Рішення від 30 серпня 2026 р. у справі №600/2947/25-а — Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2026 р. м. Чернівці Справа № 600/2947/25-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боднарюка О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ІНФОРМАЦІЯ_2 , про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач), звернувся в суд з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі – відповідач), третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якому просить:

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо взяття на військовий облік громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 внести відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів щодо виключення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

- стягнути за рахунок ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп. та витрати на правничу допомогу.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

1. Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що був виключений з військового обліку 20.07.2012 у зв`язку із набранням законної сили обвинувального вироку суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі за вчинення тяжкого та особливо тяжкого злочину, на підставі пункту 6 частини 6 статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу».

У травні 2024 року позивач завантажив застосунок «Резерв+» та отримав підтвердження про те, що він виключений з військового обліку, однак у квітні 2025 року, оновивши застосунок, йому стало відомо, що він з 09.04.2025 перебуває на військовому обліку військовозобов`язаних.

Представник позивача звертався до відповідача із адвокатським запитом, в якому просив надати роз`яснення щодо підстав постановки позивача на військовий облік, за результатами чого отримав відповідь, що з 18.05.2024 редакція частини шостої статті 37 Закону №2232-ХІІ не передбачає виключення з військового обліку громадян України, які були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, а тому на позивача поширюються правила військового обліку у зв`язку із чим він набув статусу військовозобов`язаного.

Позивач не погоджується із діями відповідача щодо його повторного взяття на військовий облік, оскільки внесені законодавчі зміни до частини шостої статті 37 Закону №2232-ХІІ з 18.05.2024 не можуть застосовуватися до правовідносин, які виникли у 2012 році, коли його було виключено з військового обліку на підставі пункту 6 частини шостої статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», оскільки згідно статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі. При цьому, рішення про виключення з військового обліку є остаточним, а особа не повинна знову ставати на військовий облік, окрім випадку, коли вона робить це добровільно.

За таких обставин, позивач звернувся до суду із цим позовом та просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

2. Відповідач подав до суду відзив на адміністративний позов, в обґрунтування якого заперечив щодо задоволення позовних вимог з огляду на відсутність підстав для виключення позивача з військового обліку, оскільки діюча редакція Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», яка набрала чинності 18.05.2024, не передбачає обов`язку зняття з військового обліку осіб, які раніше були засуджені за вчинення тяжких або особливо тяжких злочинів. Вказано, що наразі положення Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» передбачають виконання військового обов`язку раніше засудженими за вчинення злочинів особами, які є громадянами України, до яких належить і позивач.

Також відповідач наголошував, що у даній справі не порушено принцип незворотності нормативно-правових актів у часі, закріплений у ст. 58 Конституції України, оскільки йдеться не про кримінальну або адміністративну відповідальність, а про поновлення на військовому обліку, що регулюється спеціальним законодавством.

3. Представник позивача подав до суду відповідь на відзив, в якій переважно з тих самих аргументів, що зазначені у позовній заяві, заперечував щодо доводів відповідача та просив задовольнити позовні вимоги.

4. Третя особа не скористалася своїм правом для надання письмових пояснень по суті спору.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.

1. Ухвалою суду відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

ДО ВКАЗАНИХ ПРАВОВІДНОСИН СУД ЗАСТОСОВУЄ НАСТУПНІ ПОЛОЖЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ТА РОБИТЬ ВИСНОВКИ ПО СУТІ СПОРУ.

1. Згідно тимчасового посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_1 від 01.04.2019, позивач з 20.12.2012 був виключений з військового обліку військовозобов`язаних у зв`язку із набранням законної сили вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, про що зроблено відмітку 04.01.2024 військовим комісаром ІНФОРМАЦІЯ_4 .

2. Матеріалами справи підтверджується, що згідно вироку Шевченківського районного суду м. Чернівці від 20.07.2012 у справі №1-77/12 позивача визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст.365 та ч.2 ст. 368 КК України, і призначено покарання у вигляді 5 років позбавлення волі.

3. Згідно витягу із застосунку «Резерв +» , сформованого 12.11.2024, позивач був виключений із військового обліку та відносився до категорії «не військовозобов`язаний».

4. Відповідно до витягу із застосунку «Резерв+», сформованого 24.04.2025, позивач з 09.04.2025 перебуває на обліку військовозобов`язаних у ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_1 ).

5. 23.04.2025 представник позивача звернувся в інтересах позивача із адвокатським запитом до відповідача, в якому просив надати роз`яснення щодо підстав постановки на військовий облік позивача, який був виключений з обліку 20.07.2012.

6. Відповідач листом від 02.05.2025 №1930 надав представнику позивача відповідь на адвокатський запит, в якій зазначив, що з 18.05.2024 редакція частини шостої статті 37 Закону №2232-ХІІ зазнала змін, якими скасовано правову норму, відповідно до якої громадяни України, які раніше були засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину підлягали виключенню з військового обліку. Враховуючи, що дана категорія осіб є громадянами України та військовозобов`язаними, то вимоги законодавства в частині виконання військового обов`язку, а саме – дотриманні правил військового обліку та проходження військової служби, стосується їх в повній мірі. Водночас, положеннями пункту 4 Порядку процедури призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою КМУ №560 від 16.05.2024, визначено, що на військову службу під час мобілізації можуть призвані особи, яких раніше було засуджено до позбавлення волі за вчинення тяжкого та особливо тяжкого злочину, крім тих, які були засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України.

7. 08.05.2025 представник позивача звернувся в інтересах позивача із скаргою до ІНФОРМАЦІЯ_5 на дії посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_6 , які незаконно, без належних правових підстав та згоди позивача, поставили останнього на військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів та просив зобов`язати посадових осіб внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості щодо виключення ОСОБА_1 з військового обліку.

8. Матеріалами справи підтверджується, що подана представником позивача скарга була скерована за належністю до ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_1 ), за результатами розгляду якої відповідач листом від 16.05.2025 №2025 вкотре повідомив представник позивача щодо внесених законодавчих змін, згідно яких з 18.05.2024 особи, які були засуджені за вчинення тяжкого та особливо тяжкого злочину, не підлягають виключенню з військового обліку. Отже особа, яка була виключена з військового обліку, як та, що раніше була засуджена до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину та не досягла граничного віку перебування у запасі, зобов`язана прибути до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для взяття на облік військовозобов`язаних.

9. Не погоджуючись із діями відповідача щодо взяття з 09.04.2025 на військовий облік військовозобов`язаних, позивач звернувся до суду із цим позовом.

ДО ВКАЗАНИХ ПРАВОВІДНОСИН СУД ЗАСТОСОВУЄ НАСТУПНІ ПОЛОЖЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ТА РОБИТЬ ВИСНОВКИ ПО СУТІ СПОРУ.

1. Законом України « Про військовий обов`язок та військову службу » від 25.03.1992 за № 2232 - ХІІ (із змінами) (далі - Закон № 2232 - ХІІ) визначається, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України ( ч. 1 ст. 1 ).

Частиною 2 статті 1 Закону № 2232 встановлено, що військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Відповідно до частини 3статті 1 Закону № 2232 - ХІІ військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік; призовники - особи, які взяті на військовий облік; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

Згідно частини 1 статті 3 Закону № 2232 - ХІІ правовою основою військового обов`язку і військової служби є Конституція України, цей Закон, Закон України "Про оборону України", "Про Збройні Сили України", "Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію", інші закони України, а також прийняті відповідно до них укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов`язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Статтею 33 Закону № 2232 - ХІІ встановлюються загальні правила військового обліку.

Військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ( ч. 1 ст. 33 ).

Військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України ( ч.5 ст. 33 ).

Відповідно до частин 2, 4 четвертої статті 2 Закону № 2232-ХІ, проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом), за направленням або за призовом; іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту та Національній гвардії України.

2. Порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно - правовими актами.

Згідно з частиною 5 статті 33 Закону №2232-ХІІ військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

3. Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 (із змінами) затверджений Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Порядок №1487), який визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації), а також визначає особливості ведення військового обліку громадян України, які постійно або тимчасово перебувають за кордоном.

Військовий облік ведеться з метою визначення наявних людських мобілізаційних ресурсів та їх накопичення для забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі - інші військові формування) особовим складом у мирний час та в особливий період (пункту 3 Порядку №1487).

Згідно з пунктом 22 Порядку №1487 взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється відповідно до Закону №2232-ХІІ.

Підстави взяття на військовий облік, зняття та виключення з нього визначені в статті 37 Закону №2232-ХІІ.

Пунктом 6 частини 6 статті 37 Закону №2232-ХІІ в редакції, що була чинною до 18.05.2024 встановлено, що виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів Служби зовнішньої розвідки України - у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України, які зокрема: були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.

4. Верховною Радою України 11.04.2023 прийнятий Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку" за № 3633-ІХ, який набрав чинності 18.05.2024 (далі - Закон № 3633-ІХ).

Відповідно до частини 6 статті 37 Закону №2232-ХІІ, у редакції, чинній з 18.05.2024 та на момент виникнення спірних правовідносин, установлено, що виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які: 1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими; 2) припинили громадянство України; 3) визнані непридатними до військової служби; 4) досягли граничного віку перебування в запасі; 5) були кандидатами для прийняття на військову службу за контрактом відповідно до частини десятої статті 20 цього Закону, але не були прийняті на військову службу за контрактом (доповнено згідно із Законом № 4539-IX від 16.07.2025); 6) звільнені з військової служби за контрактом відповідно до підпунктів "й" або "к" пункту 3 частини п`ятої статті 26 цього Закону (доповнено згідно із Законом № 4539-IX від 16.07.2025).

У громадянина, який виключений з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.

Окрім того, відповідно до пункту 4 постанови Кабінету міністрів України від 16.05.2024 за №560 «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на військову службу під час мобілізації можуть бути призвані : (окрім іншого) засуджені особи, які звільнені від відбування покарання з випробуванням, крім тих, що засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України, засуджені за вчинення умисного вбивства двох або більше осіб, або вчиненого з особливою жорстокістю, або поєднаного із зґвалтуванням або сексуальним насильством, або особливо тяжких корупційних кримінальних правопорушень чи засуджені за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених статтями 152, 156-1, 258-258-6, частиною четвертою статті 286-1, статтею 348 Кримінального кодексу України, а також засуджені службові особи, які згідно з підпунктом 1 пункту 3 примітки до статті 368 Кримінального кодексу України займали особливо відповідальне становище. Зазначені особи проходять військову службу виключно у відповідних спеціалізованих підрозділах військових частин.

5. З огляду на наведені вище положення Закону №2232-ХІІ та Порядку №560, з 18.05.2024 особи, яких раніше було засуджено до позбавлення волі за вчинення тяжкого злочину, крім тих, які були засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України, зобов`язані перебувати на військовому обліку та можуть бути призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Суд зазначає, що чинними нормами не передбачено збереження стану (статусу) виключення з військового обліку для осіб, які були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину. Водночас, такі особи підлягають взяттю на військовий облік, зокрема військовий облік військовозобов`язаних, на загальних підставах, передбачених частиною 1 статті 37 Закону № 2232-XII, якщо відсутні передбачені діючою редакцією частини 6 статті 37 Закону №2232-XII підстави для виключення з військового обліку.

6. Суд враховує, що в Рішенні від 09.02.1999 №1-рп/99 (справа №1-7/99 про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) Конституційний Суд України дійшов висновку про те, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Тобто, дія нормативно-правового акта в часі пов`язується із набранням чинності і з моментом втрати ним юридичної сили.

За колом осіб дія нормативно-правового акта поділяється на такі види: загальні (розраховані на все населення), спеціальні (розраховані на певне коло осіб) та виняткові (роблять винятки із загальних і спеціальних).

На порядок дії нормативно-правового акта за колом осіб поширюється загальне правило: нормативно-правовий акт діє стосовно всіх осіб, які перебувають на території його дії і є суб`єктами відносин, на яких він розрахований. Коло осіб, на яких поширює свою дію той чи інший нормативно-правовий акт, може визначатися також за ознакою статі, віком, професійної приналежності (наприклад, військовослужбовці), станом здоров`я.

Внесення змін до законодавства, яке призводить до погіршення становища особи, може суперечити принципу незворотності дії закону в часі (ст. 58 Конституції України), якщо йдеться про ретроактивну дію закону.

Однак, у даному випадку йдеться не про кримінальну або адміністративну відповідальність, а про поновлення на військовому обліку, що регулюється спеціальним законодавством.

Законодавець має право змінювати критерії військового обліку, якщо це відповідає інтересам держави.

У зв`язку із внесенням змін до Закону №2232-XII, звужено коло підстав для виключення з військового обліку.

Метою таких змін було розширення кола осіб, щодо яких діє військовий обов`язок, і які мають досвід проходження військової служби та можуть бути використані для доукомплектування Збройних Сил України, тобто збільшення мобілізаційного ресурсу держави.

З часу набрання чинності змін до Закону №2232-XII він поширює свою дію на всій території України і розповсюджується на всіх осіб, що не досягли граничного віку перебування у запасі.

7. Отже, з 18 травня 2024 року редакція частини шостої статті 37 Закону №2232-ХІІ не передбачає виключення з військового обліку громадяни України, які були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.

З огляду на наведені вище положення Закону №2232-ХІІ (в редакції Закону №3633-IX) та Порядку №560, суд дійшов висновку про те, що з 18 травня 2024 року громадяни України, які раніше перебували на військовому обліку та були виключені з військового обліку військовозобов`язаних на підставі пункту 6 частини шостої статті 37 Закону №2232-ХІІ (у редакції, чинній до 18 травня 2024 року), підлягають взяттю на військовий облік військовозобов`язаних, оскільки відпала підстава, за якою їх було виключено з військового обліку. Крім того, після запровадження вказаних законодавчих змін, особи, яких раніше було засуджено до позбавлення волі за вчинення тяжкого злочину, крім тих, які були засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України, можуть бути призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

8. Суд звертає увагу, що відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Законодавець має право змінювати критерії військового обліку, якщо це відповідає інтересам держави.

Так, у зв`язку із внесенням змін до статей 37, 39 Закону №2232-XII було виключено з числа громадян, які підлягають виключенню з військового обліку, осіб, які були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину. Метою таких змін було розширення кола осіб, щодо яких діє військовий обов`язок і які можуть бути використані для доукомплектування Збройних Сил України, тобто збільшення мобілізаційного ресурсу держави.

Дія вказаного Закону у новій редакції починається з моменту набрання цим актом чинності та він поширює свою дію на всій території України і розповсюджується на всіх осіб, у тому числі й тих, які були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину. У цьому випадку не йдеться про кримінальну або адміністративну відповідальність, а про поновлення військового обліку, що регулюється спеціальним законодавством.

Наведені законодавчі зміни не мають ретроактивного характеру, а є нормами прямої дії, що застосовуються до правовідносин, які виникають після набрання ними чинності. Їх метою не є погіршення становища конкретної особи, а забезпечення публічного інтересу - національної безпеки.

9. З урахуванням наведеного, оскільки станом на 09.04.2025 (дата взяття позивача на військовий облік) редакція частини шостої статті 37 Закону №2232-ХІІ уже не передбачала виключення з військового обліку громадян України, які були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, то суд приходить до висновку, що відповідач правомірно здійснив взяття позивача на військовий облік шляхом внесення відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

10. Такої позиції дотримується і Сьомий апеляційний адміністративний суд у постановах від 18.06.2026 по справі №600/1753/25-а; від 15.06.2026 по справі №600/4107/25-а; від 13.03.2026 по справі №600/2285/25-а та інших.

11. При цьому, у ході судового розгляду справи стороною позивача не надано доказів наявності підстав для виключення позивача з військового обліку згідно діючої редакції частини 6 статті 37 Закону №2232-XII, а тому відсутні підстави для зобов`язання відповідача внести відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів щодо виключення позивача з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

12. Враховуючи встановлені обставини справи та наведені норми чинного законодавства України, у задоволені адміністративного позову слід відмовити.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

1. Згідно частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

2. У зв`язку із відмовою у задоволенні позову, відсутні підстави для розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні адміністративного ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ІНФОРМАЦІЯ_2 , про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії - відмовити повністю.

2. Розподіл судових витрат не здійснюється.

У відповідності до статей 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , код РНОКПП: НОМЕР_2 );

Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ).

Суддя О.В. Боднарюк