Рішення від 31 серпня 2026 р. у справі №185/8665/26 — Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/8665/26

Провадження № 2/185/8285/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

01 вересня 2026 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Головіна В.О. з участю секретаря судового засідання Довгопол А.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди

В С Т А Н О В И В

Позивач звернувся з позовом до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди.

Позиція позивача

Позивач посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 батько Позивача, ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 18 березня 2003 року серії НОМЕР_1 виданим відділом реєстрації актів громадянського стану Першотравенського міського управління юстиції Дніпропетровської області, про що складено відповідний актовий запис № 99. У лікарському свідоцтві про смерть №149 від 18 березня 2003 року та акті судово-медичного дослідження №149 від 18 березня 2003 року причиною смерті ОСОБА_2 безпосередньою причиною смерті є - ракова інтоксикація, злоякісне новоутворення правої легені і середини долі бронху з метастазами у внутрішні органи, а також інші захворюванням які сприяли смерті – пиловий бронхіт, пневмосклероз, емфізема легень. Актом посмертного огляду щодо встановлення причинного зв`язку між смертю та профзахворюванням від 21 травня 2003 року виданого комунальним закладом «Обласний центр медико-соціальної експертизи» було встановлено судово-медичний діагноз: основний діагноз, який став причиною смерті: з`явилася наростаюча ракова інтоксикація внаслідок злоякісного новоутворення правої легені з метастазами у внутрішні органи (середостіння, печінка), що розвинулася на ґрунті хронічного бронхіту пилового, пневмосклерозу, емфіземи легень.

Після дослідження всіх обставин, які були надані комісії, дійшли прийшов до висновку, що смерть ОСОБА_2 пов`язана з професійним захворюванням.

Позивач просить стягнути з ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я 600 000.00 грн.

Ухвалою від 03 червня 2026 року відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду по суті в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Заяви та клопотання відповідача

Відповідач звернувся до суду з відзивом на позовну заяву у якому просив суду задоволенні позову відмовити.

Фактичні обставини, встановлені судом

ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження від 07 січня 1985 року серії НОМЕР_2 , про що в книзі реєстрації актів про народження зроблено запис №22.

ОСОБА_2 протягом тривалого часу (більше 23 років), а саме з 12 вересня 1979 року по 01 лютого 1982 року, з 15 лютого 1982 року по 17 березня 2003 року працював в різних структурних підрозділах, на різних підземних професіях Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля». Вказані вище обставини про роботу ОСОБА_2 підтверджуються актом розслідування хронічного професійного захворювання форми П-4 від 12 березня 2003 року.

П. 12 акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання форми П-4 від 12 березня 2003 року, встановлено наявність у ОСОБА_2 професійного захворювання: - пиловий бронхіт 1 ст., ускладнений раком нижньої долі правої легені. Стадія 4, кл.гр.-4. Емфізема легень 1 ст. ЛН -2ст. - радикулопатія п\кр, переважно зліва, з вираженим порушенням статикодинамічною функцією і больовим синдромом. Згідно п. 14 вищевказаного акту професійне захворювання виникло за таких обставин: запиленість повітря достягала до 250-350 мг\м3 при допустимому 10 мг\м3. Захворювання виникло в результаті виконання робіт в умовах високої запиленості рудничої атмосфери та несприятливого мікроклімату. Згідно п. 15 зазначеного акту причинами виникнення професійного захворювання є: перевищення рівнів пилу в робочій зоні: запиленість повітря достягала до 250-350 мг\м3 при допустимому 10 мг\м3. Гіг.кл.таб. 1-4 ст.оп.3кл.

Згідно довідки Медико-соціальної експертної комісії від 14 березня 2003 року серія ДНА-01 № 345613 ОСОБА_2 безстроково встановлено ступінь втрати працездатності на рівні 100%.

Згідно довідки Медико-соціальної експертної комісії від 14 березня 2003 року серія МСЕ-ДНА-01 № 345613 ОСОБА_2 безстроково встановлено першу групу інвалідності.

