Постанова від 25 серпня 2026 р. у справі №160/5277/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

26 серпня 2026 року м. Дніпросправа № 160/5277/26

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Юрко І.В., Чабаненко С.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 травня 2026 року в адміністративній справі №160/5277/26 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспортіпро визнання протиправними та скасування постанов,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі – позивач) до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправними та скасування постанов.

- визнати протиправною та скасувати постанову Управління державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті № 010986 від 17.02.2026 року про застосування до ФОП ОСОБА_1 адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17 000,0 грн;

- визнати протиправною та скасувати постанову Управління державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті № 010987 від 17.02.2026 року про застосування до ФОП ОСОБА_1 адміністративно-господарського штрафу у розмірі 34 000,0 грн.

Позовна заява обґрунтована посиланнями на протиправність рішень відповідача, які є предметом оскарження. Позивач зазначає, що в даному випадку відсутнє порушення щодо обліку робочого часу водія через обставини, які відповідач не врахував (перебування водія на лікарняному та у відпустці). Щодо порушення вагових обмежень зазначає, що вимірювання проведені неналежним чином, при цьому відповідач не врахував належним чином нормативні параметри транспортного засобу позивача.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.05.2026 адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправною та скасовано постанову Управління державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті від 17.02.2026 року №010987 про застосування адміністративно – господарського штрафу відносно фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована правомірністю винесеної відносно позивача постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу. Вказує на те, що перевищення вагових параметрів транспортного засобу, який належить позивачу було здійснено шляхом документального габаритно-вагового контролю на підставі документів, які бути надані водієм.

Позивач не надав суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу. Відповідно до частини четвертої статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частин першої та другої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Згідно Акту проведення рейдової перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 27.01.2026 року № ОАР 008178 (далі – Акт перевірки №1) під час перевірки транспортного засобу MAN AE2592CX, що належить позивачу, виявлено порушення п. 6.4. Наказу МТЗУ від 07.06.2010 року №340 та п. 3 Наказу МТЗУ від 24.06.2010 року №385: відсутні заповнені тахокарти водія ОСОБА_2 з 30.12.2025 року по 26.01.2026 року включно або бланк підтвердження діяльності, чим поршено вимоги п.3 Наказу МТЗУ №385 від 24.06.2010 р., п. 6.4 Наказу МТЗУ № 340 від 07.06.2010 року, у т.ч. порушення, відповідальність за які передбачена ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 року №2344-III (далі – Закон №2344-III), абз. 3 ч. 1 - перевезення вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених ст. 48 цього закону.

Відповідно до Постанови про застосування адміністративного-господарського штрафу від 17.02.2026 року № 010986 (далі – Постанова №1) на позивача згідно Акту перевірки №1 накладено адміністративно-господарський штраф у сумі 17000,00 грн., за порушення ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідальність за яке передбачена абз.3 ч.1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Згідно Акту проведення рейдової перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 27.01.2026 року №ОАР 008215 (далі – Акт перевірки №2) під час перевірки транспортного засобу MAN AE2592CX, що належить позивачу, виявлено порушення перевищення встановлених законодавством вагових норм на здвоєну вісь склало 21,31%, а саме: 23050 кг, чим порушено вимоги п. 22.5. Постанови Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306, у т.ч. порушення, відповідальність за які передбачена ст. 60 Закону №2344-III, абз. 16 ч. 1 - перевищення встановлених законодавством вагових норм понад 20%, але не більше 30% при перевезенні подільного вантажу.

Відповідно до Постанови про застосування адміністративного-господарського штрафу від 17.02.2026 року № 010987 (далі – Постанова №2) на позивача згідно Акту перевірки №2 накладено адміністративно-господарський штраф у сумі 34000,00 грн., за порушення ст. 34 Закону України «Про автомобільний транспорт», п.22.5 правил дорожнього руху, відповідальність за яке передбачена абз.16 ч.1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Вважаючи Постанови протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів виходить з такого.

Відповідно до ст.6 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 №2344-III (Далі Закон №2344-III) центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, зокрема, державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм на автомобільному транспорті.

Державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 затверджений Порядок проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), який визначає процедуру проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.

Відповідно до п. 4 Порядку №1567 рейдові перевірки (перевірки на дорозі) на автомобільному транспорті проводяться посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів.

Відповідно до п. 21 Порядку №1567 у разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Згідно з пунктами 25, 26, 27 Порядку №1567 справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника.

Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності).

У разі неявки уповноваженої особи автомобільного перевізника справа про порушення розглядається без її участі.

За наявності підстав керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

Абзацом 17 частини 1 статті 60 Закону №2344-III встановлено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема, за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з підпунктами б) в) пункту 22.5 Правил дорожнього руху в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують:

б) фактичної маси: вантажні автомобілі: двовісний автомобіль - 18 т (для доріг державного значення) та 14 т (для доріг місцевого значення); трьохвісний автомобіль - 25 т (26 т - для трьохвісних автомобілів, якщо ведуча вісь обладнана здвоєними колесами та максимальне навантаження на кожну вісь не перевищує 9.5 тони) (для доріг державного значення) та 21 т (для доріг місцевого значення); чотирьохвісний автомобіль - 32 т (для доріг державного значення) та 24 т (для доріг місцевого значення); чотирьохвісний автомобіль з двома рульовими вісями та ведучими вісями, оснащеними спареними колесами 38 т (для доріг державного значення) та 24 т (для доріг місцевого значення); комбіновані транспортні засоби: двовісний автомобіль (тягач) з двовісним напівпричепом 36 т (для доріг державного значення) та 24 т (для доріг місцевого значення); двовісний автомобіль (тягач) з трьохвісним напівпричепом 40 т (для доріг державного значення) та 24 т (для доріг місцевого значення); трьохвісний автомобіль (тягач) з двовісним або трьохвісним напівпричепом 40 т (для доріг державного значення) та 24 т (для доріг місцевого значення); двовісний автомобіль (тягач) з трьохвісним напівпричепом (контейнеровоз), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра, 42 т (для доріг державного значення) та 24 т (для доріг місцевого значення); трьохвісний автомобіль (тягач) з двовісним або трьохвісним напівпричепом (контейнеровоз), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра, - 44 т (для доріг державного значення) та 24 т (для доріг місцевого значення); автопоїзди: двовісний або трьохвісний автомобіль з двовісним або трьохвісним причепом 40 т (для доріг державного значення) та 24 т (для доріг місцевого значення);

в) навантаження на вісь: на одинарну вісь - 11,5 т для доріг державного значення; на здвоєні осі, якщо відстань між осями: менш як 1 метр 11,5 для доріг державного значення; від 1 до 1,3 метра 16 т для доріг державного значення; від 1,3 до 1,8 метра при неспарених колесах 18 т для доріг державного значення; від 1,3 до 1,8 метра при спарених колесах, за умови, що навантаження на кожну вісь не перевищує 9,5 тонни, 19 т для доріг державного значення; від 1,3 до 1,8 метра чотирьохвісних автомобілів, ведучі вісі яких оснащені спареними колесами, за умови, що навантаження на кожну ведучу вісь не перевищує 11,5 тонни, 23 т для доріг державного значення, від 1,8 до 2,5 метра для причепів та напівпричепів 20 т для доріг державного значення.

В свою чергу, порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні затверджено Постановою КМУ від 27.06.2007 № 879 (далі - Порядок №879).

Відповідно до п.п.5-1 та 11 п.2 Порядку №879:

- документальний габаритно-ваговий контроль - визначення загальної маси транспортного засобу шляхом додавання власної маси транспортного засобу та маси вантажу;

- точний габаритно-ваговий контроль - визначення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу на стаціонарному, автоматичному або пересувному пункті (з урахуванням похибки вимірювального обладнання).

Отже, нормами законодавства не встановлено обов`язку проведення габаритно-вагового контролю виключно у спосіб зважування транспортного засобу при наявності необхідних даних у товарно-транспортній документації.

Для встановлення факту перевищення загальної маси та (або) габаритних параметрів транспортного засобу, здійснюється документальний контроль на підставі поданих перевізником (експедитором, іншою уповноваженою особою) документів.

Відтак, Порядком №879 передбачено проведення документального габаритно-вагового контролю та точного габаритно-вагового контролю. При цьому, документальний габаритно-ваговий контроль - визначення загальної маси транспортного засобу шляхом додавання власної маси транспортного засобу та маси вантажу, а точний габаритно-ваговий контроль - визначення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу на стаціонарному або пересувному пункті.

Відповідно до п.16 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль включає документальний та/або точний контроль.

Згідно з пунктом 6 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно у зонах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів.

За результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення (пункт 18 Порядку 879).

Згідно пунктів 6, 16 Порядку №879 співробітниками відповідача наданий альтернативний спосіб визначення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу, зокрема, шляхом проведення документального габаритно-вагового контролю або точного габаритно-вагового контролю.

В першому випадку, який застосований відповідачем у спірних правовідносинах, за допомогою документального вагового контролю визначається загальна маса транспортного засобу з вантажем та не вимагає обов`язкового проведення зважування транспортного засобу на спеціальному обладнанні, а проводиться шляхом додавання маси транспортного засобу та маси вантажу.

Відповідно до ст. 48 Закону №2344-III автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

- для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

- для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

При оформленні товарно-транспортної накладної вантажовідправник зазначає такі обов`язкові реквізити:

-дата і місце складання;

-вантажовідправник (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті);

-автомобільний перевізник (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), прізвище, ім`я, по батькові водія та номер його посвідчення;

-вантажоодержувач (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті);

-транспортний засіб (марка, модель, тип, реєстраційний номер автомобіля, причепа/напівпричепа), його параметри із зазначенням довжини, ширини, висоти, загальної ваги, у тому числі з вантажем, та маси брутто;

-пункти завантаження і розвантаження.

Згідно з довідкою про результати здійснення габаритно-вагового контролю №032239 спірний транспортний засіб мав 2 здвоєні осіб з наступними показниками навантаження: 1 - 6850, 2 - 8400, 3 - 11550, 4 – 11500, повна маса транспортного засобу - 38300 тонн.

Відповідачем приймалося рішення про супроводження автомобільного транспортного засобу від 28.01.2026 року, згідно якого транспортний засіб супроводжено для здійснення габаритно-вагового контролю до пункту габаритно-ваговорю контролю з ознаками порушення нормативів вагових або габаритних параметрів, а саме: просідання вузлів підвіски транспортного засобу.

Відповідно до талону від 28.01.2026 року №106 наявні наступні вагові параметри: 1 - 6850, 2 - 8400, 3 - 11550, 4 – 11500.

Згідно з талоном від 28.01.2026 року №107 наявні наступні вагові параметри: 1 - 6750, 2 - 9200, 3 - 10850, 4 - 11350.

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу САО 144470 йдеться про самоскид -С MAN TGA 41.400.

Такий транспортний засіб має колісну формулу 8х4, дві задні осі є ведучими, на них встановлені сдвоєні колеса (на кожній ведучій осі ліворуч 2, праворуч 2).

Відповідно, відповідач мав обов`язок обґрунтувати застосування до цього транспортного засобу параметра щодо кількостей осей: «здвоєна, якщо відстань між осями: від 1,3 до 1,8 метра при спарених колесах, за умови, що навантаження на кожну вісь не перевищує 9,5 тонни», а не «здвоєна, якщо відстань між осями: від 1,3 до 1,8 метра чотирьохвісних автомобілів, ведучі вісі яких оснащені спареними колесами, за умови, що навантаження на кожну ведучу вісь не перевищує 11,5 тонни».

Згідно Акту про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 28.01.2026 року відстань між здвоєною віссю 1,4.

Згідно параметрів транспортних засобів такої моделі задні осі є здвоєними, при цьому вже встановлено, що відстань між двома задніми осями складає 1,4, тобто – не перевищує 1,8 метра. Сам автомобіль всього має 4 осі. А ведучими є дві задні осі, які оснащені саме спареними колесами.

Отже, транспортному засобу позивача відповідає інша категорія з пп. «в» п. 22.5 Правил - «здвоєна, якщо відстань між осями: від 1,3 до 1,8 метра чотирьохвісних автомобілів, ведучі вісі яких оснащені спареними колесами, за умови, що навантаження на кожну ведучу вісь не перевищує 11,5 тонни».

Прикладом невірного визначення відповідачем параметрів транспортного засобу та оцінки таких обставин для правомірності спірної постанови є постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 10.02.2026 року у справі №404/2419/25.

При цьому для передніх осей, які є ординарними, Правила в пп. «в» п. 22.5 передбачають максимальне навантаження 11,5 тон.

Як вже вказував суд, згідно талону від 28.01.2026 року №106 наявні наступні вагові параметри: 1 - 6850, 2 - 8400, 3 - 11550, 4 – 11500.

Отже, це зважування показало повну відповідність навантаження на перші дві осі. Також навантаження на четверту вісь склало 11500, що не є таким, що «перевищує 11,5 тон», адже воно лише дорівнює (не перевищує) відповідну величину.

Навантаження на третю вісь складає 11,55 тон при нормі в 11,5 тон.

Водночас, суд вже вказував, що згідно п. 3 розділу ІІІ Вимог вагове обладнання повинно забезпечувати поосьове зважування в русі і визначати повну масу вантажного транспортного засобу з похибкою не більше ніж 2 % та дискретністю вимірювання в межах технічних характеристик вагового обладнання, визначених виробником.

Відповідно, обладнання допускає похибку на рівні 2%, в той час як за обставин даної справи 11550 кг більше норми 11500 кг на 0,43%, тобто – в межах похибки зважування. Такі результати зважування не дають підстав для застосування адміністративно-господарського штрафу.

Показово, що відповідач проводив повторне зважування і вже згідно талону від 28.01.2026 року №107 наявні наступні вагові параметри: 1 - 6750, 2 - 9200, 3 - 10850, 4 – 11350.

Тобто, після перезважування параметри навіть не перевищували гранично допустимі для транспортного засобу з наявними параметрами. Розумне обґрунтування цим обставинам відповідачем не наведено.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні.

Згідно частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 травня 2026 року в адміністративній справі №160/5277/26 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Головуючий - суддя С.В. Білак

суддя І.В. Юрко

суддя С.В. Чабаненко