Постанова від 30 серпня 2026 р. у справі №520/21698/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2026 р. Справа № 520/21698/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: П`янової Я.В.,

Суддів: Русанової В.Б. , Бегунца А.О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.12.2025, головуючий суддя І інстанції: Сагайдак В.В., м. Харків, повний текст складено 04.12.25 у справі № 520/21698/25

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НЬЮТОН-ПРОМСЕРВІС"

до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області

про визнання протиправними та скасування рішення, постанови,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "НЬЮТОН-ПРОМСЕРВІС" (далі за текстом також – позивач, ТОВ "НЬЮТОН-ПРОМСЕРВІС") звернулося до адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області (далі за текстом також – відповідач, ГУ ДСНС України в Харківській області), в якому просило:

- визнати протиправними та скасувати Рішення Головного управління ДСНС України у Харківській області про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів стосовно ТОВ «Ньютон-Промсервіс» №-№ 141, 142, 143, 144, 145, 146, 147, 148 від 28.07.2025;

- визнати протиправними та скасувати Постанови Головного управління ДСНС України у Харківській області про накладення штрафів на ТОВ «Ньютон-Промсервіс» №-№ 20, 21, 22 від 05.08.2025.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2025 року позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправними та скасовано Рішення Головного управління ДСНС України у Харківській області про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів стосовно ТОВ «Ньютон-Промсервіс» №-№ 141, 142, 143, 144, 145, 146, 147, 148 від 28.07.2025;

Визнано протиправними та скасовано Постанови Головного управління ДСНС України у Харківській області про накладення штрафів на ТОВ «Ньютон-Промсервіс» №-№ 20, 21, 22 від 05.08.2025.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НЬЮТОН-ПРОМСЕРВІС" сплачений судовий збір в сумі 4844,80 грн.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що рішення ухвалене внаслідок неповного з`ясування обставин справи та з неправильним застосуванням норм матеріального права.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає про неврахування судом першої інстанції вимог Закону України “Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції” (далі - Закон), Технічного регламенту аерозольних розпилювачів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2023 за № 154, та доводів відповідача, наведених у відзиві на позовну заяву, зокрема щодо того, що позивач є виробником продукції, а відтак відповідач правомірно кваліфікував дії позивача як особи, що ввела продукцію в обіг, та застосував адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 44 Закону. Водночас вказує, що судом невірно трактовано Лист-роз`яснення ДСНС, не враховано вимоги пункту 5 Технічного регламенту аерозольних розпилювачів та помилково зазначено про допустимість нанесення на продукцію маркування, що не відповідає встановленим вимогам. Наголошує, що відповідачем при винесенні обмежувальних (корегувальних) заходів повністю враховано пропорційність рівню загрози перевіреної продукції суспільним інтересам, тому рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 28.07.2025 № 141-148 винесені відповідно до статті 29 Закону та стосувалися тимчасової заборони надання продукції на ринку, усунення формальної невідповідності та приведення продукції у відповідність встановленим вимогам шляхом нанесення на продукцію маркування, відповідно до вимог Технічного регламенту аерозольних розпилювачів.

За результатами апеляційного розгляду позивач просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги залишити без задоволення.

Від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він зазначає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, рішення ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, з дослідженням усіх доказів та встановленням усіх обставин у справі. Вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, а тому апеляційну скаргу просить залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Відповідно до пункту третього частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також – КАС України) суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та у ході судового розгляду у суді апеляційної інстанції підтверджено, з 22.07.2025 по 28.07.2025 Головним управлінням ДСНС України у Харківській області відповідно до Наказу № 1282 від 22.07.2025 та направлення на перевірку № 27 від 22.07.2025 проведено позапланову перевірку характеристик аерозольних розпилювачів у ТОВ «Ньютон-Промсервіс».

