Постанова від 30 серпня 2026 р. у справі №160/2009/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

31 серпня 2026 року м. Дніпросправа № 160/2009/26

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Чабаненко С.В., Юрко І.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 липня 2026 року про закриття провадження у справі №160/2009/26 за позовом ОСОБА_1 до Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача, оформлене протоколом від 27.08.2025р. №743, яким відмовлено позивачеві у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги як члену сім`ї загиблого військовослужбовця ОСОБА_2 ;

- зобов`язати відповідача призначити та виплатити позивачеві одноразову грошову допомогу, передбачену пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022, як члену сім`ї загиблого військовослужбовця ОСОБА_2 , загибель якого настала ІНФОРМАЦІЯ_1 під час виконання обов`язків військової служби.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 липня 2026 року провадження у справі №160/2009/26 за позовом ОСОБА_1 до Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту про визнання протиправним та зобов`язання вчинити певні дії закрито.

Ухвала суду мотивовано тим, що оскаржувані порушення суб`єктом владних повноважень (відповідачем у цій справі) під час розгляду справи були виправлені самостійно (прийнято рішення про призначення та виплату позивачці ОГД згідно Витягу із протоколу №3 від 20.02.2026), внаслідок чого право позивача на отримання спірної ОГД (що є предметом спору у цій справі) було відповідачем відновлене (виправлене) і при цьому, у суду відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливо без визнання протиправним та скасування рішення, оформленого протоколом від 27.08.2025 №743, після такого виправлення (фактично у спосіб прийняття рішення, оформленого протоколом №3 від 20.02.2026 про призначення та виплату позивачці ОГД, таке порушене права позивачки відповідачем було відновлено), а тому суд зробив висновок про необхідність закриття провадження у цій справі на підставі п. 8 ч. 1 ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції позивач, зазначаючи про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, оскаржив її в апеляційному порядку. Просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу до суду першої інстанції для продовження її розгляду.

Апеляційна скарга фактично обґрунтована тим, що ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права, при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, та підлягає скасуванню. Зазначає про те, що одноразова грошова допомога, виплачена відповідно до Закону №2011-ХІІ та Порядку №975, є окремим видом соціальної виплати, який має іншу правову природу, інші підстави призначення та інший розмір, ніж одноразова грошова допомога, передбачена пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022. Отримання позивачем одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку №975 жодним чином не позбавляє її права на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Постановою №168, оскільки зазначені виплати регулюються різними нормативно-правовими актами та мають самостійний характер.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при постановленні оскаржуваної ухвали, враховуючи положення частини 1 статті 308 КАС України, щодо розгляду справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, виходить з наступного.

Згідно з пунктом 8 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб`єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.

У постанові від 26 червня 2018 року у справі № 800/369/17 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що у розумінні пункту 8 частини першої статті 238 КАС України у разі встановлення під час розгляду справи виправлення відповідачем оскаржуваних позивачем порушень, суд має вирішити питання можливості закриття провадження у справі. При цьому, вирішуючи зазначене питання, суд має з`ясувати, чи не призведе закриття провадження у справі до того, що законні права та інтереси позивача не будуть відновлені навіть після виправлення відповідачем оскаржуваних порушень.

Тобто, для застосування такої підстави для закриття провадження у справі необхідна сукупність певних фактів. Зокрема, оскаржувані порушення мають бути виправлені самостійно суб`єктом владних повноважень, а також мають бути відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання таких дій чи бездіяльності протиправними.

Як вбачається з матеріалів справи, протоколом від 27.08.2025 №743 позивачу відмовлено у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги на підставі пункту 2 постанови КМУ від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (а.с. 14, 106).

Відповідно до пункту 2 постанови КМУ від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) особам, які мають право на виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі осіб, зазначених у пунктах 1-1-2 цієї постанови, а також їх смерті внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого у період воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва), виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 млн. гривень.

В свою чергу, як вбачається із Витягу із протоколу №3 від 20.02.2026 позивачу призначено до виплати одноразову грошову допомогу відповідно до підпункту 1 пункту 4 постанови КМУ «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» від 25.12.2023 №795, наказу Міністерства оборони України від 17.10.2023 №607 – 2271000 грн (а.с. 135).

Викладені обставини свідчать про те, що суд першої інстанції закриваючи провадження у цій справі не з`ясував природу спірних правовідносин, оскільки оспорюваним рішенням - протоколом від 27.08.2025 №743 позивачу відмовлено у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги передбаченої пунктом 2 постанови КМУ від 28.02.2022 №168 в той час як згідно з Витягом із протоколу №3 від 20.02.2026 позивачу призначено до виплати одноразову грошову допомогу відповідно до підпункту 1 пункту 4 постанови КМУ від 25.12.2023 №795, а тому висновок суду першої інстанції про наявність підстав для закриття провадження на підставі пункту 8 частини першої статті 238 КАС України є передчасним.

Отже, з огляду на викладене, колегія суддів апеляційного суду зробила висновок про те, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 320, статтями 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 липня 2026 року про закриття провадження у справі №160/2009/26 задовольнити.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 липня 2026 року у справі №160/2009/26 – скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий - суддя С.В. Білак

суддя С.В. Чабаненко

суддя І.В. Юрко