Постанова від 30 серпня 2026 р. у справі №480/1052/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2026 р. Справа № 480/1052/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Фоміної Л.О.,

Суддів: Ральченка І.М. , Катунова В.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 04.05.2026, головуючий суддя І інстанції: С.М. Глазько, вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40602, повний текст складено 04.05.26 по справі № 480/1052/25

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (далі - ГУ ПФУ в Сумській області, відповідач), у якому просив суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо відмови ОСОБА_1 в зарахуванні до загального страхового стажу періодів роботи з 01.01.1992 по 16.11.1993 та з 26.11.1993 по 24.09.1996 в місцевостях прирівняних до районів Крайньої Півночі у пільговому обчисленні один рік за один рік і шість місяців;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області зарахувати ОСОБА_1 до загального страхового стажу періоди роботи в місцевостях прирівняних до районів Крайньої Півночі з 01.01.1992 рік по 16.11.1993 та з 26.11.1993 по 24.09.1996, у пільговому обчисленні один рік за один рік і шість місяців;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з дати набуття права, а саме з 20.10.2023.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 04.05.2026 у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії відмовлено.

Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення даної справи, просить скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 04.05.2026 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що згідно долученої до справи трудової книжки підтверджено, що позивач працював в місцевостях прирівняних до районів Крайньої Півночі та отримував відповідні надбавки до заплати за роботу в місцевостях прирівняних до районів Крайньої Півночі. Отже, пільгове обчислення стажу один рік, як один рік і шість місяців проводиться також на підставі трудової книжки, в якій зазначено періоди роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.

Відповідач не скористався своїм правом та не надав до Другого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу позивача.

Відповідно до ч. 4 ст. 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

У період з 27.07.2026 по 21.08.2026 головуючий суддя Фоміна Л.О. перебувала у щорічній відпустці.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що дослідженням трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 (а.с.44-53) в межах спірних періодів роботи, що розглядаються, встановлено, що позивач:

- 10.10.1991 - прийнятий електромонтером по ремонту та обслуговуванню електрообладнання четвертого розряду в службу релейного захисту, автоматики і грозоізоляції на базу виробничого обслуговування електричних мереж та електричного обладнання вахтово - експедиційним методом з м. Івано-Франківськ в нафтогазодобувне управління “Майскнефть” ВАТ “Юганскнефтегаз” (наказ від 09.10.1991 № 646);

- 16.11.1993 - звільнений відповідно до п.1 ст. 33 КЗпП рф у зв`язку зі скороченням (наказ від 11.11.1993 № 613);

- з 26.11.1993 - прийнятий інженером-наладчиком другої категорії вахтово - експедиційним методом роботи Нефтеюганського округу у спеціалізованому монтажно- налагоджувальному управлінні тресту “Сибкомплектмонтажналадка” (наказ від 25.11.1993 № 298/к);

- підприємство реорганізовано у акціонерне товариство відкритого типу "Трест Сибкомплектмонтажналадка";

- 24.09.1996 - звільнений за власним бажанням відповідно до ст. 31 КЗпП рф (наказ від 25.09.1996 № 143 к).

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 03.04.2024 у справі №480/8922/23 (а.с.11-14), залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 06.11.2024 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком періоду його роботи з 01.01.1992 по 16.11.1993 електромонтером по ремонту та обслуговуванню електрообладнання четвертого розряду служби релейного захисту, автоматики і грозоізоляції бази виробничого обслуговування електричних мереж та електричного обладнання вахтово - експедиційним методом в нафтогазодобувному управлінні “Майскнефть” ВАТ “Юганскнефтегаз” (мовою оригіналу) та періоду його роботи з 26.11.1993 по 24.09.1996 інженером-наладчиком другої категорії вахтово-експедиційним методом роботи Нефтеюганського округу у спеціалізованому монтажно-налагоджувальному управлінні тресту “Сибкомплектмонтажналадка”, в подальшому перетвореному у АТВТ “Трест Сибкомплектмонтажналадка” (мовою оригіналу).

На виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 03.04.2024 у справі №480/8922/23 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області зараховано до страхового стажу ОСОБА_1 періоди його роботи з 01.01.1992 по 16.11.1993 та з 26.11.1993 по 24.09.1996 в одинарному розмірі, що підтверджується розрахунком стажу для призначення пенсії (а.с.89).

Вважаючи дії відповідача щодо неврахування такого періоду роботи у кратному розмірі, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що кратному зарахуванню до страхового стажу підлягають лише періоди роботи до 01.01.1991 в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген.

Даючи правову оцінку фактичним обставинам справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Пенсійні правовідносини регулюються Законом України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” №1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон №1058-IV), який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом.

Періоди, з яких складається страховий стаж, визначені у ст. 24 Закону № 1058-IV, відповідно до ч. 4 якої, періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно із п. 5 Розділу XV Прикінцевих положень Закону №1058-IV період роботи до 01.01.1991 в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 01.01.1991.

Порядок надання пільг особам, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, встановлено Указами Президії Верховної Ради СРСР від 10.02.1960 “Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі” та від 26.09.1967 “Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі”, а також Інструкцією про порядок надання пільг, затвердженою постановою Держкомпраці і Президії ВЦРПС від 16.12.1967 №530/П-28.

