Рішення від 27 серпня 2026 р. у справі №760/6067/26 — Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/6067/26 2/760/13405/26

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2026 року м. Київ

Солом`янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Усатової І.А.,

за участю секретаря судового засідання Васильчук С.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Київ заяву позивача про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Солом`янського районного суду міста Києва у справі № 760/6067/26 задоволено позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

20.07.2026 від позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення по справі, в якій вона просить залишити проживати дітей разом з нею, оскільки судом не вирішено позовні вимоги в цій частині.

04.08.2026 від позивача надійшло клопотання про долучення документів до справи, в якій також просила задовольнити заяву про ухвалення додаткового рішення.

Оскільки справа розглядалася судом у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, відповідно до частини четвертої статті 270 ЦПК України заява про ухвалення додаткового рішення розглядається в тому самому порядку, в якому було розглянуто справу.

З огляду на викладене, судовий розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення здійснюється без повідомлення (виклику) учасників справи, у зв`язку з чим сторони в судове засідання не викликалися.

Дослідивши матеріали справи та долучені докази, суд дійшов висновку про задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення з таких підстав.

Рішенням Солом`янського районного суду міста Києва у справі № 760/6067/26 задоволено позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та розірвано шлюб, зареєстрований 14.07.2006 відділом реєстрації шлюбів та народжень Луганського міського управління юстиції, актовий запис № 467.

Водночас у прохальній частині позовної заяви позивач просила залишити дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживати разом з матір`ю - ОСОБА_1 . Зазначене питання не було вирішено.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення.

Судом під час розгляду справи встановлено, що від шлюбу подружжя має неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У матеріалах справи є заява ОСОБА_2 від 18.05.2026, в якій він вказав, що спір між ними відсутній щодо дітей, тому не заперечує щодо визначення їх проживання разом з матір`ю.

Відповідно до ч. 1 ст. 29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель, тощо), у відповідному населеному пункту, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Відповідно до ч. 4 ст. 29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи, яка не досягла 10 років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає.

Відповідно до ст. 160 СК України, місце проживання дитини, яка не досягла 10 років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла 10 років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла 14 років, визначається нею самою.

Принцип 6 Декларації прав дитини, за яким малолітня дитина може бути розлучена зі своєю матір`ю, лише у винятковій ситуації не можна тлумачити таким чином, що у матері малолітньої дитини мається перевага перед батьком при вирішенні питання щодо визначення місця проживання дитини, приймаючи до уваги рівність прав обох батьків щодо дитини, що витікає як зі ст. 141 СК України, так і зі змісту Конвенції про права дитини.

Вирішуючи вимогу позивача щодо залишення проживання дітей після розірвання шлюбу з матір`ю, суд виходить з того, що за загальним правилом за відсутності спору щодо того з ким із батьків будуть проживати неповнолітні діти, суд може вирішити питання про залишення проживання дитини з матір`ю чи батьком одночасно з вимогою про розірвання шлюбу.

Лише за наявності такого спору між батьками суд повинен роз`яснити сторонам порядок вирішення питання про визначення місця проживання дитини.

Такого висновку дійшов Верховний суд України у своїй постанові № 200/952/18 від 15.01.2020.

Враховуючи викладене, заява про ухвалення додаткового рішення підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 157, 160, 161 СК України, ст. 270 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву позивача - задовольнити.

Ухвалити у цивільній справі № 760/6067/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу додаткове рішення, яким залишити проживати неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 разом з матір`ю - ОСОБА_1 .

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання безпосередньо до Київського апеляційного суду апеляційної скарги.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 );

Відповідач: ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 )

Суддя І. А. Усатова