Постанова від 30 серпня 2026 р. у справі №520/33377/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2026 р. Справа № 520/33377/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: П`янової Я.В.,

Суддів: Бегунца А.О. , Русанової В.Б. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Госпрозрахункова база матеріально-технічного постачання» на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.03.2026, головуючий суддя І інстанції: Бідонько А.В., м. Харків, повний текст складено 05.03.26 у справі № 520/33377/25

за позовом Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України

до Приватного акціонерного товариства «Госпрозрахункова база матеріально-технічного постачання»

про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (надалі також – позивач, Головне управління ДПС у Харківській області, контролюючий орган) звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Госпрозрахункова база матеріально-технічного постачання" (надалі також – відповідач, ПрАТ «Госпрозрахункова база МТП»), в якому просило надати дозвіл на погашення суми податкового боргу у розмірі 517 572,04 гривень перед бюджетом України за рахунок майна Приватного акціонерного товариства «Госпрозрахункова база матеріально-технічного постачання», що перебуває у податковій заставі.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 05 березня 2026 року адміністративний позов задоволено.

Надано дозвіл на погашення суми податкового боргу у розмірі 517 572,04 гривень перед бюджетом України за рахунок майна Приватного акціонерного товариства «Госпрозрахункова база матеріально-технічного постачання», що перебуває у податковій заставі.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку, оскільки вважає його таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального права.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає про неврахування судом першої інстанції того, що позивач не надав суду доказів здійснення ним дій щодо стягнення суми податкового боргу за рахунок готівкових коштів, проте ці обставини мають істотне значення для справи, бо нездійснення позивачем заходів зі стягнення з готівковим коштів відповідача свідчить про порушення ним черговості вжиття заходів щодо стягнення податкового боргу. З платіжних інструкцій № 0630A214207058D від 11.03.2026 вбачається, що триває погашення податкового боргу за рахунок коштів відповідача на рахунках у банках (не могла бути подана до суду першої інстанції у зв`язку з її відсутністю у відповідача під час розгляду справи).

За результатами апеляційного розгляду відповідач просить скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги залишити без задоволення.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін, оскільки вважає доводи відповідача безпідставними, а оскаржуване рішення ухваленим із дотриманням норм матеріального та процесуального права.

У відповіді на відзив відповідач звертає увагу, що позивачем не заперечується порушення ним порядку стягнення податкового боргу, встановленого Податковим кодексом України. Наголошує, що приписами Податкового кодексу України не передбачено альтернативного стягнення податкового боргу або з коштів в безготівковій формі, або з готівки.

Від позивача надійшли додаткові пояснення у справі, за змістом яких Головне управління ДПС у Харківській області не заперечує права відповідача на погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, з метою уникнення процедури примусового погашення податкового боргу за рахунок продажу майна, яке перебуває в податковій заставі.

У поданих запереченнях відповідач зазначає, що предметом доказування у цій справі є, зокрема, додержання контролюючим органом порядку та черговості заходів щодо стягнення податкового боргу, встановлених Податковим кодексом України, відтак можливість погашення податкового боргу за рахунок готівки відповідачем після надання судом дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна на спірні правовідносини не впливає.

Відповідно до пункту третього частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також – КАС України) суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Приватне акціонерне товариство «Госпрозрахункова база матеріально-технічного постачання» зареєстровано в якості суб`єкта господарювання - юридичної особи, перебуває в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань з ідентифікаційним кодом 03380434.

ПрАТ «Госпрозрахункова база МТП» має податковий борг на загальну суму 517 572,04 гривень, який виник в результаті несплати грошових зобов`язань, визначених платником самостійно у податковій звітності, за такими податками, а саме:

1. Земельний податок з юридичних осіб у розмірі 467 858,46 гривень, що виник на підставі податкових декларацій платника:

- № 9035460054 від 27.02.2023, терміном сплати 30.06.2023 в сумі 12 160,42 гривень, сплачено – 3 467,55 грн, залишок боргу складає 8 692,87 грн;

- № 9035460054 від 27.02.2023 терміном сплати 30.07.2023 в сумі 12 160,42 гривень;

- № 9035460054 від 27.02.2023 терміном сплати 30.08.2023 в сумі 12 160,42 гривень;

- № 9035460054 від 27.02.2023 терміном сплати 02.10.2023 в сумі 12 160,42 гривень;

- № 9035460054 від 27.02.2023 терміном сплати 30.10.2023 в сумі 12 160,42 гривень;

- № 9035460054 від 27.02.2023 терміном сплати 30.11.2023 в сумі 12 160,42 гривень;

- № 9035460054 від 27.02.2023 терміном сплати 02.01.2024 в сумі 12 160,42 гривень;

- № 9035460054 від 27.02.2023 терміном сплати 30.01.2024 в сумі 12 160,48 гривень;

- № 9047883903 від 13.03.2023 терміном сплати 30.06.2023 в сумі 12 160,42 гривень;

- № 9047883903 від 13.03.2023 терміном сплати 31.07.2023 в сумі 12 160,42 гривень;

- № 9047883903 від 13.03.2023 терміном сплати 30.08.2023 в сумі 12 160,42 гривень;

- № 9047883903 від 13.03.2023 терміном сплати 02.10.2023 в сумі 12 160,42 гривень;

- № 9047883903 від 13.03.2023 терміном сплати 30.10.2023 в сумі 12 160,42 гривень;

- № 9047883903 від 13.03.2023 терміном сплати 30.11.2023 в сумі 12 160,42 гривень;

- № 9047883903 від 13.03.2023 терміном сплати 02.01.2024 в сумі 12 160,42 гривень;

- № 9047883903 від 13.03.2023 терміном сплати 30.01.2024 в сумі 12 160,48 гривень;

- № 9029640826 від 20.02.2023 терміном сплати 31.07.2023 в сумі 4 056,48 гривень;

- № 9029640826 від 20.02.2023 терміном сплати 30.08.2023 в сумі 4 056,48 гривень;

- № 9029640826 від 20.02.2023 терміном сплати 02.10.2023 в сумі 4 056,48 гривень;

- № 9029640826 від 20.02.2023 терміном сплати 30.10.2023 в сумі 4 056,48 гривень;

- № 9029640826 від 20.02.2023 терміном сплати 30.11.2023 в сумі 4 056,48 гривень;

- № 9029640826 від 20.02.2023 терміном сплати 02.01.2024 в сумі 4 056,48 гривень;

- № 9029640826 від 20.02.2023 терміном сплати 30.01.2024 в сумі 4 056,48 гривень;

- № 9012753115 від 30.01.2024 терміном сплати 01.03.2024 в сумі 16 213,90 гривень;

- № 9012753115 від 30.01.2024 терміном сплати 01.04.2024 в сумі 16 213,90 гривень;

- № 9012753115 від 30.01.2024 терміном сплати 30.04.2024 в сумі 16 213,90 гривень;

- № 9012753115 від 30.01.2024 терміном сплати 30.05.2024 в сумі 16 213,90 гривень;

- № 9012753115 від 30.01.2024 терміном сплати 01.07.2024 в сумі 16 213,90 гривень;

- № 9012753115 від 30.01.2024 терміном сплати 30.07.2024 в сумі 16 213,90 гривень;

- № 9012753115 від 30.01.2024 терміном сплати 30.08.2024 в сумі 16 213,90 гривень;

- № 9012753115 від 30.01.2024 терміном сплати 30.09.2024 в сумі 16 213,90 гривень;

- № 9012753115 від 30.01.2024 терміном сплати 30.10.2024 в сумі 16 213,90 гривень;

- № 9012753115 від 30.01.2024 терміном сплати 02.12.2024 в сумі 16 213,90 гривень;

- № 9012753115 від 30.01.2024 терміном сплати 30.12.2024 в сумі 16 213,90 гривень;

- № 9012753115 від 30.01.2024 терміном сплати 31.01.2025 в сумі 16 213,90 гривень;

- № 9112260579 від 30.04.2024 терміном сплати 30.04.2024 в сумі 826,91 гривень;

- № 9112260579 від 30.04.2024 терміном сплати 30.04.2024 в сумі 826,91 гривень;

- № 9112260579 від 30.04.2024 терміном сплати 30.04.2024 в сумі 826,91 гривень;

- № 9112260579 від 30.04.2024 терміном сплати 30.05.2024 в сумі 826,91 гривень;

- № 9112260579 від 30.04.2024 терміном сплати 01.07.2024 в сумі 826,91 гривень;

- № 9112260579 від 30.04.2024 терміном сплати 30.07.2024 в сумі 826,91 гривень;

- № 9112260579 від 30.04.2024 терміном сплати 30.08.2024 в сумі 826,91 гривень;

- № 9112260579 від 30.04.2024 терміном сплати 30.09.2024 в сумі 826,91 гривень;

- № 9112260579 від 30.04.2024 терміном сплати 30.10.2024 в сумі 826,91 гривень;

- № 9112260579 від 30.04.2024 терміном сплати 02.12.2024 в сумі 826,91 гривень;

- № 9112260579 від 30.04.2024 терміном сплати 30.12.2024 в сумі 826,91 гривень;

- № 9112260579 від 30.04.2024 терміном сплати 31.01.2025 в сумі 826,91 гривень;

- № 9038339798 від 20.02.2025 терміном сплати 03.03.2025 в сумі 21 947,58 гривень;

- № 9038339798 від 20.02.2025 терміном сплати 31.03.2025 в сумі 21 947,58 гривень.

2. Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості в сумі 49 713,58 грн, що виник на підставі податкових декларацій платника з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки:

- № 9029406893 від 20.02.2023 терміном сплати 01.05.2023 в сумі 204,17 гривень;

- № 9029406893 від 20.02.2023 терміном сплати 31.07.2023 в сумі 6 839,45 гривень;

- № 9029406893 від 20.02.2023 терміном сплати 30.10.2023 в сумі 6 839,45 гривень;

- № 9029406893 від 20.02.2023 терміном сплати 29.01.2024 в сумі 6 839,43 гривень;

- № 9012757043 від 30.01.2024 терміном сплати 29.04.2024 в сумі 7 247,77 гривень;

- № 9012757043 від 30.01.2024 терміном сплати 29.07.2024 в сумі 7 247,77 гривень;

- № 9012757043 від 30.01.2024 терміном сплати 29.10.2024 в сумі 7 247,77 гривень;

- № 9012757043 від 30.01.2024 терміном сплати 29.01.2025 в сумі 7 247,77 гривень.

Сума заборгованості обліковується в інтегрованих картках за відповідними платежами.

У зв`язку з несплатою узгодженої суми податкового зобов`язання відповідачу на податкову адресу позивачем направлено податкову вимогу від 25.04.2023 за №0002341-1305-2040, яка вручена 11.05.2023.

З моменту вручення податкової вимоги контролюючий орган здійснював до платника заходи з примусового погашення сум заборгованості перед бюджетом, зокрема, до платника застосовано рішення про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу:

- 30.10.2023 №750/4-2040 на суму 76 361,70 грн (а.с. 69-71);

- 29.04.2024 №326/4-2040 на суму 190 968,42 грн (а.с. 72-75);

- 12.11.2024 №947/4-2040 на суму 120 826,20 грн (а.с. 76-78);

- 17.07.2025 №725/4-2040 на суму 184 924,13 грн (а.с. 79-81).

Головним управлінням ДПС 09.08.2023 прийнято рішення про опис майна у податкову заставу №723/20-40-13-05-21 та складено акт опису майна № 188/20-40-13-05-18 від 30.01.2025 (а.с. 104-108)

04.02.2025 зареєстровано податкову заставу в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (а.с. 109).

Позивач, посилаючись на вказані обставини та наявність підстав, встановлених статтею 95 Податкового кодексу України, звернувся до суду із позовом у цій справі про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок коштів, отриманих від продажу майна, що перебуває у податковій заставі.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції керувався наявністю у відповідача непогашеної заборгованості, а також дотриманням податковим органом процедури, яка передує зверненню до суду з позовом про надання дозволу на погашення податкового боргу щодо податкового боргу в сумі 517 572,04 грн.

Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до статті 14 Податкового кодексу України (надалі також – ПК України):

- грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов`язань у встановлених цим Кодексом випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки (підпункт 14.1.162 пункту 14.1);

- податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 14.1.175 пункту 14.1).

Відповідно до підпункту 87.2 статті 87 ПК України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно з підпунктом 88.1 статті 88 ПК України, з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

Відповідно до пунктів 89.1, 89.2 статті 89 ПК України право податкової застави виникає: у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку (підп.89.1.1); у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу (підп.89.1.2).

Згідно з пунктами 89.2, 89.3 цієї ж статті, з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг.

Відповідно до пункту 91.3 статті 93 ПК України податковий керуючий описує майно платника податків, що має податковий борг, в податкову заставу.

Статтею 95 ПК України регламентовано порядок продажу майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Згідно з пунктами 95.1, 95.2, 95.3 цієї статті контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

Водночас процедура стягнення з платника податків податкового боргу за рахунок грошових коштів у судовому порядку передує виникненню права податкового органу на звернення до суду щодо надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.

Обов`язкові умови (обставини), наявність яких в своїй сукупності зумовлює виникнення у податкового органу права на звернення до суду із даним позовом: наявність у платника податків боргу зі сплати податків (зборів, обов`язкових платежів); сума заборгованості платника податків на момент звернення податкової служби до суду із позовом про надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна платника має бути узгодженою у встановленому законодавством порядку; відсутність коштів на рахунках платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків; наявність майна платника податків - боржника у податковій заставі.

Лише сукупність вказаних обставин наділяє податковий орган правом на звернення до суду із позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків.

Наведені висновки узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 24.01.2019 у справі №П/811/203/16).

В той же час Податковий кодекс України не покладає на податковий орган обов`язок перевіряти, чи накладено на майно інші обтяження, та не ставить можливість звернення до суду у залежність від наявності (чи відсутності) інших обтяжень (вказана позиція викладена у постанові Верховного Суду у справі №809/654/18 від 16.07.2019).

Судом установлено, що у відповідача наявний податковий борг перед Державним бюджетом України. Позивач скерував у банки, які обслуговують рахунки відповідача, інкасові доручення про стягнення з рахунків підприємства податкового боргу, проте, внаслідок вжитих заходів сума заборгованості не погашена. У відповідача наявне майно, що перебуває в податковій заставі, опис якого проведено у встановленому законодавством порядку.

Так, матеріалами справи підтверджено направлення на податкову адресу відповідача податкової вимоги від 25.04.2023 за №0002341-1305-2040, яка отримана уповноваженою особою відповідача 11.05.2023, що відповідачем не заперечується. Вимога є чинною та не скасованою станом на час розгляду справи, проте не призвела до погашення податкового боргу відповідачем.

Головним управлінням ДПС у Харківській області застосовано до відповідача рішення про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу.

Згідно з поясненнями позивача, наведеними у відзиві на апеляційну скаргу, відповідач має відкриті банківські рахунки. На виконання зазначених рішень постійно проводилося направлення платіжних інструкцій до установ банків щодо списання коштів в рахунок погашення податкового боргу, а з листопада 2025 року направлення платіжних інструкцій проводиться в електронному вигляді. Однак, направлення платіжних інструкцій до банківських установ не привело до повного погашення податкового боргу, на рахунках боржника недостатньо для цього коштів.

У зв`язку з несплатою відповідачем податкового боргу, позивачем прийнято рішення про опис майна у податкову заставу від 09.08.2023 за №723/20-40-13-05-21, на підставі якого складено акт опису майна № 188/20-40-13-05-18 від 30.01.2025.

На момент розгляду справи судом першої інстанції доказів погашення спірної заборгованості відповідачем суду не надано.

Щодо посилання відповідача на передчасність звернення Головного управління ДПС у Харківській області з позовом у цій справі, то колегія суддів ураховує, що згідно з поясненнями позивача податковий борг ПрАТ «Госпрозрахункова база МТП» виник 30.06.2022 у сумі 4 053,45 гривень та з моменту його утворення повністю не погашався, а лише збільшувався, і станом на зараз складає 805 854,99 гривень.

Позивачем надано до суду докази, які підтверджують, що ним були вчинені всі дії щодо стягнення податкового боргу, проте вжиті контролюючим органом заходи, передбачені статтею 95 Податкового кодексу України, не призвели до результату, а тому наявні, визначені законом підстави для надання судом дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна Приватного акціонерного товариства «Госпрозрахункова база матеріально-технічного постачання», що перебуває у податковій заставі.

З огляду на те, що податковий борг ПрАТ «Госпрозрахункова база МТП» виник за самостійно задекларованими сумами, то стягнення податкового боргу контролюючим органом відбувається відповідно до п. 95. 5 ст. 95 Податкового кодексу України, за змістом якого стягнення коштів можливе також за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або з рахунків/електронних гаманців такого платника у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей.

Окрім того, зважаючи на пояснення контролюючого органу та те, що ПК України надано право контролюючому визначення відповідних заходів, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить відповідачу, є недоцільним з огляду на відсутність коштів у сумі 517 572,04 грн на банківських рахунках платника податків, а також ураховуючи те, що відповідно до Постанови Правління Національного банку України від 29.12.2017 за № 148 встановлено обмежений ліміт каси та денні граничні суми розрахунків (з юридичними особами - 10,0 тис. грн, з фізичними - 50,0 тис. грн), тобто навіть у разі наявності готівкових коштів на рахунках відповідача, їх лімітованої суми не вистачить для повного погашення податкового боргу.

Водночас, згідно з приписами Постанови Нацбанку України № 148, готівкова виручка підприємства (готівка, отримана від реалізації продукції, товарів, послуг) може бути використана на сплату податків і зборів. Тобто, у разі наявності готівкових коштів на підприємстві ПрАТ «Госпрозрахункова база МТП» має можливість самостійно погасити податковий борг і уникнути процедури примусового погашення податкового боргу за рахунок продажу майна, що перебуває у податковій заставі.

З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач дотримався встановленої ПК України процедури погашення заборгованості платника податків, попередньо скориставшись правом на стягнення заборгованості, закріпленим в п.п.20.1.19 п.20.1ст.20 ПК України, однак заходи, спрямовані на примусове списання грошових активів, що знаходяться на рахунках відповідача, не призвели до погашення податкового боргу, у зв`язку з чим позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо посилання відповідача на те, що з платіжних інструкцій № 0630A214207058D від 11.03.2026 вбачається, що триває погашення податкового боргу за рахунок коштів відповідача на рахунках у банках (не могла бути подана до суду першої інстанції у зв`язку з її відсутністю у відповідача під час розгляду справи), то колегія суддів зазначає, що часткова сплата податкового боргу після ухвалення судом першої інстанції оскаржуваного рішення не є підставою для його скасування та відмови в задоволенні позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, на всі ключові питання судом надано відповідь.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

З урахуванням положень статті 139 КАС України питання розподілу судових витрат не вирішується.

Керуючись статтями 139, 242, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Госпрозрахункова база матеріально-технічного постачання» залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.03.2026 у справі № 520/33377/25 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Я.В. П`янова

Судді А.О. Бегунц В.Б. Русанова