Рішення від 31 серпня 2026 р. у справі №363/2747/26 — Вишгородський районний суд Київської області

01.09.26 363/2747/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2026 року Вишгородський районний суд Київської області у складі

головуючого судді Олійник С.В.,

секретаря Захарової Н.В.,

розглянувши адміністративну справу в порядку спрощеного провадження за позовом ІНФОРМАЦІЯ_1 до ОСОБА_1 про тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами під час мобілізації,

встановив:

01 травня 2026 року ІНФОРМАЦІЯ_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про тимчасове обмеження його у праві керування транспортними засобами під час мобілізації на строк до виконання або відкликання вимоги.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що з початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації громадянин ОСОБА_1 , у порушення вимог статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», не з`являвся до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем проживання та не уточнив свої персональні облікові дані. ІНФОРМАЦІЯ_3 через АТ «Укрпошта» рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням про вручення на адресу відповідача направлено повістку № 5887359, якою його викликано о 14 год. 00 хв. 27 грудня 2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_4 для уточнення облікових даних. Однак 27 грудня 2025 року відповідач за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_4 не з`явився та не повідомив про причини неявки. Згідно з даними трекінгу поштового відправлення № R067057084054 АТ «Укрпошта» щодо вручення повістки, направленої ОСОБА_1 , поштове відправлення повернуто відправнику з причини: «Одержувач відсутній за вказаною адресою». З метою встановлення місцезнаходження ОСОБА_1 та його доставлення до ІНФОРМАЦІЯ_4 позивач звернувся до Вишгородського РУП ГУНП України в Київській області з електронним зверненням № Е411037 від 26 серпня 2025 року. Листом Т.в.о. заступника начальника Вишгородського РУП ГУНП України в Київській області від 11 березня 2026 року № 58771-2026 позивача повідомлено, що вжитими заходами встановити місцезнаходження ОСОБА_1 та доставити його до ІНФОРМАЦІЯ_4 не представилося можливим. Після отримання зазначеної відповіді позивач 12 березня 2026 року направив ОСОБА_1 за адресою його зареєстрованого місця проживання вимогу про виконання обов`язку (обов`язків) військовозобов`язаним, резервістом № 1/7/2083, якою відповідача викликано до ІНФОРМАЦІЯ_4 на 10 год. 00 хв. 30 березня 2026 року.Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № R067120113205 та даними трекінгу АТ «Укрпошта» поштове відправлення з вимогою повернуто позивачу з відміткою «адресат відсутній». За повідомленням територіального сервісного центру МВС № 3245 ОСОБА_1 має посвідчення водія серії НОМЕР_1 від 24 травня 2001 року. ОСОБА_1 , не з`явившись за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною третьою статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період. Водночас до адміністративної відповідальності відповідач не притягувався, постанова у справі про адміністративне правопорушення не виносилася. Тому, з метою спонукання відповідача до виконання військового обов`язку ІНФОРМАЦІЯ_5 , посилаючись на статтю 27 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та статтю 283-2 КАС України, просить про тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві керування транспортними засобами під час мобілізації.

Процесуальні дії.

19 травня 2026 року ухвалою Вишгородського районного суду Київської області адміністративний позов прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та витребувано докази від Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області.

09 червня 2026 року на адресу суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області надійшла заява про надання доказів, у якій зазначено, що ОСОБА_1 на обліку не перебуває та пенсію не отримує.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Згідно з обліковою карткою ОСОБА_1 його як військовозобов`язаного взято на військовий облік у ІНФОРМАЦІЯ_6 21 жовтня 2004 року.

Відповідно до повістки № 5887359 від 14 грудня 2025 року ОСОБА_1 необхідно було з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_4 за адресою: АДРЕСА_1 , 27 грудня 2025 року о 14 год. 00 хв. для уточнення даних.

Згідно з копією конверта та описом вкладення поштове відправлення, що містило повістку № 5887359, було направлено ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до даних трекінгу АТ «Укрпошта» зазначене поштове відправлення 30 грудня 2025 року повернуто відправнику — ІНФОРМАЦІЯ_6 — з відміткою «Одержувач відсутній за вказаною адресою».

З електронного звернення № Е411037 від 26 серпня 2025 року вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_3 направлено звернення до Вишгородського РУП ГУНП України в Київській області з метою встановлення місцезнаходження ОСОБА_1 та його доставлення до ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Відповідно до листа Т.в.о. заступника начальника Вишгородського РУП ГУНП України в Київській області від 11 березня 2026 року № 58771-2026 повідомлено, що вжитими заходами встановити місцезнаходження та доставити ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_4 не представилося можливим.

Згідно з вимогою про виконання обов`язку (обов`язків) військовозобов`язаним, резервістом № 1/7/2083 ОСОБА_1 викликався до ІНФОРМАЦІЯ_4 відповідно до статті 27 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» з метою виконання громадянином обов`язків, передбачених частинами першою та третьою статті 22 зазначеного Закону, на 10 год. 00 хв. 30 березня 2026 року.

Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № R067120113205 та даних трекінгу АТ «Укрпошта» поштове відправлення повернуто позивачу з відміткою «адресат відсутній».

Згідно з відомостями Головного сервісного центру МВС, Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Київській та Чернігівській областях (філії ГСЦ МВС), ТСЦ № 3245, в Єдиному державному реєстрі МВС міститься інформація про наявність у ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , посвідчення водія серії НОМЕР_1 від 24 травня 2001 року.

З листа Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області від 02 червня 2026 року вбачається, що ОСОБА_1 на обліку в ГУ ПФУ у Київській області не перебуває та пенсію не отримує.

Застосовані норми права.

Згідно зі статтею 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист, зокрема шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 283-2 КАС України у разі невиконання громадянином України у строки, встановлені Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», вимоги територіального центру комплектування та соціальної підтримки про виконання обов`язку (обов`язків) військовозобов`язаним, резервістом територіальний центр комплектування та соціальної підтримки звертається до суду з позовною заявою про застосування судом тимчасового обмеження такої особи у праві керування транспортним засобом під час мобілізації.

Відповідно до частини одинадцятої статті 283-2 КАС України тимчасове обмеження встановлюється на строк до виконання або відкликання вимоги територіального центру комплектування та соціальної підтримки відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Згідно зі статтями 72–79 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги та заперечення учасників справи, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими та електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи та підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження своїх вимог чи заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам у цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує врахування або відхилення кожного доказу (групи доказів).

Згідно зі статтею 27 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у разі невиконання під час мобілізації громадянином обов`язків, передбачених частинами першою та третьою статті 22 цього Закону, та вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 210-1 КУпАП, керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки звертається до органів та підрозділів, що входять до системи поліції, щодо здійснення адміністративного затримання та доставлення такого громадянина до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

У разі отримання письмової відповіді про неможливість здійснити адміністративне затримання та доставлення громадянина до територіального центру комплектування та соціальної підтримки його керівник протягом п`яти днів з дня отримання такої відповіді надсилає такому громадянину в паперовій формі засобами поштового зв`язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу його місцезнаходження, місця проживання чи перебування вимогу про виконання обов`язку (обов`язків) військовозобов`язаним, резервістом.

Форма та зміст вимоги визначаються Міністерством оборони України.

Днем вручення вимоги є: день вручення вимоги під розписку засобами поштового зв`язку; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати вимогу чи відмітки про неможливість вручення вимоги особі з інших причин за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати вимогу чи відмітки про неможливість вручення вимоги особі з інших причин за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси.

У разі якщо громадянин добровільно протягом десяти календарних днів з дня вручення вимоги не виконав зазначеного в ній обов`язку (обов`язків), територіальний центр комплектування та соціальної підтримки звертається до суду в порядку, встановленому законом, щодо тимчасового обмеження такого громадянина у праві керування транспортним засобом під час мобілізації - на строк до виконання або відкликання такої вимоги.

Відповідно до статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Згідно з частиною першою статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Відповідно до частини сьомої статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують, зокрема, міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» мобілізація - це комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу.

Відповідно до частини першої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.

Згідно з підпунктом 2 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (додаток 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487) призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов`язаних та резервістів.

Під час мобілізації у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені в ній місце та строк.

У повістці про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки зазначаються: 1) прізвище, ім`я та по батькові і дата народження громадянина, якому адресована повістка; 2) найменування територіального центру комплектування та соціальної підтримки, що видав повістку; 3) мета виклику до територіального центру комплектування та соціальної підтримки; 4) місце, день і час явки за викликом; 5) підпис (кваліфікований електронний підпис) посадової особи, яка видала (сформувала) повістку; 6) реєстраційний номер повістки; 7) роз`яснення про наслідки неявки та про обов`язок повідомити про причини неявки.

Поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій державної та комунальної форм власності, визнаються: перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк; смерть його близького родича або близького родича його дружини (чоловіка).

У разі неприбуття громадянин зобов`язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати та часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує семи календарних днів.

Згідно з пунктами 30, 30-1, 30-2, 30-3 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560, повістка може формуватися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів або оформлюватися на бланку, який заповнюється представником районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

У разі формування повістки за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу накладає на повістку кваліфікований електронний підпис у день її формування. Реєстраційний номер повістки фіксується в Державному реєстрі.

Кожна повістка, сформована за допомогою Державного реєстру, містить унікальний електронний ідентифікатор у вигляді QR-коду.

Повістки, сформовані за допомогою Державного реєстру, можуть централізовано друкуватися та надсилатися військовозобов`язаним і резервістам засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення.

У разі надсилання повістки, сформованої за допомогою Державного реєстру, засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення на такому відправленні повинні зазначатися штриховий кодовий ідентифікатор оператора поштового зв`язку, прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності), адреса громадянина, якому надсилається повістка.

Належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу є, зокрема, у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку - день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення або день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; день проставлення відмітки про відмову отримати поштове відправлення або день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

Відповідно до пункту 82 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270, рекомендовані листи з позначкою «Повістка ТЦК» під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об`єкта поштового зв`язку інформує адресата за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК».

Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв`язку адресат не з`явився для одержання рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК», працівник об`єкта поштового зв`язку робить позначку «адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується його підписом із проставленням відбитка поштового пристрою.

Мотиви та висновки суду.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби здійснюється на підставі Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_6 та відповідно до вимог законодавства зобов`язаний виконувати військовий обов`язок і прибувати за викликами територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачу було направлено повістку № 5887359 від 14 грудня 2025 року про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_4 27 грудня 2025 року о 14 год. 00 хв. для уточнення облікових даних.

Поштове відправлення з повісткою було направлено за зареєстрованою адресою місця проживання відповідача та повернуто позивачу з відміткою «Одержувач відсутній за вказаною адресою».

Крім того, з метою встановлення місцезнаходження відповідача та його доставлення до територіального центру комплектування та соціальної підтримки позивач звертався до органу поліції. Вжитими працівниками поліції заходами встановити місцезнаходження та доставити ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_4 не представилося можливим.

Після отримання відповіді органу поліції позивачем 12 березня 2026 року направлено відповідачу вимогу про виконання обов`язку (обов`язків) військовозобов`язаним, резервістом № 1/7/2083, якою ОСОБА_1 викликано до ІНФОРМАЦІЯ_4 на 10 год. 00 хв. 30 березня 2026 року.

Зазначена вимога направлена за зареєстрованим місцем проживання відповідача, однак поштове відправлення повернуто позивачу з відміткою «адресат відсутній».

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що відповідач не виконав обов`язків, передбачених статтею 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а також не виконав вимогу № 1/7/2083 від 12 березня 2026 року.

Розділом VI-1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено заходи впливу щодо громадян, які не виконують обов`язки, передбачені цим Законом, під час мобілізації.

Відповідно до статті 27 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у разі невиконання під час мобілізації громадянином обов`язків, передбачених частинами першою та третьою статті 22 цього Закону, та вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 210-1 КУпАП, керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки звертається до органів та підрозділів, що входять до системи поліції, щодо здійснення адміністративного затримання та доставлення такого громадянина до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

У разі неможливості здійснення адміністративного затримання та доставлення громадянина до територіального центру комплектування та соціальної підтримки після отримання відповідної письмової відповіді органу поліції керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки направляє громадянину вимогу про виконання обов`язку (обов`язків).

Як встановлено судом, після отримання відповіді органу поліції про неможливість встановлення місцезнаходження та доставлення відповідача позивачем направлено вимогу № 1/7/2083 від 12 березня 2026 року.

Відповідач добровільно вимогу не виконав, до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у визначений строк не прибув.

Відповідно до частини першої статті 283-2 КАС України у разі невиконання громадянином України у строки, встановлені Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», вимоги територіального центру комплектування та соціальної підтримки про виконання обов`язку (обов`язків) військовозобов`язаним, резервістом територіальний центр комплектування та соціальної підтримки звертається до суду з позовною заявою про застосування судом тимчасового обмеження такої особи у праві керування транспортним засобом під час мобілізації.

Суд доходить висновку, що невиконання відповідачем вимоги № 1/7/2083 від 12 березня 2026 року є підставою для застосування до нього тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами під час мобілізації.

При цьому суд враховує, що відповідач має посвідчення водія, однак доказів того, що встановлення такого обмеження позбавить його основного законного джерела засобів для існування, що транспортний засіб використовується ним у зв`язку з інвалідністю або що на його утриманні перебуває особа з інвалідністю I чи II групи або дитина з інвалідністю, матеріали справи не містять.

За таких обставин суд дійшов висновку про наявність передбачених законом правових підстав для задоволення позову та застосування до ОСОБА_1 тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами під час мобілізації.

Щодо судового збору.

Згідно з частиною другою статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Відповідно до частини четвертої статті 152 КАС України до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Звертаючись до суду з позовними вимогами, позивач сплатив судовий збір у розмірі 2 662 грн 40 коп., який просив стягнути з відповідача на свою користь у разі задоволення позову.

Оскільки стаття 139 КАС України містить спеціальні положення щодо відшкодування суб`єкту владних повноважень у разі задоволення позову виключно витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, вимога позивача про стягнення з відповідача витрат зі сплати судового збору задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 241–246, 283-2 КАС України, суд

ухвалив:

Адміністративний позов ІНФОРМАЦІЯ_1 до ОСОБА_1 про тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами під час мобілізації задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1 тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами під час мобілізації на строк до виконання або відкликання вимоги ІНФОРМАЦІЯ_8 про виконання обов`язку (обов`язків) військовозобов`язаним, резервістом № 1/7/2083 від 12 березня 2026 року.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу подано протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення підлягає негайному виконанню відповідно до частини дванадцятої статті 283-2 КАС України.

Позивач: ІНФОРМАЦІЯ_2 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 , юридична адреса: АДРЕСА_3 .

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 .

Суддя С.В. Олійник