Відповідно до п. 3 постанови Ради Міністрів СРСР від 10.02.1960 № 148 “Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10.02.1960 року “Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі” кожний рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі після 01.03.1960 року - за 1 рік і 6 місяців при нарахуванні стажу для отримання пенсії за віком та по інвалідності.

Згідно із статтю 3 Тимчасової угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі та в місцевостях, які прирівняні до даних районі, в галузі пенсійного забезпечення від 19.01.1993 при призначенні пенсії у відповідності із статтею 1 цієї Тимчасової Угоди на території України, компетентні органи Російської Федерації відшкодують витрати на виплату цієї пенсії у тій її частині, яка відповідає тривалості трудового стажу, виробленого в районах Крайньої Півночі або в місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, починаючи з 01.01.1991. У цьому випадку частина пенсії, яка відповідає тривалості трудового стажу, виробленого в районах Крайньої Півночі або в місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, обчислюються за нормами законодавства Російської Федерації. Порядок відшкодування витрат на виплату зазначених вище пенсій регулюються спеціальною Угодою між компетентними органами Сторін. Відшкодування витрат у відповідності із пунктом 1 цієї статті здійснюється до виникнення права на пенсійне забезпечення згідно законодавства України (з врахуванням Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992).

Тобто, вказана Тимчасова угода надає громадянам Сторін цієї угоди право на достроковий вихід на пенсію по старості (за віком) за вказаних у статті 1 угоди умов, а також визначає порядок реалізації цього права.

Стаття 1 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць СНД в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 (далі - Угода від 13.03.1992) закріплює принцип територіальності, згідно з яким пенсійне забезпечення громадян держав-учасників здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.

Статтею 3 Угоди від 13.03.1992 також передбачено, що всі витрати, пов`язані зі здійсненням пенсійного забезпечення за цією Угодою, несе держава, що надає забезпечення. Взаємні розрахунки не проводяться, якщо інше не передбачено двосторонніми угодами.

Статтею 3 Тимчасової Угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі, та в місцевостях, які прирівняні до даних районів, в галузі пенсійного забезпечення від 15.01.1993 передбачено, що при призначенні пенсії у відповідності із статтею 1 цієї Тимчасової Угоди на території України, компетентні органи Російської Федерації відшкодують витрати на виплату цієї пенсії у тій її частині, яка відповідає тривалості трудового стажу, виробленого в районах Крайньої Півночі або у місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, починаючи з 01.01.1991. У цьому випадку частина пенсії, яка відповідає тривалості трудового стажу, виробленого у районах Крайньої Півночі або у місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, обчислюється за нормами законодавства Російської Федерації.

Так, Верховний Суд у справах №302/662/17-а, №263/13671/16-а, №352/1612/15а (2а/352/70/15), №348/2208/16-а, №265/6105/16-а дійшов висновку, що для обчислення пільгового стажу при роботі в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до неї, повинні бути надані або трудова книжка або письмовий трудовий договір або довідка, в якій зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі. Тобто достатньо одного із перерахованих документів, а не їх сукупність.

Разом з цим такі висновки Верховного Суду сформовані у правовідносинах, які стосувались обчислення пільгового стажу при роботі в районах Крайньої Півночі за періоди такої роботи до 01.01.1991.

Водночас у справі, яка розглядається спір виник щодо визначення трудового стажу, відпрацьованого в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, після 01.01.1991.

З цього приводу колегія суддів зазначає, що Законом України від 05.11.1991 № 1788-XII “Про пенсійне забезпечення” та Законом № 1058-IV не передбачено пільг при обчисленні трудового стажу, відпрацьованого в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, після 01.01.1991.

Не йдеться про пільгове обчислення такого стажу й в Угоді про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, Тимчасовій угоді між Урядом України і Урядом Російської Федерації про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, в галузі пенсійного забезпечення від 15.01.1993 та затвердженому відповідно до Тимчасової угоди Порядку переведення і виплати пенсій (постанова правління Пенсійного фонду України від 07.08.1996 № 10-3).

Такі висновки узгоджуються і з правовою позицією, викладеною, зокрема у постановах Верховного Суду від 30.01.2018 у справі № 676/7065/14-а, від 30.05.2019 у справі № 348/2974/14-а, від 17.06.2021 у справі № 352/200/16-а та від 14.03.2023 у справі № 160/20914/21.

Суд не вбачає підстав для відступу від наведених правових висновків.

Колегія суддів звертає увагу апелянта на те, що відповідно до рішення ГУ ПФУ в Сумській області від 26.11.2024 № 182950008366 (а.с. 80) позивачу до страхового стажу враховано всі періоди роботи і загальний страховий стаж становить 28 роки 09 місяців 07 днів, при необхідних 30 років.

Отже, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для зарахування в пільговому обчисленні стажу роботи позивача після 01.01.1991 в районах Крайньої Півночі і в прирівняних до них місцевостях.

З огляду на вказане, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

За визначенням, наведеним у ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного колегія суддів, погоджується з висновками суду першої інстанції, а тому відсутні підстави для його скасування.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції в цій частині не спростовують.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 04.05.2026 по справі № 480/1052/25 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Л.О. Фоміна

Судді І.М. Ральченко В.В. Катунов