Постанова від 30 серпня 2026 р. у справі №127/26136/26 — Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/26136/26

Провадження № 3/127/5132/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2026 рокум. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Тишківський С.Л., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , за частиною 1 статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 11.07.2026 року серії ВБА № 147058: «громадянка ОСОБА_1 ухилялась від виконання, передбачених статтею 150 Сімейного кодексу України, батьківських обов`язків щодо виховання свого малолітнього сина – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Так, 09.07.2026 близько 13:15 – 13:30 год у місті Вінниці по вулиці Келецька (в районі проспекту ОСОБА_3 під час керування електросамокатом виїхав на пішохідний тротуар, створивши небезпеку для перехожих та вчинив конфлікт із громадянкою ОСОБА_4 ».

У судове засідання ОСОБА_1 з`явилась, свою вину категорично заперечила, повністю підтримала письмові пояснення, а також клопотання про закриття провадження у справі, подані нею до суду. Клопотання мотивовано тим, що на думку ОСОБА_1 у її діях відсутній склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП. Адже, об`єктивна сторона полягає у ухиленні від виконання обов`язків щодо виховання, тобто свідома бездіяльність батьків. У той час, як ОСОБА_1 не вважає себе бездіяльною: підтримує постійний контакт із закладом освіти, негайно прибула на місце події та була особисто присутня при наданні сином пояснень поліції (зафіксовано в матеріалах справи), а після події вжила виховних заходів — провела із сином бесіду щодо безпечного користування самокатом і тимчасово вилучила в нього електросамокат. Крім того, сина забезпечено захисним шоломом, у якому він і перебував під час події (зафіксовано на зображеннях у матеріалах справи). Одиничний епізод без будь-яких шкідливих наслідків ухиленням не є. Відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено в законному порядку.

Також, ОСОБА_1 у клопотанні звернула увагу на істотні недоліки протоколу серії ВБА № 147058 від 11.07.2026 та матеріалів справи: фабула протоколу не розкриває, у чому полягає ухилення від батьківських обов`язків, як того вимагає диспозиція ч. 1 ст. 184 КУпАП; твердження про «небезпеку для перехожих» спростовується самим протоколом (свідків немає, потерпілих немає, матеріальної шкоди не заподіяно) та рапортами від 09.07.2026 («факт ДТП з потерпілими не знайшов свого підтвердження»); не зазначено жодного пункту ПДР, який нібито порушено.

Дослідивши матеріали справи, врахувавши письмові пояснення ОСОБА_1 , а також пояснення ОСОБА_1 , надані у судовому засіданні, суд дійшов висновку, що провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, зважаючи на наступне.

Частина 1 статті 184 КУпАП передбачає відповідальність батьків або осіб, які їх замінюють, за ухилення від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей.

Статтею 150 СК України встановлено вичерпний перелік обов`язків батьків щодо виховання та розвитку дитини. Так, відповідно до положень ст. 150 СК України (частини 1 – 7): 1. Батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. 2. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. 3. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. 4. Батьки зобов`язані поважати дитину. 5. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї. 6. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. 7. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

Ухилення від виконання саме цих, передбачених ст. 150 СК України обов`язків, і не саме по собі, а саме щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей – утворює склад правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.

Тому, для утворення діями/бездіяльністю батьків або осіб, які їх замінюють об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 184 КУпАП, необхідна сукупність трьох юридичних фактів:

1) факт ухилення;

2) безпосередній предмет ухилення: обов`язки, передбачені статтею 150 СК України;

3) предмет ухилення невід`ємно пов`язаний із забезпеченням необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей.

За відсутності хоч одного з трьох вищеназваних юридичних фактів – об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП – відсутня.

При цьому, про ухилення від виконання батьківських обов`язків не свідчить лише поведінка малолітнього (неповнолітнього), в діях батьків має міститись склад невиконання обов`язків, чітко передбачених законодавством, зокрема статтею 150 СК України, і саме щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей. Поведінка малолітнього (неповнолітнього) як може бути наслідком ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків, так може і не бути.

У протоколі про адміністративне правопорушення від 11.07.2026 року серії ВБА № 147058 зазначено, що: « ОСОБА_1 ухилялась від виконання, передбачених статтею 150 Сімейного кодексу України, батьківських обов`язків щодо виховання свого малолітнього сина – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: 09.07.2026 близько 13:15 – 13:30 год у місті Вінниці по вулиці Келецька (в районі проспекту ОСОБА_3 під час керування електросамокатом виїхав на пішохідний тротуар, створивши небезпеку для перехожих та вчинив конфлікт із громадянкою ОСОБА_4 ». Проте, від яких саме обов`язків щодо виховання свого сина ухилилась ОСОБА_1 – не зазначено.

Вчинок неповнолітнього: як може бути наслідком ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків, так може і не бути. Тому визначальним в означеній категорії справ – є встановлення конкретних, передбачених ст. 150 СК України батьківських обов`язків, від виконання яких в сфері забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання дитини, ухилилась особа (батько, мати, особа, що їх замінює). Про що в протоколі про адміністративне правопорушення, що надійшов до суду, не вказано взагалі.

У матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що в діях ОСОБА_1 міститься склад ухилення нею від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання її неповнолітнього сина. Матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 ухилилась від виконання обов`язку піклуватися про здоров`я дитини, її фізичного, духовного та морального розвитку.

Крім того, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини, зокрема те, що 09.07.2026 близько 13:15 – 13:30 год у місті Вінниці по вулиці Келецька (в районі проспекту ОСОБА_3 під час керування електросамокатом виїхав на пішохідний тротуар, створивши небезпеку для перехожих та вчинив конфлікт із громадянкою ОСОБА_4 , внаслідок невиконання його матір`ю, передбачених статтею 150 Сімейного кодексу України, обов`язків щодо виховання сина, повністю заперечуються ОСОБА_1 , яка стверджує що син не є проблемною дитиною, одиничний епізод без будь-яких шкідливих наслідків не свідчить про ухилення матері від виконання батьківських обов`язків. Крім того, ОСОБА_1 звернула увагу суду, що її поведінка та поведінка її сина під час і після події підтверджують належний виховний вплив, адже, син рухався велосипедною доріжкою у захисному шоломі, після події залишився на місці й надав пояснення поліції у присутності матері. Після події ОСОБА_1 вжила виховних заходів — провела із сином бесіду щодо безпечного користування самокатом і тимчасово вилучила в нього електросамокат.

У матеріалах справи відсутні докази на підтвердження, що в діях ОСОБА_1 міститься склад ухилення нею від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання її сина.

За таких обставин, за змістом протоколу про адміністративне правопорушення, диспозиція частини 1 статті 184 КУпАП в протоколі не розкрита, відсутня, та матеріалами справи не підтверджується.

Суд також враховує рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010, відповідно до якого адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтуються на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі й закріплених в статті 62 Конституції України.

Положення статті 62 Конституції України встановлюють, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

Європейський суд з прав людини, у своєму рішенні від 10.02.1995 р. у справі «Аллене де Рібермон проти Франції» підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов`язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.

Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього обвинувачення.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях притримується позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 р.), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25).

У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» (Заява № 39598/03) Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

З огляду на вищевикладене, провадження в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП - у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 184, ст. ст. 7, 9, 221, 245, 247, 251, 252, 276, 279, 280, 283, 284, 294 КУпАП, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності – закрити у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя: