Постанова від 30 серпня 2026 р. у справі №520/2900/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2026 р. Справа № 520/2900/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Перцової Т.С.,

Суддів: Жигилія С.П. , Макаренко Я.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 12.06.2026, головуючий суддя І інстанції: Тітов О.М., м. Харків, повний текст складено 12.06.26 по справі № 520/2900/25

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області

про визнання протиправною відмову та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ

ОСОБА_1 (далі по тексту – ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі по тексту – ГУ ПФУ в Харківській області, відповідач, пенсійний орган), в якому просив суд:

- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області врахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 01.01.2004р. по 30.09.2004р. та з 01.03.2005р. по 31.12.2005р. в ПНВГІ «Мікрон» та перерахунку пенсії;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу періоди роботи з 01.01.2004р. по 30.09.2004р. та з 01.03.2005р. по 31.12.2005р. в ПНВП «Мікрон» та зробити перерахунок пенсії ОСОБА_1 .

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 11.12.2025 по справі №520/2900/25 позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під.3, пов. 2, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл.,61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання протиправною відмову та зобов`язання вчинити певні дії – частково задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області при розгляді звернення ОСОБА_1 23.12.2024 про зарахування до стажу роботи періоди з 01.01.2004 по 30.09.2004 та з 01.03.2005 по 31.12.2005 в Приватному науково-виробничому підприємстві «Мікрон».

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 23.12.2024 про зарахування до стажу роботи періоди з 01.01.2004 по 30.09.2004 та з 01.03.2005 по 31.12.2005 в Приватному науково-виробничому підприємстві «Мікрон».

В частині інших позовних вимог - відмовлено.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під.3, пов.2,м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл.,61022, код ЄДРПОУ 14099344) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір в сумі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 коп.).

08.06.2026 до Харківського окружного адміністративного суду надійшла заява про ухвалення додаткового судового рішення, в якій позивач просив суд першої інстанції ухвалити додаткове судове рішення у справі № 520/2900/25, яким задовольнити позовну вимогу та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 01.01.2004 по 30.09.2004 і з 01.03.2005 по 31.12.2005 в Приватному науково-виробничому підприємстві «Мікрон».

В обґрунтування вимог вказаної заяви зазначив, що у мотивувальній частині судового рішення суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що період роботи позивача з 01.01.2004 по 30.09.2004 і з 01.03.2005 по 31.12.2005 в Приватному науково-виробничому підприємстві «Мікрон» необхідно зарахувати до страхового стажу, проте при оформленні резолютивної частини помилково не відобразив такий обов`язок ГУ ПФУ, що є підставою для ухвалення додаткового судового рішення.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 12.06.2026 по справі №520/2900/25 у задоволенні заяви позивача про ухвалення додаткового рішення суду у справі № 520/2900/25 - відмовлено.

Позивач, не погодившись із вказаною ухвалою суду першої інстанції подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на її незаконність та необґрунтованість, просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 12 червня 2026 року про відмову у задоволенні заяви щодо ухвалення додаткового судового рішення, поширення судового контролю у справі № 520/2900/25 та направити справу №520/2900/25 до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду заяви ОСОБА_1 від 08.06.2026 року про ухвалення додаткового судового рішення та здійснення судового контролю.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що висновок суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 у заяві від 08.06.2026 заявив нові вимоги, які не були предметом судового розгляду у межах даної справи є таким, що не відповідає дійсності, адже вимога про зарахування страхового стажу в Приватному науково-виробничому підприємстві «Мікрон» була розглянута судом з винесенням позитивного рішення, яке зафіксовано в мотивувальній частині. У свою чергу, невключення цього висновку до резолютивної частини робить рішення суду в цій частині невиконуваним з боку органів ПФУ, що нівелює конституційне право на судовий захист (статті 55 і 129-1 Конституції України).

Також, на переконання позивача, суд першої інстанції в ухвалі від 12.06.2026 повністю проігнорував заперечення позивача від 29.04.2026 (вх.№ 01-26/47665/26) проти звіту ГУ ПФУ та не вирішив питання судового контролю, чим грубо порушив статті 382-2 та 382-3 КАС України.

Відповідач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Відповідно до частини 2 статті 312 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом – КАС України) апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).

Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що питання про зарахування до стажу роботи періодів з 01.01.2004 по 30.09.2004 та з 01.03.2005 по 31.12.2005 в Приватному науково-виробничому підприємстві «Мікрон» вирішено шляхом зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 23.12.2024 про зарахування до стажу роботи періоди з 01.01.2004 по 30.09.2004 та з 01.03.2005 по 31.12.2005 в Приватному науково-виробничому підприємстві «Мікрон».

Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення, суд першої інстанції виходив з її необґрунтованості, адже всі позовні вимоги позивача судом було розглянуто і рішення по них прийнято.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до статті 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.

Додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Відтак однією із підстав для ухвалення додаткового судового рішення є не вирішення судом питання щодо однієї з позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази.

Додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення, яким закінчено судовий розгляд в суді першої інстанції, внаслідок чого залишилися невирішеними певні вимоги особи, яка бере участь у справі, з приводу яких досліджувалися докази.

У постанові Пленуму Вищого Адміністративного Суду України "Про судове рішення в адміністративній справі" від 20.05.2013 за № 7 зазначено, що додатковими судовими рішеннями є додаткова постанова чи додаткова ухвала, якими вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням, та за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази (для постанов) або вирішені не всі клопотання (для ухвал). Крім того, додаткові постанови (ухвали) можуть прийматися (постановлятися), якщо судом при ухваленні основного судового рішення не визначено способу його виконання або не вирішено питання про судові витрати.

Отже, додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення, яким закінчено судовий розгляд в суді першої інстанції, внаслідок чого залишилися невирішеними певні вимоги особи, яка бере участь у справі, з приводу яких досліджувалися докази.

Колегією суддів встановлено, що обґрунтовуючи наявність підстав для ухвалення додаткового судового рішення позивач стверджував, що у мотивувальній частині судового рішення суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоду його роботи з 01.01.2004 по 30.09.2004 і з 01.03.2005 по 31.12.2005 в Приватному науково-виробничому підприємстві «Мікрон», проте не відобразив такі обставини у резолютивній частині.

Разом з цим, судом апеляційної інстанції з мотивувальної частини рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.12.2025 по справі № 520/2900/25 встановлено, що судом, серед іншого, було зауважено, що матеріали справи не містять доказів існування спору стосовно не зарахування до трудового стажу періоду з 01.01.2004 по 30.09.2004 та з 01.03.2005 по 31.12.2005 найманим працівникам ПНВП "Мікрон". А відтак, суд не вбачав підстав для задоволення позову в цій частині, адже вважав, що права позивача на час розгляду справи судом Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області не є порушеними, оскільки наданий на звернення позивача лист від 10.01.2025 мав суто інформаційний характер та містив відомості про причини не врахування спірного страхового стажу.

З огляду на вищенаведені обставини та висновки про передчасність вимоги про зарахування до стажу роботи періодів роботи з 01.01.2004 по 30.09.2004 та з 01.03.2005 по 31.12.2005 в Приватному науково-виробничому підприємстві "Мікрон", судом першої інстанції було відмовлено у задоволенні такої позовної вимоги ОСОБА_1 , про що вказано як у мотивувальній так і в резолютивній частині судового рішення.

Будь-яких інших судових рішень у даній справі, які б зобов`язували відповідача зарахувати до стажу роботи позивача періоди з 01.01.2004 по 30.09.2004 та з 01.03.2005 по 31.12.2005 в Приватному науково-виробничому підприємстві «Мікрон» судами не приймалось, а сторони на такі обставини не посилаються.

Фактично позивач не погоджується зі змістом судового рішення в цій частині. Водночас, незгода із прийнятим судом першої інстанції рішенням є підставою для його оскарження у порядок та спосіб, визначений КАС України, однак не свідчить про наявність підстав для ухвалення додаткового судового рішення.

Враховуючи відмову суду першої інстанції у задоволенні позову в частині зарахування до стажу роботи позивача періоди з 01.01.2004 по 30.09.2004 та з 01.03.2005 по 31.12.2005 в Приватному науково-виробничому підприємстві «Мікрон», яка позивач у апеляційному порядку не оскаржувалася, вимога про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у цій частині, у задоволенні якої відмовлено, є безпідставною.

Як наслідок, судом не порушено статті 382-2 та 382-3 КАС України при розгляді такої вимоги.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для ухвалення додаткового судового рішення, адже усі позовні вимоги ОСОБА_1 було розглянуто судом з прийняттям судового рішення, що має наслідком прийняття рішення про відмову у задоволенні вимог апеляційної скарги.

Відповідно до статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ч. 4 ст. 229, ч. 4 ст. 241, ст.ст.243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 12.06.2026 по справі № 520/2900/25 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Т.С. Перцова

Судді С.П. Жигилій Я.М. Макаренко