Постанова від 26 серпня 2026 р. у справі №160/11482/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

27 серпня 2026 року м. Дніпросправа № 160/11482/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Божко Л.А. (доповідач),

суддів: Лукманової О.М., Дурасової Ю.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Дніпрі апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2025 року (суддя Боженко Н.В.) в адміністративній справі №160/11482/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , Військовій частині НОМЕР_2 , в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не оформлення довідки про склад і вартість неотриманого ОСОБА_1 речового майна та щодо невиплати грошової компенсації вартості за неотримане речове майно ОСОБА_1 при його звільненні з військової служби;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) оформити довідку про склад і вартість неотриманого ОСОБА_1 речового майна, нарахувати і виплатити ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_4 ) грошову компенсацію за неотримане речове майно станом на день його звільнення з військової служби, 19 грудня 2024 року.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 липня 2025 року позов задоволено.

В подальшому на адресу суду першої інстанції надійшла заява представника позивача про ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10000 грн.

Додатковим рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2025 року заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення у справі №160/11482/25 задовольнити частково. Ухвалити у справі №160/11482/25 додаткове рішення щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу. Стягнути з Військової частини НОМЕР_1 за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 гривень (три тисячі гривень 00 копійок).

Не погодившись з додатковим рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати додаткове рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просив залишити її без задоволення, зазначаючи що доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження з підстав, передбачених п.2 ч.1 ст.311 КАС України.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційних скарг з огляду на таке.

Частиною першою, пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Компенсація витрат на професійну правничу допомогу здійснюється у порядку, передбаченому статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно зі статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

З аналізу положень статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Надаючи оцінку заявленим до відшкодування сум, на предмет їх пов`язаності з цією справою, суд апеляційної інстанції виходить з такого.

Так, представник позивача на підтвердження розміру витрат на правову допомогу адвоката надав наступні документи:

- 1) договір про надання професійної правничої допомоги від 01.02.2025 року (далі Договір);

- 2) додаткова угоду від 22.05.2025 року №5 до Договору (далі Додаткова угода).

Договором погоджено надання позивачу правничої допомоги згідно додатків до нього. За п. 3.1., 3.2. Договору оплата здійснюється згідно та при підписанні додатків.

Додатковою угодою погоджено, що винагорода адвоката становить 10 000,00 грн (десять тисяч гривень 00 копійок) і сплачується Клієнтом протягом трьох робочих днів з набрання законної сили рішенням суду у справі в готівковій формі чи шляхом перерахуванням суми гонорару на розрахунковий рахунок Адвоката за вибором Клієнт.

Колегія суддів зазначає, що наявні докази в матеріалах справи підтверджують факт надання позивачу правничої допомоги, разом з тим щодо розміру таких витрат слід зазначити наступне.

Як зазначено Верховним Судом в постанові від 27.06.2018 року у справі №826/1216/16, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише, якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі “East/West Alliance Limited” проти України”, заява №19336/04).

В даному випадку, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції, що виходячи з категорії цієї справи, обсягу та характеру наданих адвокатом послуг, відсутністю детального розрахунку наданих послуг, з урахуванням дотримання вимог співмірності та обґрунтованості розміру витрат на оплату послуг адвоката, є обґрунтованою, співмірною і такою, що підтверджена належними доказами, вартість послуг в сумі 3000,00 грн., тому ця сума підлягає стягненню на користь позивача.

Виходячи в вищенаведеного, передбачені ст.317 КАС України підстави для скасування додаткового рішення відсутні.

Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 - залишити без задоволення.

Додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2025 року - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, за винятком наявності підстав передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддя Л.А. Божко

суддя О.М. Лукманова

суддя Ю. В. Дурасова