн., №203 від 07.11.2025 р. - 38 000,00 грн.; Транспортно-експедиційні витрати від державного кордону України (м/п Ягодин) до м. Дніпро (990 км) складають 22 750,00 грн., без урахування ПДВ ПДВ з експедиційних витрат складає - 250,00 грн. Загальна вартість транспортно-експедиційних витрат по перевезенню, складають 70 000,00 грн. Автомобіль: НОМЕР_1 / НОМЕР_2 . Вантаж не страхувався.

Відповідно до Довідки Про транспортні витрати від 24.02.2026 року вбачається, що

Транспортно-експедиційні витрати по перевезенню вантажу за маршрутом: Клайпеда (Літва) - м. Дніпро (Україна) 1970 км, в т.ч. транспортні виграти, від Клайпеда (Літва) до державного кордону України (м/п Ягодин) - 980 км, складають 17000 грн, без урахування ПДВ: Транспортно-експедиційні витрати від державного кордону України (м/п Ягодин) до м. Дніпро (990 км) складають 6875,00 грн., без урахування ПДВ ПДВ з експедиційних витрат складає 125,00 грн. Загальна вартість транспортно-експедиційних витрат по перевезенню, складають 24 000,00 грн. Автомобіль: AC9726BX/AC7577XF. Вантаж не страхувався.

Також, між ТОВ РПК «АДМІРАЛ» (Замовник) та ТОВ «ДАНКАР ЛОГІСТІК» (Виконавець) було укладено Договір про перевезення №01-64-С від 01.12.2022.

Відповідно до ст. 932 ЦК України, Виконавець має право залучити до виконання своїх обов`язків інших осіб.

Отже, чинним законодавством не вимагається та не передбачено подачі декларантом документів, якими б підтверджувалися взаємовідносини декларанта та перевізників, третіх осіб, яких було залучено Експедитором.

Суд вважає, що достатнім та належним доказом отримання послуг перевезення є договір транспортного експедирування послуг з організації такого перевезення, що підтверджує взаємозв`язок декларанта - позивача і Експедитора, який був наданий на момент декларування з первинною митною декларацією.

Таким чином, посилання Відповідача на відсутність інших документів, які можуть підтвердити залучення третіх осіб таким, що не ґрунтується на нормах чинного законодавства, й відповідно не може бути покладено в основу оспорюваних рішень.

Отже, складові витрати на транспортно-експедиційні послуги повністю є підтвердженими позивачем.

Стосовно наданих позивачем платіжних документів swift у яких наявне тільки посилання на зовнішньекономічний контракт від 28.08.2024 №ЕС 26/07, які відповідачем не були взяті до уваги в якості банківських платіжних документів суд зазначає наступне, а саме відсутність у банківських документах посилання на інвойс чи проформу, за умови наявності вказівки на контракт та товари, які оплачуються, не с підставою для висновку щодо недостовірності наданої позивачем інформації про митну вартість товару.

Чинним законодавством не встановлено обов`язку здійснювати посилання на інвойс чи проформу в банківському платіжному документі.

Вищезазначене також узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного Суду від 22.08.2019 у справі №810/2784/18.

Щодо того, що декларантом в повному обсязі не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товару, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 53 Митного кодексу України, право органу доходів і зборів на висунення письмової вимоги про надання додаткових документів виникає лише у разі, коли у документах, поданих для митного оформлення згідно частини другої статті 53 Митного кодексу України, наявні розбіжності, ознаки підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, наявні обґрунтовані підстави вважати, про наявність взаємозв`язку між продавцем і покупцем, який впливає на заявлену декларантом митну вартість.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічний правовий висновок з приводу застосування цих положень Митного кодексу України викладено у постанові Верховного Суду України від 31.03.2015 року у справі №21-127а15.

Так, всупереч вищевказаним вимогам Закону, витребувавши додаткові документи, митний орган не зазначив, які саме обставини ці документи повинні підтвердити або у своїй сукупності можуть спростувати/чи впливають на митну вартість товару, що свідчить про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Отже, сам факт подання декларантом не всіх додаткових документів без належного обґрунтування митницею, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не є підставою для відмови в митному оформленні товару.

Разом з тим, митний орган, встановивши вищевказані розбіжності, жодним чином не обґрунтовує, яким чином зазначені розбіжності, позбавляють митний орган можливості перевірити заявлену митну вартість імпортованого товару.

Як встановлено судом першої інстанції, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна неможливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем.

Застосувавши другорядний метод визначення митної вартості товару, ціна товару значно збільшилась, порівняно з ціною на придбання, у зв`язку із чим суд першої інстанції правильно зазначив про додатковий тягар, покладений на позивача.

Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.

Факт наявності у автоматизованій системі митного органу інформації, що товар, який задекларовано позивачем, розмитнювався раніше за вищою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Викладена правова позиція відповідає правовому висновку Верховного Суду, наведеному у постанові від 07.08.2018 року у справі № 815/3400/17.

Крім того, суд першої інстанції правильно звернув увагу, що застосована митницею митна вартість товару ґрунтується на митній вартості товару, який раніше був оформлений у митному відношенні за митною вартістю, яку також визначено митним органом за резервним методом.

Вищевказане відповідає правовим висновкам Верховного Суду від 31.01.2018 року у справі № 810/2839/17, від 22.08.2019 року у справі № 810/2784/18, від 23.07.2019 року у справі № 1140/3242/18, від 21.08.2019 року у справі № 520/9022/18.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів №UA100430/2026/000005/1 від 19.01.2026 року та картка відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100430/2026/000007 від 19.01.2026 року є протиправними та підлягали скасуванню.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні.

Згідно частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Київської митниці - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 червня 2026 року в адміністративній справі №160/7477/26 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Головуючий - суддя С.В. Білак

суддя І.В. Юрко

суддя С.В. Чабаненко