Постанова від 24 серпня 2026 р. у справі №520/18813/26 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2026 р.Справа № 520/18813/26

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Русанової В.Б.,

Суддів: Бегунца А.О. , П`янової Я.В. ,

за участю секретаря судового засідання Реброва А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 02.07.2026, (головуючий суддя І інстанції: Шляхова О.М.) по справі № 520/18813/26

за позовом ОСОБА_1

до Лиманської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області в особі Комісії з обстеження будівель і споруд на території Лиманської МТГ, що були зруйновані або пошкоджені внаслідок збройної агресії РФ проти України

про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування наказів, рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду з позовом, в якому просила:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з обстеження будівель і споруд на території Лиманської міської територіальної громади, що були зруйновані або пошкоджені внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України з функцією комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій спричинених збройною агресією російської федерації проти України від 30.12.2025 № 3115 про надання ОСОБА_2 компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна - житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 в сумі 4 961 612,10 грн.;

- зобов`язати Лиманську міську військової адміністрацію Краматорського району Донецької області в особі Комісії з обстеження будівель і споруд на території Лиманської міської територіальної громади, що були зруйновані або пошкоджені внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України з функцією комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій спричинених збройною агресією російської федерації проти України повторно розглянути заяву ОСОБА_2 про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна від 05.05.2025 № ЗВ-05.05.2025-194485 про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна - житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 02.07.2026 відмовлено у відкритті провадження у справі.

Позивач, не погодившись з ухвалою суду, подала апеляційну скаргу, в якій просила її скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного висновку.

Зазначає, що судом першої інстанції не враховано, що спір у цій справі не спрямований на поновлення порушеного цивільного (майнового) права, як вважає суд першої інстанції, натомість спірним є дотримання відповідачем процедури розгляду заяв про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна, передбаченої Порядком надання компенсації для відновлення окремих категорій об`єктів нерухомого майна, пошкоджених внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації, з використанням електронної публічної послуги «єВідновлення», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 квітня 2023 р. № 381.

Таким чином, вважає, що спір має публічно-правовий характер і повинен розглядатися в порядку адміністративного судочинства.

Лиманська міська військова адміністрація Краматорського району Донецької області в особі Комісії з обстеження будівель і споруд на території Лиманської МТГ, що були зруйновані або пошкоджені внаслідок збройної агресії РФ проти України (далі - відповідач) не надала відзив на апеляційну скаргу.

Учасники справи про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, позивач просила розгляд справи проводити без її участі.

Відповідно до ч. 4 ст. 229, ч. 1 ст. 308 КАС України справа розглядається в межах доводів та вимог апеляційної скарги, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається зі змісту позову та матеріалів електронної справи, ОСОБА_1 перебуває у зареєстрованому шлюбі зі ОСОБА_2 з 05 вересня 1987 року, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу НОМЕР_1 , видане Відділом РАЦС м. Краматорська від 05.09.1987.

Як вказує позивач вона є співвласницею житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , який знищений внаслідок збройної агресії РФ проти України.

За заявою ОСОБА_2 про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна від 05.05.2025 Комісія з обстеження будівель і споруд на території Лиманської міської територіальної громади, що були зруйновані або пошкоджені внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України з функцією комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій спричинених збройною агресією російської федерації проти України прийняла рішення від 30.12.2025 № 3115, яким ОСОБА_2 надано компенсацію за знищений об`єкт нерухомого майна - житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 в сумі 4 961 612,10 грн.

Не погоджуючись з рішенням відповідача, позивач звернулась за захистом своїх прав до суду.

Відмовляючи у відкритті провадження, суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами існує приватноправовий спір, у зв`язку з чим розгляд даної справи слід здійснювати не за правилами адміністративного судочинства.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

При цьому, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 4 КАС України, публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Водночас, згідно з п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України, суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Таким чином, визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є наявність публічно-правового спору, тобто спору, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з`ясовувати, у зв`язку з чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з`ясовувати, у зв`язку із чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.

Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною в постанові від 16.09.2020 у справі № 804/8836/17.

За змістом статей 15, 16, 21 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання і до способів захисту цивільних прав та інтересів належить, зокрема, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Верховний Суд у постанові від 14.09.2021 у справі № 120/8504/20-а вказував, що якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.

За твердженням позивача, ОСОБА_1 є співвласницею будинку, який зруйнований внаслідок збройної агресії РФ проти України.

Враховуючи наведене, її чоловік ОСОБА_2 разом із заявою про отримання компенсації мав надати згоду співвласників об`єкта нерухомого майна на її отримання, що передбачено вимогами Порядку надання компенсації для відновлення окремих категорій об`єктів нерухомого майна, пошкоджених внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації, з використанням електронної публічної послуги «єВідновлення», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 квітня 2023 р. № 381.

Разом з тим, за відсутності згоди позивачки, Комісія з обстеження будівель і споруд на території Лиманської МТГ прийняла спірне рішення, яким надала ОСОБА_2 компенсацію за знижений об`єкт нерухомого майна.

Отже, позивач оспорює рішення від 30.12.2025, яке стосується прав та свобод третьої особи.

Доводи ОСОБА_1 викладені як в позові, так і в апеляційній скарзі зводяться до її незгоди у наданні спірної компенсації лише її чоловіку з огляду на наявність у неї права на отримання такої компенсації, що не перевірено Комісією.

Отже, як вірно зазначив суд першої інстанції, якщо порушення своїх прав особа вбачає в наслідках, спричинених рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язані з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень, дій чи бездіяльності є способом захисту цивільних прав та інтересів.

Таким чином, спір у даній справі стосується захисту майнових інтересів, тобто, існує спір про право, а тому обраний позивачем спосіб захисту не приведе до відновлення його порушених прав.

Визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі й обов`язок суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій, рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін. Суд, який розглянув справу , не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися" судом, встановленим законом" у розумінні ч.1 ст.6 Конвенції.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що спір у справі має приватно-правовий характер, що унеможливлює розгляд цієї справи в порядку адміністративного судочинства, та з урахуванням суб`єктного складу має бути вирішений за правилами цивільного судочинства.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв`язку з чим підстав для скасування ухвали суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 02.07.2026 по справі № 520/18813/26 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя В.Б. Русанова

Судді А.О. Бегунц Я.В. П`янова

Повний текст постанови складено 31.08.2026 року