Постанова від 30 серпня 2026 р. у справі №552/4529/26 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2026 р. Справа № 552/4529/26

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Перцової Т.С.,

Суддів: Жигилія С.П. , Макаренко Я.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського районного суду м. Полтави від 15.06.2026, головуючий суддя І інстанції: Яковенко Н.Л., м. Полтава, повний текст складено 15.06.26 по справі № 552/4529/26

за позовом ОСОБА_1

до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2

про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

ВСТАНОВИВ

ОСОБА_1 (далі по тексту – ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Київського районного суду м. Полтави з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі по тексту – ІНФОРМАЦІЯ_3 , перший відповідач), ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі по тексту – ІНФОРМАЦІЯ_4 , другий відповідач), в якому просив суд:

- скасувати постанову № 501 від 27.08.2025 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 03.06.2026 по справі № 552/4529/26 позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності залишено без руху.

Надано позивачу строк для усунення недоліків п`ять днів з дня отримання копії даної ухвали.

Залишаючи позовну заяву ОСОБА_1 без руху, суд першої інстанції виходив з необхідності позивачу уточнити відповідача по справі, а також надати квитанцію про сплату судового збору.

Також, за висновком суду, позивач з даним позовом звернувся до суду з пропуском встановлених законом строків, а клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду не є обґрунтованим та не містить посилань на докази наявності поважних причин з цього приводу.

На виконання вимог вказаної ухвали суду першої інстанції позивачем подано заяву про усунення недоліків від 08.06.2026, до якої було додано уточнену позовну заяву, звернену до ІНФОРМАЦІЯ_5 та ІНФОРМАЦІЯ_6 та клопотання про поновлення строку на звернення до суду із цим позовом.

Крім того, ОСОБА_1 вказано про відсутність можливості сплати судового збору з огляду на відсутність будь-яких доходів, що підтверджується довідкою ОК-5, у зв`язку з чим позивач просив суд відстрочити сплату судового збору.

Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 09.06.2026 по справі № 552/4529/26 в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення та/або розстрочення, звільнення, зменшення від сплати судового збору відмовлено.

Позовну заяву ОСОБА_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності залишено без руху.

Надано позивачу строк для усунення недоліків п`ять днів з дня отримання копії даної ухвали.

Відмовляючи у задоволенні клопотання позивача про відстрочення та/або розстрочення, звільнення, зменшення від сплати судового збору, суд першої інстанції дійшов висновку про його необґрунтованість, адже таке не містить посилань на докази, які б свідчили про неможливість здійснення дій з оплати судового збору.

На виконання вимог вказаної ухвали суду першої інстанції позивачем подано клопотання про відстрочення та/або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, в обґрунтування якого зазначено, що офіційна довідка з Пенсійного фонду України за формою ОК-5 підтверджує актуальну відсутність у позивача доходів та статус безробітного. Проте, через технічний збій або затримку у роботі Електронного суду вказаний документ було доставлено до суду із запізненням, що підтверджується карткою руху документів.

Серед іншого, просив врахувати скрутне матеріальне становище та об`єктивні життєві обставини, що унеможливлюють сплату судового збору, а саме наявність у позивача статусу учасника бойових дій та проживання у прифронтовому м. Слов`янськ, яке регулярно перебуває під обстрілами.

Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 15.06.2026 по справі № 552/4529/26 позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності повернуто позивачеві.

Позивач, не погодившись із вказаною ухвалою суду першої інстанції подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на її незаконність та необґрунтованість просить суд апеляційної інстанції скасувати повністю незаконну та упереджену ухвалу Київського районного суду міста Полтави від 15 червня 2026 року у справі № 552/4529/26, якою позов був несправедливо повернутий та направити матеріали справи № 552/4529/26 до Київського районного суду міста Полтави для того, щоб суд відкрив провадження і розглянув позов по суті, розібравшись із незаконним штрафом ТЦК.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив про протиправність оскаржуваної ухвали суду першої інстанції та наявність підстав для її скасування, адже 14 червня 2026 року позивач оплатив судовий збір через державну систему оплат GOVPAY24 (квитанція № 2246-1493-5175-7051), натомість суд першої інстанції, проігнорувавши вказані обставини та не перевіривши факт сплати ОСОБА_1 судового збору, 15.06.2026 повернув позовну заяву скаржнику, що не може вважатись обґрунтованим.

Звернув увагу, що ухвала про повернення позивачу його позовної заяви була підписана суддею 15 червня о 07:16:24 ранку, тобто ще до початку робочого дня. Відтак, суддя, розуміючи, що за вихідні дні могли надійти документи, однак такі фізично не зареєстровані, замість того, щоб дочекатися початку робочого дня, дати людям зареєструвати листи і перевірити, чи виконав позивач вимоги ухвали суду, умисно і поспіхом винесла рішення про повернення позову без жодного розгляду, чим протиправно обмежила апелянту доступ до правосуддя.

До того ж, просив врахувати, що ухвалою від 09.06.2026 позивачу було надано строк 5 днів для усунення недоліків позовної заяви, який закінчувався 14 червня (вихідний день). Таким чином, в силу приписів статті 120 КАС України, останній день строку для усунення недоліків закінчувався у понеділок, 15 червня 2026 року, о 23 год. 59 хв. ночі, що взагалі не враховано при винесенні оскаржуваної ухвали.

Другий відповідач у надісланому до суду апеляційної інстанції відзиві на апеляційну скаргу просив суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Київського районного суду м. Полтави від 15.06.2026 залишити без змін.

Вважав, що суд першої інстанції правомірно перевірив стан матеріалів на момент винесення ухвали. У свою чергу, на момент винесення оскаржуваної ухвали заява позивача із квитанцією ще не була зареєстрована канцелярією (реєстрація відбулася о 11:56), а доставка в кабінет не дорівнює автоматичній реєстрації та приєднанню до матеріалів справи.

На переконання другого відповідача, твердження скаржника про «упередженість» (ранній підпис ухвали, протокол КЕП) є безпідставними та носять характер емоційних припущень. Суддя діє в межах робочого процесу. Раннє винесення ухвали не порушує норм, якщо строк на усунення недоліків сплинув або матеріали не містять підтверджень усунення недоліків.

Відповідно до частини 2 статті 312 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом – КАС України) апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).

Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Застосовуючи до позовної заяви ОСОБА_1 правові наслідки, передбачені статтею 169 КАС України, суд першої інстанції виходив з того, що позивач у встановлений судом строк недоліки поданої позовної заяви не усунув, судовий збір не сплатив, що є підставою для її повернення скаржнику.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає таке.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі – Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно з частиною другою статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Статтею 2 КАС визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У пункті 8 частини першої статті 4 КАС зазначено, що позивач – це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.

Згідно із частиною першою статті 5 КАС кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у спосіб, визначений у цій статті.

За приписами статті 11 КАС розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Право на судовий захист реалізується особою шляхом подання позовної заяви до суду, форма та зміст якої визначаються статтею 160 КАС.

Частиною першою статті 160 КАС визначено, що у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

За змістом частини 3 статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно із частиною першою статті 169 КАС суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Частиною другою статті 169 КАС визначено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 09.06.2026 по справі № 552/4529/26 серед іншого, позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху у зв`язку з її невідповідністю частині 3 статті 161 КАС України та надано позивачу строк для усунення недоліків п`ять днів з дня отримання копії даної ухвали.

Як вбачається із картки руху документу, сформованої за допомогою системи «Електронний суд», копію оскаржуваної ухвали було доставлено до електронного кабінету позивача 10.06.2026 о 11 год 50 хв.

Відповідно до вимог частини першої, шостої, дев`ятої статті 120 КАС перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день. Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.

Отже, п`ятиденний строк на усунення недоліків позовної заяви спливав 15.06.2026.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач, 14.06.2026 на виконання вимог ухвали суду першої інстанції від 09.06.2026 сплатив судовий збір, після чого надіслав копію квитанції про сплату судового збору № 2246-1493-5175-7051 до суду (сформовано у системі «Електронний суд» 14.06.2026).

Відповідно до картки руху документу, копія вказаної квитанції була доставлена до Київського районного суду м. Полтави 15.06.2026 о 20 год 38 хв, тобто у визначений судом першої інстанції п`ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви.

Однак, як вбачається із матеріалів справи, суд першої інстанції, не дочекавшись закінчення строку на усунення недоліків позовної заяви, який сам і встановив, ухвалою від 15.06.2026 позовну заяву повернув позивачу.

Європейський суд з прав людини (далі – ЄСПЛ) у рішенні від 08 листопада 2018 року у справі «Созонов та інші проти України» зазначив, що загальна концепція справедливого судочинства, яка охоплює основний принцип, згідно з яким провадження має бути змагальним, вимагає, щоб особа була поінформована про порушення справи. Принцип рівності вимагає, щоб кожній стороні була надана розумна можливість представити свою справу за умов, які не ставлять її в істотно несприятливе становище у порівнянні з іншою стороною. ЄСПЛ дійшов висновку, що на національні суди покладено обов`язок з`ясувати, чи були повістки чи інші судові документи завчасно отримані сторонами та, за необхідності, зобов`язані фіксувати таку інформацію у тексті рішення. У разі невручення стороні належним чином судових документів вона може бути позбавлена можливості захищати себе у провадженні.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що повернення позовної заяви із підстав, наведених судом першої інстанції, є формальним та сумнівним з точки зору дотримання права позивача на доступ до правосуддя, гарантованого йому національним та європейським законодавством права на доступ до правосуддя.

За таких обставин суд апеляційної інстанції вважає, що наведені в апеляційній скарзі доводи є суттєвими та дають підстави вважати, що суд першої інстанції діяв не у спосіб, визначений процесуальним законом, та передчасно повернув позивачу позовну заяву з підстав неусунення недоліків позовної заяви, що не відповідає дійсним обставинам справи.

Отже, колегія суддів дійшла висновку, що допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального права є такими, що призвели до неправильного вирішення питання, і є підставою для скасування ухвали суду першої інстанції та направленням справи до цього суду для продовження розгляду.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 320 КАС підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Ураховуючи наведене, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а справа – направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.

З огляду на звільнення позивача від сплати судового збору, підстави для розподілу судових витрат – відсутні.

Керуючись ч. 4 ст. 229, ч. 4 ст.241, ст.ст.243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Київського районного суду м. Полтави від 15.06.2026 по справі № 552/4529/26 - скасувати.

Справу № 552/4529/26 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - направити до Київського районного суду м. Полтави для продовження розгляду та вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Т.С. Перцова

Судді С.П. Жигилій Я.М. Макаренко