Постанова від 25 серпня 2026 р. у справі №160/5350/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

26 серпня 2026 року м. Дніпросправа № 160/5350/26

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Чабаненко С.В., Юрко І.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 травня 2026 року в адміністративній справі №160/5350/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

05 березня 2026 року представник ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій просить:

-визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного правління ДПС у Дніпропетровській області від 18.03.2025 року № 0182940-2413-0412-UA12140090000053443, на підставі якого ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 визначено податкове зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, як власнику об`єктів нежитлової нерухомості в сумі 38808,60 грн. за 2024 рік;

-визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного правління ДПС у Дніпропетровській області від 18.09.2025 року № 2099825-2413-0412-UA12140090000053443, на підставі якого ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 визначено податкове зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, як власнику об`єктів нежитлової нерухомості в сумі 24414,80 грн. за 2023 рік;

-визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного правління ДПС у Дніпропетровській області від 18.09.2025 року № 2099826-2413-0412-UA12140090000053443, на підставі якого ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 визначено податкове зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, як власнику об`єктів нежитлової нерухомості в сумі 18274,25 грн. за 2023 рік.

В обґрунтування позову представник позивача зазначив, що у приватній власності ОСОБА_1 перебуває нежитлова будівля загальною площею 546,6 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав, індексний номер 331597909 сформований 09.05.2023 року, дана будівля за класифікацією будівель та споруд (ДКБС) має код: 1271.9 «Будівлі сільськогосподарського призначення інші», що підтверджується Витягом з Реєстру Будівельної діяльності щодо інформації про технічне обстеження Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, реєстраційний номер документу: ТО01:4623-6578-8071-6732, документ 144 від 01.05.2023 року.

У період до 07.11.2023 року (дата відчуження), у власності ОСОБА_1 також перебувала нежитлова будівля пункту технічного обслуговування, загальною площею 545,5 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка також за класифікацією будівель та споруд (ДКБС) має код: 1271.9 «Будівлі сільськогосподарського призначення інші», що підтверджується Витягом з Реєстру Будівельної діяльності щодо інформації про технічне обстеження Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, реєстраційний номер документу: ТО01:4677-3155-1112-5089, документ 145 від 01.05.2023 року.

Перехід 07.11.2023 року права власності на вищевказану нежитлову будівлю до іншого власника підтверджується відомостями наявними у Державному реєстрі речових прав (запис про право власності: 52548837, інформаційна довідка №5005747105291-18067862204).

25 вересня 2025 року Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області сформовано:

- податкове повідомлення-рішення від 18.03.2025 року №0182940-2413-0412-UА12140090000053443 яким ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 визначено податкове зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, як власнику об`єктів нежитлової нерухомості в сумі 38808,60 грн. за 2024 рік, щодо об`єкту нерухомого майна розташованого за адресою АДРЕСА_1 ;

- податкове повідомлення-рішення від 18.09.2025 року №2099825-2413-0412-UА12140090000053443 яким ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 визначено податкове зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, як власнику об`єктів нежитлової нерухомості в сумі 24414,80 грн. за 2023 рік, щодо об`єкту нерухомого майна належного позивачу розташованого за адресою АДРЕСА_1 ;

- податкове повідомлення-рішення від 18.09.2025 року №2099826-2413-0412-UА12140090000053443 яким ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 визначено податкове зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, як власнику об`єктів нежитлової нерухомості в сумі 18274,25 грн. за 2023 рік, щодо об`єкту нерухомого майна належного позивачу розташованого за адресою АДРЕСА_1 , за період володіння цим майном з 05.05.2023 р. по 16.11.2023 р., (колонки 3 та 4 ППР).

ОСОБА_1 вважає протиправними та такими, що підлягають скасуванню, податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 18.03.2025 року №0182940-2413-0412-UА12140090000053443; від 18.09.2025 року №2099825-2413-0412-UА12140090000053443; від 18.09.2025 року №2099826-2413-0412-UА12140090000053443, оскільки нежитлові будівлі позивача відносно яких нараховано податкові зобов`язання за оскаржуваними ППР, мають код ДКБС - 1271.9 та відноситься до будівель сільськогосподарського призначення, до яких не застосовується ставка - 1%, крім того, відповідачем не враховано, що рішенням сільської ради на період з 2022 по 2025 рік були встановлені пільги щодо нарахування податків на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, щодо нежитлових будівель з кодом ДКБС - 1271.9, у зв`язку з чим представник позивача звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 травня 2026 року у справі № 160/5350/26 адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В апеляційній скарзі Головне управління ДПС у Дніпропетровській області просить рішення суду скасувати та відмовити в задоволенні позовних вимог. Посилається на те, що наявність статусу будівлі сільськогосподарського призначення не може бути достатньою підставою для звільнення від оподаткування, оскільки стаття 266 Податкового кодексу визначає звільнення від сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не лише за його статусом, а й за використанням будівель з метою провадження сільськогосподарської діяльності, тобто з використанням майна за цільовим призначенням для виготовлення/ зберігання сільськогосподарської продукції. Оскільки позивач не є сільськогосподарським товаровиробником в розумінні Закону України "Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001 - 2004 років", відсутні правові підстави надання пільги податку.

14 липня 2026 року від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, де зазначено про те, що саме за встановлення судом першої інстанції вищевикладених обставин, що належні позивачу будівлі мають за класифікацією будівель та споруд (ДКБС) код: 1271.9 «Будівлі сільськогосподарського призначення інші» та що відповідно до додатку 1 до рішення Зайцівської сільської ради від 08.07.2021 року №145-8/VIII «Про встановлення ставок та пільг зі сплати податків на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на території Зайцівської сільської ради» встановлено, що будівлі які за класифікацією будівель та споруд мають код ДКБС: 1271.9 «Будівлі сільськогосподарського призначення інші», не є об`єктом оподаткування.

Таким чином, суд першої інстанції здійснивши повне та всебічне з`ясуванні всіх обставин справи дійшов законного та обґрунтованого висновку про необхідність визнати протиправним та скасувати вищевказані податкові повідомлення-рішення та належним чином захистив порушенні права позивача.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частин першої та другої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Рішенням Зайцівської сільської ради від 08.07.2021 року №145-8/VIII «Про встановлення ставок та пільг зі сплати податків на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на території Зайцівської сільської ради» ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на території Зайцівської сільської ради були встановлені та введені в дію з 01.01.2022 року.

Відповідно до додатку 1 до рішення Зайцівської сільської ради від 08.07.2021 року №145-8/VIII «Про встановлення ставок та пільг зі сплати податків на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на території Зайцівської сільської ради» встановлено, що будівлі які за класифікацією будівель та споруд мають код ДКБС: 1271.9 «Будівлі сільськогосподарського призначення інші», не є об`єктом оподаткування.

Рішенням Зайцівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області «Про встановлення ставок та пільг із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на території Зайцівської сільської ради» від 14.07.2025 року № 698-44/VІІІ, а саме пункту 5, встановлено що, попереднє рішення Зайцівської сільської ради від 08.07.2021 року №145-8/ІІІ «Про встановлення ставок та пільг зі сплати податків на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на території Зайцівської сільської ради», яке введено в дію починаючи з 01.01.2022 року, визнається таким що втратило свою чинність з 01.01.2026 року.

За даними інформаційно-комунікаційної системи ДПС України ОСОБА_1 перебуває на податковому обліку в ГУ ДПС як платник податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та є власником об`єктів нежитлової нерухомості.

У приватній власності ОСОБА_1 перебуває нежитлова будівля загальною площею 546,6 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав, індексний номер 331597909 сформований 09.05.2023 року, дана будівля за класифікацією будівель та споруд (ДКБС) має код: 1271.9 «Будівлі сільськогосподарського призначення інші», що підтверджується Витягом з Реєстру Будівельної діяльності щодо інформації про технічне обстеження Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, реєстраційний номер документу: ТО01:4623-6578-8071-6732, документ 144 від 01.05.2023 року.

У період до 07.11.2023 року (дата відчуження), у власності ОСОБА_1 також перебувала нежитлова будівля пункту технічного обслуговування, загальною площею 545,5 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка також за класифікацією будівель та споруд (ДКБС) має код: 1271.9 «Будівлі сільськогосподарського призначення інші», що підтверджується Витягом з Реєстру Будівельної діяльності щодо інформації про технічне обстеження Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, реєстраційний номер документу: ТО01:4677-3155-1112-5089, документ 145 від 01.05.2023 року.

Перехід 07.11.2023 року права власності на вищевказану нежитлову будівлю до іншого власника підтверджується відомостями наявними у Державному реєстрі речових прав - запис про право власності: 52548837, інформаційна довідка №5005747105291-18067862204.

Керуючись підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області 25 вересня 2025 року сформовано:

- податкове повідомлення-рішення від 18.03.2025 року №0182940-2413-0412-UА12140090000053443 яким ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 визначено податкове зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, як власнику об`єктів нежитлової нерухомості в сумі 38808,60 грн. за 2024 рік, щодо об`єкту нерухомого майна та розташованого за адресою АДРЕСА_1 ;

- податкове повідомлення-рішення від 18.09.2025 року №2099825-2413-0412-UА12140090000053443 яким ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 визначено податкове зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, як власнику об`єктів нежитлової нерухомості в сумі 24414,80 грн. за 2023 рік, щодо об`єкту нерухомого майна належного позивачу та розташованого за адресою АДРЕСА_1 ;

- податкове повідомлення-рішення від 18.09.2025 року №2099826-2413-0412-UА12140090000053443 яким ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 визначено податкове зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, як власнику об`єктів нежитлової нерухомості в сумі 18274,25 грн. за 2023 рік, щодо об`єкту нерухомого майна належного позивачу та розташованого за адресою АДРЕСА_1 , за період володіння цим майном з 05.05.2023р. по 16.11.2023р., (колонки 3 та 4 ППР).

09.01.2026 року представник позивача звернувся до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з заявою, в якій просив проведення звірки даних, в тому числі щодо права на користування пільгою, розміру ставки податку, нарахованої суми податку, та надав відповідні документи що підтверджують віднесення належних позивачеві будівель коду ДКБС: 1271.9 «Будівлі сільськогосподарського призначення інші» та копію рішення сільської ради.

Листом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 8359/6/04-36-24-13-13 від 05.02.2026 року представнику повідомлено про відмову у задоволенні заяви, перерахунок не здійснено та оскаржувані податкові повідомлення - рішення залишено без змін.

ОСОБА_1 вважає протиправними та такими, що підлягають скасуванню, податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 18.03.2025 року №0182940-2413-0412-UА12140090000053443; від 18.09.2025 року №2099825-2413-0412-UА12140090000053443; від 18.09.2025 року №2099826-2413-0412-UА12140090000053443, оскільки нежитлові будівлі позивача, відносно яких нараховано податкові зобов`язання за оскаржуваними ППР, мають код ДКБС - 1271.9 та відноситься до будівель сільськогосподарського призначення до яких не застосовується ставка - 1%, крім того, відповідачем не враховано, що рішенням сільської ради на період з 2022 по 2025 рік були встановлені пільги щодо нарахування податків на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, щодо нежитлових будівель з кодом ДКБС - 1271.9, у зв`язку з чим представник позивача звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Відповідно до пункту 10.1 статті 10 Податкового кодексу України до місцевих податків належать податок на майно та єдиний податок.

Відповідно до статті 15 Податкового кодексу України визначено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з вказаним Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з вказаним Кодексом.

Відповідно до статті 265 Податкового кодексу України податок на майно складається з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку та плати за землю.

Відповідно до підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Відповідно до підпункту 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Відповідно до підпункту 266.3.1 пункту 266.3 статті 266 Податкового кодексу України базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

Відповідно до підпункту 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 Податкового кодексу України база оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Отже, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є однією із складових податку на майно і належить до місцевих податків, визначених статтею 10 Податкового кодексу України. Податок сплачується за місцем розташування об`єкта/об`єктів оподаткування. Платниками податку на нерухомість є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, у власності яких перебуває відповідне майно.

При цьому, підпунктом 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України встановлено податкові пільги з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

За приписами статті 30 Податкового кодексу України податкова пільга - це передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов`язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених пунктом 30.2 цієї статті.

Підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об`єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат.

Відповідно до підпункту "ж" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України не є об`єктом оподаткування будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства" (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку (у редакції, чинній у спірний період до 15.03.2024); з 16.03.2024 у редакції - будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу "Нежитлові сільськогосподарські будівлі" (код 1271) Класифікатора будівель і споруд НК 018:2023, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб`єктів господарювання та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

Колегія суддів зазначає, що правовий аналіз цієї норми зумовлює висновок, що її застосування передбачає наявність двох умов, перша з яких - власник об`єкта нерухомості (будівлі, споруди) є сільськогосподарським товаровиробником, а друга - об`єкт нерухомості (будівля, споруда) призначений для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності. Застосовуючи об`єктно-функціональний підхід до визначення податкової пільги, передбаченої абз. «ж» підпунктом 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу, законодавець ключовими критеріями обрав сукупність дотримання трьох обов`язкових умов: 1) віднесення будівлі до класу будівель сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства; 2) власник об`єкта нерухомості (будівлі, споруди) є сільськогосподарським товаровиробником; 3) вказані будівлі не здаються в оренду, лізинг, позичку. Пільга, встановлена абзацом «ж» пп. 266.2.2 п. 266.2 статті 266 Податкового кодексу, стосується сільськогосподарських товаровиробників і направлена на створення сприятливих умов для здійснення сільськогосподарської діяльності, стимулювання такої діяльності та досягнення її збалансованого податкового навантаження. Тому, оцінюючи спірні податкові повідомлення-рішення, суд повинен дослідити наявність підстав для застосування податкової пільги, передбаченої абз. «ж» підпунктом 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.04.2020 у справі №540/2206/19, від 21.10.2020 у справі №806/2686/18, від 17.02.2021 у справі №820/3707/17, від 09.05.2023 у справі №380/10802/22.

При цьому, згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 20.02.2020 у справі №820/3706/17, колегія суддів зазначає, що однією з правових підстав для застосування до особи пільги зі сплати податку на нерухоме майно у вигляді звільнення від його сплати є правовий статус будівлі.

Так, в силу вимог підпункту 14.1.1291 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України об`єкти нежитлової нерухомості - будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду. У нежитловій нерухомості виділяють, зокрема будівлі промислові та склади.

Державним комітетом України по стандартизації, метрології та сертифікації наказом від 17 серпня 2000 року №507 затверджено і введено в дію Державний класифікатор будівель та споруд ДК 018-2000, який призначений для використання органами центральної та місцевої виконавчої та законодавчої влади, фінансовими службами, органами статистики та всіма суб`єктами господарювання (юридичними та фізичними особами) України. Об`єктами класифікації в ДК 018-2000 є будівлі виробничого та невиробничого призначення та інженерні споруди різного функціонального призначення.

Відповідно до названого Державного класифікатора будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності (будівлі для використання в сільськогосподарській діяльності, наприклад, корівники, стайні, свинарники, кошари, кінні заводи, собачі розплідники, птахофабрики, зерносховища, склади та надвірні будівлі, підвали, винокурні, винні ємності, теплиці, сільськогосподарські силоси тощо) віднесено до підрозділу «Будівлі нежитлові» (група 127 «Будівлі нежитлові інші» клас 1271 «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства»).

До будівель, споруд сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності відносяться об`єкти нерухомості, які відповідно до ДК 018-2000 належать до класу 1271 "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства", що включає підкласи: 1271.1 «Будівлі для тваринництва»; 1271.2 «Будівлі для птахівництва»; 1271.3 «Будівлі для зберігання зерна»; 1271.4 «Будівлі силосні та сінажні»; 1271.5 «Будівлі для садівництва, виноградарства та виноробства»; 1271.6 «Будівлі тепличного господарства»; 1271.7 «Будівлі рибного господарства»; 1271.8 «Будівлі підприємств лісівництва та звірівництва»; 1271.9 «Будівлі сільськогосподарського призначення інші».

Визначення приналежності будівлі до того чи іншого класу проводиться на підставі документів, що підтверджують право власності, з урахуванням класифікаційних ознак та функціонального призначення об`єкта нерухомості згідно з ДК 018-2000.

Наказом Міністерства економіки України №3573 від 16.05.2023, який набрав чинності 01.01.2024, затверджено національний класифікатор НК 018:2023 "Класифікатор будівель і споруд" та скасовано національний класифікатор ДК 018-2000 "Державний класифікатор будівель та споруд", затверджений наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації №507 від 17.08.2000.

Згідно з національним класифікатором НК 018:2023, об`єктами класифікації є окремі споруди (будівля, дорога, трубопровід тощо). У виключних випадках класифікаційна одиниця може бути застосована до об`єкта нерухомого майна в цілому. У цій класифікації споруди поділяються на два розділи "Будівлі" та "Інженерні споруди".

За класифікатором будівель і споруд НК 018:2023 під кодом 127 "Інші нежитлові будівлі"; клас 1271 "Нежитлові сільськогосподарські будівлі", який включає: будівлі, призначені для сільськогосподарської діяльності, наприклад, корівники, стайні, свинарники, кошари, конюшні, розплідники, промислові курники, зерносховища, ангари та фермерські господарські будівлі, погреби, виноробні заводи, винні чани, теплиці, сільськогосподарські силоси тощо; цей клас не включає: споруди зоологічних парків та ботанічних садів (2412).

Отже, із вищевказаного можна зробити висновок, що правовий статус будівлі як нежитлової сільськогосподарської, що включає будівлі, призначені для сільськогосподарської діяльності, наприклад, корівники, стайні, свинарники, кошари, конюшні, розплідники, промислові курники, зерносховища, ангари та фермерські господарські будівлі, погреби, виноробні заводи, винні чани, теплиці, сільськогосподарські силоси тощо, є правовою підставою для застосування до особи пільги зі сплати податку на нерухоме майно у вигляді звільнення від його сплати.

Колегія суддів зауважує, що обов`язковою умовою для звільнення від оподаткування є належність такого об`єкта сільськогосподарському товаровиробнику.

Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 17.02.2021 у справі №820/3707/17.

Так, згідно з підпунктом 14.1.235 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України сільськогосподарський товаровиробник - юридична особа незалежно від організаційно-правової форми або фізична особа - підприємець, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі виробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.

Дане визначення застосовується для цілей глави розділу ХІV цього Кодексу "Спрощена система оподаткування, облік та звітність", тоді як в даному випадку йдеться про сплату податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (розділ ХІІ "Податок на майно").

Такого висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 01.04.2021 у справі №820/6752/16, від 17.02.2021 у справі №820/3707/17, від 24.04.2020 у справі №540/2206/19, від 10.04.2020 у справі №823/1751/17.

Визначення поняття "сільськогосподарський товаровиробник" також міститься у статті 1 Закону України "Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001 - 2004 років" від 18.01.2001 № 2238-III, під яким мається на увазі фізична або юридична особа, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції, переробкою власно виробленої сільськогосподарської продукції та її реалізацією.

Колегія суддів зазначає, що з метою визнання осіб такими, що займаються сільськогосподарською діяльністю, у законодавстві також вживається поняття "виробники сільськогосподарської продукції".

Так, згідно з абзацом другим статті 1 Закону України "Про сільськогосподарський перепис" виробники сільськогосподарської продукції сільськогосподарські товаровиробники, фізичні особи (у тому числі домогосподарства, фізичні особи, що здійснюють діяльність, пов`язану з веденням особистого селянського господарства, самозайняті особи у сфері сільського господарства), які займаються сільськогосподарською діяльністю.

Таким чином, колегія суддів доходить висновку, що поняття "сільськогосподарський товаровиробник" не суперечить його визначенню, наведеному в підпункті 14.1.235 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, яке має чітко обмежену сферу застосування. Як наслідок, для інших випадків мають бути застосовані субсидіарно норми інших законів відповідно до положень пункту 5.3 статті 5 Податкового кодексу України.

Враховуючи наведене вище, у розумінні підпункту "ж" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України право на пільгу зі сплати податку мають особи (як юридичні, так і фізичні), які безпосередньо займаються сільськогосподарською діяльністю, тобто зайняті у процесі виробництва, переробки власно виробленої сільськогосподарської продукції та її подальшої реалізації.

Зазначений правовий висновок Верховного Суду викладено у постанові від 23.09.2021 у справі №140/2700/19.

У приватній власності ОСОБА_1 перебуває нежитлова будівля загальною площею 546,6 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав, індексний номер 331597909 сформований 09.05.2023 року, дана будівля за класифікацією будівель та споруд (ДКБС) має код: 1271.9 «Будівлі сільськогосподарського призначення інші», що підтверджується Витягом з Реєстру Будівельної діяльності щодо інформації про технічне обстеження Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, реєстраційний номер документу: ТО01:4623-6578-8071-6732, документ 144 від 01.05.2023 року.

У період до 07.11.2023 року (дата відчуження), у власності ОСОБА_1 також перебувала нежитлова будівля пункту технічного обслуговування, загальною площею 545,5 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка також за класифікацією будівель та споруд (ДКБС) має код: 1271.9 «Будівлі сільськогосподарського призначення інші», що підтверджується Витягом з Реєстру Будівельної діяльності щодо інформації про технічне обстеження Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, реєстраційний номер документу: ТО01:4677-3155-1112-5089, документ 145 від 01.05.2023 року.

Перехід 07.11.2023 року права власності на вищевказану нежитлову будівлю до іншого власника підтверджується відомостями наявними у Державному реєстрі речових прав - запис про право власності: 52548837, інформаційна довідка №5005747105291-18067862204.

Відповідно до пункту 24 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання встановлення місцевих податків і зборів відповідно до Податкового кодексу України.

В силу частини першої статті 73 "Про місцеве самоврядування в Україні" акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов`язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території. Отже, орган місцевого самоврядування уповноважений встановити ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та пільги з його сплати.

Пунктом 30.1 статті 30 Податкового кодексу України визначено поняття податкова пільга - передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов`язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених пунктом 30.2 цієї статті.

Пунктом 30.2 статті 30 Податкового кодексу України визначено, що підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об`єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат.

Отже, податковою пільгою є часткове або повне звільнення осіб від сплати певного податку за наявності передбачених та закріплених юридичних фактів. Це означає, що податкова пільга поширюється виключно на певну категорію осіб, у той час, як для інших платників податків обов`язок щодо його сплати є незмінним.

У даному випадку, суд враховує, що рішенням Зайцівської сільської ради від 08.07.2021 року №145-8/VIII «Про встановлення ставок та пільг зі сплати податків на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на території Зайцівської сільської ради» ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на території Зайцівської сільської ради були встановлені та введені в дію з 01.01.2022 року.

Відповідно до додатку 1 до рішення Зайцівської сільської ради від 08.07.2021 року №145-8/VIII «Про встановлення ставок та пільг зі сплати податків на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на території Зайцівської сільської ради» встановлено, що будівлі які за класифікацією будівель та споруд мають код ДКБС: 1271.9 «Будівлі сільськогосподарського призначення інші», не є об`єктом оподаткування.

Рішенням Зайцівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області «Про встановлення ставок та пільг із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на території Зайцівської сільської ради» від 14.07.2025 року № 698-44/VІІІ, а саме пункту 5, встановлено, що попереднє рішення Зайцівської сільської ради від 08.07.2021 року №145-8/ІІІ «Про встановлення ставок та пільг зі сплати податків на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на території Зайцівської сільської ради», яке введено в дію починаючи з 01.01.2022 року, визнається таким, що втратило свою чинність з 01.01.2026 року.

А отже, введені вищевказаним рішенням сільської ради від 08.07.2021 року №145-8/VIII ставки податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки діяли у період з 01.01.2022 року по 31.12.2025 року, тобто у тому числі в періоди за які позивачеві, як власнику об`єктів нерухомого майна, які мають код ДКБС: 1271.9 «Будівлі сільськогосподарського призначення інші», нараховані спірні зобов`язання.

Під час розгляду справи податковим органом не надано доказів того, що позивач використовував належні йому на праві власності об`єкти нерухомості у будь-якій іншій, відмінній від сільськогосподарської діяльності спосіб.

Доказів передачі позивачем в оренду, лізинг, позичку зазначеного нерухомого майна у 2023-2024 роках відповідачем суду також не надано.

Відтак, зазначене нерухоме майно не підлягало оподаткуванню у 2023-2024 роках, тому суд першої інстанції обґрунтовано визнав протиправними та скасував спірні податкові повідомлення-рішення.

Отже, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції в повному обсязі дослідив положення нормативних актів, що регулюють спірні правовідносини та дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Згідно частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 травня 2026 року в адміністративній справі №160/5350/26 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Головуючий - суддя С.В. Білак

суддя С.В. Чабаненко

суддя І.В. Юрко