В якості предмету перевірки зазначено продукцію: 1) Універсальний знежирювач – Vist hand tools 150ml, дата виготовлення 20.03.2024, штрих-код 4823105036394;

2) Мастило універсальне багатофункціональне Turbo ключ, 200 мл, номер партії 17.10.2024 штрих-код 4823112401956;

3) Мастило універсальне багатофункціональне Turbo ключ, 200 мл, номер партії 14.11.2024 штрих-код 4823112401956.

В якості підстав для проведення перевірки у направленні зазначено «за ланцюгом постачання, якщо у результаті перевірки характеристик продукції є підстави вважати, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам внаслідок дій чи бездіяльності виробника або будь-якого іншого суб`єкта в ланцюгу постачання».

За результатами перевірки відповідачем складено Акт перевірки характеристик продукції № 24 від 28.07.2025, на підставі якого відповідачем прийняті рішення: Рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів №-№ 141, 142, 143, 144, 145, 146, 147, 148 від 28.07.2025.

Зазначеними рішеннями позивача було зобов`язано привести продукцію до встановлених вимог, усунути формальну невідповідність та встановлено тимчасову заборону надання продукції на ринку.

Також за результатами зазначеної перевірки відповідачем складено протоколи №-№ 20, 21, 22 від 28.07.2025 про виявлені порушення вимог Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції», на підставі яких відповідачем прийнято Постанови №-№ 20, 21, 22 від 05.08.2025 про накладення на відповідача штрафів у розмірі 2 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (34 000 грн) кожна, тобто на загальну суму 102 000 грн.

Не погодившись з рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду позовом у цій справі.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що ГУ ДСНС України в Харківській області прийняв оскаржувані рішення і постанови помилково, оскільки позивач не надавав продукцію на ринок, а тільки виготовив її на замовлення інших суб`єктів господарської діяльності, тобто позивач не є суб`єктом порушення. Окрім того, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем при винесенні оскаржуваних рішень і постанов було порушено і порядок їх прийняття.

Надаючи оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, колегія суддів зазначає таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади здійснення державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції встановлені Законом України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» від 02.12.2010 за №2735-VI (далі - Закон №2735-VI).

Відповідно до абз. 8 ч. 1 ст. 1 Закону №2735-VI (у редакції від 21.12.2024) державний ринковий нагляд (далі - ринковий нагляд) - діяльність органів ринкового нагляду з метою забезпечення відповідності продукції встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз суспільним інтересам.

Згідно з частинами 1, 2, 6 ст. 10 Закону №2735-VI ринковий нагляд здійснюється органами ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності. Органи ринкового нагляду становлять єдину систему. Сфери відповідальності органів ринкового нагляду включають види продукції, що є об`єктами технічних регламентів, і можуть включати види продукції, що не є об`єктами технічних регламентів. Органи ринкового нагляду та сфери їх відповідальності визначаються Кабінетом Міністрів України.

Підпунктом 37 пункту 4 Положення про Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області, затвердженого Наказом ДСНС від 04.02.2013 за № 3 (у редакції Наказу ДСНС від 06.11.2025 за № 1404), Головне управління відповідно до покладених на нього завдань на відповідній території: здійснює державний ринковий нагляд у межах сфери відповідальності ДСНС.

Відповідно до частин 2-4 ст. 23 Закону №2735-VI при проведенні перевірок характеристик продукції органи ринкового нагляду враховують ступінь ризику, який може становити відповідна продукція, а також відомості, що містяться у зверненнях споживачів (користувачів) про захист їх права на безпечність продукції, та іншу інформацію щодо продукції. Органи ринкового нагляду проводять планові та позапланові перевірки характеристик продукції. Планові перевірки характеристик продукції проводяться у розповсюджувачів цієї продукції, а позапланові - у розповсюджувачів та виробників такої продукції. Предметом таких перевірок є характеристики продукції певного виду (типу), категорії та/або групи. Під час проведення перевірок продукції певного виду (типу), категорії та/або групи забороняється перевіряти продукцію іншого виду (типу), категорії та/або групи.

Частинами 5-7 статті 23 Закону №2735-VI передбачено, що перевірки характеристик продукції проводяться на підставі наказів органів ринкового нагляду та направлень на проведення перевірки, що видаються та оформлюються відповідно до цього Закону. У разі одержання інформації про надання на ринку продукції, що становить серйозний ризик, відповідні накази та направлення видаються і оформлюються невідкладно.

Перевірки характеристик продукції проводяться: 1) у торговельних та складських приміщеннях суб`єктів господарювання; 2) у місцях введення продукції в експлуатацію (якщо відповідність продукції певним встановленим вимогам може бути визначена лише під час введення її в експлуатацію); 3) за місцем проведення ярмарку, виставки, показу або демонстрації продукції в інший спосіб; 4) у місцях зберігання під митним контролем продукції, митне оформлення якої призупинено за результатами контролю продукції; 5) за місцезнаходженням органу ринкового нагляду.

Під час перевірки характеристик продукції у випадках, передбачених цим Законом, перевірці підлягають такі документи (їх копії) та інформація: 1) декларація про відповідність; 2) супровідна документація, що додається до відповідної продукції (включаючи інструкцію щодо користування продукцією); 3) загальний опис продукції, а також повний склад технічної документації на відповідну продукцію, передбачений технічним регламентом; 4) документи щодо системи якості чи системи управління якістю; 5) висновки експертиз та протоколи випробувань зразків відповідної продукції, відібраних (узятих) у межах здійснення ринкового нагляду і контролю продукції; 6) документи, що дають змогу відстежити походження відповідної продукції та її подальший обіг (товарно-супровідна документація або договори). Орган ринкового нагляду має право вимагати надання таких документів лише в обсязі, що необхідний для встановлення ланцюга постачання продукції; 7) документи і матеріали щодо стану виконання суб`єктом господарювання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, у тому числі в межах моніторингу дій суб`єктів господарювання, що вживаються ними для вилучення відповідної продукції з обігу та/або її відкликання; 8) повідомлення та інша інформація, надана суб`єктами господарювання, митними органами, органами з оцінки відповідності згідно з положеннями цього Закону та Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції".

За приписами частини 12 статті 23 Закону у разі якщо за результатами перевірки характеристик продукції встановлено, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, орган ринкового нагляду на підставі наданих суб`єктом господарювання документів, передбачених пунктами 1 і 6 частини сьомої цієї статті, вживає заходів щодо визначення виробника такої продукції або особи, яка вважається такою, що ввела продукцію в обіг, особи, яка поставила відповідному суб`єкту господарювання цю продукцію, а також всіх осіб, яким відповідний суб`єкт господарювання поставив таку продукцію.

Відповідно до ч. 5 ст. 23-1 Закону №2735-VI за результатами здійснення планової або позапланової перевірки характеристик продукції посадова особа органу ринкового нагляду складає акт, який повинен містити такі відомості: а) найменування органу ринкового нагляду, а також посади, прізвища, імена та по батькові посадових осіб, які здійснили відповідний захід; б) дату та номер складання акта; в) місце розміщення продукції (найменування та адреса об`єкта, де розміщується продукція (магазин, ринок тощо); г) найменування юридичної особи, її місцезнаходження або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, у тому числі фізичної особи - підприємця, її місце проживання, телефон, інші відомості, що дають змогу ідентифікувати осіб, що є виробниками, уповноваженими представниками, імпортерами або розповсюджувачами відповідної продукції; ґ) тип перевірки (планова або позапланова); д) предмет перевірки (вид (тип), категорія та/або група продукції); е) прізвища, імена та по батькові осіб, які залучаються до проведення перевірки відповідно до пункту 7 частини першої статті 15 цього Закону.

Посадова особа органу ринкового нагляду зазначає в акті детальний опис порушень вимог законодавства, виявлених під час перевірки, з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу ринкового нагляду, які здійснювали перевірку, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.

Зауваження суб`єкта господарювання або уповноваженої ним особи щодо здійснення перевірки є невід`ємною частиною акта органу ринкового нагляду.

У разі відмови суб`єкта господарювання або уповноваженої ним особи підписати акт посадова особа органу ринкового нагляду вносить до такого акта відповідний запис.

Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі, у тому числі фізичній особі - підприємцю, або уповноваженій нею особі в останній день перевірки, а другий зберігається в органі ринкового нагляду.

Пунктом 2 ч. 2 ст. 44 Закону №2735-VI установлено, що до особи, яка ввела продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважається такою, що ввела продукцію в обіг, застосовуються адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу в разі введення в обіг продукції, що не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 та частиною третьою статті 29 цього Закону), - у розмірі від двох до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на суб`єкта господарювання вже накладено штраф, - у розмірі чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до п. 6 ч. 4 ст. 44 Закону №2735-VI до суб`єкта господарювання застосовуються адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу в разі: створення перешкод шляхом недопущення до проведення перевірок характеристик продукції та невиконання встановлених цим Законом вимог посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, - у розмірі десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Частиною 5 ст. 44 Закону №2735-VI передбачено, що при визначенні розміру штрафу за порушення враховуються всі обставини його вчинення, зокрема характер, передумови і причини порушення, факт повторного вчинення того самого порушення, за яке на особу протягом останнього року було накладено штраф, кількість відповідних порушень, вчинених особою протягом останніх трьох років, ступінь вини особи, наявність або відсутність негативних наслідків порушення, їх масштаб та можливість їх усунення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2023 за № 154 затверджено Технічний регламент аерозольних розпилювачів.

Судом установлено, що за змістом Акта та Протоколів відповідач прийняв оскаржувані рішення та постанови відносно позивача на підставі п.2 ч.2 ст.44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», яка передбачає відповідальність за введення в обіг продукції, що не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 та частиною третьою статті 29 цього Закону).

Відповідно до ч.2 ст.1 Закону №2735-VI термін «введення в обіг» вживається у значенні, наведеному у Законі України «Про технічні регламенти і оцінку відповідності».

Як зазначено у ст.1 Закону України «Про технічні регламенти і оцінку відповідності» введення в обіг – надання продукції на ринку України в перший раз.

Разом з тим відповідач при прийнятті оскаржуваних рішень та винесенні оскаржуваних постанов не взяв до уваги ту обставину, що продукція була виготовлена позивачем за договорами аутсорсингу на замовлення третіх осіб.

Так, мастило універсальне багатофункціональне Turbo ключ, 200мл, номер партії 17.10.2024 штрих-код 4823112401956 та мастило універсальне багатофункціональне Turbo ключ, 200мл, номер партії 14.11.2024 штрих-код 4823112401956 виготовлене на замовлення Малого Приватного Підприємства «Сапфір» (код 24768183) відповідно до укладеного між зазначеним підприємством і позивачем договору аутсорсингу №2021-251/11 від 12.11.2021.

Згідно з пунктами 1.2., 5.4. договору №2021-251/11 від 12.11.2021 відповідальність за зміст тексту, використання знаків для товарів і послуг на етикетці несе Замовник – МПП «Сапфір». Замовник гарантує, що поставлені вимоги до виготовленої виробником продукції не порушують прав і законних інтересів третіх осіб.

Надалі МПП «Сапфір» під власною торговою маркою надав вказану продукцію на ринок.

Аналогічним чином універсальний знежирювач – Vist hand tools 150ml, дата виготовлення 20.03.2024, штрих-код 4823105036394 виготовлено на замовлення ТОВ «ВІСТ ГРУП» (код 33326775) відповідно до укладеного між зазначеним підприємством і позивачем договору аутсорсингу№2024-32/03 від 01.03.2024.

Згідно з пунктами 1.2., 5.4. договору №2024-32/03 від 01.03.2024 відповідальність за зміст тексту, використання знаків для товарів і послуг на етикетці несе Замовник – ТОВ «ВІСТ ГРУП». Замовник гарантує, що поставлені вимоги до виготовленої виробником продукції не порушують прав і законних інтересів третіх осіб.

Надалі ТОВ «ВІСТ ГРУП» під власною торговою маркою надало вказану продукцію на ринок.

На підставі викладеного колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що відповідач прийняв оскаржувані рішення та постанови відносно позивача помилково, оскільки позивач не надавав продукцію на ринок, а тільки виготовив її на замовлення інших суб`єктів господарської діяльності згідно з договорами аутсорсингу, тобто під торговою маркою замовників, згідно з наданими ними оригінал-макетами етикеток, за зміст яких згідно з умовами вказаних вище договорів несуть відповідальність саме замовники, які і здійснили надання продукції на ринок під власними торговими марками, що виключає статус позивача як такого, що надає продукцію на ринок в розрізі визначення, яке міститься у ст.1 Закону України «Про технічні регламенти і оцінку відповідності».

Позивач у даному випадку не є суб`єктом порушення, оскільки не здійснював введення продукції в обіг та не несе відповідальності за зміст етикетки (а отже і за виявлені порушення) згідно з умовами укладених договорів.

Щодо висновків відповідача про невідповідності продукції вимогам Технічного регламенту аерозольних розпилювачів, колегія суддів зазначає таке.

Пунктом 5 Технічного регламенту аерозольних розпилювачів, серед іншого, передбачено, що на кожний аерозольний розпилювач наносяться такі дані (нанесені дані повинні бути видимими, розбірливими і незмивними): г) відомості, зазначені в пункті 2.2 додатка 1 до Технічного регламенту; ґ) маса та місткість нетто.

Проаналізувавши п.2.2 додатка 1 до Технічного регламенту, колегія суддів зазначає, що на продукції позивача має бути нанесено: 1. Сигнальне слово «Небезпека» або «Увага»; 2. «Ємність під тиском. Може вибухнути під час нагрівання»; 3. «Тримати подалі від тепла, гарячих поверхонь, іскор, відкритого полум`я та інших джерел запалювання. Не курити»; 4. «Не розпилювати біля відкритого полум`я та іншого джерела запалювання»; 5. «Захищати від сонячних променів. Не допускати нагрівання вище 50 С/122F»; 6. На аерозольні розпилювачі не нанесено масу нето.

Водночас, позивачем промарковано продукцію, яка підлягала перевірці, таким чином: 1. «Небезпечно»; 2. «Балон під тиском. При нагріванні може статися вибух»; 3.«Не протикати та не спалювати після використання»; 4. «Берегти від сонячних променів і зберігати за температури не вище +50 оС»;

Щодо наведених зауважень, колегія суддів зазначає, що нанесене позивачем маркування повністю передає основну думку (небезпечність продукції), яка закладена у вимогах Технічного регламенту. Колегія судді зауважує, що незважаючи на вимоги технічних регламентів попередження про небезпечний вплив, які розміщуються на етикетці або у паспорті безпечності хімічної продукції, можуть містити незначні текстові відхилення від наведених у регламентах, якщо ці відхилення сприяють передачі необхідної інформації користувачу та не применшують або іншим чином не компрометують надані поради щодо забезпечення хімічної безпеки. Відхилення можуть включати варіанти написання, синоніми або інші еквівалентні терміни, які властиві певному регіону, куди відповідна хімічна продукція постачається та де використовується.

Відтак, вищевказані розбіжності у маркуванні (відхилення у словесних формулюваннях на балоні при збереженні тотожності змісту) не можна розцінити як порушення Регламенту та вимог законодавства та правомірну підставу для прийняття оскаржуваних рішень і постанов.

Щодо відсутності на продукції позивача маси нетто, слід зазначити таке.

Так, в матеріалах справи міститься лист Державної служби України з надзвичайних до Американської торгівельної палати в Україні стосовно роз`яснення практичних аспектів імплементації положень Технічного регламенту аерозольних розпилювачів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2023 року № 154 (а.с. 66-69).

Відповідно до пунктів 4, 5, 6 ТРАР до аерозольних розпилювачів встановлено такі вимоги. На кожний аерозольний розпилювач повинні наноситися дані, зокрема маса та місткість нетто, тобто маса та об`єм вмісту.

Якщо аерозольний розпилювач містить легкозаймисті компоненти, визначені в пункті 1.10 додатка 1 до ТРАР, і аерозоль не належить до надзвичайно займистого або легкозаймистого згідно з пунктом 1.11 додатка 1 до ТРАР, у маркуванні повинен бути напис, який вказує на кількість легкозаймистих речовин, що містяться в аерозольному розпилювачі: «Х відсотків маси вмісту є легкозаймистими».

Надання на ринку аерозольних розпилювачів, що відповідають вимогам ТРАР та додатка 1 до нього, не може бути заборонено або обмежено.

Відповідно до статей 1, 2 і 4 Директиви 2007/45/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 5 вересня 2007 року про встановлення правил щодо номінальних кількостей для розфасованих товарів, скасування Директив Ради 75/106/ЄЕС і 80/232/ЄЕС та внесення змін до Директиви Ради 76/211/ЄЕС до аерозольних розпилювачів встановлено вимоги щодо зазначення на аерозольних розпилювачах номінальної загальної місткості ємності, а її позначення не повинно створювати плутанини з позначенням номінального об`єму вмісту.

Шляхом відступу від пункту «e» параграфа 1 статті 8 Директиви Ради 75/324/ЄЕС продукція, яку реалізують в аерозольних розпилювачах, може не мати маркування номінальної маси її вмісту. Якщо інше не передбачено статтею 4, держави-члени не можуть з причин, що відносяться до номінальних кількостей фасування, відмовляти, забороняти або обмежувати введення в обіг на ринку продукції, розфасованої в аерозольних ємностях.

Ця Директива встановлює правила щодо номінальних кількостей для продукції, яка розфасована. Її застосовують до розфасованої продукції та пакування, визначених у статті 2 Директиви Ради 76/211/ЄЕС від 20 січня 1976 р. про наближення законодавства держав-членів про компонування за масою чи за об`ємом окремих розфасованих товарів або в пунктах 3 і 4 Технічного регламенту щодо деяких товарів, які фасують за масою та об`ємом у готову упаковку, розробленого на основі Директиви Ради 76/211/ЄЕС.

Згідно з підпунктом 1 пункту 6 додатка 1 до зазначеного Технічного регламенту, номінальний вміст, виражений у кілограмах, грамах, літрах, сантилітрах або мілілітрах, позначають цифрами, після яких розташовують назву або позначення одиниці вимірювання відповідно до Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність».

Відповідно до частини третьої статті 5 цього Закону, під час визначення одиниць вимірювання, їх застосування, написання і позначення потрібно дотримуватися вимог наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 04.08.2015 за № 914 «Про затвердження визначень основних одиниць SI, назв та визначень похідних одиниць SI, десяткових кратних і частинних від одиниць SI, дозволених позасистемних одиниць, а також їх позначень та Правил застосування одиниць вимірювання і написання назв та позначень одиниць вимірювання і символів величин» (далі Наказ), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2015 р. за № 1022/27467.

Згідно з Наказом та рекомендаціями Європейської федерації аерозолів (European Aerosol Federation), на аерозольних розпилювачах: номінальний об`єм або місткість нетто вмісту позначають цифрами та одиницею вимірювання у мілілітрах (мл, ml, mL); номінальну загальну місткість ємності у мілілітрах позначають цифрами всередині прямокутника, не вказуючи одиницю вимірювання.

