Постанова від 17 серпня 2026 р. у справі №243/10052/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/327/26 Справа № 243/10052/25 Суддя у 1-й інстанції - Воронков Д. В. Суддя у 2-й інстанції - Сєдих А. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2026 року м.Кривий Ріг

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Сєдих А.В., за участю секретаря судового засідання Ворони Б.А., захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності Дьяченка О.В. розглянувши апеляційну скаргу захисника Дьяченка О.В. на постанову судді Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 10 листопада 2025 року, щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , уродженки м. Слов`янськ, Донецької області, громадянки України, не працюючої, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 3 ст. 156 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

Згідно з постановою суду, 24.10.2025 року о 13 год. 30 хв. ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , з домоволодіння продала пляшку коньяка «Aznauri» за ціною 300 грн., тобто порушила п. 9 ч. 2 ст. 71 ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» № 3817-IX від 18.06.2024 року, тим самим вчинила правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 156 КУпАП.

Постановою Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 10 листопада 2025 року ОСОБА_1 визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 156 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 6800 грн, з конфіскацією предметів торгівлі та виручки, одержаної від продажу предметів торгівлі. Також стягнуто судовий збір у сумі 605,60 грн.

З таким судовим рішенням не погодився захисник Дьяченко Олег, який діє в інтересах ОСОБА_1 , та оскаржив його в апеляційному порядку.

Вказує, що ОСОБА_1 не була належним чином та завчасно повідомлена про дату і час розгляду справи. Зазначає, що 09 листопада 2025 року та вранці 10 листопада 2025 року на сайті судової влади у справі № 243/10052/25 містилася лише інформація «призначено склад суду», тоді як повідомлення у додатку «Дія» про призначення розгляду справи на 09 год. 40 хв. 10 листопада 2025 року ОСОБА_1 отримала лише о 21 год. 00 хв. цього ж дня, вже після судового розгляду, а через десять хвилин отримала постанову про притягнення її до адміністративної відповідальності. Вважає, що внаслідок цього ОСОБА_1 була позбавлена можливості взяти участь у розгляді справи, надати свої пояснення та докази на їх підтвердження. Зазначає, що 24 жовтня 2025 року ОСОБА_1 перебувала на робочому місці бухгалтера ТОВ «Слав-сервіс», а коли приблизно о 13 год. 30 хв. приїхала додому, у дворі вже знаходились працівники поліції разом з її чоловіком. Вказує, що письмові пояснення про продаж алкогольного напою були надані ОСОБА_1 під психологічним тиском з боку працівників поліції, які погрожували викликати працівників ТЦК щодо її чоловіка. Стверджує, що алкогольну продукцію ОСОБА_1 не продавала. На підтвердження цих доводів просить долучити та дослідити відеозапис з камери спостереження ТОВ «Слав-сервіс», на якому ОСОБА_1 зафіксована 24 жовтня 2025 року о 12 год. 56 хв. 49 сек., а також копію трудової книжки. Окремо ставить під сумнів достовірність пояснень ОСОБА_2 , який зазначений у матеріалах справи як покупець алкогольної продукції, та надає копії його пояснень від 14 грудня 2024 року і 31 січня 2025 року щодо інших подій. Просить постанову суду першої інстанції скасувати, а провадження у справі закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Перевіривши матеріали справи, вислухавши думку сторони захисту, доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні у справі докази та матеріали, надані стороною захисту під час апеляційного розгляду, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.

Згідно зі ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, подавати заяви, користуватися юридичною допомогою захисника та оскаржувати постанову у справі.

Справа про адміністративне правопорушення розглядається у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. За її відсутності справа може бути розглянута лише у випадку, коли є дані про своєчасне сповіщення такої особи про місце і час розгляду справи та якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до ст. 277-2 КУпАП повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, із зазначенням дати і місця розгляду справи. Інші особи, які беруть участь у провадженні у справі, повідомляються про день її розгляду у той самий строк.

Разом з тим матеріали справи не містять належних даних, які б підтверджували своєчасне повідомлення ОСОБА_1 про призначення розгляду справи на 09 год. 40 хв. 10 листопада 2025 року з дотриманням строку, встановленого ст. 277-2 КУпАП.

Саме зазначення судом першої інстанції в оскаржуваній постанові про направлення ОСОБА_1 судової повістки-повідомлення за допомогою SMS не свідчить про своєчасне отримання нею відомостей про конкретні дату та час судового розгляду.

Натомість надані стороною захисту відомості свідчать про те, що повідомлення в додатку «Дія» про призначення справи до розгляду на 09 год. 40 хв. 10 листопада 2025 року було отримано ОСОБА_1 о 21 год. 00 хв. цього ж дня, тобто вже після фактичного розгляду справи.

Наявність у матеріалах справи заяви ОСОБА_1 про розгляд справи за її відсутності, в якій зазначено про визнання вини, не усуває допущеного судом порушення.

З матеріалів, наведених у постанові суду першої інстанції, не вбачається, що на момент подання такої заяви ОСОБА_1 була обізнана саме про конкретні дату та час судового розгляду. Сама по собі загальна заява про можливість розгляду справи за відсутності особи не звільняє суд від передбаченого законом обов`язку своєчасно повідомити її про конкретне судове засідання та не може розцінюватися як безумовна відмова від усієї сукупності процесуальних прав, передбачених ст. 268 КУпАП.

За таких обставин суд першої інстанції, розглянувши справу за відсутності ОСОБА_1 без належного та завчасного її повідомлення, позбавив останню реальної можливості особисто брати участь у судовому розгляді, надати пояснення, заявити клопотання, подати докази та належним чином реалізувати право на правову допомогу.

Вказане порушення є істотним порушенням права особи на захист та самостійною і достатньою підставою для скасування оскаржуваної постанови з прийняттям апеляційним судом нової постанови.

Відповідно до ст. 294 КУпАП апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду.

У зв`язку з цим апеляційним судом безпосередньо досліджено наявні у матеріалах справи докази, а також докази, надані стороною захисту під час апеляційного розгляду, та надано їм оцінку відповідно до вимог ст.ст. 251, 252 КУпАП.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом ст. 252 КУпАП докази оцінюються за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Апеляційним судом досліджено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 842257 від 24 жовтня 2025 року; письмові пояснення ОСОБА_1 ; її заяву про надання добровільної згоди на огляд речей; протокол огляду речей від 24 жовтня 2025 року та фототаблицю до нього; письмові пояснення ОСОБА_2 ; його заяву про надання добровільної згоди на огляд речей; протокол огляду речей від 24 жовтня 2025 року та фототаблицю до нього.

Також апеляційним судом досліджено надані стороною захисту відеозапис із камери спостереження ТОВ «Слав-сервіс», копію трудової книжки ОСОБА_1 , а також копії письмових пояснень ОСОБА_2 від 14 грудня 2024 року та 31 січня 2025 року.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 ставиться у провину те, що 24 жовтня 2025 року о 13 год. 30 хв. вона за адресою: АДРЕСА_1 , з домоволодіння продала пляшку коньяку «Aznauri» за 300 грн.

Протоколи огляду речей, заяви про добровільну згоду на їх проведення та додані фототаблиці підтверджують факт виявлення алкогольної продукції та грошових коштів, однак безпосередньо не фіксують момент передачі ОСОБА_1 алкогольного напою ОСОБА_2 за грошові кошти та самі по собі не дозволяють встановити особу, яка здійснила інкримінований продаж.

Безпосередні відомості про те, що продаж алкогольного напою здійснила саме ОСОБА_1 , містяться насамперед у письмових поясненнях ОСОБА_2 та первинних письмових поясненнях самої ОСОБА_1 .

Разом з тим під час апеляційного розгляду ОСОБА_1 через свого представника заперечила обставини, викладені у наданих нею працівникам поліції письмових поясненнях, вказавши, що такі пояснення були отримані від неї під психологічним тиском, пов`язаним із погрозами виклику працівників ТЦК щодо її чоловіка.

Апеляційний суд не має достатніх підстав для констатації факту застосування до ОСОБА_1 незаконного примусу з боку працівників поліції. Водночас перевірити наведені стороною захисту обставини отримання зазначених пояснень та достовірно встановити умови, за яких вони були надані, на підставі наявних матеріалів справи не видається можливим.

За таких обставин, враховуючи, що ОСОБА_1 наразі категорично заперечує як зміст наданих нею первинних пояснень, так і сам факт продажу алкогольного напою, апеляційний суд не може покласти ці пояснення в основу висновку про її винуватість як самостійний і беззаперечний доказ вчинення правопорушення.

Щодо письмових пояснень ОСОБА_2 , апеляційний суд враховує, що саме вони містять безпосередні відомості про придбання алкогольного напою у ОСОБА_1 .

Однак сторона захисту заперечує достовірність викладених ОСОБА_2 обставин та надала суду копії його письмових пояснень від 14 грудня 2024 року та 31 січня 2025 року щодо інших фактів придбання алкогольної продукції.

Самі по собі зазначені документи не спростовують подію від 24 жовтня 2025 року та не доводять недостовірності пояснень ОСОБА_2 у цій справі. Водночас за умов, коли інша особа, пояснення якої безпосередньо пов`язують ОСОБА_1 з інкримінованою подією, від своїх первинних пояснень відмовилася, а сторона захисту заперечує обставини продажу, письмові пояснення ОСОБА_2 фактично залишаються основним доказом, який безпосередньо вказує на здійснення продажу саме ОСОБА_1 .

Апеляційний суд враховує, що адміністративне правопорушення, відповідно до складеного протоколу, мало місце 24 жовтня 2025 року, а на час апеляційного розгляду передбачені ст. 38 КУпАП строки накладення адміністративного стягнення закінчилися.

З огляду на це, а також враховуючи засади розумного та пропорційного використання процесуальних ресурсів, апеляційний суд не вбачає підстав для виклику за власною ініціативою ОСОБА_2 з метою отримання від нього додаткових пояснень для усунення недоліків сформованої у справі доказової бази.

При цьому обов`язок щодо збирання доказів відповідно до ст. 251 КУпАП покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, а суд не вправі перебирати на себе функцію сторони обвинувачення та самостійно відшукувати докази, необхідні для підтвердження викладених у протоколі обставин.

Поряд із цим апеляційним судом досліджено наданий стороною захисту відеозапис із камери спостереження ТОВ «Слав-сервіс».

Із зазначеного відеозапису вбачається перебування ОСОБА_1 24 жовтня 2025 року о 12 год. 56 хв. 49 сек. на її робочому місці, яке знаходиться поза місцем події адміністративного правопорушення.

Таким чином, між зафіксованим на відеозаписі перебуванням ОСОБА_1 на робочому місці та зазначеним у протоколі часом продажу алкогольного напою 13 год. 30 хв. минув незначний проміжок часу, близько 33 хвилин.

Апеляційний суд враховує, що сам по собі цей відеозапис не виключає безумовно фізичної можливості перебування ОСОБА_1 за місцем проживання о 13 год. 30 хв.

Разом з тим зазначений доказ підлягає оцінці не ізольовано, а в сукупності з іншими обставинами справи, зокрема з тим, що ОСОБА_1 заперечує здійснення нею продажу, не підтверджує зміст своїх первинних письмових пояснень та стверджує, що на момент її повернення додому працівники поліції вже знаходилися за місцем проживання разом з її чоловіком.

За сукупності наведених обставин перебування ОСОБА_1 незадовго до зазначеного у протоколі часу події на робочому місці в іншому населеному пункті об`єктивно породжує обґрунтований сумнів щодо достовірності викладених у протоколі відомостей про здійснення нею продажу алкогольного напою саме о 13 год. 30 хв. за вказаною адресою.

Досліджена апеляційним судом копія трудової книжки підтверджує працевлаштування ОСОБА_1 у ТОВ «Слав-сервіс» та узгоджується з відомостями, зафіксованими на наданому відеозаписі.

Апеляційним судом також враховано, що за змістом протоколу ОСОБА_1 інкриміновано продаж однієї пляшки коньяку «Aznauri» за 300 грн, тоді як під час проведення огляду було вилучено грошові кошти у сумі 700 грн.

Наявні у справі матеріали не дають можливості достовірно встановити походження всієї суми вилучених грошових коштів та їх безпосередній зв`язок саме з інкримінованим ОСОБА_1 продажем алкогольного напою за 300 грн.

Таким чином, внаслідок безпосереднього дослідження доказів апеляційним судом встановлено, що протоколи огляду та фототаблиці підтверджують факт виявлення алкогольної продукції та грошових коштів, однак не підтверджують безпосередньо особу продавця; первинні пояснення ОСОБА_1 нею заперечуються, а обставини їх отримання наразі неможливо достовірно перевірити; основними відомостями, які безпосередньо вказують на ОСОБА_1 як на продавця, залишаються письмові пояснення ОСОБА_2 , достовірність яких заперечується стороною захисту; водночас об`єктивний відеозапис підтверджує перебування ОСОБА_1 незадовго до зазначеного у протоколі часу події на її робочому місці поза місцем вчинення інкримінованого правопорушення.

За таких обставин сукупність досліджених доказів не утворює послідовної та несуперечливої системи фактичних даних, яка б дозволяла поза розумним сумнівом встановити, що саме ОСОБА_1 24 жовтня 2025 року о 13 год. 30 хв. за адресою: м. Слов`янськ, вул. Селезнівська, 31, здійснила продаж пляшки коньяку «Aznauri» за 300 грн.

Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Застосування принципу презумпції невинуватості у справах про адміністративні правопорушення передбачає, що всі сумніви щодо події правопорушення та винуватості особи мають тлумачитися на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

У даному випадку встановлені під час апеляційного розгляду суперечності не можуть бути усунуті припущеннями про можливе перебування ОСОБА_1 за місцем проживання у зазначений у протоколі час або про достовірність одних письмових пояснень у порівнянні з іншими доказами.

Саме на орган, уповноважений на складання протоколу про адміністративне правопорушення, покладено обов`язок сформувати таку сукупність доказів, яка б дозволяла суду без обґрунтованих сумнівів встановити всі істотні обставини інкримінованого особі діяння. За результатами дослідження доказів у цьому провадженні такого рівня доведеності не досягнуто.

Отже, факт здійснення саме ОСОБА_1 інкримінованого їй продажу алкогольного напою у зазначені у протоколі час та місці належними, достовірними та достатніми доказами не підтверджений.

Оскільки не доведено вчинення ОСОБА_1 діяння, яке становить об`єктивну сторону інкримінованого адміністративного правопорушення, в її діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 156 КУпАП.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Щодо вилученого майна апеляційний суд виходить з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 24 жовтня 2025 року під час оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення у ОСОБА_1 було вилучено алкогольну продукцію та грошові кошти, про що складено відповідний протокол огляду речей, а вилучене майно передано на зберігання до ВП № 4 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області згідно з відповідною квитанцією.

Відповідно до ст. 296 КУпАП скасування постанови із закриттям справи про адміністративне правопорушення тягне за собою повернення стягнених грошових сум, оплатно вилучених і конфіскованих предметів, а також скасування інших обмежень, пов`язаних із цією постановою.

Оскільки за результатами апеляційного перегляду постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, правові підстави для конфіскації вилученого у неї майна відсутні.

За таких обставин вилучене у ОСОБА_1 майно, зазначене у протоколі огляду речей від 24 жовтня 2025 року та передане на зберігання згідно з квитанцією № 11433/205/04-2024, підлягає поверненню ОСОБА_1 .

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 245, 247, 251, 252, 268, 277-2, 280, 294, 296 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу захисника Дьяченка О.В. задовольнити.

Постанову судді Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 10 листопада 2025 року, у справі про адміністративне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 156 КУпАП, щодо ОСОБА_1 скасувати.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 156 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Вилучене у ОСОБА_1 майно, зазначене у протоколі огляду речей від 24 жовтня 2025 року та передане на зберігання згідно з квитанцією № 11433/205/04-2024 до ВП № 4 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області, повернути ОСОБА_1 .

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя