Постанова від 25 серпня 2026 р. у справі №160/32910/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

26 серпня 2026 року м. Дніпросправа № 160/32910/25

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Чабаненко С.В., Юрко І.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 травня 2026 року в адміністративній справі №160/32910/25 за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Дніпровської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: товариство з обмеженою відповідальністю "Балівська виробничо-будівельна компанія" про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду, з урахуванням уточненої позовної заяви від 04.12.2025 року, до Виконавчого комітету Дніпровської міської ради, в якій просить:

-визнати незаконним та скасувати рішення №9-20/2 Виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 20.02.2024 року «Про надання дозволу ТОВ «БВБК» на проектування та будівництво багатоквартирних житлових будинків з об`єктами громадського призначення по вул. Широкій, 1 (Амур-Нижньодніпровський район)».

В обґрунтування позову позивач зазначив, що 20.02.2024 року, керуючись Законами України «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про місцеве самоврядування в Україні», Цивільним кодексом України, враховуючи матеріали детального плану території у районі вул. Широкої та вул. Бєляева, затвердженого рішенням ДМР від 24.02.2021 №326/4, на підставі заяви ТОВ «БВБК» від 04.01.2024 вх. №14/21, Виконавчим комітетом Дніпровської міської ради прийнято рішення №9-20/2 "Про надання дозволу ТОВ «БВБК» на проектування та будівництво багатоквартирних житлових будинків з об`єктами громадського призначення по вул. Широкій, 1 (Амур- Нижньодніпровський район)", згідно до якого вирішено:

Надати дозвіл товариству з обмеженою відповідальністю «БАЛІВСЬКА ВИРОБНИЧО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ» (код ЄДРПОУ 43308160) на проектування та будівництво багатоквартирних житлових будинків з об`єктами громадського призначення по АДРЕСА_1 (схема розташування об`єкта додається) у межах землекористування (кадастровий номер 1210100000:01:496:0028).

ОСОБА_1 вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню, рішення №9-20/2 виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 20.02.2024 року «Про надання дозволу ТОВ «БВБК» на проектування та будівництво багатоквартирних житлових будинків з об`єктами громадського призначення по вул. Широкій, 1 (Амур-Нижньодніпровський район)», оскільки: виконавчий комітет не наділений повноваженнями приймати рішення, щодо забудови землі міста площею 19,4 га та надання суб`єктам господарювання дозволів на проектування та будівництво багатоквартирних житлових будинків з об`єктами громадського призначення; не враховано наявність на ділянці земель водного фонду та відсутнє погодження проектів від Офісу водних ресурсів у Дніпропетровській області щодо робіт на землях водного фонду; не враховано, що на спірній землі наявна державна земля лісогосподарського призначення та не отримано погодження від обласної державної адміністрації на забудову лісу; не враховано громадські інтереси при прийнятті спірного рішення, у зв`язку з чим позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.05.2026 адміністративний позов залишено без задоволення.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено про те, що судом першої інстанції не враховано те, що виконавчий комітет не наділений повноваженнями приймати рішення, щодо забудови землі міста площею 19,4 га та надання суб`єктам господарювання дозволів на проектування та будівництво багатоквартирних житлових будинків з об`єктами громадського призначення; не враховано наявність на ділянці земель водного фонду та відсутнє погодження проектів від Офісу водних ресурсів у Дніпропетровській області щодо робіт на землях водного фонду; не враховано, що на спірній землі наявна державна земля лісогосподарського призначення та не отримано погодження від обласної державної адміністрації на забудову лісу; не враховано громадські інтереси при прийнятті спірного рішення.

Зазначив, що ділянка знаходиться у межах території Смарагдової мережі Європи UA0000093 Dniprovske Reservoir, а також те, що земельна ділянка є рекраційного призначення.

29 липня 2026 року від ТОВ «БАЛІВСЬКА ВИРОБНИЧО- БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ» надійшли пояснення стосовно апеляційну скарги, в якій зазначено про те, що 20 лютого 2024 виконавчим комітетом Дніпровської міської ради дійсно прийнято рішення № 9-20/2 “Про надання дозволу ТОВ “БВБК” на проектування та будівництво багатоквартирних житлових будинків з об`єктами громадського призначення по вул. Широкій, 1 (Амур-Нижньодніпровський район)”, відповідно до якого керуючись ЗУ “Про регулювання містобудівної діяльності”, “Про місцеве самоврядування в України”, Цивільним кодексом України, ураховуючи матеріали детального плану території у районі вул. Широкої та вул. Беляєва, затвердженого рішенням Дніпровської міської ради від 24.02.2021 № 326/4, на підставі заяви ТОВ “БВБК” від 04.01.2024 вх. № 14/21 було надано ТОВ “БВБК” дозвіл на проектування та будівництво багатоквартирних житлових будинків з об`єктами громадського призначення по вул. Широкій, 1 у межах землекористування (кадастровий номер 1210100000:01:496:0028).

В рамках даного рішення та вимог чинного законодавства ТОВ “БВБК” зобов`язано, в тому числі, отримати вихідні дані для проектування та здійснення проектно- вишукувальних робіт в установленому порядку, визначено вихідні параметри проектування, покладено на ТОВ “БВБК” обов`язок із дотримання правового режиму використання земельної ділянки в охоронних зонах мереж, визначеного чинним законодавством України, будівельними нормами, державними стандартами та правилами.

Зазначено, що оспорене позивачем рішення є передумовою проектування, тоді як саме на етапі отримання вихідних даних для проектування та самого проектування визначаються параметри об`єкта, який дозволено будувати на земельній ділянці із врахуванням всіх наявних обмежень. При цьому, сама земельна ділянка має площу 194 287 кв.м., планувалась під забудову ж/м Фрунзенський-3 принаймні з 90-х років, її площа та розміщення дозволяє врахувати всі наявні обмеження згідно містобудівної документації.

Заперечуючи правомірність прийнятого рішення виконавчого комітету позивач посилається, зокрема, на віднесення земельної ділянки (відомості про те, чи в цілому чи частково - відсутні і позивачем не наведені) до території Смарагдової мережі, наявність накладення на земельну ділянку лісогосподарського призначення, встановлені охоронні зони вздовж водних об`єктів.

Проте в частині посилання на накладення земельних ділянок (спірної та земель лісогосподарського призначення) до позовної заяви позивачем додано викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану) № НВ-1201318422025, згідно якої накладення земельної ділянки із кадастровим номером 1210100000:01:496:0028 на інші земельні ділянки - відсутнє.

31 липня 2026 року від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якій вказано що позивач не є особою, яка відповідно до положень Орхуської Конвенції, законодавства України, а також своєї діяльності має право на представництво в суді екологічних інтересів суспільства з метою захисту порушених екологічних прав людини та громадянина або з метою усунення порушень вимог екологічного законодавства.

Вказує, що оспорюване рішення було прийнято компетентним органом у межах наданих повноважень, а твердження позивача про протилежне є лише його власним трактуванням норм законодавства.

Відтак, рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 20.02.2024 року № 9-20/2 «Про надання дозволу ТОВ «БВБК» на проєктування та будівництво багатоквартирних житлових будинків з об`єктами громадського призначення по вул. Широкій, 1 (Амур-Нижньодніпровський район)», надано у межах землекористування (кадастровий номер 1210100000:01:496:0028), є законним та таким, що прийняте в межах наданих повноважень.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частин першої та другої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

27 серпня 2021 року за результатами земельних торгів у формі аукціону з продажу права оренди земельної ділянки несільськогосподарського призначення комунальної власності, оформлених протоколом №10/08, між Дніпровською міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю «БАЛІВСЬКА ВИРОБНИЧО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ» укладено договір оренди землі, за яким у строкове платне користування ТОВ «БВБК» було передано земельну ділянку для будівництва багатоквартирних житлових будинків з об`єктами громадського призначення, яка розташована по вул. Широкій,1 (Амур-Нижньодніпровський район), цільове призначення земельної ділянки (код КВЦПЗ) 02.10 (для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної інфраструктури), з кадастровим номером 1210100000:01:496:0028 (п.1).

За пунктом 2 договору в оренду передається земельна ділянка, загальною площею 19,4287 га.

Категорія землі згідно зі статті 19 Земельного кодексу України: землі житлової та громадської забудови.

Цільове призначення земельної ділянки (код КВЦПЗ): 02.10 (для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торговорозважальної інфраструктури). Функціональне використання (вид використання): для будівництва багатоквартирних житлових будинків з об`єктами громадського призначення.

Кадастровий номер земельної ділянки: 1210100000:01:496:0028.

Договір укладено на десять років (п. 8).

Земельна ділянка передається в оренду: для будівництва багатоквартирних житлових будинків з об`єктами громадського призначення (п. 15).

Як вбачається з Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-1216025302021 від 27.05.2021 року, який є невід`ємною частиною договору оренди, земельна ділянка сформована та зареєстрована відповідно до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 19.07.2006 року, складеного ТОВ «Геоматика».

Відомості Державного земельного кадастру щодо цільового призначення та категорії земельної ділянки повністю відповідають умовам договору оренди - дана земельна ділянка відноситься до категорії земель громадської та житлової забудови, призначена для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торговорозважальної та ринкової інфраструктури з 2006 року.

20.02.2024 року, керуючись Законами України «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про місцеве самоврядування в Україні», Цивільним кодексом України, враховуючи матеріали детального плану території у районі вул. Широкої та вул. Беляєва, затвердженого рішенням ДМР від 24.02.2021 №326/4, на підставі заяви ТОВ «БВБК» від 04.01.2024 вх. №14/21, Виконавчим комітетом Дніпровської міської ради прийнято рішення №9-20/2 "Про надання дозволу ТОВ «БВБК» на проектування та будівництво багатоквартирних житлових будинків з об`єктами громадського призначення по вул. Широкій, 1 (Амур-Нижньодніпровський район)", згідно до якого вирішено:

« 1.Надати дозвіл товариству з обмеженою відповідальністю «БАЛІВСЬКА ВИРОБНИЧО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ» (код ЄДРПОУ 43308160) на проектування та будівництво багатоквартирних житлових будинків з об`єктами громадського призначення по АДРЕСА_1 (схема розташування об`єкта додається) у межах землекористування (кадастровий номер 1210100000:01:496:0028).

2. Зобов`язати ТОВ «БВБК»:

2.1. Отримати вихідні дані для проектування та здійснення проектно-вишукувальних робіт в установленому порядку.

2.2. Проектування та будівництво об`єкта (п. 1 цього рішення) здійснювати з урахуванням матеріалів детального плану території у районі вул. Широкої та вул. Бєляєва відповідно до таких показників:

- поверховість -16 поверхів;

- загальна кількість квартир -1917;

- загальна площа квартир - 134000 кв. м;

- торгова площа об`єктів торговельного призначення - 5100кв. м.

Під час проектування об`єкта допускається уточнення зазначених показників (крім гранично допустимої висоти та поверховості) не більше ніж на 5 (п`ять) відсотків за умови дотмання вимог будівельних норм, державних стандартів та правил.

2.3. У разі проектування та будівництва за чергами, у тому числі із виділенням пускових комплексів, показники об`єкта зазначаються для кожної черги будівництва (пускового комплексу) в межах показників (п. 2.2 цього рішення).

2.4. Під час проектування та будівництва об`єкта (п. 1 цього рішення) забезпечити:

2.4.1. Організацію необхідної кількості машино-місць - 1814.

2.4.2. Виконання вимог державних будівельних норм щодо інклюзивності будівель і споруд.

2.5. Проектну документацію виконати на актуальній топооснові М 1:500 геофондів міста.

2.6. Проектну документацію надати до служби містобудівного кадастру головного архітектурно-планувального управління департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради для внесення відповідної інформації до інформаційної бази даних містобудівного кадастру.

2.7. Забезпечити:

2.7.1. Збереження інженерних комунікацій та вільний доступ до мереж обслуговуючому персоналу для проведення ремонтних і профілактичних робіт.

2.7.2. Дотримання правового режиму використання земельної ділянки в охоронних зонах мереж, визначеного чинним законодавством України, будівельними нормами державними стандартами та правилами.

2.8. Звернутися до органів державного архітектурно-будівельного контролю для отримання (реєстрації) документів, необхідних для виконання будівельних робіт (п. 1 цього рішення), згідно з чинним законодавством.

2.9. До початку виконання робіт розмістити відповідну інформацію (замовник, підрядник, проектант, джерела фінансування, терміни виконання та у разі необхідності - візуалізація) у місці проведення робіт.

2.10. Укласти з відповідними організаціями договір про вивезення та утилізацію будівельних відходів і залишків ґрунту, надати його до департаменту благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради. Після закінчення будівельних робіт надати зазначеному департаменту інформацію про виконання умов цього договору.

2.11. Перед прийняттям об`єкта (п. 1 цього рішення) в експлуатацію замовити проведення виконавчої зйомки об`єкта з нанесенням його на планшети М 1:500 геофондів міста в установленому порядку.

2.12. Звернутися до органів державного архітектурно-будівельного контролю для вирішення питання щодо прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта (п.1 цього рішення).

2.13. Після прийняття об`єкта (п. 1 цього рішення) в експлуатацію звернутись до відповідних установ для організації робіт з проведення державної реєстрації права власності на закінчений будівництвом об`єкт.

2.14. За власні кошти взяти участь у проведенні благоустрою території. Проектування та виконання робіт щодо благоустрою території здійснювати з урахуванням рекомендацій, наданих на засіданні архітектурно-містобудівної ради при головному архітектурно-планувальному управлінні департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради.

3. Установити термін дії дозволу (п.1 цього рішення) - п`ять років.

4. Департаменту з питань місцевого самоврядування, внутрішньої та інформаційної політики Дніпровської міської ради проінформувати населення міста про проведення робіт (п. 1 цього рішення).

5. Контроль за виконанням цього рішення покласти на секретаря Дніпровської міської ради та голову адміністрації Амур-Нижньодніпровського району Дніпровської міської ради.

ОСОБА_1 вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню, рішення №9-20/2 Виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 20.02.2024 року «Про надання дозволу ТОВ «БВБК» на проектування та будівництво багатоквартирних житлових будинків з об`єктами громадського призначення по вул. Широкій, 1 (Амур-Нижньодніпровський район)», оскільки: виконавчий комітет не наділений повноваженнями приймати рішення, щодо забудови землі міста площею 19,4 га та надання суб`єктам господарювання дозволів на проектування та будівництво багатоквартирних житлових будинків з об`єктами громадського призначення; не враховано наявність на ділянці земель водного фонду та відсутнє погодження проектів від Офісу водних ресурсів у Дніпропетровській області щодо робіт на землях водного фонду; не враховано, що на спірній землі наявна державна земля лісогосподарського призначення та не отримано погодження від обласної державної адміністрації на забудову лісу; не враховано громадські інтереси при прийнятті спірного рішення, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Ч.2 ст.19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відповідно до п.4, 8 ч.1 ст.1 Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 №3038-VI (далі - Закон №3038-VI) замовник - фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву; містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

Згідно з ч.2 ст.5 Закону №3038-VI вимоги містобудівної документації є обов`язковими для виконання всіма суб`єктами містобудування.

За змістом ч.1 ст.25 №3038-VI режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, встановлюється у комплексних планах, генеральних планах населених пунктів, планах зонування та детальних планах територій.

Ч.1 ст.16 Закону №3038-VI передбачає, що планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження комплексних планів просторового розвитку територій територіальних громад, генеральних планів населених пунктів і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

Відповідно до п.2, 3, 9 ч.1 ст.1 Закону №3038-VI генеральний план населеного пункту - містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту; детальний план території - містобудівна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території; план зонування території (зонінг) - містобудівна документація, що визначає умови та обмеження використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон.

Згідно з ч.1, 2 ст.17 Закону №3038-VI генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту. Обов`язковою складовою генерального плану населеного пункту є план зонування території цього населеного пункту

За змістом ч.1-4 ст.18 Закону №3038-VI план зонування території розробляється у складі комплексного плану, генерального плану населеного пункту з метою визначення умов та обмежень використання території у межах визначених функціональних зон. До затвердження генерального плану населеного пункту в межах території територіальної громади, щодо якої затверджено комплексний план (якщо обов`язковість розроблення генерального плану населеного пункту визначена рішенням про затвердження комплексного плану), межі функціональних зон та функціональне призначення територій у такому населеному пункті визначаються комплексним планом.

План зонування території розробляється з метою створення сприятливих умов для життєдіяльності людини, забезпечення захисту територій від надзвичайних ситуацій, запобігання надмірній концентрації населення і об`єктів виробництва, зниження рівня забруднення навколишнього природного середовища, охорони та використання територій з особливим статусом, у тому числі ландшафтів, об`єктів історико-культурної спадщини, а також земель сільськогосподарського призначення і лісів та підлягає стратегічній екологічній оцінці.

План зонування території встановлює функціональне призначення, вимоги до забудови окремих територій (функціональних зон) населеного пункту, їх ландшафтної організації.

Зонування території здійснюється з дотриманням таких вимог: 1) урахування попередніх рішень щодо планування і забудови території; 2) виділення зон обмеженої містобудівної діяльності; 3) відображення існуючої забудови територій, інженерно-транспортної інфраструктури, а також основних елементів планувальної структури територій; 4) урахування місцевих умов під час визначення функціональних зон; 5) установлення для кожної зони дозволених і допустимих видів використання територій для містобудівних потреб, умов та обмежень щодо їх забудови; 6) узгодження меж зон з межами територій природних комплексів, смугами санітарно-захисних, санітарних, охоронних та інших зон обмеженого використання земель, червоними лініями; 7) відображення меж прибережних захисних смуг і пляжних зон водних об`єктів; 8) відображення обмежень (у тому числі меж) використання приаеродромної території, встановлених відповідно до Повітряного кодексу України.

Параметри використання території та будівель, запропонованих для розташування у межах декількох земельних ділянок або окремої земельної ділянки, зокрема функціональне призначення, граничні поверховість та площа забудови, можливе розміщення на ділянці, є обов`язковими для врахування під час зонування відповідної території.

Ст.19 Закону №3038-VI врегульовано, що детальний план території деталізує положення генерального плану населеного пункту або комплексного плану та визначає планувальну організацію і розвиток частини території населеного пункту або території за його межами без зміни функціонального призначення цієї території. Детальний план території розробляється з урахуванням обмежень у використанні земель, у тому числі обмежень використання приаеродромної території, встановлених відповідно до Повітряного кодексу України (частина 1 цієї статті).

Детальний план території визначає: 1) принципи планувально-просторової організації забудови; 2) червоні лінії та лінії регулювання забудови; 3) у межах визначеного комплексним планом, генеральним планом населеного пункту функціонального призначення режим та параметри забудови території, розподіл територій; 4) містобудівні умови та обмеження (у разі відсутності плану зонування території) або уточнення містобудівних умов та обмежень згідно із планом зонування території; 5) потребу в підприємствах і закладах обслуговування населення, місце їх розташування; 6) доцільність, обсяги, послідовність реконструкції забудови; 7) черговість та обсяги інженерної підготовки території; 8) систему інженерних мереж; 9) порядок організації транспортного і пішохідного руху; 10) порядок комплексного благоустрою та озеленення, потребу у формуванні екомережі; 11) межі прибережних захисних смуг і пляжних зон водних об`єктів (у разі відсутності плану зонування території).

Забудова територій врегульована статтею 26 Закону №3038-VI, згідно якої суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів (частина 2 цієї статті).

Відповідно до ч.4 ст.26 Закону №3038-VI право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Згідно з ч.5 ст.26 Закону №3038-VI проектування та будівництво об`єктів власниками або користувачами земельних ділянок розпочинається з отримання замовником або проектувальником вихідних даних.

За змістом ч.1 ст.29 Закону №3038-VI основними складовими вихідних даних є: 1) містобудівні умови та обмеження; 2) технічні умови; 3) завдання на проектування.

Відповідно до ч.2-5 ст.29 Закону №3038-VI фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва.

Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника (із зазначенням кадастрового номера земельної ділянки), до якої додаються:

1) копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію - у разі, якщо речове право на земельну ділянку не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;

2) копія документа, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці - у разі, якщо право власності на об`єкт нерухомого майна не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації);

3) викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000.

Підставами для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень є:

1) неподання визначених частиною третьою цієї статті документів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень;

2) виявлення недостовірних відомостей у документах, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, або у документах, що посвідчують право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці;

3) невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Містобудівні умови та обмеження містять:

1) назву об`єкта будівництва, що повинна відображати вид будівництва та місце розташування об`єкта; 1-1) ідентифікатор об`єкта будівництва або закінченого будівництвом об`єкта (для об`єктів нового будівництва та закінчених будівництвом об`єктів, яким присвоєно ідентифікатор об`єкта будівництва до видачі містобудівних умов та обмежень); 2) інформацію про замовника; 3) відповідність на дату надання містобудівних умов та обмежень цільового та функціонального призначення земельної ділянки містобудівній документації на місцевому рівні; 4) гранично допустиму висотність будинків, будівель та споруд у метрах (з урахуванням обмежень використання приаеродромних територій, встановлених відповідно до Повітряного кодексу України); 5) максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки; 6) максимально допустиму щільність населення в межах житлової забудови відповідної житлової одиниці (кварталу, мікрорайону); 7) мінімально допустимі відстані від об`єкта, що проектується, до червоних ліній, ліній регулювання забудови, існуючих будинків та споруд; 8) планувальні обмеження (охоронні зони пам`яток культурної спадщини, межі історичних ареалів, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару, в межах яких діє спеціальний режим їх використання, охоронні зони об`єктів природно-заповідного фонду, прибережні захисні смуги, зони санітарної охорони, планувальні обмеження використання приаеродромних територій, встановлені відповідно до Повітряного кодексу України, зони, встановлені відповідно до законодавства за результатами визначення рівнів ризиків виникнення надзвичайних ситуацій, відображені у містобудівній документації); 9) охоронні зони об`єктів транспорту, зв`язку, інженерних комунікацій, відстані від об`єкта, що проектується, до існуючих інженерних мереж.

З наведеного вище вбачається, що перелік зазначених умов є вичерпним.

Таким чином, колегія суддів зазначає про те, що містобудівні умови та обмеження є складовою вихідних даних, отримання яких є необхідною умовою для набуття власниками земельних ділянок або землекористувачами права на забудову земельної ділянки. Містобудівні умови та обмеження є видом містобудівної документації та визначають комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією, дотримання яких є обов`язковим для всіх суб`єктів містобудівної діяльності. Такі обмеження також стосуються встановлення додаткових вимог та обмежень для об`єктів будівництва в охоронних зонах пам`яток культурної спадщини та межах історичних ареалів населених місць.

Так, порядок зміни цільового призначення земельних ділянок на нормативному рівні закріплено Земельним кодексом України, законами України «Про землеустрій», «;Про Державний земельний кадастр», «;Про місцеве самоврядування в Україні», постановою КМУ від 17.10.2012 №1051 «Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру».

За змістом ст.1 Закону України «Про основи містобудування» від 16.11.1992 №2780-XII (далі - Закон №2780-ХІІ, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) містобудування (містобудівна діяльність) - це цілеспрямована діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, громадян, об`єднань громадян по створенню та підтриманню повноцінного життєвого середовища, яка включає прогнозування розвитку населених пунктів і територій, планування, забудову та інше використання територій, проектування, будівництво об`єктів містобудування, спорудження інших об`єктів, реконструкцію історичних населених пунктів при збереженні традиційного характеру середовища, реставрацію та реабілітацію об`єктів культурної спадщини, створення інженерної та транспортної інфраструктури.

Ст.5 Закону №2780-ХІІ передбачає, що при здійсненні містобудівної діяльності повинні бути забезпечені: розробка містобудівної документації, проектів конкретних об`єктів згідно з вихідними даними на проектування, з дотриманням норм і правил; розміщення і будівництво об`єктів відповідно до затверджених у встановленому порядку містобудівної документації та проектів цих об`єктів; раціональне використання земель та територій для містобудівних потреб, підвищення ефективності забудови та іншого використання земельних ділянок; охорона культурної спадщини, збереження традиційного характеру середовища населених пунктів; урахування державних та громадських інтересів при плануванні та забудові територій; урахування законних інтересів та вимог власників або користувачів земельних ділянок та будівель, що оточують місце будівництва; інформування через медіа громадян про плани перспективного розвитку територій і населених пунктів, розміщення важливих містобудівних об`єктів; участь громадян, об`єднань громадян в обговоренні містобудівної документації, проектів окремих об`єктів і внесення відповідних пропозицій до державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій; захист прав громадян та громадських організацій згідно із законодавством.

Відповідно до ст.1 Закону України від 22 травня 2003 року №858-IV «Про землеустрій» (далі - Закон №858-IV) цільове призначення земельної ділянки - допустимі напрями використання земельної ділянки відповідно до встановлених законом вимог щодо використання земель відповідної категорії та визначеного виду цільового призначення.

Так, під цільовим призначення земельної ділянки варто розуміти її використання за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку. Таким чином, цільове призначення конкретної земельної ділянки фіксується у рішенні уповноваженого органу про передачу її у власність або надання у користування та в документі, що посвідчує право на земельну ділянку.

Згідно з ч.1-3 ст.19 ЗК України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення.

Земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі (частина 2 статті 19 Земельного кодексу України).

Земельна ділянка, яка за основним цільовим призначенням належить до відповідної категорії земель, відноситься в порядку, визначеному цим Кодексом, до певного виду цільового призначення, що характеризує конкретний напрям її використання та її правовий режим.

Таким чином, кожна категорія земель має узагальнене цільове призначення, що визначає специфіку її особливого правового режиму. Так, земельні ділянки, віднесені до однієї категорії, можуть використовуватися за різними видами цільового призначення.

За змістом ч.1 ст.193 ЗК України державний земельний кадастр єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах кордонів України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами, меліоративні мережі та складові частини меліоративних мереж.

Отже, відомості щодо цільового призначення земельної ділянки, відповідно до приписів вищевказаних правових норм, відображуються у державному земельному кадастрі.

27 серпня 2021 року за результатами земельних торгів у формі аукціону з продажу права оренди земельної ділянки несільськогосподарського призначення комунальної власності, оформлених протоколом №10/08, між Дніпровською міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю «БАЛІВСЬКА ВИРОБНИЧО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ» укладено договір оренди землі, за яким у строкове платне користування ТОВ «БВБК» було передано земельну ділянку для будівництва багатоквартирних житлових будинків з об`єктами громадського призначення, яка розташована по вул. Широкій,1 (Амур-Нижньодніпровський район), цільове призначення земельної ділянки (код КВЦПЗ) 02.10 (для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної інфраструктури), з кадастровим номером 1210100000:01:496:0028 (п.1).

За пунктом 2 договору в оренду передається земельна ділянка, загальною площею 19,4287 га.

Категорія землі згідно зі статті 19 Земельного кодексу України: землі житлової та громадської забудови.

Цільове призначення земельної ділянки (код КВЦПЗ): 02.10 (для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торговорозважальної інфраструктури). Функціональне використання (вид використання): для будівництва багатоквартирних житлових будинків з об`єктами громадського призначення.

Кадастровий номер земельної ділянки: 1210100000:01:496:0028.

Договір укладено на десять років (п. 8).

Земельна ділянка передається в оренду: для будівництва багатоквартирних житлових будинків з об`єктами громадського призначення (п. 15).

Як вбачається з Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-1216025302021 від 27.05.2021 року, який є невід`ємною частиною договору оренди, земельна ділянка сформована та зареєстрована відповідно до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 19.07.2006 року, складеного ТОВ «Геоматика».

Відомості Державного земельного кадастру щодо цільового призначення та категорії земельної ділянки повністю відповідають умовам договору оренди - дана земельна ділянка відноситься до категорії земель громадської та житлової забудови, призначена для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торговорозважальної та ринкової інфраструктури з 2006 року.

20.02.2024 року відповідачем прийнято оскаржуване рішення.

Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначає Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР (далі - Закон №280/97-ВР).

Статтею 33 Закону №280/97-ВР визначені повноваження органів місцевого самоврядування у сфері регулювання земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища, відповідно до пункту а) частини першої якої до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження забезпечення охорони, захисту, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, дотримання правил і норм використання лісових ресурсів у межах лісів комунальної власності (абзац 6).

Частиною третьою статті 140 Конституції України передбачено, що місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Відповідно до Конституції України систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначає Закон України " Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 р. № 280/97-ВР ( далі - Закон № 280/97-ВР), яким передбачено,

- місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст. ( стаття 2 Закону № 280/97-ВР);

- система місцевого самоврядування включає: територіальну громаду; сільську, селищну, міську раду; сільського, селищного, міського голову; виконавчі органи сільської, селищної, міської ради; старосту; районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст; органи самоорганізації населення. ( стаття 5 Закону № 280/97-ВР);

- сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. ( частина 1 статті 10 Закону № 280/97-ВР)

- виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади. ( частини 1 та 2 статті 11 Закону № 280/97-ВР)

- до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить, організація благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян. ( підпункт 7 пункту «а» статті 30 Закону № 280/97-ВР)

- до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать такі делеговані повноваження, як надання (отримання, реєстрація) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів у випадках та відповідно до вимог, встановлених Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності". ( підпункт 1 пункту «б». частини 1 статті 31 Закону № 280/97-ВР)

- виконавчим органом сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради є виконавчий комітет ради, який утворюється відповідною радою на строк її повноважень. ( частина 1 статті 51 Закону № 280/97-ВР)

- рішення виконавчого комітету ради з питань, віднесених до власної компетенції виконавчих органів ради, можуть бути скасовані відповідною радою. ( частина 9 статті 59 Закону № 280/97-ВР)

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що рішенням Виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 20.02.2024 №9-20/2 “Про надання дозволу ТОВ "БВБК" на проектування та будівництво багатоквартирних житлових будинків з об`єктами громадського призначення по вул. Широкій, 1 (Амур-Нижньодніпровський район)" право ТОВ "БВБК" на проектування та будівництво багатоквартирних житлових будинків з об`єктами громадського призначення по вул. Широкій, 1 у межах землекористування (кадастровий номер 1210100000:01:496:0028) було підтверджено.

Відтак, доводи про відсутність повноважень у виконкому надавати відповідні дозволи є помилковими.

Стсосовно посилань позивача на те, що земельна ділянка щодо якої надано дозвіл на будівництво є землями водного фонду.

Водні відносини в Україні регулюються Водним кодексом, Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища» та іншими актами законодавства.

Земельні, гірничі, лісові відносини, а також відносини щодо використання та охорони рослинного і тваринного світу, територій та об`єктів природно-заповідного фонду, атмосферного повітря, виключної (морської) економічної зони та континентального шельфу України, що виникають під час користування водними об`єктами, регулюються відповідним законодавством України.

Згідно зі статтею 6 Водного кодексу України води (водні об`єкти) є виключно власністю Українського народу і надаються тільки у користування. Український народ здійснює право власності на води (водні об`єкти) через Верховну Раду України, Верховну Раду Автономної Республіки Крим і місцеві ради. Окремі повноваження щодо розпорядження водами (водними об`єктами) можуть надаватися відповідним органам виконавчої влади та Раді міністрів Автономної Республіки Крим.

До земель водного фонду належать землі, зайняті: морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водоймами, болотами, а також островами; прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм; гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; береговими смугами водних шляхів (частина перша статті 58 Земельного кодексу України, стаття 4 Водного кодексу України).

Земельною ділянкою є частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами. Право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий (ґрунтовий) шар, а також на водні об`єкти, ліси і багаторічні насадження, які на ній знаходяться (частини перша, друга статті 79 Земельного кодексу України).

За приписами статті 85 Водного кодексу України у користування на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення та берегових смуг водних шляхів можуть надаватися підприємствам, установам, організаціям, об`єднанням громадян, релігійним організаціям, громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, а також для проведення науково-дослідних робіт.

Користування цими ділянками у зазначених цілях здійснюється з урахуванням вимог щодо охорони річок і водойм від забруднення, засмічення та замулення, а також з додержанням правил архітектури планування приміських зон та санітарних вимог у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Порядок надання земель водного фонду в користування та припинення права користування ними встановлюється земельним законодавством.

Згідно із частиною четвертою статті 59 Земельного кодексу України громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб (у тому числі рибництва (аквакультури), культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт, догляду, розміщення та обслуговування об`єктів портової інфраструктури і гідротехнічних споруд тощо, а також штучно створені земельні ділянки для будівництва та експлуатації об`єктів портової інфраструктури та інших об`єктів водного транспорту. Землі водного фонду можуть бути віднесені до земель морського і річкового транспорту в порядку, встановленому законом.

Водночас за статтею 13 Закону України “Про Державний земельний кадастр”, склад відомостей Державного земельного кадастру про землі в межах територій адміністративно-територіальних одиниць включає, зокрема: д) відомості про категорії земель у межах адміністративно-територіальної одиниці: назву, код (номер), межі категорії земель; опис меж; площа; інформація про документи, на підставі яких встановлено категорію земель.

Відомості Державного земельного кадастру є офіційними (ст. 20 Закону України "Про Державний земельний кадастр").

Верховний Суд у постанові від 02.12.2021 у справі №640/23893/19 звертав увагу на той факт, що «цільове призначення земельної ділянки (категорія земель та певний вид використання земельної ділянки в межах відповідної категорії земель)» в розумінні Земельного кодексу України та «функціональне призначення території» в розумінні Генерального плану м.Києва як містобудівної документації, розробленої відповідно до містобудівного законодавства та державних будівельних норм, не є тотожними і однорідними поняттями в регулюванні земельних правовідносин, оскільки в межах певної функціональної території міста Києва, визначеної містобудівною документацією, зокрема Генеральним планом м. Києва, можуть бути різні цільові призначення земельних ділянок.

Забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства (абз.2 ч.2 ст.24 ЗУ "Про регулювання містобудівної діяльності").

З урахуванням викладеного, суд враховує, що за офіційними відомостями Державного земельного кадастру земельна ділянка із кадастровим номером 1210100000:01:496:0028 відноситься до категорії земель громадської та житлової забудови, призначена для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури з 2006 року, не є земельною ділянкою водного фонду

Щодо доводів позивача про наявність у межах спірної земельної ділянки землі лісогосподарського призначення, суд зазначає наступне.

Як зазначено вище, актуальні відомості Державного земельного кадастру свідчать про те, що земельна ділянка із кадастровим номером 1210100000:01:496:0028 відноситься до категорії земель "житлової та громадської забудови", які не є земельною ділянкою лісогосподарського призначення.

Відповідно до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, земельна ділянка із кадастровим номером 1210100000:01:496:0028 відноситься до об`єктів комунальної, а не державної власності.

Право комунальної власності зареєстровано 23.08.2017 із номером запису 22089777.

Щодо доводів позивача про відмінність поняття "Озеро" і "Плесо", суд зазначає наступне.

Питання визначення статусу та встановлення різновидностей водного об`єкта крім ВК України регулюється і іншими нормативно-правовими актами, зокрема:

Державний стандарт України 3517-97 «Гідрологія суші. Терміни та визначення основних понять»;

Державний стандарт України 3517:2024 «Гідрологія суходолу. Терміни та визначення основних понять»;

Державний стандарт України 3994-2000 «Безпека в надзвичайних ситуаціях. Надзвичайні ситуації природні. Чинники фізичного походження. Терміни та визначення»;

Державний стандарт України 7176-2010 «Водне господарство. Терміни та визначення основних понять».

Державні стандарти України (ДСТУ) - це стандарти, розроблені відповідно до чинного законодавства України, що встановлюють для загального і багаторазового застосування правила, загальні принципи або характеристики, які стосуються діяльності чи її результатів, з метою досягнення оптимального ступеня впорядкованості, розроблені на основі консенсусу та затверджені уповноваженим органом.

Вказаний стандарт установлює терміни та визначення основних понять стосовно гідрології суші.

Терміни регламентовані цим стандартом є обов`язковими для використання в усіх видах документації і літератури, що входять у сферу робіт з стандартизації та рекомендуються для використання в науково-технічній, навчальній і довідковій літературі. Вимоги стандарту є чинними для використання у роботі підприємств, установ, організацій, що діють на території України, технічних комітетів із стандартизації, науково-технічних та інженерних товариств, міністерств (відомств).

ДСТУ 3517-97 містить визначення такого водного об`єкту, як плесо, а саме - це глибоководна ділянка річки, що здебільшого розташована між перекатами (п.9.16).

Аналогічне визначення терміну «плесо» також міститься ДСТУ 3517:2024, що діє на сьогодні.

«Плесо» це дренажний-паводковий канал - відкритий дренажний прорізь досконалого типу: його глибина (найбільша до 9-11 м) нижча водоупору ґрунтових вод (по матеріалам генплану м. Дніпро залягання ґрунтових вод - 2,5 м), призначений для повного перехвачування підземних вод. Відведення вод забезпечується через Лівобережний канал в річки Дніпро, що визначено в архівних матеріалах наявних в АПУ м. Дніпра, на ситуаційній схемі у складі документації «Паспорт земельного участка на проектирование и строительство объекта «Берегокрепление откосов и благоустройство зоны дренажного водоотводного канала, АНД район, 1989 год».

Тобто, «плесо Ломівське» є частиною дренажно-паводкового каналу.

«Ломівське» це назва пов`язана з поселенням «Ломівка», яке було засновано у XVШ столітті та пов`язана з історією розвитку міста Дніпра, зокрема, з розвитком території Амур-Нижньодніпровського району. Саме назву водного об`єкта «Ломавський» достатньо детально обґрунтовував кандидат історичних наук, член Національної спілки краєзнавців України ОСОБА_2 , який на основі вивчення історичних джерел, провів історико-топонімічне дослідження.

З огляду на наведене вбачається, що розширене плесом ДПК «Ломівське» (канал), яке є водним об`єктом, має статус каналу, а отже до нього застосовується режим смуги відведення, а не прибережної захисної смуги.

Відповідно до частини 6 статті 58 Водного кодексу України прибережні захисні смуги не встановлюються навколо ставків, каналів, водосховищ, розташованих у межах населених пунктів, а також у випадках, передбачених спеціальними нормами, зокрема коли мова йде про плеса чи інші штучні водні об`єкти, режим використання яких регулюється проектами відведення або іншими спеціальними документами.

Таким чином, положення про охоронювану прибережну захисну смугу не можуть застосовуватися до даного об`єкта, що виключає порушення вимог статті 88 Земельного кодексу України та статті 60 Водного кодексу України.

Зокрема з листів Держводагентства від 09.04.2025 р. за вих.№1948/5/5/11-25, від 14.04.2025 р. за вих.№2053/4/2/11-25, від 05.05.2025 р. за вих.№2514/4/2/11-25 та Держгеокадастру від 14.05.2025 р. за вих. №29-28-0.203-4459/2-25, судом вбачається, що:

1) водний об`єкт обліковується на геопорталі як канал із власною назвою плесо Ломівське;

2) паспорт водного об`єкту має статус «канал», не розробляється;

3) для водного об`єкта, який має статус «канал», встановлюється смуга відведення, а не прибережна захисна смуга;

4) в Державному реєстрі географічних назв за реєстраційним номером С-5360 містяться відомості про канал «плесо Ломівське» та за реєстраційним номером С-5361 містяться відомості про канал «Лівобережний».

Відповідно до статті 19 Закону України «Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність» матеріали топографо-геодезичних і картографічних робіт, прийняті на облік до Державного картографо-геодезичного фонду України є офіційними, а відповідно до пункту 17 Положення унормовані географічні назви, що зареєстровані або обліковуються в Державному реєстрі та підлягають обов`язковому використанню органами державної влади та органами місцевого самоврядування у межах здійснення їх повноважень в офіційних документах, Державному земельному кадастрі, містобудівному кадастрі, інших кадастрах природних ресурсів і реєстрах, базах даних, а також офіційних каталогах, довідниках, словниках і переліках географічних назв, виданих та/або оприлюднених ними в Інтернеті.

Враховуючи наведене, а також той факт, що водний об`єкт має статус каналу, а не озера, суд вважає, що до нього не застосовуються вимоги встановлені до прибережної захисної смуги.

Відповідно до статті 110 Земельного кодексу України на використання власником земельної ділянки або її частини може бути встановлено обмеження.

Суд враховує, що ТОВ "БВБК" щодо забудови земельної ділянки було отримано містобудівні умови та обмеження, які містять відомості про встановлені обмеження щодо земельної ділянки, в тому числі захисної смуги в районі зазначеної земельної ділянки, проект якої затверджений рішенням Дніпровської міської ради від 28.04.2010 року №73/56 та подальше проектування має здійснюватись з урахуванням таких обмежень.

При цьому, розміри водоохоронної та прибережної захисної зони земельної ділянки встановлені рішенням Дніпровської міської ради від 28.04.2010 року №73/56, яке є чинним.

Земельна ділянка має площу 194 287 кв.м. (19,4287 га), що дозволяє подальше будівництво на основній частині земельної ділянки, яка не має охоронних обмежень.

Позивач стверджує про невідповідність намірів забудови земельної ділянки, проте оскаржуване рішення містить лише дозвіл на проектування, а не встановлює остаточні конфігурації забудови.

Станом на даний час проектування не завершено, будівельні роботи не здійснюються, всі встановлені охоронні зони мають бути враховані.

Суд при прийнятті рішення також враховує, що 08.04.2025 року ОСОБА_1 звертався до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради та Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради, третя особа: Товариства з обмеженою відповідальністю "Балівська виробничо-будівельна компанія", в якій позивач просив:

визнати протиправними дії Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради з надання 18.04.2024 Товариству з обмеженою відповідальністю "Балівська виробничо-будівельна компанія" містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва реєстраційний номер ЄДЕССБ MU01:9339-6031-64-26-8081;

скасувати містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва наданні 18.04.2024 Департаментом по роботі з активами Дніпровської міської ради Товариству з обмеженою відповідальністю "Балівська виробничо-будівельна компанія" реєстраційний номер ЄДЕССБ MU01:9339-6031-64-26-8081;

визнати протиправними дії Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради (код ЄДРПОУ 40498190) з реєстрації 02.05.2024 року Товариству з обмеженою відповідальністю "Балівська виробничо-будівельна компанія" (код ЄДРПОУ: 43308160) Повідомлення про початок виконання підготовчих робіт на об`єкті П020240430594;

скасувати зареєстроване 02.05.2024 Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради на ім`я Товариства з обмеженою відповідальністю "Балівська виробничо-будівельна компанія" Повідомлення про початок виконання підготовчих робіт на об`єкті П020240430594.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.10.2025 року в справі №160/10193/25 адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради та Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради, третя особа: Товариства з обмеженою відповідальністю "Балівська виробничо-будівельна компанія" про визнання протиправними дій та скасування рішення - задоволено частково та вирішено:

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного архітектурно-планувального управління Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради «Про затвердження містобудівних умов та обмежень» №145 від 18.04.2024.

Скасувати містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва наданні 18.04.2024 Департаментом по роботі з активами Дніпровської міської ради Товариству з обмеженою відповідальністю "Балівська виробничо-будівельна компанія", реєстраційний номер ЄДЕССБ MU01:9339-6031-64-26-8081.

Визнати протиправними дії Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради з реєстрації поданих Товариством з обмеженою відповідальністю «Балівська виробничо-будівельна компанія» Повідомлення про початок виконання підготовчих робіт на об`єкті П020240430594.

Скасувати реєстрацію Повідомлення про початок виконання підготовчих робіт на об`єкті П020240430594.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Розподіл судових витрат – не здійснювати.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 07.04.2026 року в справі №160/10193/25 апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишено без задоволення. Апеляційні скарги Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради, Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради, Дніпровської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю «Балівська виробничо-будівельна компанія» - задоволено та постановлено:

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2025 року – скасувати.

У задоволені адміністративного позову ОСОБА_1 у адміністративній справі № 160/10193/25 до Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради і до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради та до третіх осіб: Товариства з обмеженою відповідальністю «Балівська виробничо-будівельна компанія» і Дніпровської міської ради «про визнання протиправними дій та скасування рішення» - відмовити у повному обсязі.

Приймаючи рішення в даній справі, суд враховує висновки Третього апеляційного адміністративного суду в адміністративній справі № 160/10193/25, які мають преюдиційне значення.

Суд також враховує, що ТОВ «Балівська виробничо-будівельна компанія» є орендарем майна, що гарантовано статтею 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено, що ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Також суд погоджується з доводами ТОВ «Балівська виробничо-будівельна компанія», що оскаржуване позивачем рішення є передумовою проектування, тоді як саме на етапі отримання вихідних даних для проектування та самого проектування визначаються параметри об`єкта, який дозволено будувати на земельній ділянці із врахуванням всіх наявних обмежень. При цьому, сама земельна ділянка має площу 194 287 кв.м., планувалась під забудову ж/м Фрунзенський-3 принаймні з 90-х років, її площа та розміщення дозволяє врахувати всі наявні обмеження згідно містобудівної документації.

Заперечуючи правомірність прийнятого рішення виконавчого комітету позивач посилається, зокрема, на віднесення земельної ділянки (відомості про те, чи в цілому чи частково - відсутні і позивачем не наведені) до території Смарагдової мережі, наявність накладення на земельну ділянку лісогосподарського призначення, встановлені охоронні зони вздовж водних об`єктів.

Проте в частині посилання на накладення земельних ділянок (спірної та земель лісогосподарського призначення) до позовної заяви позивачем додано викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану) № НВ-1201318422025, згідно якої накладення земельної ділянки із кадастровим номером 1210100000:01:496:0028 на інші земельні ділянки - відсутнє.

Тобто, офіційні відомості Державного земельного кадастру в повному обсязі підтверджують відсутність перетину земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:01:496:0028 із будь-якими іншими земельними ділянками, та за жодних умов такий перетин не може бути встановлений на підставі зображень, поданих позивачем.

Відтак, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.

Згідно з частиною першою статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 315, статтями 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 травня 2026 року в адміністративній справі №160/32910/25 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Головуючий - суддя С.В. Білак

суддя С.В. Чабаненко

суддя І.В. Юрко