Постанова від 30 серпня 2026 р. у справі №709/1230/26 — Чорнобаївський районний суд Черкаської області

Справа № 709/1230/26

3/709/514/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 серпня 2026 року с-ще Чорнобай

Суддя Чорнобаївського районного суду Черкаської області Чубай В.В., розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли від ВПД № 2 Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, РНОКПП в матеріалах справи відсутній,

за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),

в с т а н о в и в:

До Чорнобаївського районного суду Черкаської області надійшли адміністративні матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1

ст. 173-2 КУпАП.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 19 червня

2026 року серії ВБА № 009489 ОСОБА_1 04 червня 2026 року о 23:00, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , висловлювався стосовно своєї матері ОСОБА_2 грубою нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою, чим завдав шкоди її психологічному здоров`ю.Такі дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

У судове засідання 03 липня 2026 року ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся шляхом надсилання повістки про виклик SMS-повідомленням на особистий номер мобільного телефону, яке не доставлено, про що свідчить відповідна довідка. Судове засідання відкладено на 14 липня 2026 року.

У судове засідання 14 липня 2026 року ОСОБА_1 також не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Судове засідання відкладено на 27 липня 2026 року.

27 липня 2026 року ОСОБА_1 у судове засідання також не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Під час судового засідання 27 липня 2026 року потерпіла ОСОБА_2 підтвердила обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення. Крім того, повідомила, що її син - ОСОБА_1 має психічне захворювання та перебуває на обліку у лікаря-психіатра. Судове засідання відкладено на 31 серпня

2026 року узв`язку з необхідністю отримання інформації від КНП «Чорнобаївська багатопрофільна лікарня Чорнобаївської селищної ради»про перебування ОСОБА_1 на обліку у лікаря-психіатра.

У судове засідання 31 серпня 2026 року ОСОБА_1 вкотре не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі "Смірнов проти України" від 8 листопада 2005 року в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 цієї Конвенції. Крім того, в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Таким чином, оскільки ОСОБА_1 обізнаний про складення та направлення до суду протоколу про адміністративне правопорушення стосовно нього, клопотань про відкладення судового засідання не подавав, не цікавився станом відомого йому провадження, а тому така поведінка розцінюється судом як спроба затягування судового розгляду з метою уникнення адміністративної відповідальності за закінченням строку, передбаченого ст. 38 КУпАП, у зв`язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності останнього.

Розглянувши адміністративні матеріали, суд дійшов такого висновку.

Згідно з ч. 1 ст. 173-2 КУпАП вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, - тягне за собою накладення штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до десяти діб.

Пункт 14 ст. 1 Закону "Про запобігання та протидію домашньому насильству" визначає психологічне насильство як домашнє насильство, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

У п. 17 цього ж Закону визначено, що фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

На підтвердження вини ОСОБА_1 в інкримінованому адміністративному правопорушенні адміністративні матеріали містять, зокрема такі документи:

- протокол про адміністративне правопорушення від 19 червня 2026 року серії ВБА № 009489, де викладено обставини вчинення ОСОБА_1 04 червня 2026 року адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП (а.с. 1);

- рапорт про надходження повідомлення зі служби 102, де зазначено що 04 червня2026 року ОСОБА_2 заявила про те, що їй погрожує розправою її психічно хворий син (а.с. 2);

- протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 05 червня 2026 року, згідно з яким ОСОБА_2 повідомила, що 04 червня 2026 року близько 23:00 її син ОСОБА_1 наніс їй тілесні ушкодження, а саме вдарив кулаком лівої руки у плече та по голові вище вуха (а.с. 3);

- письмові пояснення потерпілої ОСОБА_2 від 05 червня 2026 року про те, що 04 червня 2026 року її син ОСОБА_1 прийшов додому у стані алкогольного сп`яніння та близько 23:00 без будь-яких причин почав поводити себе агресивно та виражатися в її сторону грубою нецензурною лайкою, на зауваження не реагував, під час чого наніс їй один удар кулаком лівої руки в область плеча, а потім в область голови, а саме трохи вище вуха лівої сторони (а.с. 4);

- письмові пояснення свідка ОСОБА_4 від 04 червня 2026 року про те, що

04 червня 2026 року близько 23:00 її онук ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, почав конфлікт з її невісткою ОСОБА_2 , під час якого наніс останній один удар кулаком лівої руки в область правої руки, після чого наніс ще один удар кулаком лівої руки в область голови (а.с. 5);

- копію термінового заборонного припису від 19 червня 2026 року серії АА

№ 49072, згідно з яким ОСОБА_1 заборонено в будь-який спосіб контактувати з постраждалою собою строком на 10 діб з 12:00 19 червня 2026 року до 12:00 29 червня 2026 року (а.с. 6).

При оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення ЄСПЛ від 21 липня 2011 року у справі «Коробов проти України»). Приймаючи до уваги це рішення, суд керується саме цим принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого також сформульований у п. 43 рішення ЄСПЛ від

14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України». Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Перераховані вище докази оцінені за внутрішнім переконанням суду, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і справедливістю.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що спричиняють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.

Підставою для притягнення особи до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення є наявність його складу: об`єкта, об`єктивної сторони, суб`єкта та суб`єктивної сторони. Якщо хоча б один із цих елементів відсутній, то немає всього складу адміністративного правопорушення в цілому.

Суб`єктом адміністративного правопорушення є фізична осудна особа, яка досягла 16-річного віку на момент вчинення правопорушення.

Водночас відповідно до ст. 17 КУпАП особа, яка діяла в стані крайньої необхідності, необхідної оборони або яка була в стані неосудності, не підлягає адміністративній відповідальності.

Згідно зі ст. 20 КУпАП не підлягає адміністративній відповідальності особа, яка під час вчинення протиправної дії чи бездіяльності була в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії або керувати ними внаслідок хронічної душевної хвороби, тимчасового розладу душевної діяльності, слабоумства чи іншого хворобливого стану.

Так, у листі КНП «Чорнобаївська багатопрофільна лікарня Чорнобаївської селищної ради» від 31 липня 2026 року № 688 зазначено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку у лікаря-психіатра з діагнозом: F60.03 Емоційно-нестійкий розлад особистості на резидуально-органічному фоні з межовою розумовою відсталістю, ускладнений психічними поведінковими розладами у особистості у стані нестійкої компенсації, конфліктно-пристосувальна поведінка, низький рівень АРО (а.с. 24), про що також свідчить відповідна довідка (а.с. 25).

Крім того, з копії довідки до акта огляду МСЕК від 14 лютого 2022 року серії 12ААВ № 352929 видно, що ОСОБА_1 до 01 березня 2024 року мав ІІ групу інвалідності з дитинства з рекомендацією консультування у психіатра та проведення постійного підтримуючого психофармакологічного лікування, психотерапії і психокорекції (а.с. 22).

Отже у суду є обґрунтовані сумніви щодо осудності ОСОБА_1 і, як наслідок, щодо здатності останнього бути суб`єктом інкрмінованого йому адміністративного правопорушення.

При цьому працівникам поліції, які опрацьовували виклик потерпілої

ОСОБА_2 , було добре відомо про наявність у ОСОБА_1 психічного захворювання, що підтверджується рапортом від 20 червня 2026 року, однак жодних заходів, спрямованих на встановлення осудності або неосудності останнього ними вжито не було, принаймні суду протилежного не доведено.

Під час судового розгляду клопотань від потерпілої ОСОБА_2 про призначення судово-психіатричної експертизи на предмет встановлення осудності ОСОБА_1 також не надходило.

За таких обставин суду «поза розумним сумнівом» не доведено, що ОСОБА_1 за наявності у нього психічного захворювання є осудною особою та відповдіно суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Згідно зі ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати в першу чергу чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Однією з обставин, що виключають провадження в справі про адміністративне правопорушення згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП є відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин, суд дійшов висновку про недоведеність належними, допустимими і достатніми доказами складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, а саме, що ОСОБА_1 є його суб`єктом, внаслідок чого провадження у цій справі підлягає закриттю відповідно до п. 1

ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 17, 20, 173-2, 221, 245, 247, 280, 283-285 КУпАП, суд

п о с т а н о в и в:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП - закрити на підставі п. 1

ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Чорнобаївський районний суд Черкаської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя В.В. Чубай