Рішення від 31 серпня 2026 р. у справі №760/3699/25 — Солом'янський районний суд міста Києва

С О Л О М ' Я Н С Ь К И Й Р А Й О Н Н И Й С У Д М І С Т А К И Є В А

вул. Максима Кривоноса, 25, м. Київ, 03037; тел. (044) 298-59-37

вул. Грушецька, 1, м. Київ, 03113; тел.: (044) 298-59-52

e-mail: inbox@sl.ki.court.gov.ua, web: https://sl.ki.court.gov.ua

код ЄДРПОУ: 02896762

__________________________________________________________________________________________

Провадження 2/760/168/26

В справі 760/3699/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

І. Вступна частина

01 вересня 2026 року в місті Києві Солом`янський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Коробенка С.В. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну (зменшення) розміру аліментів.

ІІ. Описова частина

11.02.2025 Позивач звернувся до Солом`янського районного суду м. Києва з позовом до Відповідачки про зміну (зменшення) розміру аліментів на утримання сина.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що з 15.12.2022 він перебував з Відповідачкою у шлюбі, зареєстрованому в Деснянському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про що складено актовий запис № 1573 та видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 . Від цього шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_1 у подружжя народився син ОСОБА_3 , про що 03.02.2024 складено актовий запис № 77 та видано свідоцтво про народження.

Як вказує Позивач, після народження дитини він проживав з дружиною однією сім`єю, проте спільне життя у них не склалося і вже з березня 2024 року він залишив сім`ю; з того часу спільного господарства сторони не ведуть, шлюбних відносин не підтримують.

Позивач зазначає, що судовим наказом Дніпровського районного суду м. Києва від 15.04.2024 у справі № 755/6450/24 за заявою ОСОБА_2 з нього стягнуто аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки від усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 02.04.2024 і до досягнення дитиною повноліття. Постановою державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 11.12.2024 відкрито виконавче провадження № НОМЕР_4 та розпочато примусове виконання зазначеного судового рішення.

Водночас, як стверджує Позивач, на час видачі вказаного судового наказу він уже сплачував аліменти на утримання першої дитини - доньки ОСОБА_4 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 у попередній сім`ї, в якій він проживав з матір`ю дитини ОСОБА_5 без реєстрації шлюбу (актовий запис № 120, складений 03.06.2014 у відділі державної реєстрації актів цивільного стану по місту Каневу реєстраційної служби Канівського міськрайонного управління юстиції у Черкаській області).

Позивач зазначає, що судовим наказом Дніпровського районного суду м. Києва від 21.09.2022 у справі № 755/8870/22 за заявою ОСОБА_5 з нього стягнуто аліменти на користь ОСОБА_5 на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частки від усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 12.09.2022 і до досягнення дитиною повноліття. Постановою державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 01.03.2023 відкрито виконавче провадження № НОМЕР_5 та розпочато примусове виконання цього судового рішення.

На думку Позивача, ухвалюючи судове рішення про видачу судового наказу від 15.04.2024, суд розглянув справу в наказному провадженні, без виклику боржника, і з цієї причини не врахував тієї обставини, що Позивач уже мав інші зобов`язання зі сплати аліментів, а це, як він стверджує, істотно ускладнило можливість сплати ним аліментів на двох дітей у попередньо визначених судами розмірах, які в сукупності становлять 1/2 частку від усіх видів заробітку (доходу). За наведених обставин Позивач вважає, що існують правові підстави для зменшення раніше визначеного судом розміру аліментів згідно зі ст. 192 СК України.

Посилаючись на ст. ст. 182, 192 СК України, Позивач просить зменшити розмір аліментів, що стягуються з нього на підставі судового наказу Дніпровського районного суду м. Києва від 15.04.2024 у справі № 755/6450/24 на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та стягувати з нього на користь Відповідачки аліменти на утримання сина в розмірі 1/6 частки з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Ухвалою судді Солом`янського районного суду м. Києва від 14.02.2025 відкрито спрощене позовне провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи та визначено Відповідачці строк на подання відзиву на позов - 15 днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Відповідачка відзиву на позов не подавала.

ІІІ. Мотивувальна частина

Дослідивши наявні в справі письмові докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Судовим наказом Дніпровського районного суду м. Києва від 15.04.2024 у справі № 755/6450/24 з ОСОБА_1 стягнуто аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки від усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 02.04.2024 і до досягнення дитиною повноліття.

Судом також встановлено, що Позивач є батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на утримання якої судовим наказом Дніпровського районного суду м. Києва від 21.09.2022 у справі № 755/8870/22 з нього стягнуто аліменти на користь ОСОБА_5 у розмірі 1/4 частки від усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 12.09.2022 і до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Згідно зі ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно з ч. 2 ст. 182 Сімейного кодексу України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ч. 1 ст. 192 Сімейного кодексу України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Суд враховує, що розмір аліментів на утримання сина Максима визначено судовим наказом, тобто в наказному провадженні, яке здійснюється без виклику сторін і в якому обставини, передбачені ст. 182 Сімейного кодексу України, судом не досліджуються. Відповідно до ч. 7 ст. 170 ЦПК України у разі видачі судового наказу відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 161 цього Кодексу боржник має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів. Отже, Позивач скористався саме тим способом захисту, який передбачений для нього процесуальним законом, і та обставина, що розмір аліментів визначено судовим наказом, сама по собі не перешкоджає розгляду його вимог по суті.

Водночас ч. 7 ст. 170 ЦПК України закріплює лише процесуальну можливість звернення боржника з таким позовом і не встановлює матеріально-правових підстав для зменшення розміру аліментів. Такі підстави визначені ст. 192 Сімейного кодексу України, а обставини, які суд зобов`язаний врахувати при вирішенні питання про розмір аліментів, - ст. 182 цього Кодексу. Наявність у платника аліментів права на пред`явлення позову не звільняє його від обов`язку довести ті обставини, з якими закон пов`язує можливість зменшення розміру аліментів.

Зі змісту ст. 192 Сімейного кодексу України вбачається, що підставою для зміни раніше встановленого розміру аліментів є зміна матеріального або сімейного стану, тобто такі обставини, які виникли або змінилися після того, як розмір аліментів було визначено. Обставини, які вже існували на момент визначення розміру аліментів, самі по собі про таку зміну не свідчать.

У цій справі Позивач обґрунтовує свої вимоги виключно тією обставиною, що на його утриманні перебуває ще одна дитина - донька ОСОБА_4 , на утримання якої з нього також стягуються аліменти.

Проте, як установлено судом, донька Позивача народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , а аліментне зобов`язання щодо неї виникло на підставі судового наказу Дніпровського районного суду м. Києва від 21.09.2022, тобто більш як за півтора роки до видачі судового наказу від 15.04.2024, розмір аліментів за яким Позивач просить зменшити.

Отже, станом на 15.04.2024 - на момент визначення розміру аліментів на утримання сина ОСОБА_6 - Позивач уже мав другу дитину та вже ніс аліментне зобов`язання щодо неї. Жодних обставин, які виникли б або змінилися після 15.04.2024 і які свідчили б про зміну його матеріального або сімейного стану, Позивач суду не наводить.

Разом з тим, оскільки при видачі судового наказу обставини, передбачені ст. 182 Сімейного кодексу України, судом не досліджувалися, суд перевіряє доводи Позивача про наявність у нього іншої дитини та аліментного зобов`язання щодо неї як обставину, передбачену п. 3 ч. 1 ст. 182 Сімейного кодексу України.

Наявність у платника аліментів інших дітей є лише однією з обставин, які враховуються судом при вирішенні питання про розмір аліментів, і підлягає оцінці не ізольовано, а в сукупності з іншими обставинами, передусім зі станом здоров`я та матеріальним становищем дитини і платника аліментів (п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 182 Сімейного кодексу України). Сама по собі ця обставина, без доведення дійсного матеріального становища платника, достатньою підставою для зменшення розміру аліментів не є.

Суд також зазначає, що аліменти на утримання обох дітей Позивача стягнуто в розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) на кожну дитину, тобто в тому розмірі, який визначений п. 4 ч. 1 ст. 161 ЦПК України для присудження аліментів на одну дитину, і який не є завищеним.

При цьому Позивач не довів ані погіршення свого матеріального стану, ані матеріального становища, в якому він перебуває на час вирішення спору.

Як зазначено в самій позовній заяві, позовні вимоги підтверджуються копіями свідоцтв про народження дітей, копіями судових наказів про стягнення аліментів, витягами з державного реєстру виконавчих проваджень щодо постанов про відкриття виконавчих проваджень та копією свідоцтва про шлюб. Жодних доказів на підтвердження розміру своїх доходів (довідок про заробітну плату чи інші доходи, відомостей органів державної податкової служби тощо), фактичної сплати аліментів на утримання доньки, наявності чи відсутності в нього майна, стану свого здоров`я або будь-яких інших витрат, що мали б істотне значення в розумінні ст. 182 Сімейного кодексу України, Позивач суду не надав.

Відповідно до ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Наведене узгоджується і з усталеною практикою Верховного Суду. Так, у постанові від 28.05.2021 у справі № 715/2073/20 (провадження № 61-1031св21) Верховний Суд виснував, що факт народження у платника аліментів дитини в іншому шлюбі без належних та допустимих доказів погіршення його матеріального стану не є безумовною підставою для зменшення розміру аліментів. Аналогічного висновку Верховний Суд дійшов і в постанові від 16.09.2020 у справі № 565/2071/19.

У постанові від 22.07.2024 у справі № 688/4308/23 Верховний Суд, розглядаючи спір, у якому частина обставин була наявною вже на час видачі судового наказу, погодився з висновками судів попередніх інстанцій про те, що зменшення розміру аліментів у зв`язку з тим, що на утриманні позивача перебувають діти, які народилися в іншому шлюбі, а також дружина, без доведення погіршення майнового становища саме по собі не є підставою для зменшення розміру аліментів.

Суд враховує також те, що зменшення розміру аліментів на утримання сина ОСОБА_6 з 1/4 до 1/6 частки заробітку (доходу) за одночасного збереження аліментів на утримання доньки ОСОБА_7 в розмірі 1/4 частки поставило б дітей одного платника аліментів у нерівне матеріальне становище, тоді як за ст. 142 Сімейного кодексу України діти мають рівні права та обов`язки щодо батьків, незалежно від того, чи перебували їхні батьки у шлюбі між собою. Утримання однієї дитини не може бути покращене за рахунок зменшення утримання іншої.

Крім того, дитина, на утримання якої Позивач просить зменшити аліменти, є малолітньою і на час вирішення спору не досягла й трьох років, а тому потребує підвищеної уваги та значних витрат на харчування, догляд, медичне обслуговування і розвиток. Зменшення розміру аліментів за відсутності доведеної зміни матеріального або сімейного стану платника не було б необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини в розумінні ч. 2 ст. 182 Сімейного кодексу України та суперечило б найкращим інтересам дитини, які згідно зі ст. 3 Конвенції про права дитини мають бути першочерговим міркуванням при вчиненні будь-яких дій щодо дітей.

Таким чином, Позивач не спромігся надати суду докази, які були б достатніми для висновку про те, що його матеріальний або сімейний стан після 15.04.2024 змінився настільки, що рішення про зменшення розміру аліментів, які з нього стягуються на утримання сина ОСОБА_3 , уявлялося б справедливим.

Відтак, у задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки у задоволенні позову відмовлено, понесені Позивачем судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1.211,20 грн покладаються на Позивача.

IV. Резолютивна частина

Керуючись ст. ст. 51 Конституції України, ст. ст. 142, 180, 181, 182, 192 Сімейного кодексу України, ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 141, 223, 259, 263-265, 268, 273, 279 ЦПК України, суд вирішив:

1. У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну (зменшення) розміру аліментів - відмовити.

2. Судові витрати покласти на ОСОБА_1 .

3. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

4. Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ;

Відповідачка: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

Суддя: