Суд: Другий апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції), зупинення реєстрації податкових накладних)
Дата: 25 серпня 2026 р.
Справа: №440/215/26
Суддя: Ральченко І.М.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 серпня 2026 р. Справа № 440/215/26
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Ральченка І.М.
суддів: Катунова В.В. , Мінаєвої К.В.
за участю секретаря судового засідання Колодкіної Н.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02.04.2026, суддя Г.В. Костенко, по справі № 440/215/26
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Головного управління ДПС у Полтавській області
про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИВ:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Полтавській області, в якій просив визнати неправомірними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 14.10.2025 №00154322405, №00154332405.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 02.04.2026 у задоволенні позову відмовлено.
Позивач, не погодившись із рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. В обґрунтування вимог посилався на невірне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неправильність та неповноту дослідження доказів і невірне встановлення обставин у справі, що призвело до неправильного вирішення справи судом, зазначав, що судом розглянуто в спрощеному провадженні справу про оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого відповідачем може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів на загальну суму 1196050,99 грн., що складає більш ніж 359 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що є порушенням ст. 123, 257 КАС України та є підставою для обов`язкового скасування судового рішення згідно зі ст. 317 КАС України. Стосовно висновків податкового органу щодо заниження зобов`язань з податку на додану вартість апелянт заначив, що спірні податкові накладні зареєстровані в ЄРПН, тому фактичні обставини свідчать не про заниження зобов`язань ПДВ та не про порушення пп. 44.1 ст. 44, п. 185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, а про допущення платником податків арифметичних помилок у деклараціях з податку на додану вартість липень 2022 на суму 70258 грн., серпень 2022 на суму 568 грн., вересень 2022 на суму 722 грн., травень 2023 на суму 1021 грн. Також апелянт зазначав про своєчасність реєстрації податкової накладної №104 від 03.06.2021 (зареєстровано 01.07.2021) на суму 925 грн.
У судовому засіданні позивач вимоги апеляційної скарги підтримав, вважав рішення суду першої інстанції таким, що підлягає скасуванню із прийняттям нового про задоволення позову.
Представник відповідача у судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечувала, вважала рішення суду першої інстанції таким, що не підлягає скасуванню.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового засідання, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судовим розглядом, фахівцями Головного управління ДПС у Полтавській області проведено документальну планову виїзну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2019 по 31.12.2024, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, виконання вимог валютного та іншого законодавства, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 15.06.2012 по 31.12.2024.
За результатами перевірки контролюючим органом складено акт від 11.09.2025 №13093/16-31-24-05-01/ НОМЕР_1 , яким зафіксовано наступні порушення:
- п.44.1 ст.44, п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.198.6. ст.198, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами та доповненнями), а саме занижено податок на додану вартість на суму 750999 грн., у т.ч. червень 2021 на суму 925 грн., липень 2022 на суму 70258 грн., серпень 2022 на суму 568 грн., вересень 2022 на суму 722 грн., травень 2023 на суму 1021 грн., липень 2023 на суму 92938 грн., травень 2024 на суму 297100 грн., червень 2024 на суму 287467 грн.;
- п.201.1, п.201.10 ст.201 Податкового Кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 (із змінами та доповненнями), а саме відсутня реєстрація в ЄРПН податкових накладних на загальну суму ПДВ 514604,48 грн.
На підставі висновків акту перевірки відповідачем 14.10.2025 прийнято податкові повідомлення-рішення:
- №00154322405, яким до платника податків застосовано штрафні санкції за відсутність реєстрації податкових накладних в ЄРПН з 01.07.2019 по 31.12.2024 в сумі - 257302,24 грн.;
- №00154332405, яким збільшено податок на додану вартість 938748,75 грн., а саме: податкове зобов`язання – 750999 грн., штрафні санкції - 187749,75 грн.
Позивач, не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями відповідача, звернувся до суду з даним позовом.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з законності та правомірності податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Полтавській області.
Колегія суддів стосовно висновків суду першої інстанція виходить з наступного.
Щодо доводів апеляційної скарги про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, колегія суддів зазначає таке.
Частиною першою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Згідно з частиною другою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Частиною третьою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з частиною першою статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Відповідно до частини другої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
За змістом пункту 4 частини четвертої статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Так, предметом даного спору є правомірність податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Полтавській області №00154322405, №00154332405 від 14.10.2025, якими до платника податків застосовано штрафні санкції та донараховано податкових зобов`язань на загальну суму 1196050,99 грн., що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб – 332800 грн. (3328 грн.*100).
Отже, в силу положень ст. 12 КАС України підлягає розгляду за правилами загального позовного провадження.
Натомість, судом першої інстанції ухвалою від 13.01.2026 відкрито провадження в адміністративній справі, та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно з п. 4 ч. 1, абз. 2 ч. 2 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 317 КАС України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення суду, якщо суд розглянув за правилами спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.
Таким чином, оскільки судом першої інстанції не дотримано вимоги ст. ст. 12, 257 КАС України та за правилами спрощеного позовного провадження розглянуто справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження, колегія суддів приходить до висновку, що судове рішення прийнято з порушенням норм процесуального права, яке є обов`язковою підставою для його скасування.
Стосовно правомірності податкового повідомлення-рішення № 00154332405 від 14.10.2025, яким фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 938748,75 грн., з яких 750999 грн. за основним зобов`язанням, 187749,75 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до акту перевірки від 11.09.2025 №13093/16-31-24-05-01/ НОМЕР_1 підставою для прийняття вказаного рішення стали висновки щодо порушення позивачем:
- п.44.1 ст.44, п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.198.6. ст.198, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податкові зобов`язання у сумі 750999 грн., з огляду на виявлення заниження показника податку на додану вартість у сумі 750999 грн. на підставі податкових накладних, які не були зареєстровані.
Так, за даними ЄРПН за липень 2022 виписано та зареєстровано ФОП ОСОБА_1 податкові накладні на загальну суму ПДВ 1032879,1 грн.
У той же час, відповідно до податкової декларації за липень 2022 ФОП ОСОБА_1 задекларовано податкових зобов`язань у сумі 962621 грн., різниця між даними реєстру ЄРПН та податковою декларацією становить 70258 грн.
Встановлено, що фактично ФОП ОСОБА_1 не включено до складу податкового зобов`язання з ПДВ за липень 2022 податкові накладні: №45 від 29.07.2022 (зареєстровано 01.02.2023) на суму ПДВ 66000 грн., №44 від 27.07.2022 (зареєстровано 31.01.2023) на суму ПДВ 3333,33 грн., №46 від 26.07.2022 (зареєстровано 29.05.2025) на суму ПДВ 925 грн.
Внаслідок наведеного відбулось заниження податкового зобов`язання з податку на додану вартість за липень 2022 у розмірі 70258 грн.
Крім того, за даними ЄРПН ФОП ОСОБА_1 за серпень 2022 виписано та зареєстровано податкові накладні на загальну суму ПДВ 459531,56 грн.
Згідно з податковою декларацією за серпень 2022 ФОП ОСОБА_1 задекларовано податкових зобов`язань у сумі 458963 грн., різниця між даними реєстру ЄРПН та податковою декларацією становить 568,56 грн.
Внаслідок наведеного відбулось заниження податкового зобов`язання з податку на додану вартість за серпень 2022 у розмірі 568,4 грн.
Також, внаслідок різниці між задекларованим розміром податкових зобов`язань за вересень 2022 у сумі 1238482 грн. та виписаними та зареєстрованими податковими накладними на загальну суму ПДВ 1239203,56 грн., відбулось заниження податкового зобов`язання з податку на додану вартість за вересень 2022 у розмірі 722 грн.
Крім того, внаслідок різниці між задекларованим розміром податкових зобов`язань за травень 2023 у сумі 422752 грн. та виписаними та зареєстрованими податковими накладними на загальну суму ПДВ 423773,16 грн., відбулось заниження податкового зобов`язання з податку на додану вартість за травень 2023 у розмірі 1021 грн.
Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Згідно з п. 185.1 ст. 185 Податкового Кодексу України об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
Пунктом 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України визначено загальне правило виникнення податкових зобов`язань з ПДВ у межах правочинів з поставки товарів (робіт, послуг), а саме: датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Отже, судовим розглядом встановлено, що ФОП ОСОБА_1 не було задекларовано податкові зобов`язання по операціях з постачання товарів (робіт, послуг), за якими складені та зареєстровані у ЄРПН податкові накладні, внаслідок чого відбулось заниження податкових зобов`язань з ПДВ на суму 72569 грн., а саме: липень 2022 - 70258 грн., серпень 2022 - 568 грн., вересень 2022 - 722 грн., травень 2023 - 1021 грн., що підтверджує висновки податкового органу щодо порушення позивачем пп. 44.1 ст. 44, п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України.
Також, за змістом акту від 11.09.2025 №13093/16-31-24-05-01/2692404836 в основу висновків контролюючого органу щодо заниження позивачем зобов`язань з податку на додану вартість покладено твердження про завищення позивачем сум податкового кредиту за період, що перевірявся, на суму 678430 грн., а саме: червень 2021 - 925 грн., липень 2023 – 92938 грн., травень 2024 - 297100 грн., червень 2024 - 287467 грн.
Так, за висновками відповідача ФОП ОСОБА_1 неправомірно включено до складу податкового кредиту звітного періоду податкові накладні, зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням термінів реєстрації.
Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
У відповідності до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Згідно пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних
Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
- для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;
- для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
Судовим розглядом встановлено, що ФОП ОСОБА_1 до складу податкового кредиту включено суми ПДВ за наслідками господарської операції з ПП "ПРИВАТНА АГРОФІРМА "ПЕТРІВКА" (податковий номер 30827183).
Так, відповідно до даних податкової декларації з ПДВ за червень 2024 (додаток 1 "Відомості про суми податку на додану вартість, зазначені у податкових накладних/розрахунках коригування до податкових накладних, не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, та про податковий кредит з урахуванням його коригування") ФОП ОСОБА_1 включено до складу податкового кредиту суми ПДВ за червень 2023, листопад 2023 ПП "ПРИВАТНА АГРОФІРМА "ПЕТРІВКА" (30827183).
У той же час, згідно з даними ЄРПН податкові накладні ПП "ПРИВАТНА АГРОФІРМА "ПЕТРІВКА", виписані на адресу покупця ФОП ОСОБА_1 , відсутні.
Отже, ФОП ОСОБА_1 завищено податковий кредит за червень 2024 на суму ПДВ 287467 грн.
Також, за даними ЄРПН за період червень 2023 ТОВ "ПРОДОВОЛЬЧА КОМПАНІЯ "ЗОРЯ ПОДІЛЛЯ" виписано на адресу ФОП ОСОБА_1 податкову накладну №10342 від 12.06.2023 на загальну суму 633600 грн., ПДВ 105600 грн.
При цьому, до складу податкового кредиту ФОП ОСОБА_1 включено вищезазначену суму ПДВ як до звітного періоду травня 2024, так і серпня 2023.
Отже, відбулось повторне включення податкової накладної №10342 від 12.06.2023 на суму ПДВ 105600 грн. до складу податкового кредиту у травні 2024.
За даними ЄРПН за період липень 2023 ТОВ "ПРОДОВОЛЬЧА КОМПАНІЯ "ЗОРЯ ПОДІЛЛЯ" виписано на адресу ФОП ОСОБА_1 податкову накладну №10553 від 19.07.2023 на загальну суму 649000 грн., ПДВ 108166,67 грн.
До складу податкового кредиту зазначену накладну позивачем включено до звітності за травень 2024 та серпень 2023.
Таким чином, відбулось повторне включення податкової накладної №10553 від 19.07.2023 на загальну суму 649000 грн., ПДВ 108166,67 грн. до складу податкового кредиту у травні 2024.
Враховуючи наведені обставини, ФОП ОСОБА_1 завищено податковий кредит за травень 2024 на суму ПДВ 213767 грн. (105600 +108166,67).
Крім того, за даними ЄРПН за період жовтень 2021 ПП "КВАЗАР-АГРО" виписано на адресу ФОП ОСОБА_1 податкову накладну №12 від 04.10.2021 на загальну суму 192960 грн., ПДВ 32160 грн.
До складу податкового кредиту зазначену накладну позивачем включено до звітності за жовтень 2021 та липень 2023.
Таким чином, відбулось повторне включення податкової накладної №12 від 04.10.2021 на загальну суму 192960 грн., ПДВ 32160 грн. до складу податкового кредиту у липні 2023, що призвело до завищення податкового кредиту за липень 2023 на суму ПДВ 32160 грн.