ІНФОРМАЦІЯ_1 батько Позивача, ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 18 березня 2003 року серії НОМЕР_1 виданим відділом реєстрації актів громадянського стану Першотравенського міського управління юстиції Дніпропетровської області, про що складено відповідний актовий запис № 99.

У лікарському свідоцтві про смерть №149 від 18 березня 2003 року та акті судово-медичного дослідження №149 від 18 березня 2003 року причиною смерті ОСОБА_2 безпосередньою причиною смерті є - ракова інтоксикація, злоякісне новоутворення правої легені і середини долі бронху з метастазами у внутрішні органи, а також інші захворюванням які сприяли смерті – пиловий бронхіт, пневмосклероз, емфізема легень.

Актом посмертного огляду щодо встановлення причинного зв`язку між смертю та профзахворюванням від 21 травня 2003 року виданого комунальним закладом «Обласний центр медико-соціальної експертизи» було встановлено судово-медичний діагноз: основний діагноз, який став причиною смерті: з`явилася наростаюча ракова інтоксикація внаслідок злоякісного новоутворення правої легені з метастазами у внутрішні органи (середостіння, печінка), що розвинулася на ґрунті хронічного бронхіту пилового, пневмосклерозу, емфіземи легень. Після дослідження всіх обставин, які були надані комісії, дійшли прийшов до висновку, що смерть ОСОБА_2 пов`язана з професійним захворюванням.

Згідно рішення Конституційного Суду України від 08.10.2008 року №20-рп/2008 у справі №1-32/2008, Закон України від 23.02.2007 року № 717-V «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», що набрав чинності 20.03.2007 року, не встановлював ретроспективно обов`язок роботодавця з відшкодування моральної шкоди, оскільки щодо юридичної відповідальності, зокрема й цивільно-правової, новий закон застосовується лише тоді, коли він пом`якшує або скасовує відповідальність особи. З урахуванням вищезазначеного, застраховані громадяни, які потерпіли на виробництві від нещасного випадку або професійного захворювання, мали право на відшкодування моральної шкоди за рахунок Фонду з моменту набрання чинності Законом України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», тобто з 01 квітня 2001 року до 01 січня 2006 року.

Вищевикладене узгоджується з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду від 23.01.2019 року у справі № 210/2104/16-ц (провадження № 14 597цс18) та від 20.11.2019 року у справі № 210/3177/17 (провадження № 14-288цс19); а також вбачається із Постанови Львівського апеляційного суду від 27 січня 2023 року у справі № 454/4032/21 «…Якщо право на відшкодування завданої умовами виробництва моральної шкоди, яка спричинила втрату потерпілому професійної працездатності, виникло у особи до набрання чинності Законом України від 23 лютого 2007 року «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», тобто до 20 березня 2007 року, така особа має право на відшкодування моральної шкоди за рахунок Фонду незалежно від дати звернення з позовом до суду.

Такий правовий висновок зробила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 грудня 2018 року у справі №210/5258/16 (провадження №14-463цс18), у постанові від 20 листопада 2019 року у справі №210/3177/17 (провадження №14-288цс19). “Оскільки, право на відшкодування моральної шкоди у позивача виникло 01.09.2004 року, відшкодування шкоди має бути здійснено на підставі чинного на той час законодавства, а саме на підставі Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві і профзахворювань, що призвели до втрати працездатності», в редакції станом на вересень 2004 року, за умовами якого обов`язок по відшкодуванню заподіяної працівникові моральної шкоди, отриманої внаслідок ушкодження його здоров`я за наявності факту заподіяння цієї шкоди, покладено на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.”.

Отже, на час встановлення померлому втрати професійної працездатності обов`язок відшкодування моральної шкоди покладався саме на Фонд соціального страхування, що узгоджується із Законом України № 1105-XIV в редакції на 21.07.2002р. (момент виникнення права на відшкодування моральної шкоди).

Отже, належним відповідачем у даному спорі є Фонд соціального страхування (нині ПФУ).

За таких обставин позовні вимоги задоволенню не підлягають

Керуючись статтями 264-265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди - відмовити.

Витрати на судовий збір компенсувати за рахунок держави.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається у Дніпровський апеляційний суд протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: В. О. Головін