Рішення від 30 серпня 2026 р. у справі №760/7719/24 — Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/7719/24 2/760/8941/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 серпня 2026 року Солом`янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Усатової І.А.

за участю секретаря - Омельяненко С.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором № 0616-2829 від 05.02.2021 у розмірі 48960 грн, з яких 18000 грн - заборгованість по тілу кредиту, 30960 грн прострочена заборгованість за нарахованими відсотками 30960 грн.

В обґрунтування позовних вимог, посилається на те, що 05.02.2021 між ТОВ «Укр кредит фінанс» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 0616-2829.

Відповідно до умов договору ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» надало ОСОБА_1 кредит у розмірі 18000 грн, строком на 14 днів, процентна ставка 2% в день.

Взяті на себе зобов`язання за кредитним договором позивач виконав своєчасно і в повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти. Позичальник не виконав умови кредитного договору щодо повернення кредитних коштів внаслідок чого виникла заборгованість за кредитом.

28.10.2021 між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ТОВ «Факторинг Партнерс» укладено договір факторингу №02/10/2021, відповідно до якого відбулося відступлення прав вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 0616-2829.

Відповідно до Реєстру боржників №1 до договору факторингу №02/10/2021 від 28.10.2021 ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 48960 гривень, з яких: 18000 гривень - сума заборгованості за основною сумою боргу, 30960 гривень - сума заборгованості за відсотками.

Відповідач своїх зобов`язань за кредитним договором не виконує, не повертає отримані кредитні кошти у встановлений строк та розмірі, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

12.04.2024 надійшла відповідь з Єдиного державного демографічного реєстру № 541379 щодо актуального місця проживання відповідача. При цьому суд зазначає, що у позовній заяві прізвище відповідача зазначено позивачем як « ОСОБА_2 ». Водночас відповідно до вищевказаної відповіді прізвище відповідача зазначено як « ОСОБА_3 ».

З огляду на наведене суд вважає правильним зазначати прізвище відповідача у судовому рішенні як « ОСОБА_3 ».

Ухвалою суду від 15 листопада 2024 відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

19.12.2025 від відповідача надійшов відзив, в яком просила застосувати строк позовної давності, вказувала на недоведеність переходу прав вимоги, недоведеність розміру заборгованості, неналежне її повідомлення, у зв`язку з чим просила відмовити у задоволені позову повністю.

02.03.2026 від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якому зазначили, що з 12.03.2020 по 01.07.2023 перебіг строків позовної давності продовжено у зв`язку з встановленням на території України карантину, дію якого неодноразово продовжували. Також зазначив, що відповідно до п.19 Перехідних та прикінцевих положень до ЦК України у період дії воєнного стану в Україні, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупинявся на строк дії такого стану. Набрання чинності такого закону відбулося 04.09.2025,тобто саме із цієї дати почався відлік строку позовної давності, який спливе 04.09.2028.

Згідно розрахунку заборгованості, наданого ТОВ «Укр кредит фінанси», за період з 19.02.2021 по 15.05.2021 з урахуванням тіла кредиту 18000 грн нараховано відсотки в розмірі 2% вдень, що становить 360 грн суму заборгованості за відсотками в розмірі 30960 грн. Дана сума не перевищує 200% від суми кредиту. Таким чином заборгованість нарахована відповідно до умов укладеного між сторонами договору.

Щодо належного виконання умов договору факторингу та факту переходу прав вимоги позивачем до матеріалів справи долучено копію платіжного доручення №273 від 14.07.2021, яке підтверджує здійснення оплати за договором факторингу. Також суду надано копію реєстру боржників №1 та Витяг із реєстру боржників до договору факторингу №02/10/2021 від 28.10.2021, який містить виключно відомості щодо відповідача за договором №0616-2829 від 05.02.2021. Зазначений витяг повністю відповідає даним загального реєстру боржників і додатково підтверджує факт відступлення права вимоги саме за спірним кредитним договором.

Оскільки розгляд справи відбувався за правилами спрощеного провадження, сторони в судове засідання не викликались, а перешкод для розгляду справи судом не встановлено, то суд здійснює судовий розгляд у судовому засіданні без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду, викладеною в постанові від 5 вересня 2022 року № 1519/2-5034/11 (№ 61-175сво21) порядок ухвалення судового рішення та його проголошення залежить від того, чи судове засідання, яким завершений розгляд справи, відбулось у присутності учасників справи, чи за їхньої відсутності; повне судове рішення було складено чи складання повного судового рішення було відкладено.

У разі розгляду судом справи без виклику учасників справи або учасники справи в судове засідання не з`явились, ухвалення рішення відбувається у такому самому порядку, проте з урахуванням певних винятків: а) рішення не проголошується; б) датою ухвалення рішення є дата складання повного судового рішення. У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання таке судове засідання не проводиться. У цьому випадку судове рішення не проголошується (частина четверта статті 268 ЦПК України) і датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення (друге речення частини п`ятої статті 268 ЦПК України).

З урахуванням розумності положення частини п`ятої статті 268 ЦПК України слід розуміти таким чином: у разі ухвалення судового рішення за відсутності учасників справи, суд повинен зазначати датою ухвалення ту дату, на яку було призначено розгляд справи, та вказувати у резолютивній частині дату складення повного судового рішення. Проте у разі зазначення судом датою ухвалення судового рішення дати складення повного судового рішення, внаслідок чого дата судового засідання та дата ухвалення судового рішення не співпадатимуть, це не є порушенням прав сторін.

Відтак, суд зазначає датою виготовлення ухвали дату складання повного його тексту, незважаючи на те, що вона відмінна від дати судового засідання, на яку було призначено розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 05.02.2021 між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та відповідачем у справі укладено кредитний договір № 0616-2829 (надалі - Договір), на підставі якого відповідач отримав кредит у розмірі 18000 грн, що був перерахований на картковий рахунок відповідача згідно умов зазначеного договору.

Пунктом 1 договору передбачено, що кредитодавець надає позичальникові грошові кошти в кредит на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити нараховані кредитодавцем комісію та проценти за користування к редитом.

Згідно п. 2 Договору строк кредиту - 14 днів.

Пунктом 3.2. Договору встановлено суму Кредиту - 18000 грн.

Відповідно до п.4 Договору протягом строку Кредиту фіксована процентна ставка складає 2% (два відсотка) від непогашеної Суми Кредиту за кожен день користування.

Пунктом 10 Договору передбачено, що Позичальник зобов`язаний повернути Кредит та сплатити комісію (у разі нарахування), проценти за користування Кредитом та нараховану Кредитодавцем неустойку (якщо така буде) не пізніше Терміну платежу шляхом здійснення безготівкового переказу на банківський рахунок Кредитодавця у порядку, визначеному у Правилах надання споживчих кредитів, що затверджені Кредитодавцем та діють на дату Кредитного договору (надалі - Правила).

Згідно п. 12 Договору за порушення умов Кредитного Договору Сторони несуть відповідальність, встановлену Кредитним Договором, Правилами та чинним законодавством України.

Пунктом 13 Договору встановлено, що цей Кредитний Договір та Правила разом складають єдиний договір та визначають усі істотні умови Договору. Укладаючи цей Кредитний Договір, Позичальник підтверджує, що попередньо уважно ознайомився з Правилами на веб-сайті Кредитодавця (https://creditkasa.ua), повністю розуміє всі їх умови, зобов`язується та погоджується неухильно дотримуватись Договору, а тому добровільно та свідомо укладає Договір та бажає настання правових наслідків, обумовлених ним.

Судом встановлено, що Кредитний договір № 0616-2829 від 05.02.2021, Паспорт споживчого кредиту, затверджений наказом ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» №175-П від 03.11.2020, підписані відповідачем шляхом накладення електронного підпису відповідно до вимог та в порядку, передбачених Законом України «Про електронну комерцію», що свідчить про повне ознайомлення відповідача з умовами обчислення загальної вартості кредиту, реальною річною процентною ставкою за споживчим кредитом та графіком платежів за вказаним договором.

На підтвердження перерахування грошових коштів у сумі кредиту за кредитним договором № 0616-2829 від 05.02.2021 до позовної заяви додана довідка ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» щодо підтвердження переказу грошових коштів 05.02.2021 у розмірі 18000 грн. на карту, яка належить відповідачу, номер карти 537541*52, призначення платежу: видача кредитних коштів за договором № 0616-2829 від 05.02.2021.

Суд встановив, що 07.02.2021 відповідачем було одноразово здійснено платіж на перерахування відсотків за кредитним договором у розмірі 5040 грн, що підтверджується документом, складеним ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» від 27.12.2023, - «Детальні щоденні нарахування та погашення по договору № 0616-2829 від 05.02.2021, відповідно до якого надана фінансова послуга, станом на 09.11.2021».

28.10.2021 між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» було укладено Договір факторингу №02/10/2021, відповідно до п. 3.13. якого право вимоги переходить від Первісного кредитора (ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС») до Нового кредитора (ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС») з моменту підписання ними відповідного Реєстру боржників.

09.11.2021 між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» було підписано Реєстр боржників №1, відповідно до якого ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» відступив (передав) на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» своє право вимоги заборгованості за Кредитними договорами згідно реєстру, в тому числі за Кредитним договором № 0616-2829 від 05.02.2021, Позичальником за яким виступає відповідач.

Додаток №1 до Договору факторингу №02/10/2021 від 28.10.2021 є Реєстром боржників, згідно якого позивач прийняв права вимоги до боржників, в тому числі і право вимоги до відповідача.

Відповідно до витягу з Додатку №1 до Договору факторингу №02/10/2021 від 28.10.2021 року, позивач набув право вимоги до відповідача за Кредитним договором № 0616-2829 від 05.02.2021 в сумі 18000 грн - заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) та 30960 грн - за нарахованими процентами.

Станом на день розгляду справи зобов`язання за Кредитним договором № 0616-2829 від 05.02.2021 належним чином відповідачем не виконано, у зв`язку з чим позивач, вважаючи, що відповідач, як позичальник (споживач) зобов`язаний виконувати свій обов`язок щодо виконання грошових зобов`язань незалежно від того, що право вимоги за цим договором було відступлене іншому кредитору, звернувся з даним позовом до суду.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону є оригіналом такого документа.

Згідно ст. 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги», електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та позбавлені можливості розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання.

Згідно ст. ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (ст. 638 ЦК України).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Положеннями ст. 1050 ЦК України визначено, що, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася.

Правові наслідки порушення грошового зобов`язання боржником визначені статтями 1050, 625 ЦК України, які передбачають відповідальність боржника та зобов`язують його сплати суму боргу кредитору.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ст. ст. 1077, 1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Згідно ч.1 ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Відповідно до ст. ст. 12, 13 ЦПК України суд вирішує цивільний спір на засадах змагальності із застосуванням принципу диспозитивності в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Як зазначено в ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідачем не надано суду доказів, які б спростовували докази, надані позивачем, щодо розміру заборгованості за кредитним договором.

Щодо заяви позивача про застосування позовної давності, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень статей 256-257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до частини третьої, четвертої статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Згідно зі статтею 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги.

Європейський суд з прав людини вказав, що інститут позовної давності є спільною рисою правових систем Держав-учасниць і має на меті гарантувати: юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, спростувати які може виявитися нелегким завданням, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, які відбулися у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із спливом часу (STUBBINGS AND OTHERS v. UNITED KINGDOM, № 22083/93, № 22095/93, § 51, ЄСПЛ, від 22 жовтня 1996 року; ZOLOTAS v. GREECE (No.2), № 66610/09, § 43, ЄСПЛ, від 29 січня 2013 року).

Значення позовної давності полягає в тому, що цей інститут забезпечує визначеність та стабільність цивільних правовідносин. Він дисциплінує учасників цивільного обігу, стимулює їх до активності у здійсненні належних їм прав, зміцнює договірну дисципліну, сталість господарських відносин.

За змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Вказаний висновок щодо позовної давності наведено в постанові Верховного Суду від 22 жовтня 2020 року у справі № 457/462/16-ц, провадження № 61-21807св19.

Суд бере до уваги доводи представника позивача, щодо того, що відповідно до п. 12 Перехідних та прикінцевих положень до ЦК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID- 19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) 12 березня 2020 року на території України був встановлений карантин, дію якого неодноразово продовжено. Дію карантину скасовано 01 липня 2023 року.

Крім того, відповідно до п. 19 Перехідних та прикінцевих положень до ЦК України У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Таким чином, з 12 березня 2020 року по 01 липня 2023 року перебіг позовної давності продовжено, а з 24 лютого 2022 року та по даний час перебіг позовної давності зупинено.

Враховуючи викладене, посилання відповідача на пропущення позовної давності для звернення до суду з даним позовом є необґрунтованими і не підлягає задоволенню.

Оцінюючи належність, допустимість, а також достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є законними, обґрунтованими і такими що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується приписами ст. 141 ЦПК України, відповідно до якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому з відповідача також слід стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028 грн.

Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу у розмірі 13000 грн, то слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16, тому суд враховує його при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин з огляду на приписи ч. 4 ст. 263 ЦПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Із матеріалів справи вбачається, що 15.02.2024 між Адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс» в особі керуючого адвоката Бурдюг Тетяни Вікторівни та ТОВ «Факторинг Партнерс» укладено договір про надання правової допомоги № 15-02/2024. Згідно заявки на надання юридичної допомоги №1159 від 22.02.2024, Адвокатське об`єднання «Лігал Ассістанс» надало ТОВ «Факторинг Партнерс» наступні юридичні послуги: надання усної консультації 2 години - 3 000 грн, складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду 2 години - 6000 грн.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на правову допомогу в розмірі 9 000 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 509, 525, 526, 530, 536, 612, 1054, 1055 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1-23, 76-81, 89, 95, 141, 258-259, 263-265, 279, 352, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (ЄДРПОУ 42640371, місцезнаходження: вул. Ґедройця Єжи, 6, оф. 521, м. Київ) заборгованість за Кредитним договором № 0616-2829 від 05.02.2021 у розмірі 48960 грн.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (ЄДРПОУ 42640371, місцезнаходження: вул. Ґедройця Єжи, 6, оф. 521, м. Київ) витрати з оплати судового збору у розмірі 3028 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 9 000 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо рішення суду було постановлено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя І.А. Усатова