Також, за даними ЄРПН за період липень 2023 ТОВ "ОЛЕКСАНДРІЙСЬКИЙ ЦУКРОВИЙ ЗАВОД" виписано на адресу ФОП ОСОБА_1 податкові накладні: - №165 від 18.07.2023 на загальну суму 500000 грн., ПДВ 83333,33 грн., - №166 від 19.07.2023 на загальну суму 160000 грн., ПДВ 26666,67 грн.
До складу податкового кредиту зазначену накладну позивачем включено до звітності за липень 2023, серпень 2023, травень 2024.
Таким чином, відбулось повторне включення податкової накладної №165 від 18.07.2023 на загальну суму 500000 грн., ПДВ 83333,33 грн. до складу податкового кредиту у травні 2024, що призвело до завищення податкового кредиту за травень 2024 на суму ПДВ 83333,33 грн.
Крім того, за даними ЄРПН за період квітень 2021 ФОП ОСОБА_2 виписано на адресу ФОП ОСОБА_1 податкові накладні: - №4 від 14.04.2021 на загальну суму 50770,8 грн., ПДВ 8461,8грн., - №7 від 21.04.2021 на загальну суму 75985,03 грн., ПДВ 15670 грн., - №8 від 26.04.2021 на загальну суму 94020 грн., ПДВ 27860 грн., - №9 від 28.04.2021 на загальну суму 167160 грн., ПДВ 40820 грн.
До складу податкового кредиту зазначені суми ПДВ включено до звітності за квітень, травень 2021, липень 2023.
Таким чином, відбулось повторне включення податкових накладних до складу податкового кредиту у липні 2023, що призвело до завищення податкового кредиту за липень 2023 на суму ПДВ 60778 грн.
Також, встановлено, що позивачем завищено суми податкового кредиту за червень 2021, оскільки до його складу включено суми ПДВ згідно з податковою накладною №104 від 03.06.2021 на суму ПДВ 925 грн., яка зареєстрована із порушенням термінів, а саме 01.07.2021.
При цьому, безпідставними є доводи апелянта щодо своєчасної реєстрації даної накладної, оскільки фактично реєстрація відбулась 01.07.2021, у той час як положення ст. 201 Податкового кодексу України передбачають реєстрацію податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені.
За наведених обставин колегія суддів зазначає, що у ході судового розгляду підтверджено завищення ФОП ОСОБА_1 податкового кредиту на суму 677505 грн., у тому числі липень 2023 на суму 92938 грн., травень 2024 на суму 297100 грн., червень 2024 на суму 287467 грн., та на суму 925 грн. за червень 2021, з огляду на що обґрунтованими є висновки контролюючого органу щодо порушення позивачем п. 44.1 ст. 44, п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI.
Доводи апеляційної скарги в цій частині зводяться до твердження про те, що оскільки зазначені податкові накладні є зареєстрованими, у даному випадку наявне не заниження зобов`язань з ПДВ, а допущення платником податків арифметичних помилок у деклараціях з податку на додану вартість липень 2022 на суму 70258 грн., серпень 2022 на суму 568 грн., вересень 2022 на суму 722 грн., травень 2023 на суму 1021 грн.
Втім, колегія суддів такі доводи не приймає як такі, що не спростовують висновків щодо повторного відображення у податковій звітності податкових накладних за різні періоди, що і призвело до фактичного завищення сум податкового кредиту, а отже і заниження зобов`язань з податку на додану вартість.
Таким чином, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про правомірності податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 14.10.2025 №00154332405 та відсутності підстав для його скасування.
Стосовно правомірності податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області №00154322405 від 14.10.2025 колегія суддів зазначає наступне.
Так, за даними ЄРПН та податкової звітності позивача з податку на додану вартість до податкових декларацій з ПДВ включено податкові накладні, реєстрація яких відсутня, на загальну суму ПДВ 434062,46 грн.: від 17.06.2021 №52, ПДВ 3333,33 грн.; від 23.06.2021 №53, ПДВ 39666,67 грн.; від 14.07.2021 №36, ПДВ 1774,52 грн; від 06.10.2021 №47, ПДВ 1000 грн; від 18.10.2021 №48, ПДВ 7808 грн; від 31.05.2022 №б/н, ПДВ 295166,67 грн; від 31.10.2022 №44, ПДВ 19237,35 грн; від 31.10.2022 №45, ПДВ 25175 грн; від 21.11.2022 №24, ПДВ 850,2 грн.; від 22.11.2022 №27, ПДВ 316,6 грн; від 02.02.2023 №1, ПДВ 9941,67 грн; від 02.02.2023 №2, ПДВ 9941,67 грн; від 02.02.2023 №4, ПДВ 9925,39 грн ; від 03.02.2023 №6, ПДВ 9925,39 грн.
