Постанова від 31 серпня 2026 р. у справі №548/1448/26 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2026 р.Справа № 548/1448/26

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Русанової В.Б.,

Суддів: П`янової Я.В. , Бегунца А.О. ,

за участю секретаря судового засідання Реброва А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хорольського районного суду Полтавської області від 13.07.2026, (головуючий суддя І інстанції: Коновод О.В.) по справі № 548/1448/26

за позовом ОСОБА_1

до Департаменту патрульної поліції , інспектора 1 взводу 4 роти батальйону патрульної поліції в місті Кременчук УПП в Полтавській області Жуікова Дмитра Олеговича

про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив:

- скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 7287855 від 31.05.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн;

- закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування позову зазначив, що його притягнуто до адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом, який переобладнаний з порушенням вимог правил та стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а саме: висота бортів напівпричепа самовільно збільшена на 350 мм, що не передбачено конструкцією транспортного засобу або документами щодо погодження переобладнання.

Натомість, зауважував, що напівпричеп експлуатувався позивачем у тому заводському стані, в якому він пройшов державну реєстрацію та допущений до дорожнього руху.

Вказував, що протоколом перевірки технічного стану транспортного засобу, чинного до 04.04.2027 підтверджується технічна справність напівпричепа, тоді як твердження інспектора поліції щодо збільшення висоти його бортів не ґрунтується на належних доказах, зроблене без залучення відповідних сертифікованих експертів, без проведення замірів за допомогою сертифікованих технічних засобів.

Враховуючи наведені обставини, вважав, що не допускав порушень ПДР України, що стало підставою для звернення до суду з позовом про скасування постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності.

Рішенням Хорольського районного суду Полтавської області від 13.07.2026 у задоволенні позову відмовлено.

Позивач, не погоджуючись з рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просив його скасувати, як постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права, при не повному з`ясуванні обставин справи та прийняти нову постанову, якою задовольнити позов.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції не врахував наявність у водія права наростити борти у випадку перевезення вантажу насипом, проте загальна висота транспортного засобу з вантажем не повинна перевищувати 4 м від поверхні дороги, що передбачено Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363.

Зазначає, що суд першої інстанції помилково ототожнив поняття "переобладнання" зі встановленням до напівпричепа-самоскида бортів, що не підпадає під заборону статті 32 Закону України "Про дорожній рух" .

Зауважує, що встановлення надставних бортів на спеціалізований самоскид BODEX KIS 33 не змінює конструктивної цілісності, типу чи призначення транспортного засобу, а є експлуатаційною необхідністю, передбаченою п. 8.13 Правил № 363.

Звертає увагу, що експлуатація самоскида з бортами для перевезення щебеню не змінює облікових даних транспортного засобу, а отже відсутні підстави для внесення відповідних змін до реєстраційних документів, як помилково вважав суд першої інстанції.

На думку апелянта, наявність чинного Протоколу обов`язкового технічного контролю є достатнім доказом того, що конструкція транспортного засобу в поточному стані повністю відповідає вимогам безпеки та заводським стандартам, а відтак, склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП, відсутній.

Натомість, відповідачем не доведено належними доказами проведення інспектором поліції вимірювання висоти транспортного засобу із дотриманням вимог чинного законодавства, з використанням належного засобу вимірювальної техніки та відповідно до встановленої процедури, як це передбачено Порядком здійснення габаритно-вагового контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 879.

Наголошує, що у матеріалах справи відсутні будь-які документи, які б підтверджували технічні характеристики використаного поліцейським засобу вимірювання (рулетки), його заводський номер, дату останньої повірки, строк її дії або інші документи, що підтверджують можливість використання такого засобу під час здійснення офіційних вимірювань.

Оскаржувана постанова також не містить відомостей щодо приладу, яким зафіксовано порушення водієм Правил дорожнього руху.

Як наслідок, вважає, що судом першої інстанції помилково визнано спірну постанову такою, що відповідає вимогам чинного законодавства.

Крім того, просить врахувати, що на даний час, у зв`язку з переходом на інші види перевезень, де використання надставних бортів не вимагається, обладнання демонтоване з напівпричепу в межах його звичайної технічної експлуатації.

Департамент патрульної поліції (далі – відповідач 1) подав відзив на апеляційну скаргу, в якому, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Інспектор 1 взводу 4 роти батальйону патрульної поліції в місті Кременчук УПП в Полтавській області Жуіков Д.О. (далі - відповідач 2) не подав відзив на апеляційну скаргу.

Учасники справи про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, відповідач 1 просив розгляд справи здійснювати за відсутності його представника.

Відповідно до ч. 4 ст. 229, ч. 1 ст. 308 КАС України справа розглядається в межах доводів та вимог апеляційної скарги, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що 31.05.2026 інспектором 1 взводу 4 роти батальйону патрульної поліції в місті Кременчук УПП в Полтавській області Жуіковим Д.О. складено постанову серії ЕНА № 7287855, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 340,00 грн.

Згідно постанови, 31.05.2026 о 09:48 у м. Кременчук, по вул. Ярмаркова, 5, водій керуючи транспортним засобом MAN IGX 18.400, д.н.з. НОМЕР_1 з напівпричепом Bodex KIS33, д.н.з. НОМЕР_2 здійснював експлуатацію ТЗ, у якого змінено параметри конструкції шляхом збільшення висоти борту на 350 мм., що не відповідає вимогам нормативно-технічної документації на даний ТЗ, що призвело до зміни облікових даних механічного транспортного засобу, які не були відображені у його реєстраційних документах, що не відповідає вимогам ст. 32 Закону України «Про дорожній рух», чим порушив п. 31.3 «а» ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч. 1 ст. 121 КУпАП (а.с. 6).

Позивач, не погоджуючись з постановою по справі про адміністративне правопорушення, оскаржив її в судовому порядку.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачами доведено факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення та законність дій при розгляді справи про адміністративне правопорушення.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до п. 31.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. № 1306 (далі - ПДР України) технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації.

Згідно з пп. «а» п. 31.3 ПДР України забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством: у разі їх виготовлення або переобладнання з порушенням вимог стандартів, правил і нормативів, що стосуються безпеки дорожнього руху.

Згідно ч. 2 ст. 32 Закону України «Про дорожній рух» не дозволяється без погодження з виробниками транспортних засобів та їх складових частин або іншої спеціально уповноваженої на це Кабінетом Міністрів України організації переобладнання, що призводить до зміни повної маси та її розподілу по осях, розміщення центру ваги, типу двигуна, його ваги і потужності, колісної бази чи колісної формули, системи гальмового і рульового керування та трансмісії.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 КУпАП керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.

Відповідно до ч. 2, ч. 3 ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Статтею 40 Закону України "Про Національну поліцію" (далі - Закон № 580-VIII) визначено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно зі ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

За визначенням ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

В підтвердження вчинення позивачем правопорушення відповідачем надано до суду відеозапис з нагрудної камери.

Дослідивши відеозапис, колегія суддів зазначає, що останній фіксує наявність на бортах напівпричепу додаткових металевих конструкцій, які збільшують їх висоту, що свідчить про переобладнання транспортного засобу .

Крім того, відеозаписом зафіксовано проведення інспектором поліції вимірювання висоти бортів вказаних конструкцій з метою встановлення висоти, на яку збільшено борти напівпричепа.

Пункт 5.2 ДСТУ 3649:2010 Колісні транспортні засоби. Вимоги щодо безпечності технічного стану та методи контролювання визначає, що не дозволено вносити зміни у конструкцію КТЗ, а також застосовувати додаткове обладнання та експлуатаційні матеріали та рідини без узгодження таких дій за встановленим законодавством порядком.

Переобладнання, що призвело до зміни облікових даних механічного транспортного засобу, повинно бути відображено у його реєстраційних документах (ч.4 статті 32 Закону України «Про дорожній рух»).

Згідно пп. 4 п. 2 Порядку проведення обов`язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 січня 2012 року № 137, ідентифікація транспортного засобу - процес визначення категорії, типу, моделі, марки, призначення, виробника та особливостей конструкції транспортного засобу станом на дату першої реєстрації в Україні згідно з маркуванням, реєстраційними документами, експлуатаційною документацією та інформаційними матеріалами виробника.

Згідно пп. 11 п. 2 наведеного вище Порядку, перевірка технічного стану транспортного засобу - процес визначення відповідності транспортного засобу встановленим до конструкції і технічного стану вимогам.

Як вбачається з свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, виданого в 2017 р. напівпричеп Bodex KIS33, д.н.з. НОМЕР_2 є самоскидом (а.с. 8).

Відомостей про переобладнання напівпричепу у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу не зазначено.

Натомість, на момент зупинки працівниками поліції, вказаний напівпричеп був обладнаний додатковими металевими конструкціями, які збільшують висоту його бортів.

Позивач фактично не заперечує наявність конструкції для нарощення бортів, проте зазначає, що проходив обов`язковий технічний контроль та будь-яких зауважень до його ТЗ від уповноважених працівників не було.

З цього приводу колегія суддів зазначає, що технічний стан спірного ТЗ перевірявся уповноваженим органом у квітні 2026 р. (а.с. 7), тоді як правопорушення зафіксоване у травні 2026 р.

Доказів наявності у напівпричепа додаткових конструкцій, що нарощують висоту бортів на час проведення уповноваженими особами технічного стану спірного ТЗ матеріали справи не містять.

Зазначені обставини унеможливлюють суд беззаперечно підтвердити, що висновки протоколу перевірки щодо відповідності технічного стану транспортного засобу зроблені, враховуючи наявність на напівпричепі додаткових конструкцій.

Більш того, як вказує апелянт, встановлення та використання надставних бортів не є постійною зміною конструкції, а належить до технічного оснащення транспортного засобу, яке застосовується відповідно до специфіки конкретного перевезення.

Тобто, додавання саморобної конструкції для нарощування висоти бортів або його демонтаж може здійснюватися власником ТЗ або його користувачем у будь-який час.

Доводи скаржника про те, що Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363 передбачено право водія наростити борти у випадку перевезення вантажу насипом колегія суддів вважає такими, що не звільняють таку особу погодити відповідне переобладнання ТЗ у встановленому законом порядку, якщо вказане призводить до зміни повної маси ТЗ та розподілу по осях, розміщення центру ваги, типу двигуна, його ваги і потужності, колісної бази чи колісної формули, системи гальмового і рульового керування та трансмісії.

Колегія суддів зауважує, що самовільне внесення змін у конструкцію вантажного автомобіля може призвести до порушення балансу навантаження, можливого перевищення допустимої маси на вісь, що становить підвищену небезпеку для учасників дорожнього руху та спричиняє додаткове руйнування дорожнього покриття.

Доводи апеляційної скарги про не надання відповідачами доказів щодо проведення замірів висоти бортів, сертифікованою технікою, які б підтверджували переобладнання ТЗ колегія суддів вважає помилковими, оскільки встановлене переобладнання, а саме нарощення бортів, не вимірюється технічними засобами, а встановлюється на наявність такого візуально.

Вимірювання технічними засобами проводиться лише у разі порушення норм габаритних параметрів.

Відповідно до додатку 5 Порядку № 137 Код - 001.010; Об`єкт і предмет перевірки технічного стану, невідповідність технічних показників транспортного засобу технічним вимогам, наведеним в нормативно-правових актах із питань обов`язкового технічного контролю; Метод контролю - органолептично.

Згідно п. 8 ч. 1 Порядку № 137 метод контролю органолептичний - перевірка технічного стану транспортного засобу органами відчуття кваліфікованим фахівцем виконавця із застосуванням у разі потреби інформації за показаннями засобів сигналізації (індикації), що вмонтовані в транспортний засіб, без застосування засобів вимірювальної техніки.

Тобто, не відповідність транспортного засобу встановленим до його конструкції вимогам визначається візуально та без застосування вимірювальної техніки.

При цьому, колегія суддів вказує, що інспектором поліції використано рулетку з метою проведення вимірювань та встановлено збільшення висоти борту напівпричепа на 350 мм.

В свою чергу, враховуючи, що застосування вимірювальної техніки не є обов`язковим для встановлення відповідності транспортного засобу встановленим до його конструкції вимогам, тому проведення поліцейським вимірювань не потребує того, щоб вимірювальний пристрій -рулетка, відповідала вимогам Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність».

Доводи скаржника про те, що на даний час ним демонтовано вищевказану додаткову конструкцію не спростовує наявності в його діях складу правопорушення станом на день складання спірної постанови.

Як наслідок, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про доведеність відповідачами правомірність притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення п. 31.3 «а» ПДР України.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 121 КУпАП підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а отже постанова від 31.05.2026 прийнята відповідачем правомірно, відповідно до закону в межах повноважень та у спосіб встановлений законодавством.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв`язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись статтями 286, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Хорольського районного суду Полтавської області від 13.07.2026 по справі № 548/1448/26 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя В.Б. Русанова

Судді Я.В. П`янова А.О. Бегунц