У пункті 7.3.4.2 Заключного звіту Evaluation of the Aerosols Dispensers Directive 75/324/EC від 24 березня 2017 року зазначається, що усунення колізії у зазначених вище актах законодавства ЄС щодо маркування маси нетто перебуває на розгляді.

Варто вказати, що в п.1 ТРАР зазначено, що технічний регламент аерозольних розпилювачів розроблено на основі Директиви Ради 75/324/ЄЕС від 20 травня 1975 року про наближення законодавства держав - членів ЄС стосовно аерозольних розпилювачів.

Суд апеляційної інстанції враховує, що Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 520/15025/16-а (провадження № 11-1207апп19, пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Враховуючи наявність колізії щодо маркування маси нетто, суд апеляційної інстанції вказує, що у спірному випадку, зазначення позивачем на продукції лише об`єму (місткості) аерозольних розпилювачів не вказують на порушення вимог пункту 2 ч. 2 ст. 44 Закону №2735-VI, що було підставою для застосування до ТОВ «НЬЮТОН-ПРОМСЕРВІС» штрафних санкцій.

Крім того, відповідач зазначив у вищевказаному листі до Американської асоціації торгівлі, що маса нетто вмісту аерозольних розпилювачів не є об`єктом Технічного регламенту аерозольних розпилювачів, а зазначається виключно для класифікації об`єктів підвищеної небезпеки згідно з Порядком ідентифікації об`єктів підвищеної небезпеки та ведення їх обліку, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 13 вересня 2022 року № 1030. Натомість, у цій справі не встановлено порушення позивачем вимог Порядку ідентифікації об`єктів підвищеної небезпеки та ведення їх обліку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13 вересня 2022 року № 1030.

Щодо вимоги зазначення тексту «поштова адреса суб`єкта господарювання, що вводить в обіг аерозольний розпилювач: Приклад подання тексту наведено в ДСТУ EN 15178:2022 (EN 15178:2007, IDT) «Елементи для ідентифікації товарів у екстрених запитах», який застосовують для виконання вимог Регламенту. Згідно з цим стандартом у маркуванні аерозольних розпилювачів слова «поштова адреса суб`єкта господарювання, що вводить в обіг аерозольний розпилювач» не зазначають.

Враховуючи наведені висновки, колегія суддів зазначає, що акт перевірки містить необґрунтовані висновки про порушення позивачем вимог Технічного регламенту аерозольних розпилювачів.

У якості правової підстави для накладення штрафів відповідач у оскаржуваних постановах послався на п.2 ч.2 ст.44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», яка передбачає відповідальність за введення в обіг продукції, що не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 та частиною третьою статті 29 цього Закону).

Разом з тим, оскільки під час судового розгляду не було встановлено факту порушення позивачем вимог законодавства, а саме: позивач не є суб`єктом порушення приписів п.2 ч.2 ст.44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», оскільки не здійснював введення продукції в обіг та не несе відповідальності за зміст етикетки на продукції; продукція, яка була введена в обіг, відповідала вимогам, встановленим Технічному регламенту аерозольних розпилювачів, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність прийняття Головним управлінням ДСНС України у Харківській області рішень про вжиття обмежувальних та постанов про накладення штрафів на ТОВ «Ньютон-Промсервіс», що вказує на наявність підстав для визнання їх протиправними та скасування.

Відтак, враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності доводів, якими мотивоване рішення суду першої інстанції, та не дають підстав вважати висновки суду першої інстанції помилковими, а застосування судом норм матеріального права - неправильним.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції в оскаржуваній частині правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Ураховуючи положення статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 139, 242, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.12.2025 у справі № 520/21698/25 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Я.В. П`янова

Судді В.Б. Русанова А.О. Бегунц