Також, встановлено відсутність реєстрації податкових накладних в ЄРПН відповідно до: видаткових накладних на загальну суму ПДВ 64411,96 грн: № 473 від 17.11.2021, ПДВ 400 грн., № 474 від 17.11.2021, ПДВ 1068,25 грн., № 480 від 19.11.2021, ПДВ 1149,9 грн., № 497 від 30.11.2021, ПДВ 12252 грн., № 498 від 30.11.2021, ПДВ 176,72 грн., № 496 від 30.11.2021, ПДВ 500,1 грн., № 494 від 30.11.2021, ПДВ 541,25 грн., № 492 від 26.11.2021, ПДВ 3674,9 грн., № 491 від 26.11.2021, ПДВ 1353,3 грн., № 490 від 26.11.2021, ПДВ 4527,7 грн., № 489 від 25.11.2021, ПДВ 867,52 грн., № 488 від 24.11.2021, ПДВ 288 грн., № 486 від 23.11.2021, ПДВ 436,44 грн., № 485 від 19.11.2021, ПДВ 2349,6 грн., № 483 від 19.11.2021, ПДВ 2756,6 грн., № 482 від 19.11.2021, ПДВ 338,8 грн., № 481 від 19.11.2021, ПДВ 1105,8 грн., № 532 від 21.12.2021, ПДВ 1322,24 грн., № 533 від 21.12.2021, ПДВ 193,1 грн., № 534 від 24.12.2021, ПДВ 431,13 грн., № 536 від 27.12.2021, ПДВ 2768,2 грн., № 537 від 27.12.2021, ПДВ 1289,11 грн., № 539 від 29.12.2021, ПДВ 1200 грн., № 126 від 27.04.2022, ПДВ 5635 грн., № 116 від 15.04.2022, ПДВ 3083 грн., № 106 від 12.04.2022, ПДВ 2763 грн., № 112 від 13.04.2022, ПДВ 4134 грн., № 114 від 14.04.2022, ПДВ 3911,8 грн., № 110 від 12.04.2022, ПДВ 3894,5 грн., № 13074 від 04.04.22, ПДВ 11734,81 грн., № 29103 від 06.04.22, ПДВ 3333,33 грн., № 29234 від 08.04.22, ПДВ 1061,92 грн.
Згідно з п. 201.1, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Отже, положення Податкового кодексу України закріплюють обов`язок платників податку на додану вартість забезпечувати своєчасну реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Згідно з п. 120-1.1 ст. 120-1 Податкового кодексу України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім окремо визначених видів податкових накладних) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:
- 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;
- 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
- 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
- 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;
- 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.
Зі свого боку, пункт 120-1.2 статті 120-1 Податкового кодексу України установлює, що 120-1.2. відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою, податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу), що зазначена в податковому повідомленні-рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зазначеної у такій податковій накладній та/або розрахунку коригування до податкової накладної, або від суми податку на додану вартість, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено
Таким чином, платник податків має обов`язок реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних у строк встановлений податковим законодавством.
У свою чергу порушення зазначених строків реєстрації податкових накладних є підставою для настання відповідальності, у тому числі, передбаченої п. 120-1.2 ст. 120-1 Податкового кодексу України.
Отже, на підставі викладеного колегія суддів дійшла до висновку, що враховуючи встановлений факт порушення платником податків вимог ст. 201 Податкового кодексу України, що виразилось у нереєстрації податкових накладних в ЄРПН у визначені законом строки, застосовування відповідачем штрафних санкції є обґрунтованим, з огляду на що податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області №00154322405 від 14.10.2025 є правомірним та не підлягає скасуванню.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав вважати, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини.
У той же час, відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 317 КАС України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення суду, якщо суд розглянув за правилами спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.
Враховуючи викладене колегія суддів доходить висновку про наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції, прийняття нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 245, 246, 250, 315, 317, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02.04.2026 по справі № 440/215/26 - скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя І.М. Ральченко
Судді В.В. Катунов К.В. Мінаєва
Постанова складена в повному обсязі 01.09.26.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua