Постанова від 31 серпня 2026 р. у справі №752/16042/26 — Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/16042/26

Провадження №: 3/752/4875/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.09.2026 м. Київ

суддя Голосіївського районного суду міста Києва Бушеленко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли

відУправління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції

пропритягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП

відносноОСОБА_1 дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 місце проживання - АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер - НОМЕР_1

За участі ОСОБА_1 , захисника Неживого А.В.,

ВСТАНОВИВ:

31.05.2026 опівночі у м. Києві по просп. Академіка Глушкова, 139 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом, зокрема рухався за кермом автомобіля Renault Duster, державний номерний знак НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук). Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку у на місці зупинки та в медичному закладі водій відмовився, що зафіксовано шляхом відеозапису на нагрудну камеру співробітників Національної поліції, які оформили у зв`язку з цим протокол про адміністративне правопорушення. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Так, ст. 130 КУпАП установлено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

За змістом ст. 130 КУпАП відмова від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижує увагу та видків руху також тягне адміністративну відповідальність за цією статтею.

Подія та склад адміністративного правопорушення та наявність вини у діях ОСОБА_1 доводяться поданими уповноваженим органом матеріалами, де міститься:

- протокол про адміністративне правопорушеннясерії ЕПР 1 № 680060 від 31.05.2026, складений відносно ОСОБА_1 за порушення ч. 1 ст. 130 КУпАП, який за формою та змістом відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395 (надалі по тексту - Інструкція № 1395), Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справи України від 06.11.2015 № 1376;

- направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції відносно ОСОБА_1 від 31.05.2026;

- довідка поліцейської Лілії Васечко про повторність вчинення адміністративного правопорушення від 02.04.2026;

- постанова про накладення адміністративного стягнення по справу про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 7287214 від 31.05.2026 за ч. 1 ст. 126 КУпАП;

- дані з Інформаційного порталу Національної поліції України щодо реєстрації транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 з інформацією про власника;

- дані з Інформаційного порталу Національної поліції України щодо наявності у ОСОБА_1 посвідчення водія;

- відеозаписи з нагрудної камери поліцейських (вміщені на лазерний компакт-диск), де зафільмовано подію, у зв`язку з якою відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, зокрема зупинку автомобіля у нічний час доби на блок-посту, виявлення ознак алкогольного сп`яніння у кермувальника, роз`яснення водієві необхідності проходження огляду на стан і послідовність такого огляду, наслідки відмови від проходження огляду на стан сп`яніння, а також відмова водія пройти процедуру огляду та ін. Відеозаписи переглянуті і досліджені судом (суддею) під час розгляду справи на робочому комп`ютері в залі судового засідання.

Наявними матеріалами підтверджується, що при складанні протоколу особу ОСОБА_1 установлено на підставі посвідчення водія за допомогою застосунку сервісу надання державних цифрових послуг "Дія", йому роз`яснено його права та обов`язки, передбачені ст. 55, 56, 59, 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, повідомлено про те, що розгляд справи про притягнення до адміністративної відповідальності відбудеться у Голосіївському районному суді міста Києва. примірник протоколу ОСОБА_1 отримав.

16.07.2026 судове засідання було відкладено за клопотанням захисника Неживого А.В., якому було забезпечено право на ознайомлення з матеріалами справи.

01.09.2026 в судовому засіданні ОСОБА_1 зазначив, що свою винуватість за протоколом про адміністративне правопорушення від 31.05.2026 визнає повністю, випив та сів за кермо, що було великою помилкою, усвідомлює, що вчинив погано та порушив законодавство, щиро кається.

Захисник підтвердив, що обставини, викладенні у протоколу про адміністративне правопорушення його підзахисний визнає повністю. Також захисник просив суд не застосовувати до ОСОБА_1 стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, оскільки це призведе до втрати роботи і заробітку на утримання себе, адже ОСОБА_1 працює комірником у Товаристві з обмеженою відповідальністю "Юпеко", де характеризується добре, та потребує керування транспортними засобами від час виконання трудових обов`язків. При цьому, ОСОБА_1 має інвалідність ІІ групи, є внутрішньо-переміщеною особою, його будинок, в якому він проживав до початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну, наразі є знищеним. Також захисник зауважив, що у кримінальних розваженнях при призначенні покарання за вчинення злочинів у сфері безпеки дорожнього руху, суд може і не призначати покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, прийнявши до уваги обставини вчинення правопорушення, особу винного.

ОСОБА_1 підтримав позицію захисника.

Заслухавши обґрунтування захисника та водія, суд (суддя) не вбачає законодавчих передумов достатніх передумов аби вдаватися до аналогії закону у цій справі, не віднаходить винятковості обставин та можливості застосування більш м`якого стягнення, ніж установлено законодавством у санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, не вважає доведеною ту обставину, що для ОСОБА_1 передбачене законодавством стягнення становитиме надмірний тягар.

Частиною 1 ст. 130 КУпАП установлено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції для водіїв у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Даний вид стягнення, що визначений законодавцем, як основний, так й додатковий є безальтернативним, а тому в цьому разі, загальні засади призначення адміністративного стягнення (ст. 33 КУпАП) не наділяють суд (суддю) правом вибору однієї із форм реалізації відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення - у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. Тобто, у цій справі ця функція за своєю правовою природою не є дискреційною, оскільки не потребує врахування та оцінки характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Законодавство про адміністративні правопорушення, на відміну від закону України про кримінальну відповідальність, не передбачає накладення адміністративного стягнення більш м`якого, ніж передбачено законом.

При цьому слід враховувати необхідність досягнення визначеної в ст.23 КУпАП мети адміністративного стягнення: виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, накладення вказаного додаткового стягнення є необхідним.

У рішенні по справі "О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства" від 29.06.2007 Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Таким чином, оскільки ОСОБА_1 визнається винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, до нього застосовується передбачене законодавством адміністративне стягнення у межах санкції відповідної частини ст. 130 КУпАП та з урахуванням загальних правил накладення стягнення.

Обставиною, яка пом`якшує відповідальність визнається визнання вини і щире каяття.

Підстав для повернення протоколу про адміністративне правопорушення, так само як і підстав для закриття провадження у справі не встановлено.

У порядку п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" ОСОБА_1 звільняється від сплати судового збору, з огляду на наявність у нього статусу особи з інвалідністю ІІ-ї групи.

Керуючись ст. 23, 33-35, 40-1, 130, 268, 276, 277, 279, 280, 283, 285, 294 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та піддати його адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 1000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян), що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн у дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд міста Києва протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова може бути пред`явлена до примусового виконання протягом трьох місяців з моменту набрання нею законної сили.

Стягувачем за цією постановою державний орган, за матеріалами якого судом прийнято відповідне рішення.

Боржником за цією постановою є особа, яка притягається до адміністративної відповідальності (анкетні дані, що видалося за можливе установити, наведені в вступній частині постанови).

Відповідно до ч. 1-3 ст. 307 КУпАП, якими встановлено, що штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених ст. 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Згідно зі ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу (п`ятнадцять днів з дня вручення постанови), постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Суддя О.В. Бушеленко